Заказ работы

Заказать
Каталог тем
Каталог бесплатных ресурсов

Мале державне енергетичне підприємство

План

 

         Вступ

 

1.     Характеристика підприємства.

2.     Основні фонди. Показники їх використання на підприємстві.

3.     Організація праці і заробітної плати на підприємстві.

4.     Собівартість продукції підприємства.

5.     Визначення  економічної  ефективності  заходів по  впровадженню  нової  техніки  і  технологій.

 

Висновок.

Список використаної літератури.

Вступ

 

З усіх галузей господарської діяльності людини енергетика робить самий великий вплив на наше життя. Прорахунки в цій області мають серйозні наслідки. Тепло і світло в будинках, транспортні потоки і робота промисловості - усе це вимагає витрат енергії.

         Основою енергетики сьогоднішнього дня є паливні запаси вугілля, нафти і газу, що задовольняють приблизно дев'яносто відсотків енергетичних потреб людства.

         Найбільш універсальна форма енергії - електрика. Вона виробляється на електростанціях і розподіляється між споживачами за допомогою електричних мереж комунальними службами. Потреби в енергії продовжують постійно рости. Наша цивілізація динамічна. Будь-який розвиток вимагає, насамперед  енергетичних витрат і при існуючих формах національних економік багатьох держав можна  чекати виникнення серйозних енергетичних проблем.

          У кипінні політичних пристрастей питання про енергопостачання країни відсунулося на другий план. Багато хто вважають, що це питання їх не стосується. Але якщо представити реакцію населення замерзаючого в темних квартирах - енергетика випередить навіть продовольче питання.

В курсовій роботі розглядається на прикладі діючого підприємства ДП „Електромережа” функціонування малого державного енергетичного підприємства. Дане підприємство було засновано для забезпечення жителів невеликого військового містечка електроенергією і працює на природному газі.

В курсовій роботі розглянуто питання використання основних фондів підприємства, організації праці і заробітної плати на підприємстві та формування собівартості продукції підприємства. 

Основна мета даної роботи – дослідити економічно – господарські принципи роботи малого державного енергетичного підприємства.

1. Характеристика підприємства.

Державне мале підприємство „Електромережа” було створено на базі міні електростанції, яка обслуговувала військову частину і військове містечко в смт. Нові Білокоровичі, Олевського району, Житомирської області у 1992 році.

Основний вид діяльності – виробництво електроенергії.

Рішення про створення підприємства було прийнято внаслідок плануємого розформування військової частини, а внаслідок чого припинення фінансування Міністерством оборони міні електростанції, що забезпечувала військове містечко електричною енергією.

На сьогодення підприємство на 20% фінансується з місцевого бюджету, інші 80% надходять у вигляді платежів від жителів військового містечка та військової частини.

 

Структура підприємства

 

На даний момент на підприємстві працює 11 чоловік.

2. Основні фонди. Показники їх використання на підприємстві.

 

До основних  фондів  відносяться  ті  засоби  виробництва , що  беруть участь у  виробничих  циклах  і переносять  свою  вартість  на  собівартість  готової  продукції  поступово.

       Основні  фонди  підрозділяються  на :  виробничі  і  невиробничі.

Виробничими  вважаються  ті   основні  фонди,  що,  або  беруть участь  у  випуску  продукції,  або  створюють  умови  для  нормального   ведення  виробничого  процесу.

До  невиробничих  основних  фондів  відносяться   житлові  будинки , лікарні, будинку  культури  і  т.д. .

       У  залежності  від  призначення  і  способу  застосування  існує   наступна  класифікація  основних  фондів:

1.     Будинки ,

2.     Споруди ,

3.     Машини  й  устаткування ,

4.     Транспортні  засоби ,

5.     Інструмент ,

6.     Виробничий  і  господарський  інвентар ,

7.     інші  основні  фонди .

 

          Основні  фонди  поступово  зношуються , тобто  втрачають  свою  споживчу

вартість.  Розрізняють  два  види  зносу :  моральний  і  фізичний.

          Фізичний  знос  - це  втрата  основними  фондами  своїх  якостей  і  виробничих  можливостей  під  впливом  атмосферних  впливів , виробничих  факторів, а  також  природних  процесів  , що  відбуваються  в  конструктивних   і  будівельних  матеріалах.

Моральний  знос  -  знецінювання  діючих  основних  фондів.  Він,  як правило  настає  раніш  фізичного.   Розрізняють  дві  форми  морального  зносу  :

 

1.     Внаслідок  зниження  вартості  їх  відтворення. Він означає, що  аналогічні  основні  фонди  в зв'язку  з  удосконалюванням  їхнього  виготовлення  стали  дешевші  і, отже , створені  раніше, стають  більш дешевими.

2.     Викликана  появою  нових,  більш  прогресивних  і  економічно  більш  ефективних  видів  основних  фондів.

 

Моральний  знос  другого  типу  може  бути  частковим  чи  повним.  Частковий моральний  знос  може  бути відшкодований  модернізацією  устаткування. 

У  зв'язку  з фізичним  і  моральним  зносом  основних  фондів , планування й обліку  їхнього  обсягу  потрібно  використання  системи  оцінок.  Існують  три  види  оцінки  основних  фондів  у гривнях :

1.     По первісній  вартості ,

2.     По  відновленій  вартості ,

3.     По  залишковій  вартості .

Первісною ,  називається  вартість  основних  фондів ,  розрахована  в  цінах  того  періоду,  коли  основні  фонди    купувались чи строїлись:

Пв = Ц+ Вт+ Вм ,  де

 

Пв -  первісна  вартість,       Ц- ціна  основних  фондів,

Вт -  витрати  на транспортування  від  виготовлювача  до  споживача,

Вм- витрати  на  установку  основних  фондів.

 

      Залишкової  називається  вартість  основних  фондів, розрахована  шляхом  вирахування з  первісної  вартості  грошового  вираження  зносу  основних  фондів:

 

Зв = Пв - Ас *t  , де

 

Зв - залишкова  вартість,           Пв- первісна  вартість,

Ас-  річна  сума  амортизації,     t -   років  нарахування  амортизації.

        

         За  рішенням  уряду  України  одночасно  на  всіх  підприємствах  різних  форм  власності  систематично  проводиться  переоцінка  основних  фондів,  ціль якої  - наблизити  вартість  наявних  основних  фондів  до  діючих цін . Переоцінка  проводиться  по  формулі :

 

Вв = Пс* Кперехунку ,  де

 

Вв - відбудовна  вартість,            Пв-  первісна  вартість,

Кперерахунку - коефіцієнт  перерахунку.

 

Коефіцієнт  перерахунку  затверджує уряд  по кожній  групі  основних  фондів індивідуально, причому , величина  коефіцієнта  перерахування  залежить  від часу  придбання  основних  фондів, тобто, чим  раніш  придбані  основні фонди , тим  коефіцієнт перерахунку  більше .

Основні виробничі фонди, беручи участь у процесі виробництва   переносять свою вартість на вироблену продукцію чи вироблені послуги.

         Грошове вираження перенесеної частини вартості основних фондів називається амортизацією.

          Вона здійснюється для нагромадження необхідних коштів  з метою наступного відновлення і відтворення основних фондів. Амортизаційні відрахування включають у собівартість продукції. Розмір амортизаційних відрахувань (у відсотках до балансової вартості основних фондів) являє собою норму амортизації (установлюється з розрахунку відшкодування вартості і нагромадження засобів для наступного повного і часткового їхнього відновлення). Норма амортизації представляє собою відношення річної суми амортизації до первісної вартості засобу праці, виражається у відсотках і розраховується за формулою:

 

На = (Фб - Фл / Фб * Тн)* 100,  (Метод прямолінійного списання)

 

де, Фб - балансова вартість,

      Фл - ліквідаційна вартість,

      Тн - нормативний термін служби засобів праці.

         Рівень амортизації залежить від кожної складової цієї формули, але головною величиною є нормативний термін служби засобів праці.

         Існує класифікація методів нарахування амортизації.

         По-перше, їх можна розділити на звичайну і прискорену амортизацію. Звичайна амортизація, у свою чергу поділяється на:

- рівномірно - прямолінійну ( відбувається рівномірне списання вартості основних фондів протягом  установленого терміну його служби),

- в залежності від терміну служби

- в залежності від зробленої роботи.

         Прискорена амортизація буває рівномірно - прямолінійної, регресивної, прогресивної і прогресивно - регресивної.

         Регресивні методи можна підрозділити на метод зменшуваного залишку і кумулятивний метод. Суть кумулятивного методу полягає в тім, що щорічні суми амортизаційних відрахувань визначаються від постійно зменшуваної неамортизованої вартості, річні суми амортизації також зменшуються зі збільшенням терміну служби. По кумулятивному методу за перші три роки списується 80% вартості і відбувається повне списання балансової вартості протягом  нормативного терміну служби.

         В основі прогресивного методу лежить постійне зростання щорічного   середнього рівня амортизації, обчислювальної стосовно   первісної вартості основних фондів. При використанні прогресивного - регресивного методу в перші два роки освоєння нової техніки практикується низька норма амортизації, але потім вона швидко зростає і в наступні роки здійснюється по регресивній шкалі.

Методика розрахунку окремих видів амортизації:

Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Обратная связь

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров