Глобалтека
На главную |
Варианты сотрудничества |
Наши гарантии |
Как оплатить? |
Оставить отзыв |
Портфолио авторов |
ФОРУМ |
Заказ работы
Заказать |
Каталог тем |
Каталог ресурсов
Рефераты |
Книги |
Статьи |
Методический материал |
Самые новые

(Статьи)

(Методические материалы)

(Методические материалы)

(Методические материалы)

(Методические материалы)

(Методические материалы)

(Методические материалы)
Последние отзывы
Каталог бесплатных ресурсов |
Сучасні напрямки розвитку технології бетонів
Так що ж ми
отримали від застосування добавки «Релаксол»? Зрештою, у підсумку, нічого
(скільки отримали особисто «новатори» - залишається таємницею)? Аналогічні
результати отримала у своїх дослідженнях і Одеська академія будівництва та
архітекутри на іншому заводі («Будівельні конструкції» НДІБК, вип.59, кн.1,
с.512-513). А що дали капіталовкладення майже в 100 млн гривень у 2002-2005
роках? Ріст обсягів виробництва? Та такі ж темпи росту досягнуті на інших
підприємствах при значно менших капіталовкладеннях. А що у підсумку отримало
будівництво при порівняльних показниках якості бетону? Підвищення цін!
А на які ж
напрямки чекали будівельники? Та дуже прості. Такі, щоб забезпечили зниження
ціни цементу гарантованої якості. Та ще й не завадило би збільшити випуск
високоміцних цементів марок 550 і 600, адже ж 30 років тому випускали. Та й чим
завинили гідрофобні та пластифіковані цементи, чому вони тепер не випускаються?
А чому для низькомарочних розчинів та бетонів не застосовуються композиційні
цементи марок 200 і 300? Ось вони - резерви реального зменшення енергоємності
бетонів на 15-20%, та й собівартості продукції. Тож давайте спочатку
використаймо наявні резерви, а потім будемо бавитись екзотикою. Тому вважаємо, що формування ефективної
структури виробництва та споживання цементів є одним з основних напрямків
ресурсозаощадження у виробництві бетонів.
Безумовно, одним
із стратегічних напрямків розвитку технології бетонів є застосування добавок. Їх у світі, якщо по-чесному, відомо не більше
50. А от торгових марок - понад 50000. Та й кожна речовина (навіть яйця і
сечовина) можуть розглядатися як добавки до бетонів та будівельних розчинів. Не
є секретом, при сучасних методах аналізу, і склад добавок. Так чому ж споживача
«забамбулюють» тисячами торгових назв. Та з кількох причин: по-перше,
замовчують примітивне змішування відомих компонентів, по-друге, приховують
вміст у них шкідливих для бетону і металу речовин. От і народжуються висмоктані
з пальця за кілька днів десятки різних комплексів типу «S», «К», «Ура» тощо.
Інша справа - створення поліфункціональних добавок, які викликають синергічний
ефект. Але для цього треба знати, думати і працювати.
Які ж перевірені,
гарантовані добавки ми сьогодні маємо? Та ж сама ЛСТ (колись вона називалась
СДБ), ті ж самі УПБ та УПСБ, ті ж С-3 та «Дофен», ті ж повітрясмоктуючі СДО,
СНВ, ПО та їм подібні. Майже нічого нового, хоча з’явились на ринку, теж давно
відомі, але недостатньо досліджені і розкручені ПФС, ФТП, «Амкероз». Щодо
прискорювачів тверднення, то це хлориди, сульфати, сульфіди, нітрити, нітрати,
форміати, поташ, але всі вони мають побічні негативні дії. І приховувати ці
речовини за торговими марками, особливо хлориди та сульфіди, є, м’яко кажучи,
науковою недобросовісністю. Аналізуючи ефективність цих добавок, багато
десятиліть, автор прийшов до висновку, що 99% бетонів, які виробляються в
Україні, можуть бути виготовлені з вітчизняних добавок типу «Дофен», УПСБ, СДО.
Чому ж застосовують імпортні та інші різні сурогати? Своя рука владика! Хто що
хоче, той сам собі робить. А ви самі порахуйте, що вам вигідніше. От автор взяв
і порахував рік тому для одного підприємства, яке вихвалялось впровадженням
«нових» технологій (назва підприємства та добавки, з відомих причин, не
наводяться). А виробляє це підприємство товарний бетон класів В25-В30 із
зручновкладальністю бетонної суміші через 2 години на об’єкті - ПЗ. Звичайно,
що для цієї мети можна було б використати вітчизняні «Дофен», УПСБ, ПФМ-БС або
російські ЛСТ чи С-3. Але чомусь забажали імпортної високоякісної (буває гірше,
коли під імпортною авторитетною маркою йде сурогат).
Для проведення аналізу нами були взяті такі дані: ціни цементу М400 - 226 грн/т, марки 500 - 248 грн/т, пластифікатора УПСБ - 420 грн/т, ПФМ -БС - 3620 грн/т, ціна імпортної добавки - 11860 грн/т, ціна щебеню - 84 грн/м3, піску - 41 грн/м3, насипна маса щебеню - 1,4 г/см3, піску - 1,46 г/см3. Розрахунки виконані на підставі реальних експериментальних даних для отримання бетону однакової якості. І от що вийшло (табл. 2).
Неважко помітити,
що застосування імпортної добавки еквівалентне підвищенню марки цементу з 400
до 500, та й економія в’яжучого сягає 15%. Є чим відрапортувати! Але от біда -
1 м3 бетону однакової якості обходиться на 30-35 гривень дорожче. А
от іноземні фірми «Граніт», «Лафарш», HRC
«Основа - Солсиф» та інші чомусь використовують наші добавки.
Звичайно, було б
помилковим безпідставно відмовлятися від імпортних модифікаторів, тим більше,
що технічний рівень вітчизняних дещо відставав від кращих німецьких,
французьких та інших європейських добавок. У той же час однаково помилковим є
застосування імпортних компонентів без належного техніко-економічного
обґрунтування. Вже сьогодні для масштабного монолітного будівництва потрібні
суперпластифікатори з уповільненим тужавленням та інтенсивним набором міцності
у перші дні твердіння. Але якщо ці властивості в імпортних добавок досягаються
застосуванням хлоридів, сульфатів та інших шкідливих для бетону і металу
інгредієнтів, то цього «добра» і у нас вистачає. І якщо вже порівнювати, то і в
наші добавки треба додати ті ж самі прискорювачі.
Та й з добавками
треба ще вміти працювати. Як вибрати склад бетонної суміші, як визначити
оптимальне дозування добавки, як регулювати витрати компонентів у процесі
виробництва? На жаль, навіть на передових підприємствах автору не довелось
побачити науково обґрунтовані методики та висновки. А тому, що застосування
добавок не виключає знання класики та нових закономірностей бетонознавства.
Якщо у більшості наукових статей ми бачимо елементарні помилки та недоречності
у визначенні складів бетону, то що можна говорити про виробництво. Навіть
зовсім поверховий аналіз показує, що тільки через відсутність чіткої системи
вибору та регулювання складу бетонів, обґрунтування видів та марок цементів і
добавок країна втрачає до 30% матеріалізованих енергоресурсів. Тому одним із
стратегічних напрямків розвитку технології залишається впровадження науково обґрунтованої системи вибору та регулювання
складів бетонів. Система ця має бути багатофакторною та формалізованою у
вигляді графіків, таблиць або математичних моделей. Але головне, що вона має
бути, на відміну від багатьох європейських, алгоритмізованою. Особливість її ще
й у тому, що вона не має певного зворотного зв’язку і точних значень
характеристик міцності цементів, а регулювання реалізується за прогнозними
експресними характеристиками.
Размер файла: 144.5 Кбайт
Тип файла: doc (Mime Type: application/msword)
Вход для партнеров
Самые популярные

(Статьи)

(Методические материалы)

(Книги)

(Рефераты)

(Методические материалы)
Последние новости
-
2011-10-15 11:07:21
Программа для просмотра формата fb2 -
2011-09-29 12:51:24
Навигация добавления закладок в социальные сети -
2011-08-18 11:26:03
Вплив вступу до СОТ на зміни інвестиційної привабливості (галузевий аналіз) -
2011-08-18 11:24:11
Ідентифікація інвестиційно привабливих галузей -
2011-08-10 07:56:04
Основания и процессуальный порядок отказа в возбуждении уголовного дела