Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Зимняя И.А. КЛЮЧЕВЫЕ КОМПЕТЕНТНОСТИ как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании (4)
(Статьи)

Значок файла Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации: Учеб. пособие. – Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. – 175 с. (5)
(Книги)

Значок файла ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДА: НОВЫЕ СТАНДАРТЫ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ (6)
(Статьи)

Значок файла Клуб общения как форма развития коммуникативной компетенции в школе I вида (11)
(Рефераты)

Значок файла П.П. Гайденко. ИСТОРИЯ ГРЕЧЕСКОЙ ФИЛОСОФИИ В ЕЕ СВЯЗИ С НАУКОЙ (12)
(Статьи)

Значок файла Второй Российский культурологический конгресс с международным участием «Культурное многообразие: от прошлого к будущему»: Программа. Тезисы докладов и сообщений. — Санкт-Петербург: ЭЙДОС, АСТЕРИОН, 2008. — 560 с. (16)
(Статьи)

Значок файла М.В. СОКОЛОВА Историческая память в контексте междисциплинарных исследований (15)
(Статьи)

Каталог бесплатных ресурсов

Капітал у сфері торгівлі. Торговельний прибуток

План.

 

Вступ................................................................................................................ 3

1. Природа капіталу у сфері  торгівлі............................................................... 5

2. Як формується норма торгівельного прибутку......................................... 11

3. Торговельний капітал в умовах торгівлі  в Україні.................................... 18

Висновок........................................................................................................ 28

Список використаної літератури................................................................... 30

Вступ

 

Розвиток економічної системи являє собою окрему форму прогресу всього суспільства. В основі ж розвитку економічної системи лежить ріст продуктивної сили праці за рахунок використання більш досконалих засобів виробництва, росту кваліфікації, освіченості працівників.

Ріст продуктивної сили праці найчастіше виявляється в появі (відділенні) нових самостійних видів діяльності, йде процес поглиблення поділу суспільної праці. На визначеному етапі розвитку людського суспільства, його економічної організації, економічної системи відбувається виділення (відокремлення) як самостійного виду діяльності збуту зроблених товарів. З’являються люди, які при пануванні промислового капіталу професійно займаються реалізацією продукції і доведенням її до кінцевого споживача, тобто торгівлею. А це призводить до необхідності концентрувати у власності товар та гроші – так виникає нова економічна категорія як торговий капітал.

Торговий капітал являє собою частину промислового капіталу, що відокремилася, яка обслуговує процес реалізації товарів. На ранніх етапах розвитку капіталізму власник промислового капіталу сам займається реалізацією товарів. Однак у міру розширення обсягів виробництва і росту часу обігу з’явилася потреба в особливій групі капіталістів — торговцях, що займаються реалізацією готової продукції.

Торговий капітал, як і всякий інший капітал, приносить його власнику визначений доход, називаний у даному випадку торговим прибутком. Його джерелом служить додаткова вартість, створена в сфері виробництва. Торговий капітал оперує тільки в сфері обігу, займаючись тими видами діяльності, які не зв’язується з виробництвом вартості. Капітал же — це самозростаюча вартість, метою якої саме і є самозростання. Власники ж торгового капіталу мають як основний мотив свого поводження одержання прибутку не нижче середньої. У своєму русі прибуток розпадається на товарно-торговий і грошово-торговий капітал (у ринковій економіці вони обидва являють собою частину прибутку), на відсоток, підприємницький доход і земельну ренту.

Дана курсова робота складається з трьох розділів в яких послідовно розглянуто еволюцію, форми і особливості функціонування торгового капіталу.

1. Природа капіталу у сфері  торгівлі

 

Торгівля — одна з найдавніших форм вложення праці людини і підприємницького уміння. Обмін виник з першим великим суспільним поділом праці і його границі розширювалися в міру виділення у відносно відособлені і нові види діяльності. Поступово в прямий зв’язок виробника-продавця зі споживачем-покупцем уклинюється посередник і продаж продукції стає його основним заняттям.

Торговий капітал виник задовго до зародження капіталістичного способу виробництва й історично передував промисловому капіталу. У період розпаду феодалізму він активно сприяв становленню капіталістичного способу виробництва, прискорюючи руйнування дрібних товаровиробників, утягуючи натуральне господарство феодалів в ринкові відносини, підкоряв його цілям наживи і збагачення. Торговому капіталу належала важлива роль у розвитку економічних зв’язків між районами і країнами, у формуванні національного і світового ринку.

Джерелом прибутку на торговий капітал служила частина вартості, створювана працею дрібних товаровиробників-ремісників та селян, а також частина додаткової праці підневільних працівників у рабовласницьких латифундіях та поміщицьких господарствах, у збуті продукції яких брав участь купець. Основним методом отримання прибутку служив позаеквівалентний обмін: товар купувався за цінами нижче вартості, а продавався за цінами, що перевищувала вартість.

Концентрація коштів в руках купців була необхідною передумовою для формування великого машинного виробництва. Купецький капітал з’явився і своєрідною передумовою для утворення всевладдя промислового капіталу епохи капіталізму. Можна стверджувати, що купець послужив прообразом в становленні великого підприємця і настільки ж великого хижака — промислового капіталіста.

При всім цьому, за всіма законами еволюції в нових умовах торговий капітал втратив своє самостійне значення і з великого владаря в економічному житті суспільства перетворився в слугу промислового капіталу, а точніше, у його частину, що відокремилася. Кругообіг промислового капіталу, проходячи у своєму русі три стадії і відповідно до цього змінюючи свою форму, служить своєрідною матеріальною основою для поділу праці між підприємцями. Одні з них спеціалізуються на реалізації готової продукції і здійснюють торгове обслуговування промислового капіталу, інші концентрують у своєму розпорядженні капітал у грошовій формі і представляють його в борг промисловцям та торговцям під визначений відсоток.

Підприємці, що вклали свої гроші в матеріальне виробництво, як правило, самі не організують продаж продукції, яка випускається. Для цього їм довелося б частину капіталу вилучити з виробництва та розмістити в сфері обігу, що неминуче привело б до часткової втрати прибутку від виробництва. Великими оптовими партіями вони продають їх на товарних біржах чи безпосередньо торговим посередникам, що мають мережу роздрібних магазинів. Товарна біржа зосереджує оптову торгівлю масовими, головним чином, сировинними та продовольчими товарами (кольорові метали, бавовна, зерно, цукор тощо). Товари продаються по зразках чи стандартам (утримуючим перелік необхідних ознак — якість, сортність), причому встановлюються розміри партій товарів.

Відокремлення торгового бізнесу багато в чому сприяло швидкому розвитку й удосконалюванню торгового обслуговування населення, поліпшенню організації обліку купівельного попиту, що з неминучістю вело до збільшення витрат у сфері обігу.

В епоху вільної конкуренції відокремлення торгового капіталу було яскраво вираженим. Купець залишався ключовою фігурою в економіці та нерідко ставив свої умови промисловцю. Надалі, в міру поширення монополістичних відносин, все помітніше починає виявлятися протилежна тенденція. Великі промислові компанії нерідко створюють власну збутову мережу і намагаються тримати під контролем реалізацію і споживання своїх товарів.

Це особливо характерно для підприємств, що випускають засоби виробництва і товари тривалого користування для сфери особистого споживання — автомобілі, телевізори, відеоапаратуру, холодильники і т. д. Фірми-виготовлювачі беруть на себе сервісне обслуговування складної побутової і виробничої техніки в місцях їхнього застосування й тим самим створюють впевненість у споживача в ефективному її використанні. У порядку зворотного зв’язку виробництво одержує інформацію про конструктивні й експлуатаційні недоліки в техніці, що випускається.

З іншого боку, могутні торгові компанії нерідко відкривають власні виробництва. Реальністю став ”зустрічний рух” промислового і торгового капіталу.

Соціально-економічна суть відокремлення товарного капіталу від промислового полягає в тому, що воно супроводжується утворенням якісно нової форми капіталу — торгового капіталу, персоніфікованого у новій групі капіталістів — торгових, які авансують свій капітал на реалізацію товарного капіталу. Отже торговий капітал в ринкової економіці — це відокремлена частина промислового капіталу, яку застосовує особлива група підприємців у сфері обігу.

Торговий капітал розпадається на два підвиди: товарно-торговий і грошово-торговий. Спільне у них те, що і один, і другий авансуються на видатки обігу, і як товарно-торговий капіталіст отримує прибуток нарівні з промисловим капіталістом, так і грошово-торговий капіталіст отримує прибуток, а не проценти.

Відмінності полягають у тому, що перший має справу з оборотом товарів, його основна функція — реалізація товарного капіталу, тобто перетворення у грошову форму капіталу; інший має справу з обігом грошей, бере участь у торгових операціях.

Товарно-торговий капітал — це головна форма капіталу, а тому за своїм змістом він є, як і товарний капітал, капіталом обігу. Але відокремлення від промислового капіталу надає йому нових, відмінних від товарного капіталу якостей.

По-перше, товарний капітал — це властивість промислового капіталіста, а товарно-торговий — самостійний капітал, власність торгового капіталіста.

По-друге, функція реалізації товарного капіталу є однією (не головною) з трьох функцій промислового капіталу; для торгового капіталісті це головна функція.

По-третє, товарний капітал має форму обороту

 

;

 

торговий капітал —

 

Г—Т—Г1 ,

 

де Г1= Г+h,

h — торговий прибуток.

У першому випадку (оборот товарної форми промислового капіталу) товарний капітал кожного разу бере участь лише в одній метаморфозі, оскільки Т1 на початку і наприкінці обороту — це різні Т; акт продажу і акт купівлі збігаються.

У другому випадку (оборот торгового капіталу) Т бере участь у двох метаморфозах. Реалізація товарного капіталу, тобто перетворення його у грошовий капітал поділяється у просторі і часі на два акти:

1) Г—Т — товарний капітал переходить від промислового капіталіста до торгового, а разом з тим і функція продажу товару переходить від першого до другого. Для промислового капіталіста ця фаза обороту товарно-торгового капіталу означає реалізацію товару, або перетворення товарного капіталу у грошовій, який промисловець може знову перетворити у виробничий капітал, не чекаючи остаточної реалізації товарної продукції, яка ще не залишила сфери обігу;

2) справжнє перетворення товарного капіталу у грошовий відбувається у другому акті (фазі) обороту торгового капіталу — Т—Г1, тобто товар переходить від торгового капіталіста до кінцевого споживача, остаточно залишає сферу обігу. Власне це перетворює товарний капітал у товарно-торговий.

Подвійна метаморфоза, що відбувається у ході обороту торгового капіталу, двояко впливає на процес реалізації, процес відтворення, який, з одного боку, спрощується (для промислового підприємця), а з іншого — ускладнюється (для суспільного капіталу у цілому), що за певних умов створює додаткові матеріальні передумови виникнення і поглиблення економічних криз.

Крім того, треба додати, що торговий капітал — це відокремлена частина не індивідуального промислового капіталу, а суспільного. Це виявляється у тому, що торговий капіталіст має справу не з одним промисловцем, а з багатьма, перетворює товарний капітал у грошовий відразу багатьох промислових підприємців.

Конкретно і наочно суть торгового капіталу виявляється у його функціях. До основних функцій торгового капіталу належать:

1)       перетворення товарного капіталу у грошовій, або реалізація додаткової вартості;

2)       розв’язання суперечностей промислового капіталу;

3)       торговий капітал, будучи капіталом обігу, не створює власності, але сприяє збільшенню додаткової вартості і норми прибутку.

Особливості функцій торгового капіталу передбачають його двояку природу. Діалектика торгового капіталу полягає у тому, що, зменшуючи середню норму прибутку (оскільки, не виробляючи нової вартості, привласнює частину створеної промисловим капіталом додаткової вартості), він служить матеріальною основою суперечностей між промисловими і торговими підприємцями.



Размер файла: 271.05 Кбайт
Тип файла: doc (Mime Type: application/msword)
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров