Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Зимняя И.А. КЛЮЧЕВЫЕ КОМПЕТЕНТНОСТИ как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании (2)
(Статьи)

Значок файла Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации: Учеб. пособие. – Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. – 175 с. (2)
(Книги)

Значок файла ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДА: НОВЫЕ СТАНДАРТЫ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ (2)
(Статьи)

Значок файла Клуб общения как форма развития коммуникативной компетенции в школе I вида (10)
(Рефераты)

Значок файла П.П. Гайденко. ИСТОРИЯ ГРЕЧЕСКОЙ ФИЛОСОФИИ В ЕЕ СВЯЗИ С НАУКОЙ (10)
(Статьи)

Значок файла Второй Российский культурологический конгресс с международным участием «Культурное многообразие: от прошлого к будущему»: Программа. Тезисы докладов и сообщений. — Санкт-Петербург: ЭЙДОС, АСТЕРИОН, 2008. — 560 с. (11)
(Статьи)

Значок файла М.В. СОКОЛОВА Историческая память в контексте междисциплинарных исследований (11)
(Статьи)

Каталог бесплатных ресурсов

Традиции ислама

План

 

Вступ……………………………………………………………………………….3

I Розділ. Причини виникнення ісламу...................................................................6

      1.1. Політичні причини виникнення ісламу....................................................6

      1.2. Соціально-економічні причини виникнення ісламу...............................9

II Розділ. Традиції ісламу......................................................................................11

       2.1. Салят.........................................................................................................11

       2.2. Саум..........................................................................................................15

       2.3. Хадж..........................................................................................................18

       2.4. Закят..........................................................................................................23

Висновки................................................................................................................27

Список використаної літератури..........................................................................28

 


Вступ

 

Іслам відноситься до однієї з світових релігій.  Іслам (араб., буквально — покора, відданість), одна з найпоширеніших релігій світу. Її послідовники складають велику частину населення часть Мавританіі, Марокко, Алжиру, Тунісу, Лівії, Єгипту, Судану, Сомалі, Іорданіі, Сиріі, Іраку, держав Аравійського півстрова, Турціі, Ірану, Афганістану, Пакистану, Бангладеш, Індонезіі, значну частину населення Нігеріі, Сенегалу, Гвінеі, Малі, біля половини населення Лівану та Албаніі.

"Традиція" свідомо чи несвідомо представляти мусульман у негативному світі має багатовікову історію. У працях європейських й вітчизняних авторів викривлено подавалися не лише світосприіняття та моральний вигляд мусульман, а и саме слово "мусульмані". Їх називали магометанами, мухаммеданами, сарацинами, агарянами, басурманами, що само по собі образливо для мусульман. Навіть сучасна загальновизнана назва "мусульмані" не є точною. "Мусульманин" – викривлене від  "муслім".

Тому доцільним та актуальним буде вивчення традицій та основних засад ісламу, які вироблялися протягом багатьох століть і освячені віками. Звичаї є тими неписаними закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах. Тому для розуміння характеру та ідеології  муслімів важливо знати основні традиціі ісламу.

Данна тема була достатньо добре освітлена у працях відомих спеціалістів-східознавцев. В першу чергу необхідно виділити праці французького вченого Массе, російських східознавцев Піотровського, Єремєєва, Мавлютова. Велику цінність має книга мусульманина Муси Алієва, яка детально розповідає про основні релігійні звичаї сучасного суспільства.

Обєктом данного дослідження є традиції ісламу. Предмет дослідження - це аналіз традицій ісламу.

Мета роботи: вивчення традицій ісламу, обгрунтування важливості обрядів у житті мусульманина з точки зору збереження та укріплення віри окремої людини. Мета данного дослідження  визначила наявність низки завдань, які полягають у наступному:

-  встановлення політичних передумов виникнення ісламу;

- обгрунтування соціально-економічних причин, які обумовили появу нової релігії арабів;

- розкрити сутність та цілі другого стовпа ісламу – щоденної  пятикратної молитви саляту;

- встановлення особливостей тридцятиденного пісту сауму у місяці Рамадані;

- характеристика та обгрунтування цінності хаджу для укріплення віри;

- доведення важливості та значущості добровільного податку - закята для мусульманської общини.

Для виконання поставлених завдань використовувалися наступні методи:

- метод історизму, тобто при вивченні причин виникнення ісламу було з'ясувано, коли і за яких обставин він виник, які основні етапи в своєму розвитку пройшов і чим став тепер;

- метод системності, який орієнтував на комплексне розуміння знань з історії ісламу;

-  синтез теоретичного матеріалу, концепцій і думок різних авторів з приводу релігійних традицій ісламу.

Данна робота структурно складається з двох розділів, вступу та висновків, що відповідає логіці досліджень. Перший розділ „Причини виникнення ісламу” складається з двох підрозділів:

 - у першому підрозділі „Політичні причини виникнення ісламу” обгрунтовується низка політичних причин, які призвели до появи нової монотеістичної релігії;

- другий підрозділ „Соціально-економічні причини виникнення ісламу” присвячений характеристиці ряда соціальних та економічних обставин арабського суспільства VII столітті н.е, які стали підгрунтям для зародження ісламу.

Другий розділ „Традиціі ісламу” містить аналіз основних традицій ісламу: саляту, сауму, хаджу та закяту. Кожен підрозділ завершується висновками. У заключній частині узагальнюються результати проведеного дослідження, подаються остаточні загальні висновки. У бібліографіі наведений список використаних джерел.


I Poзділ. Причини виникнення ісламу

 

Іслам оформився у VII столітті н.е. Він виник завдяки низці об’єктивних історичних причин, які обумовили соціально-економічні та культурні зміни в житті населення Аравії. Розклад рідо-племенного строю арабів, труднощі та кризові явища у торговлі, занепад економічного життя у містах через несприятливі міжнародні умови посилили внутришні тенденції арабського суспільства до об’єднання та створення політично стійкої держави.

 Інтереси усього населення вимагали міцного й тривалого об’єднання держави, стабілізації її політичного та економічного положення, відпору іноземної агресії, пошуків нових торгівельних шляхів. Для цих цілей потрібна було ідея, згідно з якою йшла би консолідація сил народу. Такою ідеєю став іслам.

 

1.1.          Політичні причини виникнення ісламу

 

На межі VIVII століть переважну більшість населення Аравії складали кочовики-скотарі. Провідна роль кочового скотарства  у господарстві аравійців пояснюється географо-кліматичними умовами: лише  окремі райони півострова, в основному на півдні, наприклад у Ємені, придатні для землеробства; решту ж аравійської теріторії займає пустеля з рідкими невеличкими оазисами.

Завдяки своєму вільному стилю життя, бедуіни були неміцно зв’язані з осідлим світом Аравії, були практично незалежними від її землеробської та міської цивілізації, де ще до початку нової ери виникли класи та державна влада. У бедуінів зберігалися патріархальні відносини, рідо-племенні звичаї, які були характерні для кочового суспільства з його слабким соціальним розшаруванням.

Щодо осідлого світу Аравії, то землеробство найбільшого розвитку досягло у південній частині. У давнину тут були створені величезні зрошувальні споруди. Але вже у  VI столітті іррігаційна мережа прийшла у занепад. Це було викликано як природніми катаклізмами – повінями у сезони злив, так  й нашестями ворогів. Землеробські області Аравії, як найбагатші, стали у той час ареною завойовницьких походів іранців та ефіопців.

Занепад іррігаційної мережі, іноземні завоювання призвели до того, що осідла цивілізація була підірвана. Місцеве державне утворення – князівство Хімійар було приєднане до Ірану. Крім цього існували ще три аравійські держави – князівство племен кінда, князівство Хіра та князівство Гассанідів. На кінець VI століття вони припинили своє існування: чи то розпалися, чи то перетворилися на іранські та візантійські окраїнні провінції.

Після загибелі князівств у Аравії виник політичний вакуум. Не було не лише міцної загальноаравійської державної влади, а навіть незначної регіональної, яка б могла стати центром притяжіння при формуванні єдиної держави. У цих умовах бедуіни отримали майже безмежну владу над Північною та Центральною Аравією. На півночі, де нещодавно існували доволі розвинені державні утворення, розміщуються номади (від грец. nomados – ті, що кочують). У соціальному розвитку також виникає  рух назад: раннєкласові відносини відтискуються патріархальними та родо-племенними, характерними для кочового способу життя.

Відсутність державної, політичної єдності призвела до хаосу у взаємовідносинах племен. Межплеменні усобиці перетворилися на замкнене коло, склалася безвихідна ситуація. Тупиковість такого положення усвідомлювали усі араби. Так, видатні поети Зухайр ібн Абі Сульма та ан-Набіга аз-Зубйані гнівно осуджували міжпелеменну ворожнечу та наполегливо спонукали, подібно до автора „Слова о полку Ігоревім” до єдності. Можна сказати, що ідея єдності носилася у повітрі, але поки ніхто не міг обгрунтувати її з необхідною для цього духовною силою, ні створити ідеологію цієї єдності.

Размер файла: 401.5 Кбайт
Тип файла: doc (Mime Type: application/msword)
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров