Заказ работы

Заказать
Каталог тем
Каталог бесплатных ресурсов

ЛІСОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Законами України
 від 13 січня 2000 року N 1381-XIV, ОВУ, 2000 р., N 6, ст. 99,
 від 17 лютого 2000 року N 1458-III, ОВУ, 2000 р., N 11, ст. 397,
 від 22 лютого 2000 року N 1492-III, ОВУ, 2000 р., N 12, ст. 445,
 від 11 травня 2000 року N 1712-III, ОВУ, 2000 р., N 23, ст. 922,
 від 7 грудня 2000 року N 2120-III, ОВУ, 2000 р., N 52, ст. 2243,
 від 20 грудня 2001 року N 2905-III

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Глава 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Лісове законодавство України

Лісові відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України про охорону
навколишнього природного середовища, іншими актами законодавства України.

Земельні, водні та гірничі відносини, а також відносини щодо охорони, використання і
відтворення рослинного і тваринного світу в частині, не врегульованій цим Кодексом,
регулюються відповідним законодавством України.

Стаття 2. Завдання Лісового кодексу України

Завданням Лісового кодексу України є регулювання правових відносин з метою
забезпечення підвищення продуктивності, охорони та відтворення лісів, посилення їх
корисних властивостей, задоволення потреб суспільства у лісових ресурсах на основі їх
науково обгрунтованого раціонального використання.

Стаття 3. Поняття про ліс. Функції і значення лісів України

Ліс - це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварин,
мікроорганізмів та інших природних компонентів, що в своєму розвитку біологічно
взаємопов'язані, впливають один на одного і на навколишнє середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням
виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі,
рекреаційні), естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і
підлягають державному обліку та охороні.

Стаття 4. Лісовий фонд України

Усі ліси на території України становлять її лісовий фонд.

До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але
надані для потреб лісового господарства.

До лісового фонду не належать:

усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;

окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах,
присадибних, дачних і садових ділянках.

Питання створення, охорони і використання насаджень, що не належать до лісового фонду,
регулюються іншими актами законодавства.

Стаття 5. Землі лісового фонду України

Землі лісового фонду поділяються на:

а) лісові:

вкриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю;

не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісенню (зруби, згарища, рідколісся,
пустирі та інші), зайняті лісовими шляхами, просіками, протипожежними розривами тощо;

б) нелісові:

зайняті спорудами, пов'язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній
електропередач, продуктопроводів та підземними комунікаціями тощо;

зайняті сільськогосподарськими угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті,
пасовища, надані для потреб лісового господарства);

зайняті болотами і водоймами в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для
потреб лісового господарства.

Віднесення земельних ділянок до складу земель лісового фонду, визначення їх меж
провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством.

Стаття 6. Власність на ліси

Усі ліси в Україні є власністю держави.

Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України.

Верховна Рада України делегує відповідним Радам народних депутатів свої повноваження
щодо розпорядження лісами, визначені цим Кодексом та іншими актами законодавства.

Ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового
фонду у постійне користування або вилучають їх в порядку, визначеному Земельним та цим
кодексами.

Надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування провадиться без їх
вилучення у постійних користувачів у порядку, визначеному цим Кодексом.

Стаття 7. Лісові ресурси

Лісовими ресурсами є деревина, технічна і лікарська сировина, кормові, харчові та інші
продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва.

Лісові ресурси за своїм значенням поділяються на лісові ресурси державного і місцевого
значення.

До лісових ресурсів державного значення належать деревина від рубок головного
користування і живиця.

До лісових ресурсів місцевого значення належать лісові ресурси, не віднесені до ресурсів
державного значення.

Стаття 8. Корисні властивості лісів

Корисними властивостями лісів є їх здатність зменшувати вплив негативних природних
явищ, захищати грунти від ерозії, регулювати стік води, попереджувати забруднення
навколишнього природного середовища і очищати його, сприяти оздоровленню населення та
його естетичному вихованню.

Стаття 9. Користування земельними ділянками лісового фонду

Користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим.

У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим
лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких
створено спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового
господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського
господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та
проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У постійне користування для цієї ж мети окремі земельні ділянки лісового фонду площею до
п'яти гектарів, якщо вони входять до складу угідь селянських (фермерських) господарств,
можуть також надаватися громадянам із спеціальною підготовкою.

Право постійного користування земельними ділянками лісового фонду посвідчується
державним актом на право постійного користування землею.

У тимчасове користування за погодженням з постійними лісокористувачами земельні
ділянки лісового фонду можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям,
об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним
особам та громадянам (далі - тимчасові лісокористувачі) для спеціального використання
лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних,
спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Тимчасове користування земельними ділянками лісового фонду може бути:
короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п'яти років.

Право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду оформляється
договором.

Форма договору на право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду,
в тому числі на умовах оренди, і порядок його реєстрації встановлюються Кабінетом
Міністрів України.

Стаття 10. Оренда земельних ділянок лісового фонду

У тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися на умовах
оренди.

Умови оренди визначаються за угодою сторін у договорі. Орендар має переважне право на
поновлення договору оренди земельних ділянок лісового фонду після закінчення строку його
дії.

Стаття 11. Компетенція Верховної Ради України у галузі регулювання лісових відносин

До відання Верховної Ради України у галузі регулювання лісових відносин належить:

1) законодавче регулювання лісових відносин;

2) розпорядження лісовим фондом;

3) визначення основних напрямів державної політики у галузі охорони, захисту,
використання та відтворення лісів;

4) визначення повноважень діяльності Рад народних депутатів і органів державної
виконавчої влади щодо організації охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

5) вирішення інших питань у галузі регулювання лісових відносин.

Стаття 12. Компетенція Верховної Ради Республіки Крим у галузі регулювання лісових
відносин

До відання Верховної Ради Республіки Крим у галузі регулювання лісових відносин на її
території належить:

1) розпорядження лісовим фондом відповідно до цього Кодексу та інших актів
законодавства;

2) розробка і вдосконалення лісового законодавства Республіки Крим;

3) здійснення контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів;

4) надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне
користування та припинення права користування ними;

5) надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у тимчасове
користування для проведення науково-дослідних робіт та припинення права користування
ними;

6) надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування для потреб
мисливського господарства та припинення права користування ними;

7) вирішення інших питань у галузі регулювання лісових відносин у межах своєї
компетенції.

Законодавчі акти Республіки Крим у галузі регулювання лісових відносин не повинні
суперечити лісовому законодавству України.

Стаття 13. Компетенція обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових
відносин

До відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх
території належить:

1) надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне
користування та припинення права користування ними;

2) розробка та організація виконання обласних програм розвитку лісового господарства і
використання лісових ресурсів;

3) здійснення контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів;

4) віднесення лісів до категорій захисності у випадках, передбачених частиною другою статті
40 цього Кодексу;

5) поділ лісів за розрядами такс в порядку, встановленому законодавством;

6) забезпечення здійснення заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації лісових пожеж, а
також заборона відвідання лісів населенням, в'їзду до них транспортних засобів у період
високої пожежної небезпеки в порядку, передбаченому законо

Размер файла: 86.19 Кбайт
Тип файла: txt (Mime Type: text/plain)
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров