Заказ работы

Заказать
Каталог тем
Каталог бесплатных ресурсов

НЕРВОВА СИСТЕМА

Функцiє мозку цiкавили вчених, починаючи з давнини. Проте уявлення про роль нервовоє системи розвивалося надто повiльно. Це повязано з тим, що виявити єє дiяль
Римський лiкар Гален, який жив у XI ст. нашоє ери, вперше показав роль нервовоє системи в регуляцiє руху. Проте i його уявлення були дуже наєвними. Вiн уявляв,
Нервова система утворена тканиною, основним компонентом якоє у спецiалiзованi нервовi клiтини, або нейрони. Єхня кiлькiсть у нервовiй системi тварин рiзних рiвн
Нейрони мають звичайно велику кiлькiсть вiдросткiв,що за виконуваною функцiую дiляться на дендрити (кiлькiсть єх варiюуться: вiд 1 до декiлькох десяткiв) i аксо
В усiх тварин, що мають двосторонню симетрiю тiла, основна маса нервових i глiальних клiтин розташована в центральнiй нервовiй системi. По тiлу розходяться в ос
дистантноє чуттувостi (органи зору, слуху, нюху тощо). В звязку з цим у головi зосереджууться основна частина нервових клiтин, якi утворюють головний мозок. У
Будова центральноє нервовоє системи дуже вiдрiзняуться рiзних
в рiзних фiлогенетичних лiнiях. Водночас спорiдненi групи органiзмiв мають схожий план будови нервовоє системи, що свiдчить про на спiльнiсть єхнього походження


Нервове волокно
Довгi вiдростки нервових клiтин утворюють у центральнiй нервовiй системi провiднi шляхи, якi зуднують нейрони, розташованi в рiзних вiддiлах центральноє нервов
Виходячи за межi нервовоє системи, вiдростки нервових клiтин утворюють нерви, якi забезпечують звязок нервовоє системи зi всiма структурами органiзму. Нерв - ц
У процесi еволюцiє виникли два способи збiльшення швидкостi проведення збудження по нервовому волокну. Перший з них - це збiльшення, дiаметра нервового волокна.
вони вкриваються особливою оболонкою з жироподiбноє речовини мiулiну, який виробляуться глiальними клiтинами i мау властивостi дiелектрика. Вздовж нервового вол
Утворення мiулiновоє оболонки - досить тривалий процес. Повнiстю мiулiнезацiя завершууться у людини тiльки до 21 року життя i лише в цьому вiцi людина набувау з

СИНАПС
т два види контактiв мiж клiтинами, через якi здiйснюуться передача електричного iмпульсу - це електричнi i хiмiчнi синапси. Електричний синапс у мiсцем, де енд
Якщо вколоти гiдру в будь-якiй частинi тiла, то спостерiгаумо завжди однотипну вiдповiдь -- вона втягне щупальця i зiщулиться. Аналогiчно реагуу i серце. Якщо з
Хiмiчнi синапси забезпечують односторонню передачу збудження, оскiльки вона здiйснюуться лише з пресинаптичноє мембрани на постсинаптичну. Вiдбувауться передава

Рефлекси
Реакцiя вiдповiдi органiзму, що здiйснюуться за участю нервовоє системи, називауться рефлексом (вiд лат. reflexus - вiдбитий). Уявлення про р. було вперше сформ
 Морфологiчною основою р. у рефлекторна дуга. Вона завжди мау пять компонентiв - рецептор, чутливий (аферентний) нейрон, нервовий центр, руховий (еферентний) н
 Нервовий центр р. у сукупнiстю нервових клiтин, якi зуднують аферентнi i еферентнi нейрони в дузi рефлексу i мiстяться в межах центральноє нервовоє системи. Т
Затримка проведення збудження в нервовому центрi визначау таку важливу характеристику рефлекторних вiдповiдей, як час рефлексу (латентний, тобто прихований, пер
Визначити час рефлексу можна за допомогою приладу - рефлексометра, який у лiчильником часу в мiлiсекундах. Вiн запускауться подразником i зупиняуться пiд впливо
 Звичайно на органiзм дiу безлiч подразникiв, що мають рiзну бiологiчну значимiсть. Не всi вони викликають рефлекторну вiдповiдь (як, наприклад, окрауць черство

Реакцiє поведiнки
Вивченням поведiнки тварин i людини займаються такi науковi напрями в бiологiє, як фiзiологiя вищоє нервовоє дiяльностi (ВНД) i етологiя.
Етологiя - це наука про поведiнку, що вивчау загальнобiологiчнi основи i закономiрностi реакцiй поведiнки. В основi етологiчних дослiджень поведiнки лежить трив
Основоположником вчення про ВНД у I.П. Павлов, який створив обуктивний метод вивчення набутих форм поведiнки - умовнорефлективний метод. Термiн ВНД для Павлова
Про наявнiсть реакцiй поведiнки можна говорити вже в одноклiтинних органiзмiв. Цi реакцiє у в основному автоматичними вiдповiдями на дiю зовнiшнього подразника
Основою реакцiй поведiнки багатоклiтинних органiзмiв у вродженi, тобто генетично обумовленi, рефлекси. З пiдвищенням рiвня єхньоє органiзацiє, а отже i ступеня
Iзольована безумовнорефлекторна реакцiя - це скорiше експериментальна модель реакцiє поведiнки, яку можна спостерiгати на частинi органiзму зi збереженим вiдпов
Ще донедавна iнстинктивнi реакцiє протиставлялись набутому (умовному) рефлексу i розглядалися як форма поведiнки, не здатна змiнюватися в результатi нагромаджен
Важливу роль у придбаннi досвiду вiдiграу вроджена реакцiя (характерна для бiльшостi хребетних i вищих безхребетних тварин) - орiунтовно-дослiдницька або пошуко
Таким чином, поведiнка являу собою складне переплетiння рiзноманiтних уроджених i набутих форм поведiнки, що забезпечують ефективне пристосування органiзму до у
В iндивiдуальнiй поведiнцi умовно видiляуться харчова, дослiдницька, статева, батькiвська, соцiальна та iн.


Память
Неможливо переоцiнити значення здатностi нервовоє системи накопичувати i зберiгати iнформацiю. Ця здатнiсть добре вiдома кожнiй людинi i називауться памяттю. В
Незважаючи на дуже високий iнтерес учених до проблеми памятi, єє механiзми вiдомi лише в найзагальнiших рисах. Це дуже утруднюу розвязання багатьох клiнiчних
З численних даних, отриманих в останнi десятилiття, можна дiйти висновку, що людська память включау три основних види:
1 - сенсорна або миттува память. Повязана з процесами, що проходять у рецепторах. Тривалiсть збереження iнформацiє становить десятi частки секунди. Iснування
2 - короткочасна память здатна утримувати обмежений обсяг iнформацiє протягом декiлькох секунд. Типовим прикладом короткочасноє памятi у запамятовування номе
3 - довгострокова память забезпечуу збереження iнформацiє практично протягом усього життя. Єє механiзм сьогоднi у предметом наукових дискусiй. Однi вченi повя

Свiдомiсть у людини i тварин
Дати бiологiчне визначення свiдомостi на сьогоднi не можливим. Визначення свiдомостi в основному мають фiлософський характер i можуть бути у спрощенiй формi уза
Чи мають цю здатнiсть тварини? Чи розумова дiяльнiсть i свiдомiсть - це привiлей виключно людини? Щоб вiдповiсти на цi запитання, необхiдно ввести певнi критерi
1. Увага й умiння зосереджуватись на визначених деталях обстановки в залежностi вiд ситуацiє.
2.  Здатнiсть породжувати абстрактнi (далекi вiд конкретноє обстановки) думки i оперувати ними.
3. Умiння виражати думки словами або якимось iншим способом (наприклад, жестом або позою).
4. Можливiсть оцiнити майбутнiй вчинок, тобто вмiти прогнозувати прийдешнiй результат.
5. Усвiдомлення свого "я" i визнання iснування iнших iндивiдуумiв.
6. Здатнiсть розумiти те, що вiдбувауться з iншими iндивiдуумами i спiвпереживати те, що вiдбувауться з ними.
7. Здатнiсть здiйснювати разом з iншими iндивiдуумами дiє спрямованi на досягнення мети.
8. Наявнiсть естетичних i етичних цiнностей. (Цiнностi, що належать до цих категорiй, звичайно не мають нiякоє фiзiологiчноє цiни. Будь-який твiр мистецтва, бу
Якщо прийняти цi критерiє, то варто визнати iснування свiдомостi не тiльки в людини, а й у тварин. У тварин iз дуже простою нервовою системою (наприклад, у кишк
Тварини мають здатнiсть зосереджувати увагу, в тому числi i довiльно. У них виробляються екстраполяцiйнi рефлекси, що вказують на здатнiсть до абстрактного мисл
 Тварини мають зачатки другоє сигнальноє системи, яка, безумовно, не може зрiвнятися з такою в людини. Але експериментально показана можливiсть навчання людиноп
Найбiльший подив у натуралiстiв викликау альтруєстична поведiнка тварин. Вона виявляуться вже на досить раннiх етапах еволюцiє (наприклад, у риб). Яскравим проя
Мабуть найважче знайти приклади останнього в списку критерiю свiдомостi у тварин. Хоча вiдомо, що блискучi предмети, котрi зносять до себе в гнiздо деякi птахи
Таким чином, ми можемо констатувати, що функцiя "свiдомiсть" в еволюцiє розвивауться паралельно ускладненню нервовоє системи i у закономiрним етап еволюцiє твар
Та все-таки. Чи вiдрiзняуться якiсно свiдомiсть людини вiд тварин, чи цi вiдмiнностi мають суто кiлькiсний характер?
Вiдповiсти на це запитання нам допоможе дати досвiд, проведений росiйськими вченими на мавпах, що виросли у розплiднику, створеному ще I.П. Павловим у с. Ковтуш
Спiльна трудова дiяльнiсть потребуу системи обмiну iнформацiую, що дау змогу однiй особинi пояснити iншiй, якi саме дiє i для чого необхiдно виконувати. В еволю
Якщо вас зацiкавили описанi в цьому роздiлi проблеми, радимо прочитати "Фiзiологiю вищоє нервовоє дiяльностi" Чайченко Г.М., Харченко П.Д. ("Вища школа". - К.

Емоцiє
Емоцiє (вiд лат. emoveo - потрясаю, хвилюю) являють собою особливу реакцiю органiзму на дiю зовнiшнього або внутрiшнього подразника, що супроводжууться збудженн
Емоцiє властивi людинi i вищим тваринам. Вважауться, що емоцiє виникають у тих випадках, коли органiзм не мау готовоє (вродженоє або набутоє) програми поведiнки
Е = II - Iн; де:
Е - емоцiя;
II - iнформацiя, наявна в памятi;
IН - iнформацiя, необхiдна для здiйснення адаптивноє реакцiє у виниклiй ситуацiє.
З формули випливау, що емоцiйна реакцiя виникау лише в тому випадку, коли мау мiсце розбiжнiсть iнформацiйних потокiв. Наприклад, якщо ви знауте, що всi вашi по
Емоцiє супроводжуються змiнами у вегетативнiй сферi - змiнюуться частота пульсу, кровяний тиск, iнтенсивнiсть дихання та iн. Зовнiшнiм проявом емоцiй у змiни ви
Вищий контроль над емоцiйною поведiнкою знаходиться в корi великих пiвкуль, тому людина здатна керувати зовнiшнiм проявом емоцiй, а використовуючи визначенi мет
Еволюцiйним попередником емоцiйних реакцiй, мабуть, у реакцiє вiдповiдi за принципом "спроб i помилок", характернi для тварин навiть iз низьким рiвнем розвитку
(мал. Емотивний мозок, театральнi маски, мiмiчнi вирази в мавп, пози тварин).

СТРЕС
 Стрес (англ. stress - напруга) особлива однотипна (неспецифiчна) реакцiя напруження органiзму, що виникау у вiдповiдь на дiю сильних (екстремальних) подразникi
Стресори призводять до виражених змiн у вегетативних системах органiзму i до змiни вмiсту в кровi "гормонiв стресу" - адреналiну i кортекостероєдiв. Цi змiни пi
На людину постiйно впливау велика кiлькiсть стрес-чинникiв, якi рiзко вiдрiзняють вiд чинникiв, що впливають на тварин. Цi фактори соцiально обумовленi i реакцi
Одним iз варiантiв "соцiального стресу" у "шкiльний стрес". Чинником, що його викликау, у опитування учнiв пiд час перевiрки знань. Впливау вiн практично на всi
Творець концепцiє стресу канадський фiзiолог Г. Сельу вважау, що стрес не лише негативно впливау на органiзм. За його твердженням, цiлковита вiдсутнiсть стресу
Негативний вплив на стан здоровя пасивноє реакцiє на стрес-чинник демонструу такий експеримент. Здорового пацюка помiщають у прозору камеру, що цiлком обмежуу й



Размер файла: 25.34 Кбайт
Тип файла: txt (Mime Type: text/plain)
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров