Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Зимняя И.А. КЛЮЧЕВЫЕ КОМПЕТЕНТНОСТИ как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании (2)
(Статьи)

Значок файла Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации: Учеб. пособие. – Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. – 175 с. (2)
(Книги)

Значок файла ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДА: НОВЫЕ СТАНДАРТЫ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ (2)
(Статьи)

Значок файла Клуб общения как форма развития коммуникативной компетенции в школе I вида (10)
(Рефераты)

Значок файла П.П. Гайденко. ИСТОРИЯ ГРЕЧЕСКОЙ ФИЛОСОФИИ В ЕЕ СВЯЗИ С НАУКОЙ (10)
(Статьи)

Значок файла Второй Российский культурологический конгресс с международным участием «Культурное многообразие: от прошлого к будущему»: Программа. Тезисы докладов и сообщений. — Санкт-Петербург: ЭЙДОС, АСТЕРИОН, 2008. — 560 с. (11)
(Статьи)

Значок файла М.В. СОКОЛОВА Историческая память в контексте междисциплинарных исследований (11)
(Статьи)

Каталог бесплатных ресурсов

Теорія Маршала як внесок у розвиток світової економіки

ПЛАН

 

 

 

Вступ............................................................................................................... 3

1. Альфред Маршалл - основоположник неокласичний теорії.... 4

2. Суть нового підходу та нових ідей А.Маршалла.......................... 9

3. Погляди Маршалла на проблеми вартості................................... 12

4. Теорія ціни А. Маршалла................................................................... 18

5. Короткостроковий і довгостроковий періоди в теорії А. Маршалла       21

Висновок..................................................................................................... 23

Список використаної літератури......................................................... 25

 

Вступ

 

Англійський економіст Альфред Маршалл займає важливе місце в буржуазній політекономії кінця XІ - початку XX століття. Значення цього економіста виходить далеко за часові рамки його життя і діяльності. Ряд запропонованих ним ідей ліг в основу одного з ключових розділів сучасної політекономії - мікроекономіки.

        А. Маршалл опублікував цілий ряд робіт із проблем капіталістичної економіки: „Економіка промисловості”, „Промисловість і торгівля”, „Гроші, кредит і торгівля”, „Принципи політичної економії”.

        Про величезний вплив А. Маршалла в економічній науці в перші десятиліття XX століття говорить наступна оцінка: „Імовірно, можна без помилки сказати, що авторитет Маршалла протягом  декількох десятиліть був, і усе ще залишається найвищим серед економістів світу, що говорять  англійською мовою... Протягом  багатьох років він розглядалася як глава англійських економістів” [6].

        Робота Альфреда Маршалла „Принципи політичної економії” докорінно  змінила подальший розвиток політекономії, направивши його по новому руслу. Не випадково ідеї Альфреда Маршалла по їхній значимості і впливу на політекономію розглядаються багатьма істориками економічної думки як деяка „маршалліанська революція”.

        В даній курсовій роботі нами було зроблено спробу дослідити внесок у розвиток світової економіки теорії Маршалла. Робота складається із п’яти розділів в яких послідовно розглядається поставлена проблема.

1. Альфред Маршалл - основоположник неокласичний теорії

 

А. Маршалл (1842-1924) - глава кембріджської школи, розробив неокласичну концепцію, що одержала широке поширення і стало однієї з найбільш впливових в економічній теорії. У його концепції органічно поєднані досягнення різних шкіл, насамперед  класичної і теорії граничної корисності. Прекрасно написана робота "Принципи економічної науки" (1890) стала найбільш популярним підручником і з інтересом читається і понині.

Предмет і метод дослідження. Маршалл вважав, що економічна наука повинна уникати розгляду гострих партійних проблем, складностей внутрішньої і зовнішньої політики. Економічна наука, на його думку, допомагає визначити, у чому складається суспільна мета і рекомендує найкращі методи досягнення зазначеної мети. Після Маршалла в науці міцно закріпився термін "экономікс", це більш широке поняття, думав Маршалл, чим політична економія. А. Маршалл використовує метод часткової рівноваги, що будується на тім, що в кожній даній ситуації усі фактори, крім одного, розглядаються як незмінні. У цьому випадку досліджуються наслідки зміни тільки одного перемінного фактора. Типовим прикладом, є закони попиту та пропозиції, у яких міняється тільки ціна "за інших рівних умов". Маршалл дуже широко використовує графічний і математичний методи, але, прагнучи зробити книгу доступною для читачів, усі графіки і формули виніс у примітки [4].

Основний предмет дослідження в роботі "Принципи економічної теорії" - формування ціни на основі попиту та пропозиції. Маршалл виводить криву попиту з закону убутної граничної корисності, при цьому виражає граничну корисність за допомогою грошей і цін. Крива корисності і попиту тим самим зливаються (рис.1)

 

 

 

Закон попиту Маршалл формулює в такий спосіб: "кількість товару, на який пред'являється попит, зростає при зниженні ціни і скорочується при підвищенні ціни" . Отже, крива попиту має негативний нахил, тому що з ростом ціни попит звичайно зменшується. Але криві попиту на різні товари різні. Це залежить від того, як змінюється величина попиту при зміні ціни. Маршалл ввів в економічний аналіз поняття еластичність попиту за ціною, що виражає відношення зміни величини попиту до зміни ціни. Найменшою еластичністю володіють товари першої необхідності; наявність же великої кількості замінників будь-якого товару робить попит на нього еластичним. Маршалл також розглянув поняття "споживчий надлишок", що широко використовується в теорії споживчого поводження. Суб'єктивна і суспільна оцінка корисності блага можуть розходитися. У тому випадку, якщо споживач оцінює який-небудь товар високо, готовий заплатити за нього більш високу ціну, чим платить у дійсності відповідно до  ринкової ціни, він одержує споживчий надлишок.

Крива пропозиції відбиває закон зростання граничних витрат. Вона має позитивний нахил, тому що обсяг пропозиції росте при збільшенні ціни (рис.2.)

 

Розглянувши попит і витрати А. Маршалл дійде  висновку, що попит і виробничі витрати окремо узяті не визначають ціну, але визначають їх спільно. Він порівнює їх з лезами ножиці, що ріжуть папір тільки взаємодіючи.

Якщо криві попиту та пропозиції зобразити на одному графіку, то ми одержимо знаменитий "хрест" Маршалла (рис.3)

 

 

Перетинання цих кривих визначає рівноважну ціну, тобто ціну, при якій кількість товару, що покупці хочуть купити, а продавці - продати, збігається [4].

Однієї з заслуг Маршалла є введення їм в економічну теорію фактора часу. Процес взаємодії попиту та пропозиції вимагає визначеного часу. У короткому періоді виробництво не може пристосуватися до попиту, тому обсягом пропозиції є ті запаси, що є на ринку. У довгостроковому періоді виробничі потужності можуть змінитися відповідно до  потреб. Маршалл, незважаючи на визнання і попиту, і пропозиції як  ціноутворюючих факторів, усе-таки слідом за Д. Рікардо і Дж. Міллем основну роль приписує витратам. Він указує, що рівноважна ціна установлюється відповідно до  виробничих витрат. Маршалл робить висновок, що "чим коротше розглянутий період, тим більше слід враховувати в нашому аналізі вплив попиту на вартість, а чим цей період триваліше, тим більшого значення набуває вплив витрат виробництва на вартість" . Тим самим він вирішив протиріччя в тлумаченні ролі попиту і витрат у визначенні вартості.

Маршалл особливо виділяв роль підприємництва в економіці, відзначаючи, що здібності людини так само важливі як  засоби виробництва, як і будь-який інший вид капіталу. Такий підхід дозволив відмовитися від рикардіанської теорії убутної продуктивності. Маршалл думав, що убутна продуктивність характерна для сільського господарства; якщо ж у виробництві більше значення мають знання, то прибутковість росте.

Як ми уже вказували, Маршалл став родоначальником нового неокласичного напрямку. У літературі кінець XІ в. позначений як "друга класична ситуація". З "старими" класиками "нових" ріднить віра в саморегульованість і стабільність ринкової економіки, що не вимагає спеціального державного втручання. У той же час на відміну від класичної школи, неокласики виходять із заданості ресурсів, їхньої обмеженості. Тому основна увага переключається на дослідження умов ефективного використання обмежених ресурсів. У своєму аналізі неокласики використовують головним чином граничні величини, а не середні. Неокласична теорія аналізує функціональні зв'язки, тобто розглядає економічні явища в їхній взаємозалежності і взаємозумовленості і не намагається знайти одну єдину фундаментальну причину всіх реальних явищ. З цим пов'язаний і перехід від дослідження вартості до вивчення конкретної ринкової ціни і факторів, що впливають на неї. Зсув акцентів в економічній науці, поява нових методів дослідження відбилися в зміні назви. Некласична теорія стала іменуватися "экономікс", з нею пов'язаний розвиток нового розділу економічної теорії – мікроекономіки [7].

Неокласична школа з її вірою в саморегульованість ринкової економіки, що автоматично приводить до повної зайнятості, була провідним напрямком економічної теорії аж до 20-30-х років XХ сторіччя. Але "Велика Депресія", що вразила розвиті держави й особливо, що боляче вдарила по США (національний доход упав удвічі, рівень безробіття в 1932 р. досяг 24,9%) похитнули позиції неокласичних доктрин. І не випадково саме в цей період виникають і підсилюються позитивні теорії, альтернативні пануючому напрямку: інституціоналізм і кейнсіанство.

Далі в курсовій роботі розглянемо більш детально саму теорію А. Маршалла.



Размер файла: 181.05 Кбайт
Тип файла: doc (Mime Type: application/msword)
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров