Лінгвістичні проблеми створення промислових систем машинного перекладу науково-технічної документації

Переклад наукової, технiчної, дiлової, правовоїдокументацiї з однiєї мови на iншу є невiд’ємною частиною науково-технiчногопрогресу.

В основi iнженерно-лiнгвiстичного пiдходу до проблематикимашинного перекладу має лежати лiнгвiстична класифiкацiя систем МП.

Системи МП подiляються на:

-          системи, що реалiзують прямий переклад(direct translation);

-          системи, якi базуються на трансферi(transfer approach);

-          системи з мовою-посередником(interlingua approach).

Суть прямого перекладу – в гiпотезi, згiдно з якоюнадлишковiсть мови є такою, що правильний переклад лексики компенсує помилки вграматицi. Можна також припустити, що, чим ближче синтаксичне оформленнятекстiв двох мов, тим вищою буде якiсть перекладу. А навпаки? Наскiлькидостатньою є надлишковiсть? Наскiльки знань користувача з предметної галузiдостатньо для того, щоб зрозумiти граматично помилковi фрагменти? На цi питаннякраще всього вiдповiдає оцiнка машинних перекладiв, виконаних такими системами.Зараз визначимо лише, що, як показує практика, системи прямого перекладу можутьпретендувати, в першу чергу, на одержання сигнальних перекладiв, тому що якiстьвихiдного продукту в них є далекою вiд iдеалу, якщо йдеться про новий текст,котрий, ранiше не опрацьовувся системою.

Системипрямого перекладу можна удосконалювати. Їхнiй нижчий рiвень – пословнийпереклад; можна було б вказати i вищий, проте головне, що цей вищий рiвеньiснує, розвивати безмежно такi системи неможливо, основний принцип системи впроцесi вдосконалення не змiнюється: прямий переклад – це так чи iнакшеавтоматично вiдредагований пiдстрочник.