Заказ работы

Заказать
Каталог тем
Каталог бесплатных ресурсов

НАУКА ПРО СЛУЖБУ БОЖУ

НАУКА   ПРО   СЛУЖБУ   БОЖУ

ЩО МИ ЗВЕМО ЦЕРКОВНОЮ СЛУЖБОЮ БОЖОЮ, Й ЧИМ
ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ЦЯ СЛУЖБА ВІД МОЛИТВИ ДОМОВОЇ

Церковною службою Божою звемо таку одправу служби
Божої, котра відбувається переважно в церкві при молитовній
участі віруючих. Відправляють її священні особи, згідно з
особливим чином, або порядком, положеним в богослужебних
книгах . Від молитви домової церковна служба Божа
відрізняється тим, що її відправляють переважно в храмі й
притому — священнослужителі . Служба Божа відправляється
згідно з встановленими приписами і текстами, котрі написані в
літургічних книгах.

ХРАМ

Храмом називається присвячений Богові будинок, до кот-
рого віруючі збираються для молитви, виконання Таїнства
Причастя й інших одправ служби Божої. Господь Бог наказав
Мойсееві збудувати перший храм. Цей перший храм нази-
вався скінією і ділився на три частини: двір, святилище і
святеє святих.

За часів Ісуса Христа ізраїльський нарід мав свій храм в
Єрусалимі. У тому храмі Ісус Христос не раз молився і, як
відомо, певного разу вигнав з нього гендлярів. Первісні
християни, хоронячись від переслідувань з боку ізраїльтян і
поган, збирались для відправлення церковних служб у при-
ватних домах, навіть в покриємних місцях під землею — так
званих «катакомбах»

Богослужебні книги: устав, служебник, часослов, псалтир, мінея, тріодь
й ін.

Деякі церковні служби Божі можна відправляти й поза церквою,
наприклад: молебні, панахиди, всеношні й навіть деякі таїнства, наприклад:
хрещення, соборовання маслом, маслосвятіс й ін.

релігією. Від того часу християни розпочали будувати пре-
красні святині, котрі називались церквами, що по-грецькому
означає «Дім Божий». •

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД І ВНУТРІШНЯ ОПРАВА ХРАМУ

Зі свого зовнішнього вигляду храми бувають різні. Іноді
їх будують на взір корабля, іноді надають їм форму круг-
лу, а іноді подібну до хреста . Над серединою храму
улаштовують маківку (купол) з хрестом на славу Глави
Церкви — Ісуса Христа, розп'ятого на хресті. Іноді улаш-
товують п'ять маківок, і в цьому випадку перша маківка
означає Ісуса Христа, а останні чотири — Євангелістів.

Храми будують переважно на схід із входом з заходу.
Підвищення перед входом до храму зветься папертю.

Всередині храм ділиться на три частини: притвор, середній
храм і вівтар.

Притвором зветься західна частина храму (від входу), де
в стародавні часи стояли ті, що каялись, і оглашенні, або ті,
що готувались до хрещення.

Середній храм є місце, де бувають присутні всі право-
славні, що прийшли молитись. Спереду його перед
іконостасом збудовано підвищення, котре зветься солеєю.
Середина солеї, де диякон читає Євангеліє й виголошує
єктенії, а священик — проповідь, зветься амвоном; по боках
солеї улаштовуються криласи, на котрих стоять читці й
співаки.

Вівтар — це найголовніша частина храму. Від середини
храму він відділяється іконостасом. У вівтарі відправляється
служба Божа й приноситься безкровна Жертва. Стіл, на
котрому справляється таїнство Св. Причастя, стоїть серед
вівтаря. Стіл цей прикрашують одежею, й зветься він пре-
столом. На престолі лежить посвячений архієреєм анти-
мінс — полотняний або шовковий плат з частиною святих
мощей, на котрому намальовано або вишито образ Хри-
ста Спасителя в гробі. Крім антимінсу, на престолі
знаходяться: євангеліє, хрест, ковчег, або скринька, в
котрій заховуються частини Святих Дарів для причащан-
ня хворих, і котра зветься дарохранительницею. Наліво
від престолу стоїть менший стіл, також покритий особ-

Будова церков на взір корабля внушає віруючим, що через море життя
може привести до небесної пристані тільки Церква Христова; кругла форма
церков означає вічне існування Церкви; хрестообразна — нагадує, що хрест
с правдивою основою Церкви.

приготовляються мари для таїнства причастя, місце за
престолом коло стіни, із східної сторони зветься горнім,
або високим.

СВЯТІ ОБРАЗИ. ІКОНОСТАС

Християнські храми приоздоблюють святими змалюван-
нями Пресвятої Трійці, Божої Матері, Господа Ісуса Христа,
Ангелів, Св. Апостолів, Пророків і Мучеників. Змалювання
ці звуться іконами, або образами, й створюють для віруючих
предмет особливого побожного шанування.

Святі ікони, або образи, розставляють по всіх частях
храму, але найбільш в іконостасі. В іконостасі знаходяться
троє дверей, що провадять до вівтаря. Середні звуться цар-
ськими вратами, бо через них Сам Господь, Цар Небесний,
незримо входить у Святих Дарах. На царських вратах зви-
чайно намальовано Благовіщення Пресвятої Богородиці й
Євангелісти, себто Апостоли, що написали Євангеліє:
Матвій, Марк, Лука й Іоанн. Двері, що знаходяться ліворуч,
звуться північними, а праворуч — південними. Між царсь-
кими й південними дверима уміщується образ Спасителя, а
по другий бік царських врат — образ Божої Матері. Біля цих
образів знаходяться інші образи святих Божих. Над царськи-
ми вратами уміщується звичайно змалювання Тайної Вечері,
а на горі іконостаса — хрест. Коло криласів ставляться так
звані хоругви, чи то образи, що висять на древках, у постаті
прапора.

СВЯТІ СОСУДИ Й ІНШІ ПРЕДМЕТИ,
ЩО ВЖИВАЮТЬСЯ ПІД ЧАС СЛУЖБИ БОЖОЇ

Святі сосуди й інші предмети, що вживаються під час
служби Божої, є слідуючі: потир, або чаша, до котрої
вливається вино, розбавлене водою, для посвячення під час
літургії Б Кззсв Христову, і з котрої віруючі приймають Св.
Причастя; дискос — кругле блюдо на підставці, на котрому
під час літургії кладеться хліб, або агнець, для посвячення в
Тіло Христове; звіздиця, що складається з двох сполучених
дуг і що ставиться над агнцем на дискосі; лжиця, котрою
віруючі причащаються Святих Тайн; хспіс (особливий ніж),
котрим виймаються частки з просфор; покривці й воздух —
невеликі платхм для покриття Святих Даріь; губка — щоб
протирати сосуд:-; після служби Божої; особливий сосуд для

І/2+2««         -,    5

таїнстві хрещення; вшц«, що вживають при таїнстві вінця;
кадило, щоб кадити під час служби Божої.

ОСОБИ, ЩО ВІДПРАВЛЯЮТЬ СЛУЖБУ БОЖУ.
СВЯЩЕННІ ОДЕЖІ

Церковні служби Божі відправляють особи священного
сану. Вони суть: єпископ, священик і диякон. Єпископ — це
вищий священний чин у Церкві. Він може не тільки
відправляти таїнства, але й висвячувати інших на священні
гідності й посвячувати миро, церкви й антимінси. Священик
може відправляти всі таїнства, крім таїнства священства, й
усі церковні служби, крім посвячення мира й антимінсів.
Диякон тільки допомагає єпископові або священикові під час
одправлення служби Божої.

Цим особам при їх висвяченні даються особливі священні
одежі. Дияконові даються: стихар, орар і поручі; священик
поверх стихаря й поручів накладає на себе: єпітрахіль, пояс
і фелонь, чи ризу, архієрей — єпітрахіль, пояс, саккос,
омофор і митру.

Стихарем зветься довга, з широкими рукавами, священна
одежа. Вона означає чистість душі, яка мусить бути власти-
вою особам, що мають священицьку гідність. Архієрей і
священик поверх стихаря одягають й інші священні одежі, тому
стихарь на них зветься підсаккосником-підризником і робиться
з вузькими рукавами. Орар — довга, широка, з хрестами
стьожка, котру диякон носить на лівому плечі, а іноді
оперізується нею навхрест. Під час служби Божої диякон,
при всіх своїх виголошеннях, підносить орар, тримаючи його
трьома перстами (пальцями) правої руки, й тим подає знак
віруючим до молитви. Поручі натягаються на руки й прига-
дують зв'язки, або вірьовки, на руках Спасителя під час Його
страждань. Єпітрахіль — це є той самий орар, що носить
священик на шиї, й удвоє злучений спереду ґудзиками. Ця
одежа означає особливу благодать священства, потрібну для
відправлення таїнства. Пояс надягається поверх єпітрахілі й
підризника й виказує готовність служити Господові. Риза —
верхня священицька одежа, кругла й без рукавів. Вона
нагадує багряницю, в котру був спочатку одягнутий засуд-
жений Пилатом Господь Ісус Христос, і вказує священикові,
що душа його мусить бути одягнута правдою. Саккос —
верхня архієрейська одежа й має те саме значення, що й риза
священика; робиться вона на вигляд короткого стихаря з
широкими рукавами. Омофор — широка стьожка з нама-

6

_    ,

спереду, а другим ззаду. Омофор — видатна одежа архієрея
й виказує його особливе піклування яко пастиря стада Хри-
стового про добре життя християн, повірених його
керівництву. Митра — головна архієрейська прикраса, озна-
чає терновий вінець Спасителя, а також особливу славу й
владу, котру дарує Господь Його прислужникам. Інші при-
належності архієрейської служби Божої: панагия — малий
образ, що носить архієрей на грудях, посох, або жезл, і
килимці, що звуться орлецями.

Крім зазначених одеж, у Православній Церкві вжива-
ються ще набедреник і палиця, що визначають меч духов-
ний; скуфія й камилавка з фіалкового оксамиту — головна
прикраса священика; наперсний хрест — носиться на
грудях.

ЦЕРКОВНІ СЛУЖБИ

За давніх часів християни збирались на молитву на
протязі доби дев'ять раз. Через те у Православній Церкві
повстало дев'ять засадничих служб, котрі мають своє сим-
волічне значення.

1. Вечірня відправляється увечері. На ній ми дякуємо
Богові за минулий день. Вечірня нагадує час від створення
світу до Благовіщення Пресвятої Діви Марії.

2. Повечеріе відправляється звичайно по вечірні. Під час
повечерія ми молимо Бога, щоб Він дав нам на сон грядущий
спокій тіла й душі.

3. Полунощниця в минулі часи відправлялась опівночі, а
нині відправляється перед утренею. В ній Свята Церква
нагадує нам про страшний суд Христа та будить нас до
духовного бодріння.

4. Утреня відправляється рано й нагадує Різдво Христове
і Його Воскресіння. В ній ми дякуємо Богові за минулу ніч і
просимо в Нього милосердя на настаючий день.

5. Перший час відправляється безпосередньо по утрені; є
то перша молитва на початку дня, під час котрої ми просимо
Бога допомогти нам у сповненні заповідей Йот.

6. Третій час пригадує суд над Христом у Пилата і
Зіслання Святого Духа на Апостолів.

7. Шостий час відправляється разом з третім часом під
час першої частини, літургії, так званої проскомідії. Шостий
час пригадує розп'яття Спасителя.

'/2+2»    „                                     7

смерть Спасителя на хресті.

9. Літургія відправляється перед полуднем. Пригадує вона
життя і науку Христа, останню вечерю і страждання Спаси-
теля, як рівно ж Його Воскресіння та Вознесіння. Під час
літургії відбувається таїнство Святого Причастя, коли-то
хліб і вино перетворюються у Найсвятіше Тіло і Кров
Спасителя.

СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ БОГОСЛУЖІННЯ:

ЄКТЕНІЇ, ТРОПАРІ, КОНДАКИ,

СТИХИРИ, ПРОКІМЕН, ВІДПУСТ

Однією із складових частин Богослужіння є єктенії.
Єктенії становлять цілу низку прохань до Бога, які проголо-
шує диякон чи священик, а хор відповідає: «Господи, поми-
луй» або «Подай, Господи». Головних єктеній є чотири:
«велика», «мала», «сугуба», «прохальна».

1. Велика єктенія містить у собі найбільше число прохань
до Бога. Головні Богослужіння розпочинаються з цієї єктенії.
Після проголошення кожного прохання віруючі відповідають
співом «Господи, помилуй» і повинні хреститись. Велика
єктенія розпочинається словами: «Миром Господу помолим-
ся», що значить: у спокої серця помолимось Богові. Тими
словами Церква призиває нас до спільної молитви у взаємній
згоді й любові. Далі слідують прохання.

Перше прохання

За спокій з неба й спасіння душ наших
Господові помолимось.

Вбавлення душі є найважливішою справою для людини,
а тому перше прохання є за душу і її' збавлення.

Друге прохання

За спокій усього світу, за добрий стан
Святих Божих Церков та за з'єднання
всіх Господові помолимось.

Ми повинні молитись не тільки за свій спокій, але й за
спокій загальний. Особливо треба молитись за добрий стан
Святих Церков, які визнають однакову з нашою віру, як

Н'"'"-7 "К^-

ьизнань.

Третє прохання

За святий храм цей і тих, що з вірою,
побожністю та страхом Божим входять
до нього.

Просимо, щоб Господь Бог зберіг храм, у котрому моли-
мось, і щоб помилував Він усіх, хто з вірою, побожністю та
страхом Божим входить до того храму.

Четверте прохання

За Владику нашого Блаженнішого
Митрополита Діонісія і Владику нашого
Преосвященнішого Єпископа (ім'я правлячого
Єпископа), чесне пресвітерство, во Христі
дияконство, за весь причет і народ.

П'яте прохання

За правлячу владу нашу й усе христолюбиве
військо.

*   За уряд і військо, котре боронить Церкву і Батьківщину
від зовнішніх і внутрішніх ворогів.

Шосте прохання

За місто це (або: за село це), всяке місто
і край і за тих, що з вірою живуть у них.

Це прохання взиває нас до молитви за усі міста і
села нашої Батьківщини та за вірних, які мешкають у
них.

Сьоме прохання

За добре поліття, за врожай плодів
земних та за часи спокійні.

Від сприяючої погоди на протязі року залежить врожай.

9

отже, молимось, щоо І осподь ьог посилав дощ І погоду у
належному часі.

Восьме прохання

За тих, що водою чи суходолом подорож
справляють, за недужих, знеможених,
ув'язнених і за спасіння їх.

У цьому проханні молимось за тих, котрі знаходяться в
обставинах грізних, найбільш загрожених (подорож), і вза-
галі за всіх нещасливих.

Дев'яте прохання

Щоб визволитись нам од усякої журби,
гніву та недолі.

Десяте прохання

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас.
Боже, Твоєю благодаттю.

Просимо ласки й опіки Божої над нами.

На закінчення великої єктенії виголошується завізвання,
щоби ми всі свої надії покладали виключно на Бога, Котрому
завжди належить цілковито віддатись, пам'ятаючи, що за нас
благають могутні наші покровителі — Святі, а найбільш —
Пресвята, Пречиста, Преблагословенна, Славна Владичиця
наша Богородиця і Пріснодіва Марія.

Велика єктенія кінчиться виголошенням священиком хва-
ли Богові:

Бо Тобі належить усяка слава, честь

і поклоніння, Отцю й Синові, й Святому

Духові, нині й повсякчас, і на віки вічні.

2. Мала єктенія складається лише з першого і двох
останніх прохань великої єктенії. Починається вона від слів:
«Ще й ще в спокої Господові помолимось».

3. Сугуба єктенія, себто усилене моління, містить дуже
гарячі прохання до Господа Бога, на які хор відповідає
троєкратним «Господи, помилуй». У цій єктенії молимось за
зверхню владу церковну, за уряд і військо, за усіх померших

ю

на Богослужінні.

4. Прохальна єктенія, себто така, після прохань котрої
співають: «Подай, Господи!» Складається вона зі слідуючих
прохань:

І. Дня всього звершеного, святого,
спокійного й безгрішного в Господа
просимо.

2. Ангела спокою, вірного провідника,
охоронителя тіл і душ наших.



Размер файла: 97.94 Кбайт
Тип файла: txt (Mime Type: text/plain)
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров