Заказ работы

Заказать
Каталог тем
Каталог бесплатных ресурсов

Методологія оцінки нематеріальних активів підприємства

й у цих операціях нематеріальні активи виявляють свої особли­вості — вони не можуть довго бути поза виробничим або госпо­дарським процесом через швидке техніко-економічне старіння. Ось чому і продавець, і посередник прагнуть якнайшвидше реа­лізувати нематеріальний актив.

З позиції загального впливу об'єктів нематеріальних активів на діяльність підприємства в комплексі застосовується поняття «гудвіл» — нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства і його звичайною вартістю як цілісного земельно-майнового та соціально-організаційного комплексу, що виникає внаслідок реалізації оптимальних управлінських рішень, позиції на рин­ку, нових технологій тощо. Вплив нематеріальних активів у даному контексті ще недостатньо вивчено, оскільки важко ви­ділити частку участі нематеріальних активів у загальному при­бутку. Гудвіл є ніби прибутком, очищеним від усіх інших чин­ників.

8.3. Методологія оцінки нематеріальних активів підприємства

За своєю суттю об'єкти інтелектуальної власності не мають матеріальної основи, а тільки інколи можуть бути мате­ріалізовані в конкретних результатах. Тому їх вартість не мож­на визначити традиційними показниками, які використовують для оцінювання матеріальних складових підприємницького по­тенціалу підприємства. Конкретна технологія оцінювання вар­тості нематеріального активу обумовлена метою її проведення. Незалежно від цілей аналізу обов'язковою є ідентифікація кож­ного об'єкта оцінки та його власника в кожному конкретному випадку. Кожна методика розробляється під конкретного замов­ника.

За методологічну підставу оцінки нематеріальних активів доці­льно брати базові принципи ціноутворення, що були вироблені про­тягом тривалого періоду та неодноразово перевірені на практиці:

*   принцип комплексного обліку трьох груп факторів: витрат,
корисності для споживача, впливу конкуренції;

*   принцип обліку тільки релевантних витрат;

*   принцип обліку факторів, що визначають сприйнятливість
покупця до ціни інтелектуальної власності;

180

• принцип використання адекватних методів виділення частки інтелектуальної власності в загальній вартості чи прибутку від використання майнового комплексу підприємства.

Нематеріальні активи можуть бути оцінені в грошовій формі з використанням таких видів оцінок:

Ф за фактичною собівартістю — визначення вартості об'єкта інтелектуальної власності на основі первісної вартості під час їх придбання;

Ф за поточною відновною вартістю — визначення вартості нематеріального активу на основі наявних цін та з урахуванням ринкової ситуації в процесі заміни відповідного об'єкта такої ж корисності;

ф за поточною ринковою вартістю — визначення вартості не­матеріального активу, що може бути отримана під час його про­дажу чи ліквідації на ринку;

ф за чистою вартістю реалізації — сума коштів, що може бути отримана чи оплачена під час конверсії у національну (чи іноземну) валюту об'єкта інтелектуальної власності в ході гос­подарської діяльності, за вирахуванням витрат на проведення операції.

Дохідний підхід базується на встановленні причинного зв'язку між функціональними (фізичними, техніко-економічними та іншими) властивостями об'єкта інтелектуальної власності та майбутніми доходами від його використання. Слід відзначити, що нематеріальні активи, як правило, не застосовуються поодин­ці, а завжди у певному комплексі. Тому визначення економічної цінності об'єкта інтелектуальної власності на основі майбутніх доходів від його використання ускладнюється відсутністю техно­логій елімінування впливів на результативний показник дії інших факторів. Основна концепція методів цієї групи: перевага в при­бутку з'явиться або в порівнянні з підприємствами, що випуска­ють аналогічну продукцію (але без використання оцінюваного нематеріального активу), або утвориться на підприємстві, що ви­пускало продукцію до використання нематеріального активу. По­тім перевага в прибутку капіталізується (приводиться до поточ­ної вартості) і береться як вартість нематеріального активу. Даний методологічний підхід представлений методами, які зале­жно від показника, що визнається за основний, можна поділити на дві групи: методи обліку грошових потоків; методи обліку умовної економії.

У світовій практиці оцінки користуються такими різновидами вказаних методів (табл. 8.1).

де ру— теперішня вартість об'єкта оцінки; СР,+/ — щорічні майбутні грошові потоки (відпливи та припливи); г — ставка ди­сконтування; п — чинник часу.

За схожою технологією визначається вартість нематеріального активу методом капіталізації грошових потоків:

СР+

к

(8.2)

РУ   -

1   *кап

де РУкап — теперішня вартість об'єкта розрахована методом капі­талізації доходу; СҐ — грошовий потік щорічного доходу; К коефіцієнт капіталізації.

Наведені вище два методи вважаються найпоширенішими у господарській практиці. Інколи метод дисконтування грошових потоків називають непрямою капіталізацією, а метод капіталіза­ції грошових потоків — прямою.

Вище ми зазначали, що сутність дохідних методів оцінювання в тому, що вартість нематеріальних активів визначається за додат­ковою або надлишковою доданою вартістю, що отримує підпри­ємство як результат використання у виробничому процесі патен­тів, ноу-хау, репутації фірми, таланту менеджерів, високого про­фесіоналізму персоналу і т. п. Розрахувати величину капіталу, що створює додатковий прибуток, можна двома способами: ^по­дати створену додану вартість як частку капіталу, у цьому разі відношення додаткового прибутку або надлишкової доданої вар­тості до капіталу дає якийсь відносний показник, що можна вира­зити у відсотках і взяти за середній показник додаткового при­бутку за певний період; 2) враховуючи втрату з часом грошима своєї вартості, провівши підсумовування значень додаткового прибутку чи надлишкової доданої вартості за кожний конкретний період діяльності підприємства, отримаємо значення капіталу, тотожного вартості нематеріального активу.

Виразивши описане формулами, відзначимо, що в першому випадку використано метод прямої капіталізації (формула 8.3), а в другому — метод дисконування грошових потоків (формула



Размер файла: 505 Кбайт
Тип файла: doc (Mime Type: application/msword)
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров