Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Зимняя И.А. КЛЮЧЕВЫЕ КОМПЕТЕНТНОСТИ как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании (2)
(Статьи)

Значок файла Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации: Учеб. пособие. – Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. – 175 с. (2)
(Книги)

Значок файла ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДА: НОВЫЕ СТАНДАРТЫ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ (2)
(Статьи)

Значок файла Клуб общения как форма развития коммуникативной компетенции в школе I вида (10)
(Рефераты)

Значок файла П.П. Гайденко. ИСТОРИЯ ГРЕЧЕСКОЙ ФИЛОСОФИИ В ЕЕ СВЯЗИ С НАУКОЙ (10)
(Статьи)

Значок файла Второй Российский культурологический конгресс с международным участием «Культурное многообразие: от прошлого к будущему»: Программа. Тезисы докладов и сообщений. — Санкт-Петербург: ЭЙДОС, АСТЕРИОН, 2008. — 560 с. (11)
(Статьи)

Значок файла М.В. СОКОЛОВА Историческая память в контексте междисциплинарных исследований (11)
(Статьи)

Каталог бесплатных ресурсов

ЧИ МОЖНА ВИЗНАТИ НЕДІЙСНИМИ РІШЕННІ УСТАНОВЧИХ ЗБОРІВ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА

ЧИ МОЖНА ВИЗНАТИ НЕДІЙСНИМИ РІШЕННІ УСТАНОВЧИХ ЗБОРІВ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА Олена Кібенко, канд. юрид. наук, доцент кафедри підприємницького і міжнародного права Національної юридичної академії їм. Ярослава Мудрого, м. Харків Харківським апеляційним господарським судом у 2002 р. було розглянуто справу за скаргою закритого акціонерного товариства М, протокол установчих зборів та установчі документи якого визнав недійсними суд першої інстанції. За результатами вивчення матеріалів справи апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції про визнаний недійсним рішення установчих зборів не відповідає чинному законодавству України. Апеляційний суд аргументував свою позицію тим, що господарським судам підвідомчі справи у спорах про визнання недійсними актів підприємств, установ, організацій та інших юридичних осіб, з підстав, зазначених у законодавстві (статті 1 і 12 ГПК України). Проте оскільки засновники акціонерного товариства провадять установчі збори до моменту його державної реєстрації, то рішення, прийняті на цих установчих зборах, не можуть вважатися актом органу управління юридичної особи і на них не може бути поширено загальний порядок визнання недійсними актіп підприємств, установ, організацій та інших юридичних осіб. На нашу думку, така позиція апеляційного суду здається не зовсім правильною. Установчі збори — це унікальне з точки зору цивільного права утворення, перший корпоративний орган, до складу якого входять усі учасники майбутнього акціонерного товариства, який збирається лише один раз і основним призначенням якого є прийняття рішень щодо створення товариства та затвердження його статуту. Установчі збори - це не просто сукупність осіб, що підписались на акції майбутнього товариства (або розподілили їх між собою), це правове утворення, щодо якого законом передбачені спеціальний порядок скликання, кворум для визначення правомочності, компетенція, порядок прийняття рішень (голосування) (ст. 35 Закону «Про господарські товариства»). Однак установчі збори не мають статусу юридичної особи або її органу, хоча й наділені правом прийняття юридичне значущих рішень. Стаття 36 Закону «Про господарські товариства» закріплює, що установчі збори акціонерного товариства вирішують такі питання: а) приймають рішення про створення акціонерного товариства і затверджують його статут; б) приймають або відхиляють пропозицію про підписку на акції, що перевищує кількість акцій, на які було оголошено підписку (у разі прийняття рішення про підписку, що перевищує розмір, на який було оголошено підписку, відповідно збільшується передбачений статутний фонд); в) зменшують розмір статутного фонду у випадках, коли у встановлений строк підпискою на акції покрита не вся необхідна сума, вказана у повідомленні; г) обирають раду акціонерного товариства (спостережну раду), виконавчий та контролюючий орган акціонерного товариства; д) вирішують питання про схвалення угод, укладених засновниками до створення акціонерного товариства; е) визначають пільги, що надаються засновникам; є) затверджують оцінку вкладів, внесених у натуральній формі; ж) та інші питання відповідно до установчих документів. Рішення, прийняті установчими зборами, оформлюють протоколом, який підписують голова зборів та секретар. Аналіз компетенції установчих зборів свідчить, що цей орган вирішує дуже істотні питання, які можуть зачіпати інтереси широкого кола осіб (майбутніх акціонерів, інших осіб, що підписались на акції, але підписку яких було відхилено установчими зборами самого товариства). Проте оскільки установчі збори не є органом юридичної особи (тобто акціонерного товариства), то їх рішення неможливо визнати недійсними в судовому порядку, якщо інше прямо не встановлено законом. Слід зауважити, що рішення установчих зборів не є й угодою, тобто їх не можна визнавати недійсними на підставі відповідних положень ЦК України. У акціонерів фактично залишається тільки один спосіб впливу на рішення, що зачіпають їх права - корпоративний. Рішення з багатьох питань, прийняті установчими зборами, можуть бути змінені відповідними рішеннями загальних зборів. Якщо проаналізувати зміст повноважень установчих зборів і зіставити їх компетенцію з компетенцією загальних зборів, то певні питання становлять виключну компетенцію установчих зборів і рішення, прийняті з цих питань, не можуть бути скасовані або змінені загальними зборами акціонерного товариства. До них, вважаємо, належать рішення щодо: > створення товариства та затвердження його статуту; > прийняття або відхилення пропозиції про підписку на акції, що перевищує кількість акцій, на які було оголошено підписку; > ухвалення угод, укладених засновниками до створення акціонерного товариства, надання засновникам товариства пільг, затвердження оцінки вкладів, внесених у натуральній формі. Яким чином можна скасувати чи змінити рішення установчих зборів з цих питань? Рішення щодо створення акціонерного товариства, закріплене у протоколі установчих зборів, може бути визнано недійсним у судовому порядку на підставі положень ч. 2 ст. 34 Закону «Про підприємства в Україні»-. Ця стаття закріплює, що підприємство може бути ліквідоване, якщо «рішенням суду будуть визнані недійсними установчі документи і рішення про створення підприємства». Виходячи зі змісту цієї норми, рішення про створення підприємства не завжди входить до складу установчих документів. У ч. 2 ст. 8 Закону «Про підприємництво» встановлено, що для підприємств, які мають двох і більше власників (тобто засновників), рішенням про створення підприємства є установчий договір, а також, протокол установчих зборів (конференції) у випадках, передбачених законом. Для господарських товариств установчими документами є установчий договір та статут (ч. 1 ст. 4 Закону «Про господарські товариства»). Стосовно всіх господарських товариств, крім акціонерного, рішення про створення товариства оформлюють установчим договором, який підписують усі засновники товариства. Проте для акціонерного товариства (закритого і відкритого) п. «а» ст. 36 Закону «Про господарські товариства» однозначно встановлено, що рішення про створення товариства приймають установчі збори. Установчий договір акціонерного товариства не є рішенням про його створення - це договір між засновниками товариства, у якому визначено порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, їх відповідальність перед особами, що підписались на акції, і третіми особами (ч. 2 ст. 26 Закону «Про господарські товариства») Такий підхід є особливо виправданим стосовно відкритого акціонерного товариства, оскільки його засновники становлять лише певну частину його майбутніх акціонерів і вони не мають права приймати рішення про створення товариства без участі інших осіб, що внесли свої вклади в його статутний фонд. В установчих же зборах беруть участь як засновники, так і особи, що підписались на акції товариства у ході відкритої підписки. Це забезпечує правомірність рішення про створення товариства. Однак і для закритого товариства прийняття рішення про його створення на установчих зборах має свій сенс - закон надає право проводити установчі збори (і приймати відповідне рішення) лише у разі внесення засновниками товариства 50 % від вартості свого вкладу на день проведення установчих зборів. Тобто засновники, приймаючи рішення про створення товариства, вже мають підтвердити серйозність своїх намірів і створити певну матеріальну базу для початку діяльності товариства. Загальна схема дій: «укладення установчого договору - оплата акцій (передача вкладу) - проведення установчих зборів» є обов'язковою і для закритих акціонерних товариств. Отже, виходячи з наведених вище положень діючого законодавства України, рішення про створення акціонерного товариства, закріплене у протоколі установчих зборів, може бути визнано недійсним у судовому порядку. Чи може суд визнати недійсним рішення установчих зборів про затвердження статуту акціонерного товариства? Вважаємо, що пред'явлення такого позову є недоцільним. Якщо статут акціонерного товариства було затверджено установчими зборами з порушенням норм чинного законодавства (наприклад, при неповідомленні осіб, що підписалися на акції, про скликання зборів, відсутності кворуму зборів, порушень встановленої законом процедури голосування тощо), то це є підставою для визнання статуту недійсним, що призводить до тих самих наслідків, що й визнання недійсним рішення про затвердження статуту. Рішення установчих зборів про прийняття або відхилення зайвої підписки на акції є внутрішнім питанням діяльності товариства, відноситься до його економічної політики, і рішення з цього питання не може бути оскаржено у суді. Якщо ж особа незадоволена правопорушеннями, що сталися під час здійснення відкритої підписки (порушення черговості реєстрації осіб, що підписалися на акції, встановлення для певних осіб переважного права на підписку тощо), вона може звернутися з відповідними позовами до осіб, відповідальних за проведення відкритої підписки (засновників, учасників депозитарної системи). Якщо ці позови подаються до моменту скликання установчих зборів, судом може бути накладено заборону на їх проведення до вирішення спору в судовому порядку. Якщо особа звертається з таким позовом після проведення загальних зборів, то грубі порушення, що могли суттєво вплинути на кворум установчих зборів або результати голосування, можуть стати підставою для визнання недійсним рішення про створення товариства або визнання недійсним його статуту. Особа, яка звертається до суду з приводу відхилення її підписки на акції як зайвої, має чітко визначити, які вимоги вона висуває: 1) включення її у реєстр осіб, що підписались на акції замість іншої особи (перед якою вона має переважне право відповідно до черговості подання заяв про підписку) та/або компенсація збитків; 2) визнання недійсними рішення про створення товариства та його установчих документів (статуту) і скасування державної реєстрації товариства (або його ліквідація за рішенням суду). Проте у будь-якому разі особа не може вимагати від суду визнати недійсними рішення установчих зборів про прийняття або відхилення зайвої підписки. Рішення установчих зборів щодо ухвалення угод, укладених засновниками до створення акціонерного товариства, не може бути скасовано загальними зборами товариства, але такі угоди можуть бути визнані недійсними в установленому законом порядку за позовами зацікавлених осіб. Загальні збори можуть прийняти рішення про скасування пільг, наданих засновникам акціонерного товариства за рахунок товариства. Таке рішення загальних зборів суперечитимс рішенню установчих зборів про надання пільг, але у разі звернення засновників до суду перевага має бути надана рішенню загальних, а не установчих зборів товариства. Надання засновникам пільг - це право, а не обов'язок товариства, а тому засновники не мають права вимагати від товариства надання чи збереження пільг. Рішення установчих зборів щодо затвердження оцінки вкладів, внесених у натуральній формі, не може бути змінено рішенням загальних зборів товариства. На сьогодні за чинним законодавством тільки рішення установчих зборів акціонерного товариства про створення товариства може бути визнане недійсним у судовому порядку. Інші рішення установчих зборів можуть бути скасовані або змінені тільки за допомогою корпоративних засобів - прийняття відповідних рішень загальними зборами акціонерів. Вважаємо, що такий підхід законодавця не є виправданим - у Законі України «Про господарські товариства» слід чітко зазначити, що рішення установчих зборів акціонерного товариства, які прийняті з порушеннями чинного законодавства або суперечать його нормам, можуть бути визнані недійсними судом (господарським судом). Така позиція має знайти відображення й у проекті Закону «Про акціонерні товариства», який також не містить положень щодо можливості визнання рішень установчих зборів недійсними.

Размер файла: 46.5 Кбайт
Тип файла: doc (Mime Type: application/msword)
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров