Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Пределы: Метод. указ./ Составители: С.Ф. Гаврикова, И.В. Касымова.–Новокузнецк: ГОУ ВПО «СибГИУ», 2003 (6)
(Методические материалы)

Значок файла Салихов В.А. Основы научных исследований в экономике минерального сырья: Учеб. пособие / СибГИУ. – Новокузнецк, 2004. – 124 с. (4)
(Методические материалы)

Значок файла Дмитрин В.П., Маринченко В.И. Механизированные комплексы для очистных работ. Учебное посо-бие/СибГИУ - Новокузнецк, 2003. – 112 с. (7)
(Методические материалы)

Значок файла Шпайхер Е. Д., Салихов В. А. Месторождения полезных ископаемых и их разведка: Учебное пособие. –2-е изд., перераб. и доп. / СибГИУ. - Новокузнецк, 2003. - 239 с. (6)
(Методические материалы)

Значок файла МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ К ВЫПОЛНЕНИЮ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ЧАСТИ ДИПЛОМНЫХ ПРОЕКТОВ Для студентов специальности "Металлургия цветных металлов" (4)
(Методические материалы)

Значок файла Учебное пособие по выполнению курсовой работы по дисциплине «Управление производством» Специальность «Металлургия черных металлов» (110100), специализация «Электрометаллургия» (110103) (5)
(Методические материалы)

Значок файла Контрольные задания по математике для студентов заочного факультета. 1 семестр. Контрольные работы №1, №2, №3/Сост.: С.А.Лактионов, С.Ф.Гаврикова, М.С.Волошина, М.И.Журавлева, Н.Д.Калюкина : СибГИУ. –Новокузнецк, 2004.-31с. (8)
(Методические материалы)

Каталог бесплатных ресурсов

Ярослав Мудрий. І. Кочерга

Галерея в княжому теремi в Києвi, яка веде iз внутрiшнiх покоїв до хатньої церкви. Крiзь легкi романськi арки галереї, що спираються на подвiйнi мармуровi колонки, видно далекi простори зелених лугiв i синього Днiпра. Тихий дзвiн лунає в ласкавiй тишi лiтнього ранку.

 

      I

 

      За невеликими конторками сидять, схилившись над книгами, кiлька ченцiв-переписувачiв. Ближче до рампи за такою ж конторкою сидить ще один молодий, вродливий монах Микита з чорною борiдкою на блiдiм обличчi; вiн малює заставки й мiнiатюри на книзi. Далi теж молодий, але гладкий i рум'яний монах Фока Свiчкогас з пишним рудуватим волоссям, що вибивається з-пiд чорної шапочки. Роботою керує поважний старець, срiбно-кучерявий iєромонах Сильвестр з посохом i золотим хрестом на грудях.

 

      С и л ь в е с т р

      Благослови, господь, державний Київ,

      Що на горi над голубим Днiпром

      Пильнує мир i всi труди людськiї,

      Що їх живить земля своїм добром.

      Благослови, господь, твоїх людей,

      Не забувай їх в радостi i в горi,

      Оратая, що в полi ниву оре,

      Строїтеля, що каменi кладе

      I розчином скрiпляє наймiцнiшим,

      Списателя, що праведним пером

      Скарби словеснi в книгу перепише.

      Який простiр, привiлля, тишина,

      Як там гаї в далечинi синiють,

      Лиш тихий дзвiн пiд ясним небом мрiє,

      I спить пастушка бiля казана.

      Бо крепок князь i власть його мiцна,

      Бо Ярослав залiзними полками

      Всiм ворогам дороги заградив,

      I божий мир, як сонце над полями,

      Над Києвом i Руссю заяснiв.

      Отак-то всi повиннi шанувати,

      Що на землi i мир, i тишина.

      Потщитесь, браття, треба поспiшати,

      Щоб книги всi переписати нам.

      Бо скоро князь повернеться iз Чюдi,

      Де воював i города воздвиг,

      А повернувшись, зараз же розсудить,

      Чи много ми переписали книг.

      Прилежен-бо i часто книги чтяше.

      Мов виноград у золотую чашу,

      Вино словес вiн проливає в свiт.

      М и к и т а

      Благослови, премудрий отче, слово,-

      Не те чеснота, лиш би книги чтить,

      А щоб од книг зерно добра й любовi

      В своїй душi посiяти й зростить.

      С и л ь в е с т р

      I просвiтить добром серця людськiї.

      Такий i князь наш мудрий Ярослав.

      Не тiльки сам жадає вiн Софiї,

      Немов олень iсточника води,

      Но нас усiх тим медом напував,

      Що назбирав ще в роки молодi

      Вiд мудрих книг, благословенних слiв.

      Не вдав би тiлу своєму покою,

 

      Доколi правди дверi не вiдкрив...

      А скiльки вiн зазнав тяжких трудiв,

      В яких боях кривавих iсполчався,

      Якi поправ крамоли i лукавства,

      Аж поки прах їх не розвiяв вiтер,

      На отнiй стол не сiв i пота витер,

      I цiлу Русь як древле об'єднав.

      М и к и т а

      Святi слова. Але на тих дорогах

      Не легко б князь добувся перемоги,

      Коли б господь йому не допомiг

      I Новгорода в помiч не воздвиг.

      I скiльки раз, забувши кривди давнi,

      Полчився знову Новгород державний,

      Своїх мужiв i золото збирав

      I Ярославу в помiч поспiшав.

      Пiд Любечем, на Альти берегах,

      Пiд Лиственом - на багатьох полях

      Лилася кров братiв-новогородцiв,

      Яку забув так скоро Ярослав...

      С и л ь в е с т р

      (хитаючи головою).

      О брате мiй, ти сам забув, мабуть,

      Що тiльки бог царiв i царства судить.

      Лиш вiн один далеку бачить путь,

      Якою йдуть царi i простi люди.

      А нам, смиренним iнокам, годиться

      Не помнить зла i за князiв молиться.

      Ну, братiє, пильнуйте, в добрий час,

      Аби перо не схибило у вас.

      З молитвою пергаменту торкайтесь,

      Щоби не влiз лукавий, яко тать 1,

      Не довелось похибки пiдчищать.

 

      1 Тать - злодiй.

      М и к и т а

      З пергаменту недовго зчистить ваду,

      Лиш з совiстi не зчистити її.

      С и л ь в е с т р

      Дивись, Микито, знов мою пораду

      Ти позабув i судиш про князiв!

      М и к и т а

      Прости, мiй отче. Зараз я згадав

      Великий грiх, яким пергамент чистий

      Свого життя заплямив Ярослав,

      Коли схопив i ув'язнив безвинно

      Посадника чесного Коснятина...

      С и л ь в е с т р

      Не нам судить. Мабуть, цей Коснятин

      Повстав на князя.

      М ик й т а

      (гнiвно).

      Господи святий!

      Цей Коснятин, посадник Новгородський,

      В годину чорну князя врятував,

      Коли вiд орд нiмецьких i угорських

      Без вiйська втiк розбитий Ярослав

      I вже човни наладив геть за море;

      Цей Коснятин човни тi порубав,

      I Новгорода воїни суворi

      Мечi i злато князю принесли -

      Веди нас, княже, битись до загину

      За честь i єднiсть руської землi!

      I так пiшли i ворогiв розбили,

      I князю стол дiстали золотий.

      I за таку ось вiрнiсть Коснятину

      Вiн кривдою лихою вiдплатив!

      С и л ь в е с т р

      Смирись, Микито! Скрiзь ти кривди бачиш,

      Якi судити ти ще молодий.

      За це тобi епiтим'ю 1 призначу -

      Вночi поклонiв сорок поклади.

 

      1 Епiтимiя - церковна кара.

 

      Чути кроки i срiбний дзвiн ручного дзвоника, i в галерею входить з правого її боку процесiя: попереду хлопчик у стихарi з дзвоником i запаленою свiчкою. За ним Iнгiгерда, в княжому уборi i золотiй дiадемi з важкими пiдвiсками-колтами поверх щiльно обiп'ятого бiлим шовком волосся, за нею придворнi дами, всi з молитовниками в руках. Ченцi пiдводяться й поштиво уклоняються. Процесiя зникає лiворуч.

 

      С и л ь в е с т р

      Спаси, господь, княгиню милосерду,

      К її молитвам ухо преклони.

      Завжди прилежна церквi Iнгiгерда

      I молиться за тих, хто на вiйнi.

      М и к и т а

      Не вадило б їй також помолитись

      За тисячу мужiв тих iменитих,

      Що за її намовою убито

      В той рiк, коли помер Владимир князь,

      А Ярослав...

      С и л ь в е с т р

      (здiймаючи руки вгору).



Размер файла: 135.33 Кбайт
Тип файла: txt (Mime Type: text/plain)
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров