Заказ работы

Заказать
Каталог тем
Каталог бесплатных ресурсов

Управління зовнішньоекономічною діяльністю

ПЕРЕДМОВА ДО 1-ГО ВИДАННЯ
Як наука і як навчальна дисципліна управління, або менеджмент, існує трохи більше ста років. Проте за такий незначний період своєї історії управління досягло величезного прогресу, аналогу якому немає.
Особливо помітний цей прогрес у країнах із сформованою ринковою економікою. Тому не випадково у літературі економічно розвинутих країн поняття управління (менеджмент) межує із такими поняттями, як бізнес і підприємництво. Не випадковим є і те, що система освіти з менеджменту, як правило, ототожнюється з бізнесовою освітою. Шкіл менеджменту (бізнесу), усіляких університетських програм управління або спеціалізованих центрів з перепідготовки спеціалістів у цій сфері налічується сьогодні в США, Англії, Франції, Німеччині, Японії та інших розвинутих країнах сотні і навіть тисячі.
Усе більше поширюється при цьому така відносно нова галузь знань, як управління зовнішньоекономічною діяльністю чи міжнародним бізнесом. Дослідження в цій сфері знань, їх викладання отримали в повоєнний період на Заході організаційне оформлення (у 1960 p., наприклад, була створена Академія міжнародного бізнесу - Academy of International Business, AIB), а в США - навіть державну фінансову допомогу відповідно до Програми САЙБЕР (CIBER - Center for international Business Education and Research).
Іншою є історія розвитку управлінських знань і відповідної підготовки інтелектуальних і професійних кадрів у республіках колишнього СРСР, у тому числі в Україні. Засновник СРСР В. І. Ленін побачив у розвитку управління важливий чинник економічного прогресу суспільства. Практично одночасно, а часом
навіть із випередженням країн Заходу, у СРСР налагоджувалася підготовка управлінських кадрів (курси "червоних директорів", робфаки, промислові академії, інститути підвищення кваліфікації керівних кадрів і спеціалістів тощо). Ще в 1931 p., тобто задовго до того, як на Заході зародилася система освіти для міжнародного бізнесу, у СРСР була створена Всесоюзна академія зовнішньої торгівлі (ВАЗТ).
Проте торгівля в колишньому СРСР не відповідала її розумінню на Заході. Вона не була пов'язана з реальним ринком, із дією об'єктивних законів товарно-грошових відносин, із бізнесом. Освіта управлінських кадрів зводилася до засвоєння постанов партії й уряду, а мистецтво управління - до вміння підпорядковувати і підпорядковуватися державному командно-бюрократичному центру керівництва господарством. Державна монополія зовнішньої торгівлі, яка існувала в СРСР, означала, що і сфера зовнішньоекономічної діяльності в країні не була аналогічною міжнародному бізнесу країн Заходу. Підготовка кадрів управління для цієї діяльності в ліпшому разі зводилась до вивчення іноземної мови, а не того, що згодом у країнах із ринковою економікою склало такі навчальні дисципліни, як міжнародний менеджмент і міжнародний маркетинг.
Ситуація різко змінилася з розпадом радянської системи. У 90-х роках виникла гостра потреба в керівних кадрах і спеціалістах-управлінцях для трансформації цієї системи, а в перспективі - і для розвитку ринкової економіки. Як і в інших незалежних державах, котрі виникли на місці колишнього СРСР, в Україні бурхливо розквітнув ринок освітніх послуг для бізнесу, особливо міжнародного. Останнє було зумовлене низкою обставин, зокрема:
* переходом до економіки, відкритої для раніше невідомого нам міжнародного бізнесу;
* зародженням ринкових міжнародних відносин там, де існували адміністративно-командні відносини суб'єктів господарювання колишньої єдиної держави;
* гострою потребою України як нової незалежної держави у входженні до міжнародного економічного співтовариства, до міжнародного поділу праці;
* необхідністю швидкої й ефективної реалізації порівняльних переваг у зовнішній торгівлі, що історично склалися в Україні;
* з'ясуванням специфічного національного стилю в управлінні, в організаційній поведінці для досягнення бажаних результатів власними й іноземними господарниками-бізнесменами.
Названі і не названі обставини визначили як актуальність видання цієї книги, так і її особливості. Говорячи про актуальність, слід звернути увагу на те, що якщо з управління взагалі в Україні та в інших країнах СНД у 90-ті роки були опубліковані окремі праці вітчизняних і зарубіжних (у перекладі) авторів, то з управління зовнішньоекономічною діяльністю їх практично не було.
Цим зумовлена перша особливість роботи - її абсолютна новизна на ринку навчальної літератури не тільки в Україні, а й в інших країнах СНД.
Друга особливість - це оригінальність роботи з погляду структури подання та змістовності матеріалу порівняно з аналогічними працями, виданими раніше.
Третя особливість роботи полягає в максимальному наближенні теоретичних проблем управління зовнішньоекономічною діяльністю до реальних трансформаційних процесів суспільств із перехідними економіками, і насамперед України.
Нарешті, ще однією особливістю цієї книги є прагнення авторів не тільки допомогти студентам розібратися в процесах, що відбуваються у міжнародному бізнесі, а й навчити їх приймати конкретні управлінські рішення. Для цього в книзі теоретичні положення ілюструються прикладами з діяльності урядових органів або відповідних структур - реально існуючих компаній і фірм. Наприкінці кожного розділу студентам дається можливість перевірити правильність отриманих знань і прийнятих рішень, відповідаючи на теоретичні або практичні питання, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності.
Сподіваємося, що читачі зрозуміють труднощі, які постали перед авторами як першопроходцями дослідження і висвітлення проблем управління зовнішньоекономічною діяльністю. Природно, що всі зауваження і побажання автори сприймуть із вдячністю і врахують у подальшій роботі.

 

 

ПЕРЕДМОВА ДО 2-ГО ВИДАННЯ
Перше видання цієї роботи не мало аналогів в Україні, як і в інших країнах, що виникли на території пострадянської держави. Насамперед цим пояснювався інтерес до книги. Водночас були й інші обставини, які забезпечили постійно зростаючий на неї попит, що, зрештою, привело колектив авторів до думки про необхідність підготовки другого видання.
Серед цих обставин назвемо такі.
По-перше, незворотність процесу ринкових перетворень, що охопили усі галузі господарювання, у тому числі й зовнішньоекономічну діяльність. В умовах настільки ж незворотного процесу розвитку незалежності держав колишнього СРСР і водночас дедалі більшого прагнення до збереження економічних зв'язків між ними чинник управління став одним із визначальних факторів забезпечення їх економічного прогресу.
По-друге, пропозиції науково-педагогічних колективів багатьох навчальних закладів, спрямовані на удосконалення структури посібника, а також отримані у цьому зв'язку відгуки студентів і слухачів інститутів підвищення кваліфікації, практичних працівників, рецензії фахівців.
По-третє, потреба в доповненні матеріалу, пов'язана з узагальненням досвіду зовнішньоекономічної діяльності країн не тільки з перехідною, а й давно сформованою ринковою економікою, із тими змінами, що постійно в ній відбуваються на національному і міжнаціональному рівнях.
Нарешті, ще одна обставина - результати наукового пошуку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, досягнуті за період, що минув після опублікування першого видання. При підготовці нового видання використані й ураховані праці членів авторського колективу: монографії, статті, захищені дисертації інших дослідників, а також матеріали конференцій та інших наукових форумів.
Усе сказане обумовило структурні зміни й доповнення, внесені авторами в розділи і параграфи книги. Так, зокрема, були написані три нові розділи:
"Організації у сфері міжнародної торгівлі" (розділ 3); "Сутність митного режиму та механізм управління ним" (розділ 10); "Імідж і реклама фірми в міжнародній торгівлі" (розділ 20).
Крім того, внесені доповнення в розділи про еволюцію теорій управління зовнішньоекономічною діяльністю, про стимулювання і захист іноземних інвестицій, організацію маркетингових досліджень на зовнішньому ринку, облік зовнішньоекономічних зв'язків підприємств, аналіз інвестиційних проектів.
Усі розділи доопрацьовані з урахуванням нової монографічної та періодичної літератури, урядових і законодавчих актів. Відповідно це відбито в списку використаної і рекомендованої літератури.
Водночас, як і при підготовці першого видання, автори прагнули зробити книгу простою і зрозумілою широкому читачеві. Про її навчальний характер свідчать і суто формальні ознаки: наявність словника, ключових слів і проблемних завдань до кожного розділу, списку використаної літератури, предметного покажчика, рекомендованої літератури.
Після першого видання аналогічні книги з'явилися в Україні та в інших країнах СНД. Проте якихось переваг у підходах, структурі або суті викладу матеріалу ми не помітили. Це дає підстави сподіватися, що й друге видання нашої роботи буде схвально зустрінуте фахівцями, викладачами і студентами, одержить визнання широкої читацької аудиторії.
Книга написана членами кафедри управління зовнішньоекономічною діяльністю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка: А.І.Кредісов, доктор економічних наук (керівник авторського колективу, науковий редактор) - передмова, розділи 1, 23; С.Н.Березовенко, кандидат економічних наук - розділи 1, 2; Г.Н.Биков, кандидат економічних наук - розділи 4, 9, 14, 20; В.В.Волошин, кандидат економічних наук - розділи 3, 6, 7, 8, словник термінів; В.П.Мазуренко, кандидат економічних наук - розділ 10; Д.П.Расшивалов, кандидат економічних наук - розділи 19, 24; В.І.Серажим, кандидат економічних наук - розділи 5, 10, 11, 16; А.І.Ступницький, кандидат економічних наук - розділи 15, 21; А.М.Тищенко, кандидат економічних наук - розділи 12, 13, 18; З.С. Черняк, кандидат економічних наук - розділ 17; І. Ю.Потапов, кандидат економічних наук - розділи 22, 23. У науково-допоміжній роботі брала участь В.І. Сукнова.
Автори щиро дякують усім, хто доброзичливо сприйняв вихід у світ книги, зацікавлено висловив свої зауваження і побажання. Слова нашої особливої подяки завідувачеві відділом Інституту міжнародної економіки і міжнародних відносин АН України, заслуженому діячеві науки і техніки України, доктору економічних наук В.С.Будкіну, директору Школи міжнародного бізнесу при Києво-Могилянській академії доктору економічних наук Е.Г.Панченку, президенту Національної академії управління, кандидату економічних наук С.А.Єрохіну за рецензування роботи і цінні поради, що по можливості нами були враховані.

 

Розділ 1
Теорії управління зовнішньоекономічною діяльністю (історичний огляд)

Управління зовнішньоекономічною діяльністю країни і регулювання зовнішньої торгівлі та фінансових потоків на міжнародному рівні набувають усе більшого значення в процесі інтернаціоналізації господарського життя і зростання економічної взаємозалежності країн.
Від виникнення перших систематизованих поглядів Адама Сміта і Давида Рікардо на зовнішню торгівлю до появи системи державного управління зовнішньоекономічною сферою минуло близько двохсот років. Класичний напрямок економічної теорії і сьогодні становить методологічну основу для розроблення міжнародних і національних стратегій, політик і механізмів, хоча, звичайно, ним не обмежується. Система інституцій, органів і механізмів регулювання зовнішньоекономічної діяльності як на національному, так і на міжнародному рівнях відображає також досягнення і проблеми кейнсіанства, інших сучасних шкіл і напрямків економічної науки. .
Підкреслимо і те, що управління зовнішньоекономічною діяльністю як наукова дисципліна ґрунтується на макроекономічних теоріях і пов'язаних із ними загальноекономічних концепціях розвитку світового господарства. Управління не може існувати у відриві від них. Більше того, можна сказати, що загальна теорія управління як складова методології управління зовнішньоекономічною діяльністю відіграє у ньому другорядну роль порівняно з макроекономікою і теорією світового господарства.

1. ПЕРШІ ТЕОРІЇ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ Й УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

До числа основоположників теорії зовнішньоекономічної діяльності, що є базою для концепцій управління, належать економісти класичного напрямку та їх послідовники.
Погляди цих економістів, хоча і грунтувалися на сучасній їм реальності, і сьогодні мають теоретичну цінність, утворюючи ядро сучасних концепцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності.
РОЗРОБЛЕННЯ ОСНОВ ТЕОРІЇ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ. АБСОЛЮТНІ ПЕРЕВАГИ. Головною теоретичною проблемою в цій сфері було питання про те, чи існує якась основа для виникнення особливої теорії міжнародної торгівлі. Економісти класичного напряму відстоювали особливу теорію міжнародної торгівлі (на відміну від теорії торгівлі внутрішньої), з огляду на меншу мобільність ресурсів між націями. Адам Сміт вважав, що "із усіх видів вантажу найгірше піддаються транспортуванню люди", а капітал і праця лише інколи перетинають національні кордони. Оскільки зарплата і прибуток не вирівнюються при цьому переміщенням праці і капіталу, міжнародна торгівля відбувається на основі витрат виробництва.
Викладена в роботі "Дослідження про природу і причини багатства народів" (1776 р.) економічна система А. Сміта будувалася на тому, що нижчі витрати виробництва товару однієї нації порівняно з витратами виробництва цього самого товару іншої нації означають її абсолютні переваги. Отже, якщо одна нація має абсолютні переваги у виробництві певного товару, а інша - іншого, то кожна може спеціалізуватися у виробництві і торгівлі товару, витрати виробництва якого найменші.
Відстоюючи особливу теорію міжнародної торгівлі, Д. Рікардо, як і А. Сміт, основою цієї теорії вважав відносну нездатність капіталу до переміщення між країнами. Він також відзначав вигідність міжнародної спеціалізації і торгівлі, коли країни мають абсолютні переваги. Та чи буде вигідною торгівля для країни, витрати виробництва всіх товарів котрої нижчі, ніж в іншій країні? Відповідь на це питання дає теорія порівняльних переваг.
ПОРІВНЯЛЬНІ ПЕРЕВАГИ. Найбільш повно і послідовно теорія порівняльних переваг викладена у праці Д. Рікардо "Початки політичної економії й оподатковування" (1817 p.).
З погляду теорії можна припустити існування трьох видів співвідношень витрат виробництва однотипних товарів у різних країнах: рівні, абсолютні та порівняльні. Відповідно, можна виділити і три типи переваг. Підхід Рікардо грунтується на тому, що сукно і вино виробляються лише за рахунок чинника праці у двох порівнюваних ним країнах - Англії та Португалії. З цього випливає, що відносні ціни є просто оберненими величинами затрат праці на одиницю продукту. Відомий приклад, наведений у таблиці, дає уявлення про співвідношення між трьома видами таких витрат.



Размер файла: 432.81 Кбайт
Тип файла: rar (Mime Type: application/x-rar)
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров