Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Зимняя И.А. КЛЮЧЕВЫЕ КОМПЕТЕНТНОСТИ как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании (2)
(Статьи)

Значок файла Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации: Учеб. пособие. – Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. – 175 с. (3)
(Книги)

Значок файла ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДА: НОВЫЕ СТАНДАРТЫ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ (4)
(Статьи)

Значок файла Клуб общения как форма развития коммуникативной компетенции в школе I вида (10)
(Рефераты)

Значок файла П.П. Гайденко. ИСТОРИЯ ГРЕЧЕСКОЙ ФИЛОСОФИИ В ЕЕ СВЯЗИ С НАУКОЙ (11)
(Статьи)

Значок файла Второй Российский культурологический конгресс с международным участием «Культурное многообразие: от прошлого к будущему»: Программа. Тезисы докладов и сообщений. — Санкт-Петербург: ЭЙДОС, АСТЕРИОН, 2008. — 560 с. (12)
(Статьи)

Значок файла М.В. СОКОЛОВА Историческая память в контексте междисциплинарных исследований (13)
(Статьи)

Каталог бесплатных ресурсов

КОНКУРЕНТОЗДАТНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

ЗМІСТ

 

 

 

Стор.

ВСТУП

 

 

 

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ  КАТЕГОРІЇ        КОНКУРЕНТОЗДАТНІСТЬ

 

 

1.1.

Сутність категорії конкурентоздатність аграрного   виробництва

 

 

1.2.

Методологічні аспекти визначення економічної ефективності та конкурентоздатності аграрного виробництва

 

 

1.3.

Оцінка кон’юнктури зернового ринку України

 

 

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СТАНУ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ

 

 

2.1.

Організаційно- економічна характеристика АФ “Шишаки”

 

 

2.2.

Статистичний аналіз динаміки основних результативних показників виробництва зерна

 

 

2.3.

Факторний та дисперсійний аналіз ефективності виробництва зерна в господарствах району 

 

 

2.4.

Удосконалення технології виробництва зерна основних зернових культур

 

 

2.5.

Удосконалення структури посівних площ, сівозмін 

 

 

РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ

 

 

РОЗДІЛ 4. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Серед базової сільськогосподарської продукції, яка гарантує продовольчу безпеку України, особливе місце займає зерно. Це обумовлюється винятково важливим його значенням безпосередньо для виготовлення високопоживних продуктів харчування. Зерно хлібних злакових культур характеризується значним вмістом висококалорійних органічних речо­вин, зокрема вуглеводів, білків, жирів, а також вітамінів, ферментативних сполук, міне­ральних речовин, що робить його незамінною сировиною хлібобулочної, кондитерської та круп'яної промисловості для виробництва цінних високо смакових продуктів спожи­вання. Зерно - це насамперед хліб, а хлібові як основному продукту харчування населен­ня у більшості країн світу немає альтернативи. Водночас зернове виробництво слугує потужним джерелом розвитку продуктивного тваринництва, зокрема виробництва м'яса, молока, яєць. Із зерна виготовляють спирт, пиво, медичні препарати, ряд інших цінних видів продукції. Відходи зернового господарства широко використовуються у різних га­лузях промисловості, будівництві, при виготовленні органічних добрив, у поповненні паливного балансу країни тощо.

Майже на усіх історичних етапах розвитку суспільства зерно було і нині залишається важливим джерелом багатства України як і значної частини інших країн світу. Адже зер­но належить до найпоширеніших товарів внутрішнього і світового ринку сільськогоспо­дарської продукції. Зернова галузь завжди була високоприбутковим виробництвом.

Переваги у розвитку виробництва зерна озимої пшениці перед іншими зерновими зу­мовлюються рядом факторів. Нині пшениця забезпечує продуктами харчування дві тре­тини людства. Основний продукт, що виготовляється із зерна пшениці - це висококало­рійний з добрими смаковими якостями хліб, пів кілограма якого поповнює більше поло­вини потреби добового раціону людини в білках, вуглеводах, вітамінах, мінеральних та інших харчових речовинах. У пшениці досягнуто найкращого поєднання вмісту білків та вуглеводнів. Пшеничне борошно є незамінним продуктом для виготовлення макаронних і кондитерських виробів. Вже багато віків пшениця займає одне з перших місць серед про­довольчих культур у світі. До того ж, озима пшениця має економічні й організаційно-технологічні переваги над ярими зерновими. Сутність їх полягає полягає насамперед у більш тривалому вегетаційному періоді вирощування озимої пшениці, який здійснюється у два етапи - осінній і весняно-літній. Це має важливе значення, з одного боку, для біль­шого нагромадження вегетативної і репродуктивної маси рослин, внаслідок чого озима пшениця за біологічними властивостями характеризується вищою урожайністю порівня­но з іншими зерновими, а з другого - створення сприятливих умов для пом'якшення пі­кових періодів виконання ряду польових робіт. Зокрема, це стосується підготовки грунту до сівби та здійснення її в осінній період, що значно знижує організаційно-технічну на­пругу при проведенні весняних робіт, хоча в окремі роки озимі посіви страждають від вимерзання, що призводить до додаткових витрат на їх пересівання.

Економічна реформа на селі набула характеру незворотного процесу. Колективні сільськогосподарські підприємства трансформуються у нові організаційно-правові струк­тури на основі приватної власності.

Однак системна криза, яка протягом останніх років охопила всі галузі агропромисло­вого виробництва, призвела до суттєвого погіршення виробничої і соціальної ситуації на селі. Внаслідок не комплексного підходу до здійснення аграрної реформи, порушення еквівалентного обміну між промисловістю і сільським господарством, штучного відриву кредитно-фінансової системи від аграрної сфери економіки сталої тенденції на скорочення виробництва сільськогосподарської продукції, посилення руйнування   потенціалу агропромислових товаровиробників, зниження їх платоспроможні що погіршилось матеріально-технічне забезпечення сільського господарства,   виродження  генетичного потенціалу рослинницьких  і тваринницьких майже призупинився інвестиційний процес, практично не провадиться оновлю шинно-технологічного парку.

Ситуація, що склалася у сільськогосподарському виробництві, вимагає вжиття складних організаційно-економічних і техніко-технологічних заходів як на державному так і на господарському рівні, спрямованих насамперед на відновлення і розвиток конкурентоспроможного зернового виробництва з урахуванням регіональних особливостей держави. У зв'язку з цим необхідно концептуально визначити стратегічні напрями розвитку зернового господарства у сучасних умовах переходу до ринкової економіки. Те з основних завдань полягає у забезпеченні раціонального поєднання розвитку рослинницьких і тваринницьких галузей, для чого слід переорієнтувати структуру виробництва, продовольчого і кормового зерна у напрямі значного збільшення у зерновому балансі країни виробництва частки зерна фуражних культур, насамперед за рахунок кукурудзи, ячменю.

Отже, відродження системи насінництва зернових набуває досить важливого значення у відновленні розвитку конкурентоспроможного виробництва зерна в Україні.

 Метою бакалаврської роботи є вивчення шляхів підвищення конкурентноздатності виробництва зерна озимої пшениці на матеріалах типового аграрного підприємства Шишацького району – АФ “Шишаки”.

В процесі написання роботи використані такі методи дослідження як монографічний, розрахунково-конструктивний, статистичні та математичні методи та методи математичного моделювання. В бакалаврській роботі використані дані річної звітності об’єкту дослідження за період з 2000-2003 років, статистична звітність, законодавчі та нормативні акти та власні спостереження автора.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.

 СУТНІСТЬ  ТА  ЕКОНОМІЧНИЙ  ЗМІСТ   КАТЕГОРІЇ        КОНКУРЕНТОЗДАТНІСТЬ

 

1.1.         Сутність категорії конкурентоздатність аграрного   виробництва

 

Конкуренція - це форма взаємодії суб'єктів ринку, економічна бороть­ба. Результати конкуренції, позитивні чи негативні, залежать від умов, в яких вона протікає, від її характеру: вільна, обмежена, олігопольна чи монополістична.

Один з фундаторів економічної теорії, А. Сміт визначив, що конкуруючі індивіди, діючи лише для власної вигоди, одночасно спрямовуються нена­че "невидимою рукою" на задоволення економічних інтересів суспільства. Після  А. Сміта багато економістів розвивали тезу, згідно якої конкуренція визнавалася благом для суспільства, рушієм прогресивного розвитку економіки. Безперечно, конкуренція вигідна покупцям, оскільки вона означає нижчі ціни, вищу якість продукції чи ліпше обслуговування споживачів. Але одночасно вона визначає і дії конкуруючих суб'єктів на шкоду один одному: переможець отримує змогу на­далі здійснювати відтворення продукту, а переможений повинен його скоротити або припинити. Цим часто визначається не раціональне використання ресурсів економіки: ресурси витрачені на непродану продукцію, втрачають корисність. Саме цим визначено еволюцію досконалої (повної) конкуренції в недосконалу (негативну), тобто в регульовану державами взаємодію суб'єктів ринку.

На ранніх етапах підприємництва процвітала хаотична (вільна) конку­ренція без державного втручання. Вона відрізнялась жорсткими та безжалісними методами - від цінових війн до підпалів приміщень фірм-конкурентів. У цій кон­куренції підприємці, маючи єдину мету якомога скоріше розбагатіти, йшли на все, щоб отримати максимальний прибуток. Це створювало передумови надвиробництва, різкого непередбачуваного падіння цін та величезної кількості банк­рутства.

Після періоду жорсткої (хаотичної) конкуренції та цінових війн економічна боротьба суб'єктів ринку (початок XX століття) почала набувати регульованого ха­рактеру, тобто державного впливу з метою коригув

Размер файла: 660.5 Кбайт
Тип файла: doc (Mime Type: application/msword)

Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров