Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Зимняя И.А. КЛЮЧЕВЫЕ КОМПЕТЕНТНОСТИ как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании (2)
(Статьи)

Значок файла Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации: Учеб. пособие. – Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. – 175 с. (2)
(Книги)

Значок файла ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДА: НОВЫЕ СТАНДАРТЫ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ (2)
(Статьи)

Значок файла Клуб общения как форма развития коммуникативной компетенции в школе I вида (10)
(Рефераты)

Значок файла П.П. Гайденко. ИСТОРИЯ ГРЕЧЕСКОЙ ФИЛОСОФИИ В ЕЕ СВЯЗИ С НАУКОЙ (10)
(Статьи)

Значок файла Второй Российский культурологический конгресс с международным участием «Культурное многообразие: от прошлого к будущему»: Программа. Тезисы докладов и сообщений. — Санкт-Петербург: ЭЙДОС, АСТЕРИОН, 2008. — 560 с. (11)
(Статьи)

Значок файла М.В. СОКОЛОВА Историческая память в контексте междисциплинарных исследований (11)
(Статьи)

Каталог бесплатных ресурсов

Ціноутворення на підприємстві

Уведення

Довгострокова мета створення, функціонування й розвитку підприємства будь-якої форми власності укладається в максимізації обсягу прибутки або «цінності підприємства», тобто тієї суми грошей, яку можна одержати при продажі її активів. Найбільш гнучким і значимим інструментом комерційної політики підприємства є ціна. Саме ціни визначають структуру проведення, впливають на рух ма-териальных потоків, розподіл товарної маси, рівень прибутковості підприємства.

Для самостійних товаровиробників, що працюють на ринок, неза-висимо від форм власності питання про ціни -- це питання їх існування й благополуччя. Правильна методика встановлення ціни, розумна цінова тактика, послідовна реалізація глибоко обґрунтованій ціновій страті-гии становлять необхідні компоненти успішної діяльності будь-якого кому-мерческого підприємства в жорстких умовах ринкових відносин.

Ціни служать коштом установлення певних відносин між компанією й покупцями й допомагають створенню про неї певних перед-ставлений, що може вплинути на її наступний розвиток. Вони опре-деляют рентабельність і прибутковість і, отже, життєздатність компанії, є істотним елементом, що визначають фінансову стабільність компанії, і найсильнішим знаряддям у боротьбі з конкурентами.

Треба враховувати, що ціноутворення ставиться до одному з найбільш складних і відповідальних розділів керування. Так, некоректні розв'язки за цінами здатні не просто погіршити показники фінансово-господарчої діяльності підприємства, але й вивести їх за межі припустимих значень, що може привести підприємство до банкрутства. Крім того, цінові розв'язки можуть мати довгочасні наслідки для споживачів, дилерів, конкурентів, самої фірми, багато з яких складно передбачити й, відповідно, оперативно запобігти небажаним тенденціям після їхнього прояву.

1. Методи ціноутворення на продукцію підприємства

Кожний товар має ціну, але далеко не кожне підприємство в з-стоянні самостійно встановити ціну, по якій воно прагне про-давати свій товар. Якщо товари не диференційовані, а конкурен-ти численні, підприємство не має ринкову силою й повинне прийняти ціну, що задається ринком. Залежно від особливостей товару, розмірів і фінансової моці фірми-продавця, цілей, які вона ставить, для розрахунків ціни можуть бути використані різні методи. Крючкова О.Н., Попов Е.В. Класифікація методів ціноутворення // Маркетинг у Росії й за рубежем. - 2004.- №4.- С. 32-50.

Найпоширенішими є наступні методи встановлення цін товарів:

на основі витрат проведення;

по доходу на капітал;

с орієнтацією на попит;

за рівнем поточних цін.

Установлення рівня цін в умовах ринку полягає в знаходженні такої ціни, яка представляла б собою оптимальний баланс тим часом, що праг би заплатити за цей товар покупець, і витратами фірми при його виготовленні. Тому визначення ціни повинне ґрунтуватися в першу чергу на факторах, що ставляться до попиту, тобто на оцінці того, скільки покупець може й прагне заплатити за пропонований йому товар. Значення витрат при встановленні цін не повинне перебільшуватися. На практиці, як правило, фірма в першу чергу намагається встановити, за яку ціну вона могла б продати свій товар на ринку виходячи з характеру попиту, конкуренції, якості товару, а потім уже визначати свої виробничі, комерційні й адміністративні витрати, відповідні до такої ціни й мінливі залежно від кон'юнктури ринку.

Методи, засновані за витратному підході можна розділити на наступні групи:

- метод повних витрат;

- метод мінімальних витрат;

- метод усереднених витрат;

- метод стандартних витрат проведення

- метод цільового ціноутворення.

Суть методу, заснованого на визначенні повних витрат, полягає в підсумовуванні сукупних витрат [змінні (прямі) плюс постійні (накладні) витрати] і прибутки, який фірма розраховує одержати.

Головна перевага даного методу -- його простота й зручність, однак він має два більші недоліки:

При встановленні ціни не беруться до уваги наявний попит на товар, конкуренція на ринку, тому можлива ситуація, коли товар при даній ціні не буде користуватися попитом, а продукція конкурентів може бути краще по якості й більш відома покупцеві завдяки рекламі.

Будь-який метод віднесення на собівартість товару постійних накладних видатків (наприклад, орендної плати), які є видатками по керуванню підприємством, а не видатками для проведення даного товару, є умовним. Він спотворює справжній внесок продукту в дохід перед-прийняття.

Метод визначення ціни цим методом має вигляд:

,

де Р - ціна виробу;

С - витрати проведення;

Rс - рентабельність продукції до витрат, %.

Метод мінімальних витрат припускає встановлення ціни на мінімальному рівні, достатньому для покриття видатків на проведення конкретної продукції, а не за допомогою підрахунку сукупних витрат, що включають по-стоянные й змінні витрати на проведення й збут. Предель-Ные витрати звичайно визначаються на рівні, при якім можна було б тільки окупити суму мінімальних витрат. Продаж товару за ціною, підрахованої по такому методу, эф-фективна в стадії насичення, коли немає росту продажів, і фир-ма ставить своєю метою зберегти обсяг збуту на певному рівні. Подібна політика ціноутворення раціональна також при проведенні кампанії по впровадженню нового товару на ринок, коли слід очікувати значного збільшення обсягів продажів ука-занного товару в результаті його пропозиції за низькими цінами.

Метод «усереднених витрат» укладається в тому, що при встановленні ціни в калькуляцію включаються не повні, а середні витрати на проведення одиниці продукції. Усред-Ненные витрати найчастіше визначаються за період экономи-ческого циклу. Величина усереднених витрат буде тем мень-ше, чим більше обсяг продукції, що випускається, оскільки середні постійні витрати перебувають у зворотній зависимо-сти від обсягу виробництва.

При методі «стандартних витрат проведення» витрати розраховуються до початку процесу проведення. Калькули-Рование собівартості проводиться на основі встановлених нормативів витрат сировини, палива, матеріалів, амортизації. Увесь розрахунки ведеться стосовно до стандартного, або нормальному, обсягу завантаження виробничих потужностей (звичайно 85 - 90%).

На основі методу цільового ціноутворення рас-зчитується собівартість на одиницю продукції з урахуванням обсягу продажів, який забезпечує одержання наміченого прибутку. Якщо собівартість трансформується через зменшення або увеличе-ния завантаження виробничих потужностей і обсягів збуту, ис-пользуют показники ступеня завантаження виробничих могутньо-стей з урахуванням впливу кон'юнктури й інших факторів, після чого визначають ціну продажу на одиницю продукції, яка при цих умовах забезпечила б цільовий прибуток. Але при такому методі ціна підраховується виходячи з інтересів продавця й не принима-ет в увагу відношення покупця до ціни, що розраховується. Від-Сюди зазначений метод потребує певного коректування, щоб урахувати, чи будуть передбачувані покупці купувати даний товар за розрахунковою ціною чи ні.



Размер файла: 46.5 Кбайт
Тип файла: doc (Mime Type: application/msword)
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров