Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Пределы: Метод. указ./ Составители: С.Ф. Гаврикова, И.В. Касымова.–Новокузнецк: ГОУ ВПО «СибГИУ», 2003 (0)
(Методические материалы)

Значок файла Салихов В.А. Основы научных исследований в экономике минерального сырья: Учеб. пособие / СибГИУ. – Новокузнецк, 2004. – 124 с. (0)
(Методические материалы)

Значок файла Дмитрин В.П., Маринченко В.И. Механизированные комплексы для очистных работ. Учебное посо-бие/СибГИУ - Новокузнецк, 2003. – 112 с. (1)
(Методические материалы)

Значок файла Шпайхер Е. Д., Салихов В. А. Месторождения полезных ископаемых и их разведка: Учебное пособие. –2-е изд., перераб. и доп. / СибГИУ. - Новокузнецк, 2003. - 239 с. (0)
(Методические материалы)

Значок файла МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ К ВЫПОЛНЕНИЮ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ЧАСТИ ДИПЛОМНЫХ ПРОЕКТОВ Для студентов специальности "Металлургия цветных металлов" (0)
(Методические материалы)

Значок файла Учебное пособие по выполнению курсовой работы по дисциплине «Управление производством» Специальность «Металлургия черных металлов» (110100), специализация «Электрометаллургия» (110103) (0)
(Методические материалы)

Значок файла Контрольные задания по математике для студентов заочного факультета. 1 семестр. Контрольные работы №1, №2, №3/Сост.: С.А.Лактионов, С.Ф.Гаврикова, М.С.Волошина, М.И.Журавлева, Н.Д.Калюкина : СибГИУ. –Новокузнецк, 2004.-31с. (2)
(Методические материалы)

Каталог бесплатных ресурсов

Лісова пісня. Л. Українка

           Татусю!

не може пара згинути, бо з пари

знов зробиться вода.

В о д я н и к

           Яка ти мудра!

Іди на дно! Доволі тут базікать!

Р у с а л к а

Та зараз, тату! Вже ж його немає.

Я розчешу поплутаний сікняг.

 

(Виймає з-за пояса гребінку з мушлі,

чеше прибережне зілля),

 

В о д я н и к

Ну, розчеши, я сам люблю порядок.

Чеши, чеши, я тута підожду,

поки скінчиш роботу. Та поправ

латаття, щоб рівненько розстелялось,

та килим з ряски позшивай гарненько,

що той порвав пройдисвіт.

Р у с а л к а

           Добре, тату.

Водяник вигідно вкладається в очереті, очима слідкуючи роботу Русалчину; очі

йому поволі заплющуються.

"Т о й, щ о  г р е б л і  р в е"

(вирнувши, стиха до Русалки)

           Сховайся за вербою!

(Русалка ховається, оглядаючись на Водяника).

Поплинемо з тобою

           ген на розтоки,

під бистрії лотоки,

зірвемо греблю рівну,

утопим мельниківну!

 

(Хапає Русалку за руку і швидко мчить

 

з нею через озеро. Недалеко від другого берега

Русалка спиняється і скрикує).

 

Р у с а л к а

Ой, зачепилася за дуб торішній!

 

Водяник прокидається, кидається навперейми

і перехоплює Русалку.

 

В о д я н и к

То се ти так?!. Ти, клятий баламуте,

ще знатимеш, як зводити русалок!

Поскаржуся я матері твоїй,

Метелиці Гірській, то начувайся!

"Т о й,  щ о  г р е б л і  р в е"

(з реготом)

Поки що буде, я ще нагуляюсь!

Прощай, Русалонько, сповняй коновки!

 

(Кидається в лісовий струмок і зникає).

 

В о д я н и к

(до Русалки)

Іди на дно! Не смій мені зринати

три ночі місячні поверх води!

Р у с а л к а

(пручаючись)

З якого часу тут русалки стали

невільницями в озері? Я - вільна!

Я вільна, як вода!

В о д я н и к

           В моїй обладі

вода повинна знати береги.

Іди на дно!

Р у с а л к а

           Не хочу!

В о д я н и к

           А, не хочеш?

Віддай сюди вінець перловий!

Р у с а л к а

           Ні!

то дарував мені морський царенко.

В о д я н и к

Тобі вінця не прийдеться носити,

бо за непослух забере тебе

"Той, що в скалі сидить".

Р у с а л к а

(з жахом)

           Ні, любий тату,

я буду слухатись!

В о д я н и к

           То йди на дно.

Р у с а л к а

(поволі опускаючися в воду)

Я йду, я йду... А бавитися можна

з рибалкою?

В о д я н и к

           Та вже ж, про мене, бався.

 

Русалка спустилася в воду по плечі і, жалібно всміхаючись, дивиться вгору на

батька.

 

Чудна ти, дочко! Я ж про тебе дбаю.

Таж він тебе занапастив би тільки,

потяг би по колючому ложиську

струмочка лісового, біле тіло

понівечив та й кинув би самотню

десь на безвідді.

Р у с а л к а

           Але ж він вродливий!

В о д я н и к

Ти знов своєї?!

Р у с а л к а

           Ні, ні, ні! Я йду!

(Поринає).

В о д я н и к

(поглядаючи вгору)

Уже весняне сонце припікає...

Ху, душно як! Прохолодитись треба.

(Поринає й собі),

 

ДІЯ І

 

Та сама містина, тільки весна далі поступила; узлісся наче повите ніжним зеленим

серпанком, де-не-де вже й верховіття дерев поволочене зеленою барвою. Озеро

стоїть повне, в зелених берегах,

як у рутвянім вінку.

 

З лісу на прогалину виходять дядько Лев і небіж його Лукаш. Лев уже старий

чоловік, поважний і дуже добрий з виду; по-поліському довге волосся білими

хвилями спускається на плечі з-під сивої

повстяної шапки-рогатки; убраний Лев у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже білу

свиту; на ногах постоли, в руках кловня (малий ятірець), коло пояса на ремінці

ножик, через плече виплетений з лика

кошіль (торба) на широкому ремені.

 

Лукаш - дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось

дитяче; убраний так само в полотняну одежу, тільки з тоншого полотна; сорочка

випущена, мережана біллю, з виложистим коміром, підперезана червоним поясом,

коло коміра і на чохлах червоні застіжки; свити він не має; на голові бриль; на

поясі ножик і ківшик з лика на мотузку.

 

Дійшовши до берега озера, Лукаш зупинився.

 

Л е в

Чого ж ти зупинився? Тут не можна

зайти по рибу. Мулко вельми, грузько.

Л у к а ш

Та я хотів собі сопілку втяти, - 

хороший тута вельми очерет.

Л е в

Та вже тих сопілок до лиха маєш!

Л у к а ш

Ну, скільки ж їх? - калинова, вербова

та липова, -  ото й усі. А треба

ще й очеретяну собі зробити, - 

та лепсько грає!

Л е в

           Та вже бався, бався,

на те бог свято дав. А взавтра прийдем,

то будем хижку ставити. Вже час

до лісу бидло виганяти. Бачиш,

вже онде є трава помежи рястом.

Л ук а ш

Та як же будемо сидіти тута?

Таж люди кажуть - тут непевне місце...

Л е в

То як для кого. Я, небоже, знаю,

як з чим і коло чого обійтися:

де хрест покласти, де осику вбити,

де просто тричі плюнути, та й годі.

Посієм коло хижки мак-відюк,

терлич посадимо коло порога, - 

та й не приступиться ніяка сила...

Ну, я піду, а ти собі як хочеш.

 

Розходяться. Лукаш іде до озера і зникає в очереті. Лев іде понад берегом, і

його не стає видко за вербами.

 

Р у с а л к а

(випливає на берег і кричить)

Дідусю! Лісовий! біда! рятуйте!

Л і с о в и к

(малий, бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям; у брунатному вбранні

барви кори, у волохатій шапці з куниці)

Чого тобі? Чого кричиш?

Р у с а л к а

           Там хлопець

на дудки ріже очерет!

Л і с о в и к

           Овва!

Коби всії біди! Яка скупа.

Ось тута мають хижку будувати, - 

я й то не бороню, аби не брали

сирого дерева.

Р у с а л к а

           Ой леле! хижу?

То се тут люди будуть? Ой ті люди

з-під стріх солом'яних! Я їх не зношу!

я не терплю солом'яного духу!

Я їх топлю, щоб вимити водою

той дух ненавидний. Залоскочу

тих натрутнів, як прийдуть!



Размер файла: 94.01 Кбайт
Тип файла: txt (Mime Type: text/plain)
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров