Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник

Розповсюджувати та тиражувати без офіційного дозволу КІІЕУ заборонено

©О. С. Федонін. І. М Ргпіна.

О. І Олекскж, 2003 С КНЕУ. 2003

Сучасний економічний розвиток свідчить про необхід­ність використання нових теоретичних підходів, прикладного ін­струментарію, які уможливлюють ефективне подолання склад­ними соціально-економічними системами господарювання різних рівнів невизначеності динамічного ринкового середовища та да­ють змогу своєчасно адаптуватися до нього.

Для ефективного функціонування і забезпечення конкуренто­спроможності підприємств та інших суб'єктів господарювання необхідно якісно розвивати матеріально-технічні, структурно-функціональні, соціально-трудові та інші елементи потенціалу. Це зумовлює виключну увагу керівників підприємницьких струк­тур до ефективного управління технологічними й організаційни­ми змінами, а особливо до алгоритмів визначення та використан­ня їхніх потенційних соціально-економічних можливостей.

Актуальність проблематики, мета і завдання посібника визна­чили його логіко-структурну побудову:

1. Поглиблено теоретичні засади визначення сутності «потен­
ціалу підприємства», розроблено, видову класифікацію потенціа­
лів, визначено їхню роль в управлінні та державному регулюван­
ні економічних процесів.

2.     Узагальнено методологічні підходи і методи оцінки конку­
рентоспроможності потенціалу сучасних підприємств, визначено
прикладні моделі вимірювання, оцінки та забезпечення стратегіч­
них конкурентних переваг.

3.     Сформульовано загальні принципи, методи і нормативно-
методичні положення оцінки потенціалу підприємства як дина­
мічної поліструктурної виробничо-господарської та соціальної
системи.

4.     Викладено основні положення розрахунків ринкової вар­
тості земельних ділянок, будівель, споруд та інших складових
нерухомості.

5.     Висвітлено особливості методичного інструментарію оцінки
вартості машин та обладнання, рівня їх фізичного, функціональ­
ного, технологічного та економічного старіння.

6.     Узагальнено зарубіжний досвід та вітчизняні  підходи до
оцінки нематеріальних активів як провідної складової потенціалу
сучасних підприємств.

7.     Викладено методологічний підхід до ринкової оцінки поте­
нціалу управлінського і техніко-технологічного персоналу та йо­
го впливу на вартість підприємницьких структур.

8.     Описано алгоритми та оціночні процедури визначення вар­
тості бізнесу та втілених у ньому потенційних можливостей.

У посібнику вперше:

•    Запропоновано нові методологічні й організаційно-еконо­
мічні засади формування і територіального розміщення потенціа­
лу підприємств з урахуванням властивостей економічних систем,
галузевих особливостей виробництва та ведення підприємниць­
кої діяльності.

•    Зроблено спробу розширити традиційні напрямки використан­
ня теорії оцінки з доповненням її методологічними особливостями
оцінки ринкової вартості всіх складових потенціалу підприємства
як інтегрованої системи, що дає змогу якнайповніше практично ре­
алізувати принцип найліпшого та найефективнішого використання.

•    Сформульовано понятійний апарат нового концептуального
підходу до оцінки вартості підприємства з урахуванням можли­
востей ефективного використання всіх складових його потенціа­
лу, що забезпечує практичну реалізацію сучасної моделі управ­
ління підприємницькими структурами за критерієм вартості.

» Запропоновано науково-методичні засади ринкової оцінки трудового потенціалу як найважливішої складової будь-якої ви­робничої соціально-економічної системи.

У посібнику узагальнено й-використано досвід наукової, педа­гогічної та практичної діяльності, нагромаджений за останні роки кафедрою економіки підприємств Київського національного еко­номічного університету в галузі оцінки і підвищення ефективнос­ті використання потенціалу сучасних підприємств.

Посібник написаний згідно з типовою навчальною програмою дисципліни «Потенціал підприємства (формування та оцінка)», яку включено в нормативну частину навчальних планів підготов­ки бакалаврів з економіки та підприємництва.

Навчальний посібник підготовлено колективом викладачів ка­федри економіки підприємств Київського національного економі­чного університету лід керівництвом професора О. С. Федоніна у складі авторів: О. С. Федоніна (вступ, розділи: 1; 4.3; 5.1, 5.2, 5.4; 6—9; 10.1; 10.3; 10.4; додатки), І. М. Рєпіної (розд. 3; 4.1; 4.2), О. І. Олексюка (розд. 2; 5.3; 10.2).

Автори висловлюють особливу подяку рецензентам — докторам економічних наук професорам П. П. Борщевському і Н. П. Гончаро-вій, які зробили низку слушних зауважень та пропозицій.

РОЗДІЛ 1

СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Основні поняття розділу:

•/ Сутнісно-змістова еволюція терміна «потенціал».

/ Потенціал підприємства.

•/ Структура потенціалу підприємства.

•/ Графоаналітична модель потенціалу підприємства.

1.1. Сутнісно-змістова еволюція терміна «потенціал»

Вивчення еволюції наукового розуміння терміна «по­тенціал» дає змогу зробити висновок, що його запровадження в економічні дослідження було пов'язане з розробкою проблем комплексної оцінки рівня розвитку виробничих сил у двадцяті роки минулого століття.

Термін «потенціал» у своєму етимологічному значенні походить від латинського слова «роїепііа» й означає «приховані можливості», які в господарській практиці завдяки праці можуть стати реальністю.

У вітчизняній економічній літературі цей термін у широкому розумінні трактують як можливості, наявні сили, запаси, засоби, які можуть бути використані, або як рівень потужності у будь-якому відношенні, сукупність засобів, необхідних для чого-небудь. Тлумачний словник української мови також під цим тер­міном розуміє «приховані здатності, сили для якої-небудь діяль­ності, що можуть виявитися за певних умов».

Таким чином, терміни «потенціал», «потенційний» означають наявність у кого-небудь (будь-то окремо взята людина, первинний робочий колектив, суспільство в цілому) прихованих можливостей, які ще не виявилися, або здатності діяти у^відповідних сферах.

У працях В. Вейца' та К. Г. Воблого² знайшло обгрунтування поняття потенціалу виробничих сил як потенційної можливості

Вейц В. Потенциальнью й кннетические производительнне сильї мирового хозяй-ства. —Кн. 1. — М, 1927. — С. 22.

* Вобльїй К. Г. Производительньїе сіпм УкраиньІ. Техника. зкономика й право / Науч. записки Ин-та нар. хоз-ва. — 1924. — № 4—5. — С. 126—149.

країни виробляти матеріальні блага для задоволення потреб насе­лення. Згодом С. Г. Струмилін¹ запровадив поняття «економічний потенціал», під яким розумів сукупну виробничу силу праці всіх працездатних членів суспільства. В. С. Нємчинов досліджував «по­тенціал розширеного виробництва», який характеризує ресурсні можливості національної економіки щодо економічного зростання.

У табл. 1.1 показано еволюцію трактування науковцями тер­міна «потенціал» в економіці з посиланням на авторів та час до­слідження.

У розвитку сучасних уявлень про потенціал можна виділити три напрямки. Представники першого (Д. Черников, С. Бєлова, Є. Фігурнов та інші) стверджують, що потенціал — це сукупність необхідних для функціонування або розвитку системи різних ви­дів ресурсів.

Визначаючи категорію, що досліджується, необхідно взяти до уваги положення акад. Л. І. Абалкіна³ про те, що поняття «потен­ціал» і «ресурси» не слід протиставляти. Потенціал (економіч­ний, підприємницький, виробничий)— це «узагальнена, збірна характеристика ресурсів», прив'язана до місця та часу. У літера­турі трактування поняття «потенціал» як певної сукупності ре­сурсів, головним чином економічних, безпосередньо пов'язаних із функціонуванням виробництва та прискоренням науково-техніч­ного прогресу, знаходить все більше прихильників. Так. напри­клад, В. М. Архангельський⁴ під потенціалом розуміє засоби, за­паси, джерела, які є в наявності і можуть бути мобілізовані для досягнення певної мети або розв'язання певної задачі, тобто су­купність реальних нагромаджених ресурсів. До складових потен­ціалу в цьому розумінні відносять відповідні трудові, матеріаль­ні, фінансові та інформаційні ресурси, які залучаються у сферу вдосконалення виробництва. Сюди ж включають і сукупність ре­сурсів, яка забезпечує необхідний рівень організації виробництва та управління, ресурси сфери освіти і перепідготовки кадрів. «Ре­сурсне» розуміння потенціалу має важливе значення для плану­вання та управління виробничою діяльністю, але не вичерпує найістотніших його характеристик.

Стр\.\птт С. Г. К воирос> об измеиении народного благосостояния // Вопросьг статистики. — 1954. — № 5. — С. 12—28,

Нємчинов В. С. Зкономико-математнческие методьі  н моделі] II Избр   нроизв ' В б т. — М, 1967. — Т. 3. — С. 207.

' Абалкин Л. II. Диалектика социалистической зкономики. — М., 1981. — С. 24. ЛрхаІІгельскшї В. Н., Зиновьев .7. Е. Управление научно-техническим прогрессом в машиностроснии. — М., 1983. — С. 6.

Размер файла: 265 Кбайт
Тип файла: doc (Mime Type: application/msword)