Заказ работы

Заказать
Каталог тем
Каталог бесплатных ресурсов

ГУМАНІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНОГО ПРОЦЕСУ ЯК МЕТА І ЗАСІБ МОДЕРНІЗАЦІЇ УКРАЇНИ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми дослідження. Вже наприкінці ХХ століття біль­шість суспільствознавців притримувались думки: універсальна міра усіх реформ, революцій, перебудов – їх гуманізм. На початку ХХІ століття гуманізм відображає прагнення усі цілі сучасної світової цивілізації звести до людських пропорцій і цінностей. Сьогодні і в Україні гуманізм постав у центрі уваги дослідників та політиків. Дискусії на цю тему сприймаються або як утопізм, який не має відношення до реального життя, або як захист тієї політичної і економічної сили, яка несе відповідальність за антигуманну, катастрофічну ситуацію в країні.

В роботі, яка пропонується, суспільно-політичний процес в Україні аналізується під кутом зору відповідності гуманістичних ідеалів початку ХХІ століття існуючим реаліям в Україні, розглядається сутність укра­їнського модернізаційного експерименту по створенню демократичної соціально-правової держави, громадянського суспільства, які б відповідали нормам гуманної цивілізації. На думку автора, актуальність дослідження гуманізації політичного процесу як мети і засобу модернізації України зумовлена не тільки нагальними проблемами уточнення теорії пізнання політичного життя суспільства, а й необхідністю подолання конфліктного характеру суспільно-політичних відносин.

Сьогодні в Україні загальна ситуація визначається не тільки розвалом СРСР і тоталітарного соціалізму, а й крахом стратегії прискореної побудови капіталізму західного зразка, яка нав’язувалась суспільству у 90-ті роки, і тим, що нові соціально-економічні, політичні та культурні реалії України не влаштовують більшість населення, як про це свідчать соціологічні дослідження.

Визнання цінності людини як особистості, її прав на вільний розвиток та реалізацію своїх здібностей – ці проблеми завжди були предметом пізнавального інтересу. В Україні радянських часів проблема гуманізму пов’язана з іменами В.Андрущенка, І.Бичка, М.Булатова, В.Іва­нова, П.Копніна, С.Кримського, О.Онищенка, В.Пазенка, М.Поповича, В.Табачковського, М.Тарасенка, В.Шинкарука, О.Яценка, та деяких ін­ших вчених.

Сучасну теорію політичних процесів розробляють В.Бабкін, В.Горба­тенко, І.Курас, В.Куценко, А.Лузан, О.Мироненко, М.Михальченко, М.Мокляк, Ю.Римаренко, Ф.Рудич, В.Цвєтков, Ю.Шемшученко та інші дослідники. Взаємозв’язок політичної теорії і теорії права, конституційного права та українського національно-державного будівництва в гуманістичному аспекті розглядається в працях В.Авер’янова, О.Бабкіної, В.Бебика, М.Вівчарика, О.Картунова, О.Костенка, І.Кресіної, В.Погоріл­ка, В.Степаненка, В.Якушика та деяких інших суспільствознавців.

Є чималий інтерес до вищенаведених напрямків досліджень вчених української діаспори, російських та західних вчених і політиків. Проте комплексних досліджень сучасного політичного процесу в Україні, як специфічної діяльності людей, в якій діють політичні ідеї, інститути, історичні суб’єкти (держава, політичні партії, інститути громадянського суспільства тощо), як процесу висування, реалізації політичних цілей при різних правилах гри, на жаль, обмаль. Все це й зумовлює актуальність запропонованого автором дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота, що пропонується, виконувалась у тісному зв’язку з розробкою планових тем Інституту соціології НАН України: “Сучасні політико-ідеологічні стереотипи як предмет соціологічного аналізу” (3.2.6.127; ІІ квартал 2000 – І квартал 2003) та Інституту вищої освіти АПН України: “Трансформація системи вищої освіти в Україні як наукова, політико-правова і соціокультурна проблема” (АПН України: 01.00.И.000347; 07.02.2000).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження послугував розгляд політичного процесу як відносної цілісності і, одночасно, як частини системи суспільних процесів в сучасній Україні тією мірою, якою він “працює” на розвиток і добробут людини, на модернізацію суспільства. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні дослідницькі завдання:

— систематизувати основні теоретико-методологічні підходи до вивчення проблем гуманізму та політичних процесів;

— проаналізувати визначальні напрямки політичної структуризації в країні, форми взаємодії влади, опозиції, “нейтральної” частини населення;

— розглянути стан і тенденції розвитку соціально-політичних кон­фліктів та форм досягнення національної згоди;

— дослідити реальні механізми і засоби конструктивного регулювання політичних процесів у напрямку гуманізації політичних відносин в Україні;

— здійснити порівняльно-політологічний аналіз політичних процесів у деяких постсоціалістичних та західноєвропейських країнах через призму реалізації сучасних гуманістичних ідеалів;

— реалізувати потребу в теоретичному аналізі проблем, які виникають у процесі становлення і реалізації принципів демократичної соці­ально-правової держави в Україні.

Об’єктом дослідження є процес функціонування політичного життя в Україні за умов становлення демократичної соціально-правової держави і спроб гуманізувати суспільні відносини.

Предметом дослідження виступає стратегія і тактика гуманізації політичного процесу в якості мети і засобу модернізації України, розвитку особи.

Методи дослідження. В дисертації використані загальнонаукові методи: конкретно-історичний, порівняльний, системний, а також струк­турно-функціональний і комплексний підходи до політичного життя су­спільства, зокрема, до політичних процесів. При розгляді проблем гуманізму і політики використовувались цивілізаційний та класовий, міждисциплінарний і модернізаційний підходи. При визначенні характеристик світової, європейської, російської політичної та правової думки використовувалися методи класифікації і типології та інші. Наскрізно в дослідженні використано весь комплекс суспільствознавчих методів і підходів, новітніх теоретичних здобутків сучасної політичної науки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що розроблена і реалізована пізнавальна концепція оцінки результатів модернізаційних змін у політичному процесі сучасної України через призму гуманістичного ідеалу, коли розвиток людини розглядається як мета суспільства та критерій рівня розвитку політичних відносин. В межах здійсненого автором дисертаційного дослідження отримано результати, які мають наукову новизну:

1. Комплексно досліджено теорію і методологію аналізу та синтезу політичного знання у єдності його пізнавальної та ціннісно-орієнтаційної функцій, що відкрило можливість розглянути це знання як фактор реалістичної оцінки стану та динаміки модернізації політичних процесів.

2. Показано, що політизація та ідеологізація світу знань як якісна характеристика домінування його політико-ідеологічної компоненти є інструментом творення маси наукових і ненаукових гіпотез, проектів, теорій, доктрин і демонструє як велич, так і небезпеку політичного знання і політичних дій за його рецептами. Тому в сучасну епоху проблема ви­робництва, розповсюдження, використання політичного знання стає центральним предметом політико-філософського, соціально-політичного та політико-правового дослідження і фактором моральної відповідальності вчених і політиків.

3. Політична модернізація в Україні розглянута як проблема удосконалення політичної системи і перебудови політичних відносин усіх суб’єктів політичного життя на основі свободи, справедливості, поваги до прав і обов’язків людини і громадянина. Такий підхід дозволив здійснити порів­няльний аналіз політичних реформ у постсоціалістичному світі під гумані­стичним кутом зору і зафіксувати, що проблеми цілісного бачення політичного процесу, гуманізму при здійсненні політичних реформ в Україні відходять на другий план під тиском тактики ігнорування наукових підходів до політики з боку частини еліти, її непрофесіоналізму, управлінського хаосу, клановості, ігнорування інтересів регіонів та частини населення країни, що є постійною загрозою суверенітету країни і громадській згоді.

4. Гуманізація політичного процесу в Україні може забезпечити ефективність політичних реформ, коли вона супроводжується гуманізацією економічних, соціальних та духовних відносин і є результатом створення та реалізації концепції системно-критичного підходу до суспільної реальності та комплексного підходу до здійснення політичних реформ. На тлі цілеспрямованої світової політико-філософської, політико-право­вої думки та реформаторської діяльності вітчизняна суспільно-політична традиція в значній мірі характеризується імпульсивністю, протистоянням цілей і завдань різних суб’єктів влади, половинчастістю, слабким рівнем національної згоди тощо. Противагою такій ситуації є необхідність поєднання політичної волі влади і наукового забезпечення політичної модернізації, коли політичні рішення науково обгрунтовуються, експертно супроводжується хід їх реалізації.

5. Доведено, що в більшості випадків в Україні відсутнє співпадіння процесів гуманізації і демократизації суспільного життя. Тому відсутнє взаємопосилення цих процесів. Отже актуальною науковою та управлінською проблемою є подолання тривалого

Размер файла: 27.83 Кбайт
Тип файла: zip (Mime Type: application/zip)
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров