Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Зимняя И.А. КЛЮЧЕВЫЕ КОМПЕТЕНТНОСТИ как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании (4)
(Статьи)

Значок файла Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации: Учеб. пособие. – Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. – 175 с. (5)
(Книги)

Значок файла ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДА: НОВЫЕ СТАНДАРТЫ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ (6)
(Статьи)

Значок файла Клуб общения как форма развития коммуникативной компетенции в школе I вида (11)
(Рефераты)

Значок файла П.П. Гайденко. ИСТОРИЯ ГРЕЧЕСКОЙ ФИЛОСОФИИ В ЕЕ СВЯЗИ С НАУКОЙ (12)
(Статьи)

Значок файла Второй Российский культурологический конгресс с международным участием «Культурное многообразие: от прошлого к будущему»: Программа. Тезисы докладов и сообщений. — Санкт-Петербург: ЭЙДОС, АСТЕРИОН, 2008. — 560 с. (16)
(Статьи)

Значок файла М.В. СОКОЛОВА Историческая память в контексте междисциплинарных исследований (15)
(Статьи)

Каталог бесплатных ресурсов

Господарські товариства - основні ознаки і види

План:

 

1.     Вступ

2.     Господарські товариства. Поняття та ознаки.

3.     Засновники та учасники товариства, управління товариством, порядок утворення та реєстрації господарських товариств.

4.     Припинення діяльності  товариства

5.     Види господарських товариств

·        Акціонерне Товариство

·        Товариство З Обмеженою Відповідальністю

·        Товариство З Додатковою Відповідальністю

·        Повне товариство

·        Командитне товариство

6.     Відмінність та специфіка деяких товариств

7.     Висновок

Вступ

 

У економічній системі Радянського Союзу переважна більшість підприємств мало державну форму власності, де власником виступало державу.  З появою приватної власності стало можливим утворення нових форм господарської діяльності.  З метою створення ринкової системи був початий процес приватизації колишніх державних підприємств і проголошена свобода підприємництва, тобто свобода створення і функціонування нових приватних підприємств. Індивідуальна підприємницька діяльність має обмежені можливості і поширюється в основному на дрібний бізнес.  Для більш-менш значної справи припадати з'єднувати зусилля декількох осіб, переходити до колективного підприємництва.  Об'єднання партнерів для спільного бізнесу називають товариством.  Участь у товаристві прийнято скріплювати письмовою угодою або договором.  Для більш тісної і тривкої спілки товариство оформляється як підприємство.  Товариство з'єднує не тільки зусилля, але і капітали його учасників. З розвитком ринкових відносин в Україні розвиваються і форми підприємницької діяльності. Для того щоб успішно працювати в умовах ринкової конкуренції та реалізовувати фінансово-промислові проекти підприємствам потрібно щоб їхня діяльність була чітко визначена законом. Але даний час підприємства зустрічаються з прогалинами к законодавстві

Господарські товариства. Поняття та ознаки.

 

     Господарськими   товариствами визнаються підприємства, установи, організації,  створені  на  засадах  угоди юридичними особами і громадянами шляхом  об'єднання  їх  майна  та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Товариства є юридичними особами. Юридичними  особами  визнаються  організації,   які    мають відокремлене майно, можуть від свого  імені  набувати  майнових  і особистих немайнових прав і нести  обов'язки,  бути  позивачами  і відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді.

Господарські підприємства відповідають таким ознакам юридичної особи:

·                   організаційна єдність.  З цієї ознаки випливає, що юридична особа має відповідну стійку структуру. Виступ юридичної особи, як єдиного цілого забезпечується тим, що на чолі відповідного утворення стоять наділені визначеною компетенцією органи, що здійснюють внутрішнє керування юридичною особою і діють від його імені зовні.  Ті, хто знаходиться у середині юридичної особи - керівники, робітники, повинні знати, що являє собою відповідне утворення, чим воно буде займатися, хто і як їм управляє, що являє собою його майно й ін..  Це ж важливо і для тих, хто вступає або тільки має намір вступити з даним утворенням у правові відношення.

·                   - майнова відособленість юридичної особи - об'єднання матеріальної бази  в один єдиний комплекс (для досягнення загальної цілі), що належить даної організації, і відокремлення майна даної юридичної особи від майна інших осіб. Під «відособленим майном» припускається майно в його широкому змісті включаючи речі, права на речі й обов'язки з приводу речей.  Дана норма припускає, що майно юридичної особи відокремлюється від майна його засновників.

·                   самостійний виступ у цивільному обороті від свого імені.  Він означає, що юридична особа може від свого імені одержувати і здійснювати майнові й особисті права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

·                   самостійна майнова відповідальність.  Мається на увазі, що юридична особа відповідає за своїми обов'язками майном, що належить йому на однім із трьох речових прав.  Проте, варто зауважити, що ні засновники, ні учасники юридичної особи не відповідають по його боргах, якщо інше не передбачено в законі або в установчих документах, і точно так само юридична особа не відповідає по боргах засновників (учасників).

Господарські товариства є суб‘єктами підприємницької діяльності, тому вони відповідають тим положенням які закріплені у Законі України “Про підприємництво”.

Підприємництво  -  це самостійна ініціатива, систематична, на власний  ризик  діяльність  по  виробництву  продукції,  виконанню робіт,  наданню  послуг  та  заняття  торгівлею  з метою одержання прибутку.

Підприємці  мають  право  без  обмежень  приймати  рішення  і здійснювати  самостійно  будь-яку  діяльність,  що  не  суперечить чинному законодавству.

Підприємництво здійснюється на основі таких принципів:

     вільний вибір діяльності;

     залучення   на    добровільних    засадах    до    здійснення підприємницької  діяльності  майна  та  коштів  юридичних  осіб  і громадян;

     самостійне   формування   програми   діяльності   та    вибір постачальників  і  споживачів вироблюваної продукції, встановлення цін відповідно до законодавства;

     вільний найм працівників;

     залучення і використання  матеріально-технічних,  фінансових, трудових,  природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежене законодавством;

     вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством;

     самостійне здійснення підприємцем - юридичною особою зовнішньоекономічної     діяльності,     використання    будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

 

         Суттєвим при здійсненні будь-якої економічної діяльності є питання власності. З метою забезпечення вільного економічного самовизначення громадян, використання природного, економічного, науково-технічного потенціалу держави для підвищення життєвого рівня її громадян було прийнято Закон України “Про власність” від 07.02.91р. Згідно з цим законом, право власності – це урегульовані законом суспільні відносини по володінню, користуванню та розпорядженню майном.

Власник може  використовувати своє майно на свій розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності:

·        Власник має право використовувати майно, яке йому належить для підприємницької діяльності.

·        Результати господарського використання майна (виготовлена продукція, отримані доходи) належать власнику цього майна, якщо інше не встановлено законом або договором.

·        Власник засобів виробництва та іншого майна має право створювати в установленому законом порядку підприємство, організацію, які є юридичними особами. Юридична особа здійснює право володіння, користування і розпорядження закріпленим за нею майном власника у відповідності зі своїм статутом (положенням).

Підприємництво є окремим інститутом у законодавстві. Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на свій страх і ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг і здійсненню торгівельної діяльності з метою отримання прибутку .

Отже, використовуючи своє право власності, право на підприємництво та свободу об’єднання, громадяни створюють господарські товариства. Господарське товариство є підприємством. Підприємство – основна організаційна ланка народного господарства України. Підприємство – самостійний господарюючий суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність з метою отримання відповідного прибутку (доходу). Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів та послуг.

Господарські товариства - звичайна і найбільше поширена в нормальному майновому обороті форма колективної підприємницької діяльності.  Ця форма універсальна, у рамках її може здійснюватися будь-яка підприємницька діяльність, яка не суперечить законодавству України.  Вони являються комерційними організаціями, вони ставлять основною задачею одержання прибутку і розподіл її між учасниками. 

 Засновники та учасники товариства, управління товариством, порядок утворення та реєстрації господарських товариств.

 

     Засновниками  та   учасниками    товариства    можуть    бути підприємства, установи,  організації,   а  також  громадяни,  крім випадків, передбачених законодавчими актами  України.  Підприємства, установи та організації, які  стали  учасниками товариства, не ліквідуються як  юридичні  особи. 

     Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками  та учасниками  господарських  товариств  нарівні  з  громадянами   та юридичними  особами  України,    крім    випадків,    встановлених законодавчими актами України. Згідно до проекту Цивільного Кодексу законом може бути заборонена чи обмежена участь окремих категорій громадян у господарських товариствах, за винятком відкритих акціонерних товариств. Господарське товариство (за винятком повного і командитного товариств) може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.

Учасники товариства мають право:

     а) брати участь в управлінні справами товариства  в  порядку, визначеному  в  установчих  документах,  за  винятком    випадків, передбачених цим Законом;

     б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди);

     в) вийти в установленому порядку з товариства;

     г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане  надавати  йому  для  ознайомлення річні баланси, звіти товариства  про  його  діяльність,  протоколи зборів.

     Учасники  можуть  мати  також   інші    права,    передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Учасники товариства зобов'язані:

     а) додержувати установчих документів товариства і  виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;

     б) виконувати свої зобов'язання  перед  товариством,  в  тому числі і пов'язані  з  майновою  участю,  а  також  вносити  вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та  засобами,  передбаченими установчими документами;

     в) не  розголошувати  комерційну  таємницю  та  конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

     г) нести інші обов'язки, якщо  це  передбачено  цим  Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

Товариство є власником:

     майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність;

     продукції, виробленої товариством в результаті  господарської діяльності;

     одержаних доходів;

     іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

     Ризик  випадкової  загибелі  або  пошкодження  майна,  що   є власністю  товариства  або  передане  йому  в  користування,  несе товариство, якщо інше не передбачено установчими документами. Згідно до проекту Цивільного Кодексу внеском до майна господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або ж майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку. Грошова оцінка внеску учасника господарського товариства здійснюється за угодою між учасниками товариства; у випадках, передбачених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Вкладами учасників  та  засновників  товариства  можуть  бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні  цінності,  цінні папери, права користування  землею,  водою  та  іншими  природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Вклад, оцінений у карбованцях, становить частку  учасника  та засновника у статутному фонді. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих  документах  товариства,  якщо  інше  не  передбачено законодавством України.

Забороняється використовувати  для   формування   статутного фонду бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. Фінансовий стан  засновників  (крім фізичних осіб) відкритих акціонерних товариств щодо їх  спроможності  здійснити  відповідні внески  до  статутного  фонду  повинен  бути перевірений аудитором (аудиторською фірмою).

У  товаристві  створюється  резервний  (страховий)  фонд    у розмірі, встановленому установчими документами, але  не  менше  25 відсотків  статутного  фонду,  а  також  інші  фонди,  передбачені законодавством України або установчими документами товариства. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового)  фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим  5 відсотків суми чистого прибутку.

Прибуток  товариства    утворюється    з    надходжень    від господарської  діяльності  після    покриття    матеріальних    та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З  балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах  банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені  законодавством  України податки та інші платежі до  бюджету.  Чистий  прибуток,  одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному  розпорядженні товариства,  яке  відповідно  до  установчих  документів  визначає

напрями його використання.

Товариство має право змінювати (збільшувати  або  зменшувати) розмір статутного фонду.

Збільшення статутного фонду може бути  здійснено  лише  після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів  (оплати  акцій), крім випадків, передбачених цим Законом.

Зменшення  статутного  фонду   при    наявності    заперечень кредиторів товариства не допускається.

Рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.

Перевірки  фінансової  діяльності  товариства    здійснюються державними податковими інспекціями, іншими державними  органами  у межах  їх  компетенції,  ревізійними  органами  товариства та аудиторськими  організаціями. 

Перевірки не повинні  порушувати  нормального  режиму  роботи товариства.

Товариство здійснює бухгалтерський  облік  результатів  своєї роботи, веде статистичну звітність  і  подає  її  в  установленому обсязі органам державної статистики. Достовірність та  повнота  річного   балансу   і   звітності товариства   повинна  бути  підтверджена  аудитором  (аудиторською фірмою).  Обов'язкова  аудиторська  перевірка  річного  балансу  і звітності товариств з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на  три роки.

Управління  товариством  здійснюють  його  органи,  склад   і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

     Посадовими особами  товариства  визнаються  голова  та  члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії, а у товариствах, де створена рада товариства (спостережна рада),  -  голова  та  члени ради товариства (спостережної ради).

     Посадовими особами товариства не можуть бути  члени  виборних органів  громадських  організацій,  військовослужбовці,   посадові особи органів прокуратури,  суду,  державної  безпеки,  внутрішніх справ, арбітражного суду, державного нотаріату,  а  також  органів

державної влади і управління, які покликані  здійснювати  контроль за діяльністю товариства.  Особи,  яким  суд  заборонив  займатися певною  діяльністю,  не  можуть  бути  посадовими   особами    тих товариств, які здійснюють цей вид  діяльності.  Особи,  які  мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво  та  інші  корисливі злочини, не можуть займати у товариствах керівні посади і  посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю.

     Посадові особи  відповідають  за  заподіяну  ними  товариству шкоду відповідно до чинного законодавства України.

     Посадові  особи  повинні  зберігати  комерційну  таємницю  та конфіденційну  інформацію  і    несуть    за    її    розголошення відповідальність, передбачену  чинним  законодавством  України  та установчими документами товариства.

Найменування  товариства  повинно  містити  зазначення   виду товариства,  для  повних  та  командитних  товариств  -   прізвища (найменування)  учасників  товариства,  а  також  інші   необхідні відомості. Найменування товариства  міститься  в  установчих  документах товариства. Найменування  товариства  не  може  вказувати  на  належність товариства до  відповідних  міністерств,  відомств  і  громадських організацій. Місцезнаходження  (розташування)  товариства  повинно бути на Україні.

         Акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство  з додатковою  відповідальністю  створюються  і  діють  на   підставі установчого договору і статуту, повне і  командитне  товариство  - установчого договору. Установчі документи товариства  у  випадках, передбачених     чинним    
Размер файла: 489.92 Кбайт
Тип файла: doc (Mime Type: application/msword)

Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров