Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Производственная специальная практика: Метод. указ. и рабочая программа / Сост.: Н.И. Швидков, В.Б. Деев, А.В. Феоктистов: СибГИУ. – Новокузнецк, 2002. – 14 с (4)
(Методические материалы)

Значок файла Программа и методические указания по проведению преддипломной практики на металлургических предприятиях.: Метод. указ. / Сост.: И.К.Коротких, А.А.Усольцев, А.И.Куценко: СибГИУ - Новокузнецк, 2004- 20 с (3)
(Методические материалы)

Значок файла Программа и методические указания по проведению производственной практики на металлургических предприятиях. : Метод. указ / Сост.: И.К. Коротких, Б.А. Кустов, А.А. Усольцев, А.И. Куценко: СибГИУ - Но-вокузнецк 2003- 22 с. (3)
(Методические материалы)

Значок файла Применение регрессионного и корреляционного анализа при проведе-нии исследований в литейном производстве: Метод. указ. / Сост.: О.Г. Приходько: ГОУ ВПО «СибГИУ». – Новокузнецк. 2004. – 18 с., ил. (3)
(Методические материалы)

Значок файла Преддипломная практика: Метод. указ. и рабочая программа / Сост.: Н.И. Швидков, В.Б. Деев, А.В. Феоктистов: СибГИУ. – Новокузнецк, 2002. – 9 с. (5)
(Методические материалы)

Значок файла Неразрушающие методы контроля Ультразвуковая дефектоскопия отливок Методические указания к выполнению практических занятий по курсу «Метрология, стандартизация и сертификация» Специальность «Литейное производство черных и цветных металлов» (110400), специализации (110401) и (110403) (7)
(Методические материалы)

Значок файла Муфта включения с поворотной шпонкой кривошипного пресса: Метод. указ. / Сост. В.А. Воскресенский, СибГИУ. - Новокуз-нецк, 2004. - 4 с (11)
(Методические материалы)

Каталог бесплатных ресурсов

Механізм та результати конкуренції промислових капіталів

План

 

Вступ

1.     Спонукальні мотиви і сутність системи функціонування промислових капіталів.

2.     Внутрішньогалузева конкуренція і утворення середньої норми прибутку. Середній прибуток та ціна виробництва.

Висновок

Вступ

В економічній теорії і підприємницькій практиці, мабуть, немає поняття, яке б використовувалося настільки часто й одночасно і так неоднозначно, як капітал. Під капіталом розуміють усе, що здатно приносити чи приносить доход. Цей термін вживається у відношенні устаткування заводу, фабрики, накопиченої суми грошей, творів мистецтва, таланта інженера і т.д. Неважко побачити загальне у всіх приведених прикладах: Капітал - це блага, використання яких дозволяє збільшувати виробництво майбутніх благ.  

К. Маркс визначив капітал як вартість, що приносить прибавочну вартість. Якщо останню розглядати як  прибуток чи відсоток, то проти такого визначення заперечувати не приходитися. Ринкове виробництво без прибутку неможливо. Тому капітал дійсно являє собою самозростаючу вартість. По-друге, К. Маркс визначає капітал як економічні відносини. Капітал може приносити прибуток і "самозростати" тільки знаходячись у русі. У процесі використання ресурсів, між людьми виникають визначені відносини, але не обов'язково відносини експлуатації. Скоріше це відносини між економічними агентами в ході створення матеріальних благ і послуг.  

У сучасній економічній науці капітал розглядається як абстрактна продуктивна сила, як джерело відсотка. Це означає визнання того факту, що який завгодно елемент багатства, що приносить його власнику регулярний доход протягом  тривалого часу, можна розглядатися як капітал.

Багато американських економістів (Д. Хайман, П. Хейне, П. Самуельсон і ін.) визначають капітал як ресурс тривалого користування, створюваний з метою виробництва більшої кількості товарів і послуг. При цьому фізично капітал розглядається як машини, будинку, спорудження, передатні пристрої, запаси сировини і людський капітал.

Якщо виключити з визначення К.Марксу капіталу соціальну загостреність (відносини експлуатації) то неважко помітити, що всі ці визначення капіталу не суперечать, а доповнюють один одного. Одна група визначень фіксує чисто економічну сторону, інша - натуральну, у сполученні з розкриттям мети використання капітальних товарів.

Ряд економістів (Дж. Робінсон, Р. Дорнбуш) розглядають капітал як гроші, як універсальний товар ділового світу.  

Метою даної курсової роботи є дослідження механізму та результатів до яких призводить конкуренції промислових капіталів.

Курсова робота складається з двох розділів у яких послідовно досліджуються питання функціонування промислових капіталів.

1. Спонукальні мотиви і сутність системи функціонування промислових капіталів.

 

Промисловий капітал - це капітал, що функціонує в сфері матеріального виробництва і знаходиться одночасно у всіх функціональних формах кругообігу. Слово "промисловий" уживається тут у тім значенні, у якому воно охоплює всяку капіталістичну галузь виробництва. Звідси випливає, що поняття промислового капіталу однаково застосовувано до його функціонування в підприємствах промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі і банківської справи.

Промисловий капітал виступає в наступних функціональних формах на різних стадіях кругообігу:

·        грошовий капітал. Підприємець авансує свої гроші як вартість, що повинна принести йому прибавочну вартість;

·        продуктивний капітал. Він включає засоби виробництва і робочу силу, що, з'єднуючись у процесі виробництва, створюють товар;

·        товарний капітал. Зросла вартість укладена в створених товарах. Їх необхідно реалізувати і знову перетворити в гроші.

З розвитком поділу праці від промислового капіталу відокремлюються торговий капітал і позичковий капітал. Вони перетворюються в особливі галузі макроекономіки, в особливі сфери людської діяльності. Добре зрозуміло, що в основі функціонування торгового капіталу - грошовий капітал.

Торговий капітал - це частина капіталу, що відокремилася від промислового капіталу, авансується особою категорією капіталістів і функціонує в сфері обертання. Торговий капітал через механізм конкуренції бере участь в утворенні середньої норми прибутку. Норми прибутку в промисловості і торгівлі однакові.

Позичковий капітал являє собою грошовий капітал, що віддається капіталістами - власниками в позичку і приносить відсотки. Позичковий капітал не бере участь у механізмі утворення середньої норми прибутку. По своїй сутності позичковий відсоток - це та частина прибавочної вартості, що функціонуючі капіталісти (промислові і торгові) змушені віддавати позичковим капіталістам.

 Всякий індивідуальний так само як і суспільному капіталі знаходиться в постійному русі. Це сфера його життя.

Грошовий капітал (Г) авансується капіталістом на придбання засобів виробництва (Зв) і робочої сили (Рс), що, з'єднуючись у процесі виробництва (П), продовжують взаємодіяти аж до випуску готової продукції (Т). Реалізуючи товар, капіталіст одержує його вартість у грошовій формі (Г) спочатку авансована сума капіталу повертається до свого власника, але вже зросла на визначальну величину.

Загальну формулу руху капіталу можна представити так:

 

де крапки показують вступ капіталу у виробництво і вихід з нього. Дві інші операції, зв'язані з покупкою засобів виробництва, робочої сили і продажем готової продукції, відбуваються в сфері обертання. На трьох стадіях руху відбувається зміна форм капіталу: грошова форма переходить у продуктивну, продуктивна форма змінюється на другій стадії товарною формою і на третій стадії відбувається повернення до первісної грошової форми. У дійсності промисловий капітал одночасно своїми частинами знаходиться на всіх трьох стадіях і у всіх трьох формах. Тим самим, забезпечується безперервність виробничого процесу, а отже, і споживання. Стоїть капіталу затриматися на який-небудь із трьох стадій, буде порушений весь його кругообіг. Кругообігом капіталу і називається його рух, що охоплює послідовно його авансування, застосування у виробництві, реалізацію зробленого товару і повернення до вихідної форми.  

Такий шлях руху промислового капіталу має місце в будь-якім суспільстві, незалежно від його соціально-економічної облаштованості. Капіталізм, соціалізм, країни що розвиваються - усе це не має ніякого значення. Розходження складається в способах з'єднання робочої сили з засобами виробництва й у присвоєнні і використанні кінцевого ефекту руху капіталу - прибутку.   

Кругообіг промислового капіталу, розглянутий як безупинно поновлюваний процес, утворить його оборот. Швидкість обороту капіталу виміряється числом його оборотів, чинених протягом  року. Якщо капітал, приміром, обертається за чотири місяці, то в рік він зробить три обороти.  

Для економіста важливе розуміння того, що швидкість обороту капіталу має величезне практичне значення. Це добре і швидко усвідомили наші сучасні комерційні банки і численні посередницькі контори. Вони не вкладають гроші у виробництво з тривалим технологічним циклом, а збільшують свої капітали на швидкоплинних, разових операціях.  

Швидкість обороту капіталу залежить від безлічі факторів: від структури самого продуктивного капіталу, тривалості робочого періоду у виробництві, стану транспортних засобів і магістралей, повноти і ритмічності в роботі устаткування і машин, постановки торгівлі і т.д.

У залежності від швидкості обороту і способу перенесення вартості на готовий продукт продуктивний капітал поділяється на основний і оборотний. До основного капіталу відносяться будинки, спорудження, машини, устаткування, силові установки, передатні пристрої й інші засоби праці. Це довгодіючий капітал. Він складає матеріально-технічну основу виробництва, і його повний кругообіг обчислюється роками. Вартість основного капіталу переноситься на виготовлення товару вроздріб, у міру зносу тих чи інших видів засобів праці. Після продажу товарів, включена в їхню вартість сума зносу поступово накопичується в амортизаційному фонді, за рахунок якого відбувається відшкодування основного капіталу. Норми амортизації залежать від вартості елементів основного капіталу і встановлених термінів їхньої служби.

До оборотного капіталу відносяться сировина, допоміжні матеріали, паливо, електроенергія, кошти, призначені на оплату праці робітників. Ця частина продуктивного капіталу робить повний оборот протягом  одного циклу, і його вартість цілком входить у вартість готового продукту і після кожного кругообігу повертається власнику в грошовій формі. Отже, чим швидше обертається оборотний капітал, тим менша при інших незмінених умовах буде потреба в ньому, чи більший річний оборот досягнуть при даній його величині, буде вище норма прибутку.

Швидкість обороту капіталу багато в чому визначається специфікою галузі і відбиває рівень організації виробництва, стан матеріально-технічного постачання і збуту продукції.   

У нашій літературі і господарській практиці сукупність ресурсів підприємства одержала назву фондів. Стосовно до трьох стадій руху вони підрозділяються на фонди виробництва і фонди обертання. Фонди виробництва по характері обороту поділяються на основні й оборотні. Принципових розходжень у кругообігу фондів і капіталу з технологічної точки зору не існує.

Грошовий капітал обмінюється на прості моменти процесу праці - на засоби виробництва і робочу силу, тобто  перетворюється в продуктивний капітал. Тим самим відбувається перший метаморфоз капіталу.

На другій стадії продуктивний капітал споживається, витрачається, зникає й одночасно перетворюється в товарний (...Т...). У цьому складається друге перетворення, другий метаморфоз капіталу. Виниклий у процесі другого перетворення капіталу товар відрізняється від товарів - простих моментів процесу праці як по вартості, так і за натурально-речовинною формою. Виниклий у виробництві новий товар може відшкодувати капіталісту його гроші, його авансований капітал і принести прибавочну вартість, забезпечити самозростання капіталу тільки в тому випадку, якщо процес другого перетворення протікав у суспільно нормальних  умовах чи в умовах кращих, чим суспільно нормальні, а новий товар створений у суспільно-необхідному (тобто відповідаючому суспільному попиту) кількості. Якщо було порушено хоча б одну з цих умов, капіталіст не одержить прибавочної вартості і не поверне витрачених грошей.

Зворотне перетворення товару "капітал" у гроші, у грошовий капітал, пропорції якого задані умовами виробництва, відбувається, однак, не в самім виробництві, а в обертанні, на третій стадії руху капіталу, де товари перетворюються в гроші: Т' - Г'. У цьому складається третє перетворення, третій метаморфоз капіталу.

Аналіз перетворень капіталу показує, що рух капіталу, що представляє собою послідовний ланцюг його перетворень, може бути загальмовано і навіть припинено, якщо не буде здійснене кожне з трьох послідовних перетворень.

         Безпосереднє з'єднання робочої сили з засобами виробництва здійснюється в процесі виробництва. Функція продуктивного капіталу полягає не просто у виробництві товару - речі, що володіє корисністю і вартістю, але у виробництві прибавочної вартості, у забезпеченні самозростання капіталу, його розширеного відтворення.

 

Товарний капітал реалізує (чи перетворює в грошову форму) зрослу (чи зменшену) у процесі виробництва капітальну вартість. У реалізації капітальної вартості складається функція товарного капіталу.

Кожна з трьох форм капіталу виконує в процесі руху капіталу особливу функцію, - от чому їх називають функціональними формами капіталу.

Кругообіг товарного капіталу розкриває залежність виробництва від платоспроможності покупців. Справа в тім, що як  продавець, капіталіст пропонує на ринку більшу вартість, чим та, котру він може запитувати як  покупець. Для поновлення виробництва в колишньому обсязі капіталовласнику досить придбати (купити) З + V, а пропонує він для продажу товар, вартість якого З + V + т перевершує первісну вартість авансованого капіталу. У цій розбіжності попиту та пропозиції капиталовласника полягає можливість криз надвиробництва,

Розбивка процесу руху капіталу на три стадії, дві з який відбуваються в сфері обертання (перша і третя стадії), а одна (друга стадія) у самім виробництві, дозволило Марксові не тільки розмежувати і відокремити три функціональні форми промислового капіталу, не тільки розкрити кругообіг кожної з форм - грошової, продуктивної і товарної, але і дозволило визначити оборот капіталу як періодичний процес його послідовного перетворення з однієї функціональної форми в іншу і повернення до вихідної форми.

Час, протягом  якого вся авансована капітальна вартість проходить стадії виробництва і обертання, є час обороту капіталу. Це час для різних капіталів по-різному і визначається різним складом продуктивного капіталу.

Продуктивний капітал, що виникає в процесі капітального авансування, визначається пропорцією, що поділяє авансований капітал на постійний (З) і перемінний (У). Капітальна вартість, авансована на засоби виробництва, З переноситься на готовий продукт двома різними способами. Для придбання засобів праці (будинків, устаткування і т.п. ) гроші авансуються відразу, але придбані засоби праці беруть участь в обороті капіталу, зберігаючи свою корисність тривалий час (будинку - 50-70 років, верстати й устаткування - від 3-5 до 15-20 років), а отже, їхня вартість (З1) може бути перенесена на вартість готової продукції тільки поступово, за період, тривалість якого визначається термінами служби конкретних засобів праці.

Підприємницька діяльність охоплює всі сфери життя суспільства. Матеріальне виробництво ми виділяємо в особливий і основний вид з тієї причини, що це вихідна стадія господарської діяльності, тут створюються блага для задоволення первинних потреб людей. Тим часом з розвитком і удосконалюванням виробництва усе більше зусиль суспільства по забезпеченню своєї життєдіяльності виходить з безпосереднього виробництва, концентрується на підступах до нього і на вихідних стадіях, зв'язаних з доведенням готового продукту до споживача. Уся ця сфера називається невиробничої, хоча нерідко тут продовжується виробничий  процес чи виявляються послуги матеріального порядку.  

Для другої половини 20-го сторіччя характерним є просування праці, капіталу і підприємницького уміння зі сфери матеріального виробництва в сферу обслуговування. У розвитих державах у даний час безпосередньо у виробництві зайнято менш третини дієздатного населення, а все інше працюють в невиробничій сфері. В умовах ринкової економіки це велика сфера розвивається на загальних принципах підприємництва, на базі тієї ж розмаїтості форм власності. Ми ж із усього цього різноманіття виділимо торгівлю і рух грошового капіталу, оскільки вони мають пряме відношення до виробництва і найбільш великі по зайнятому капіталі і робочій силі.



Размер файла: 310.46 Кбайт
Тип файла: doc (Mime Type: application/msword)
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров