Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Зимняя И.А. КЛЮЧЕВЫЕ КОМПЕТЕНТНОСТИ как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании (4)
(Статьи)

Значок файла Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации: Учеб. пособие. – Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. – 175 с. (5)
(Книги)

Значок файла ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДА: НОВЫЕ СТАНДАРТЫ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ (6)
(Статьи)

Значок файла Клуб общения как форма развития коммуникативной компетенции в школе I вида (11)
(Рефераты)

Значок файла П.П. Гайденко. ИСТОРИЯ ГРЕЧЕСКОЙ ФИЛОСОФИИ В ЕЕ СВЯЗИ С НАУКОЙ (12)
(Статьи)

Значок файла Второй Российский культурологический конгресс с международным участием «Культурное многообразие: от прошлого к будущему»: Программа. Тезисы докладов и сообщений. — Санкт-Петербург: ЭЙДОС, АСТЕРИОН, 2008. — 560 с. (16)
(Статьи)

Значок файла М.В. СОКОЛОВА Историческая память в контексте междисциплинарных исследований (15)
(Статьи)

Каталог бесплатных ресурсов

Питна вода Херсонщини. Шляхи її очищення

ЗМІСТ

 

Вступ .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  3

Розділ І. Вода та її якісний показник на Херсонщині. . .. . . . . . . . . . . . . .5

1.1            Вода, її властивості та аномалії. . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . .5

1.2            Фізичні та хімічні властивості води, їх аномалії.. . . . . . .. . . . . . . .9

1.3            Якісна характеристика води на Херсонщині. . . . . . . . . . . . . . . . .14

Розділ ІІ. Шляхи очищення природних вод для  водопостачання. . .. . .18

 2.1.  Основні технологічні процеси очистки води. . . . . . . . . . . . . . . . . .18

 2.2. Знезараження води хлором, озоном, сріблом та йодом. . . . . . . . . .20

 2.3. Безагрегатні методи знезараження води. . . . . . . . . . . . . . . .  . . . . . 23

Висновок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .26

Список літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . .28

ВСТУП

 

Вода в нашому житті – саме звичайне та саме розповсюджена речовина. Але з наукової точки зору це найбільш незвичайна, найбільш загадкова рідина.

Давнє положення алхіміків – „тіла не взаємодіють, доки не розчинені” – в значеній мірі справедливо. Людина та тварини можуть в своєму організмі синтезувати первинну воду, утворювати її при згоранні харчових продуктів та самих тканин.

Зв’язок між водою та життям настільки великий, що навіть дозволив І.В.Вернадському „розглядати життя, як особливу колоїдну водну систему... як особливе царство природних вод”.

Вода – речовина звична і незвична. Відомий радянський вчений академік І.В.Петрянов свою науково-популярну книгу про воду назвав „Найбільш незвичайна сполука в світі”. А доктор біологічних наук Б.Ф.Сєргєєв почав свою книгу «Цікава фізіологія» з розділу про воду – «Речовина, яка створила нашу планету».

Вчені мають рацію: немає на Землі речовини більш важливої для нас, чим звичайна вода, і в той же час не існує іншої такої речовини, у властивостях якої було б стільки протиріч та аномалій, скільки в її властивостях.

Питна вода, що подається централізованими  системами  водозабезпечення, повинна відповідати гігієнічним вимогам Держстандарту. За даними Держстандарту питна вода має такі гігієнічні вимоги:

-                     вода повинна бути безпечна  в епідемічному відношенні, нешкідлива по хімічному склад ти мати благополучні органолептичні властивості;

-                     вода не повинна перевищувати  допустимий вміст мікроорганізмів та бактерій;

-                     концентрація хімічних речовин, що зустрычаються в природних водах чи

доданих до води в процесі її обробки, не повинна перевищувати 

нормативів;

-                     вода не повинна мати водні організми та поверхневу плівку.

Питна вода м. Херсону та Херсонської області не зовсім відповідає вимогам Держстандарту -2874-82 „ Вода питна”. Вона має значно більшу мінералізацію, твердість, погіршені смакові якості, у деяких районах вода має запах нафти.

Саме ці якості та проблеми і визначають актуальність теми курсової роботи.

Об’єктом дослідження є питна вода, яка придатна для вживання.

Предметом  дослідження є питна вода на території Херсонщини та її якість.

Мета дослідження проаналізувати якість питної води на території Херсонщини  і визначити, який метод доцільний  для її очистки. Мета кокретизується наступними завданнями.

Завдання роботи полягають в тому, щоб проаналізувати стан питної води в м. Херсоні та Херсонській області:

1. Охарактеризувати стан питної води на Херсонщині;

2. Вибрати та проаналізувати найбільш доцільний метод очистки питної води Херсону;

Методи дослідження. Ми в роботі використали як загальнонаукові методи дослідження (узагальнення теоретичних даних та аналізу їх реалізації) так і спеціально-наукові методи: типологічний метод (комплексне дослідження даного питання, узагальнення матеріалів, вироблення висновків) та хімічний аналіз.

Структура роботи відповідає  меті та завданням дослідження і складається зі вступу, 2-х розділів, висновку та списку використаної літератури.

1.1 Вода її властивості та аномалії.

 

«Світ чарівний та фантастичний»,- такими словами лауреат Нобеліської премії Альберт Сент-Д*єд ї характеризує відчуття досліду, вивчаючого структуру води. Результати тим сильніше дивовижні, що дуже звичайний сам об’єкт вивчення.

Молекула води (Н2О) складається з двох атомів водню та одного атому кисню. Виявляється, майже не вся багатообразність властивостей води та незвичайність їх проявленням визначається, в кінцевому результаті, фізичною природою цих атомів, способом їх обєднання в молекулу і групуванням утворених молекул.

В окремій досліджуваній молекулі води атоми водню та кисню, точніше ядра, розміщенні так, що утворюють рівнобедрений трикутник. На вершині нього – порівняно велике кисневе ядро, в кутах, прилягаючих до основи, - по одному ядру водню. [5]

У співвідношенні з електронною будовою атомів водню та кисню молекула води розраховує пятьма електронними парами. Вони утворюють електронну хмару. Хмара неоднорідна – в ній можна розрізнити окремі скупчення та розрідження. У кисневого ядра утворюється надлишок електронної густини. Внутрішня електронна пара кисню рівномірно обрамляє ядро схематично вона представлена опуклістю з центром – ядром О.

 

Чотири зовнішніх електрона групуються у дві електронні пари, притягнуті до ядра, але частково нескомпенсовані. Схематично сумарні електронні орбіта- лі цих пар показані у вигляді еліпсів, витягнутих від спільного центра – ядра О . Кожний із залишених двух електронів кисню утворює пару з одним електроном водню. Ці пари також притягуються до електронного ядра. Тому водневі ядра – протони – виявляються трохи оголеними, і тут спостерігається нестача електронної густини.[8]

Таким чином, в молекулі води розрізняють чотири полюси зарядів: два негативних (надлишок електронної густини в області кисневого ядра) та два позитивних ( нестача електронної густини у двох водневих ядер). Для більшої наглядності можна представити, що полюси займають вершини деформованого тетраедра, в центрі якого знаходиться ядро кисню

                  –––                  –––

 

Майже кулеподібна молекула води має помітно виражену полярність, так як електричні заряди в ній розташовані асиметрично. Кожна молекула води є мініатюрним диполем з високим дипольним моментом – 1,87 дебая. Під впливом диполів води у 80 разів слабішають міжатомні чи міжмолекулярні сили на поверхні зануреної в неї речовини.

Інакше кажучи, вода має високу діелектричну проникність, найвищу з усіх відомих нам сполук.

Багато в чому, вода проявляє себе як універсальний розчинник. Її розчинній дії в той чи іншій мірі підпорядковуються і тверді речовини тіла, і рідини, і гази.

Постійно зближуючись з багатьма речовинами, вода фактично завжди  представляла собою розчин різного, зачасту дуже складного складу.

Навіть із свіжовипадшої дождьової води можна виділити різні мінеральні та органічні сполуки, розчинені в ній.[6]

В прісних природних водах – річних, озерних – кількість розчинених речовин не перевищує 1 г/л. Від декількох одиниць до десятків грамів на літр коливається вміст солей у морській воді: наприклад, в Балтійському морі їх не більше 5 г/л, в Чорному – 18, а в Червоному близько 40г/л. В середньому в 1л океанської води розчинено  34-35 солей.

Сольовий склад річних та морських вод різний не тільки кількісно, але і якісно. На 89% морські солі складаються з хлоридів ( NaCl, KCl ), на 10% - з сульфатів ( Na2SO4, K2SO4 та MgSO4 ), на 1% - з карбонатів (NaCO3 , KCO3 ), а також незначних кількостей інших солей.

В прісних водах склад мінеральних домішок виглядає інакше. Найбільше з усіх тут карбонатів (Na та K) – до 80 %. Сульфатів (Na, K та  Mg) – близько 13%. Інші 7% припадають на хлориди (Na та K) та інші солі.[2]

Природна вода, що містить в розчині велику кількість солей Са та Mg, називається жорсткою на відміну від м’якої води, наприклад дождьової. Жорстка вода не дає піни з милом, бо розчинні солі жирних кислот, що знаходяться в милі ( а саме пальмітинова та стеаринова), переходять в нерозчинні кальцієві солі тих же кислот:

2Са17Н35СООNa + СаSO4 = (C17H35COO)2Ca   + Na2SO4     

З газів у прісних і морських водах в невеликих кількостях є і різноманітні органічні компоненти – розчинні сполуки типу білків, цукрів, спиртів, вуглеводів і т.д. Це продукти життєдіяльності та розпаду тваринних та рослинних організмів, заселяючих водойми та берега, а також відходи промисловості та сільського господарства.

Полярність молекул води, наявність в них частково нескомпенсованих електричних зарядів породжує схильність до групування молекул в великі «спілки» - асоціати. Виявляється, повністю відповідає формулі Н2О лише вода, яка знаходиться в пароподібному стані. Ці результати показали визначення молекулярної маси водяної пари. В температурному інтервалі від 00 до 1000С концентрація окремих (мономерних молекул) рідкої води  не перевищує 1%. Всі останні молекули води обєднані в асоціати різного ступеня складності, і їх склад описується загальною формулою (Н2О)n.[9]

Безпосередньою причиною утворення асоціатів є водневі звязки. Вони виникають між ядрами водню одних молекул та електронними «скупченнями» (неподіленими електронними парами) у ядер кисню інших молекул води. Правда, ці зв’язки в десять разів слабкіше, чим «стандартні» внутрішньо-молекулярні хімічні зв’язки, і достатньо звичайних рухів молекул, щоб зруйнувати  їх. Та під впливом теплових коливань так же легко виникають і нові звязки цього типу. Виникнення та розпад асоціатів можна виразити схемою:

х  ? Н2О                                 2О)х,

оскільки електронні орбіталі в кожній молекулі води утворюють тетраедричну структуру, водневі зв’язки можуть впорядковуватись розміщенню  молекул води у вигляді тетраедричних  координованих асоціатів.

Можливі й інші моделі водяної структури. Тетраедрично зв’язані молекули води утворюють своєрідні рої, досить стабільного складу. Простір між роями заповнюють мономерні молекули води.

Дослідники розкривають все більш тонкі та складні механізми «внутрішньої організації» водяної маси. Крім льодоподібної структури , рідкої води та мономерних молекул, описаний і третій елемент структури – нететраедричний.

Визначна частина молекул асоційована не в трьохмірні каркаси, а в лінійні кільцьові об’єднання. Кільця, групуючись, утворюють ще більш складні комплекси асоціатів.



Размер файла: 480.47 Кбайт
Тип файла: doc (Mime Type: application/msword)
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров