Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Методические рекомендации по оценке статистических характери-стик результатов эксперимента /Сост.: Т.Н. Осколкова: СибГИУ. - Новокузнецк, 2003.- 9 с. (5)
(Методические материалы)

Значок файла Оценка дисперсии в задачах статистического контроля качества: Метод. рек. /Сост.: Ю.Г. Сильвестров: ГОУ ВПО «СибГИУ». - Новокузнецк, 2003, - 11 с. (4)
(Методические материалы)

Значок файла Определение индексов возможности процесса при статистиче-ском управлении качеством: Метод. рек. /Сост.: Ю.Г. Сильвестров: ГОУ ВПО «СибГИУ». - Новокузнецк, 2003, - 9 с. (6)
(Методические материалы)

Значок файла Методы непосредственного вычисления вероятностей случайных событий: Метод. рек. /Сост.: Ю.Г. Сильвестров: ГОУ ВПО «СибГИУ». - Новокузнецк, 2003, - 9 с. (6)
(Методические материалы)

Значок файла Материаловедение: Методическое указание к изучаемому курсу: «Материаловедение. Неметаллические материалы» / Сост. И.А. Синяв-ский СибГИУ. - Новокузнецк , 2004. – 65с. (6)
(Методические материалы)

Значок файла Исследование зависимости между парами случайных переменных: Метод. рек. /Сост.: Ю.Г. Сильвестров: ГОУ ВПО «СибГИУ». - Новокузнецк, 2003, - 9 с (4)
(Методические материалы)

Значок файла Исследование особенностей распределения выборочных средних арифметических: Метод. рек. /Сост.: Ю.Г. Сильвестров: ГОУ ВПО «СибГИУ. - Новокузнецк, 2003, - 7 с., (3)
(Методические материалы)

Каталог бесплатных ресурсов

ПЕРВІСНЕ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ: В’ЯЗІВОЦЬКА МЕЗОЛІТИЧНА СТОЯНКА

(Навчальний матеріал з курсу історії України)

Автор к.і.н., ст. викладач кафедри історії і права Гавриленко І.М.

 

 

Невблаганне сито історії.

Історичний розвиток людства тривав сотні тисячоліть. Важко й полічити скільки поколінь за цей час з’явилося на світ, пройшло свій життєвий шлях та поринуло у небуття. Що ж ми знаємо про них — наших пращурів? Не так вже й багато. І чим сивішої давнини сягаємо, тим значнішою стає область невідомого, тим фрагментарніші свідчення доходять до сьогодення. Приміром, якщо загальна історична канва козацьких, києво-руських часів реконструюється непогано, хоча і тут для фахівців проблем вистачає, то, скажімо, період раннього залізного віку відтворюється вже менш де­тально. Твори античних авторів не розкривають всіх сторінок життя та побуту скіфської люд­ності, часто містять незрозумілі, а то й суперечливі дані. Тож в науковій літературі то­чаться суперечки, де знаходилося згадане місто, які території заселяло описане давнім істориком чи географом плем’я. Та добре, хоч такі скупі повідомлення збереглися, інакше й того не знали б. А хто жив до скіфів? Навіть назва збереглася лише одного з цих народів — кіммерійців. Інші поринули у темряву забуття.

Чим глибше в минуле занурюється дослідницька думка, дедалі вуж­чим стає коло джерел. Поступово на історичному полотні вицвітають фарби, зникають дрібні деталі. Вже не різнокольоровим та різноплановим стає воно, а скупим контурним, інколи просто пунктирним малюнком, який може, до речі, перетворитися на шарж і по­кепкувати над недостатньо розсудливим дослідником. Адже в умовах обмеженої забезпеченості фактами значно вагоміший тягар відповідальності ля­гає на плечі вченого. Відповідальності за неперевірені поспішні висновки, за легко­важність з оперуванням історичними відомостями.

Добре, якщо є можливість перевірити одні дані іншими, знайти за свідченнями давніх авторів руїни загиблого сторіччя тому міста (так Генріх Шліман відкрив ле­гендарну Трою, в існування якої мало хто вірив) або, навпаки, доповнити відкриття за­лишків старовинної битви літописною згадкою про неї. Але ж був в історії й дописемний період, між іншим дуже довгий. Підраховано, що до появи писемності людство пройшло 99,998% свого шляху. Невже ці пласти минувшини залишаться мовчазними? На щастя ні! Коли немає писемних джерел, починають говорити речі. Звичайні предмети побуту, розвалини жител, інструменти, харчові покидьки — ці та інші, здавалося б німі свідки історичних подій, в руках археологів здатні повідати багато цікавого. Завдяки їм фахівцям вдалося певною мірою відтворити найдавніші сторінки історії, довідатися про час та місце появи людини, про шляхи заселення Землі, про спосіб життя людей до появи металів, про механізм формування перших цивілізацій, розв’язати інші загадки минулого.

Зрозуміло, що згадані речові залишки знаходять не будь-де, а лише в місцях, так чи інакше пов’язаних з людською діяльністю. Їх, як і самі давні речі, назвали архео­логічними пам’ятками. Основні з них — поселення, тобто місця, де люди проживали протягом якогось часу. При цьому для кам’яного віку, зважаючи на часті переселення первісних общин та нетривалість життя на одному місці, частіше вживають термін “стоянка”. 



Размер файла: 145.5 Кбайт
Тип файла: doc (Mime Type: application/msword)
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров