проектуванні багатоповерхового секційного будинку у складі житлової групи

Загальніположення

     Удосконаленняархітектурної освіти в сучасних умовах (ринкової економіки) вимагає необхідностінавчання архітектурної професії на основі комплексного підходу до організаціїматеріально-просторового середовища. Це передбачає одночасне розробленнямістобудівельних, функціонально-планувальних, конструктивних,соціально-економічних та архітектурно-художніх питань при виконанні даногопроекту студентами 4-го курсу в сьомому семестрі.

      Припроектуванні багатоповерхового секційного будинку у складі житлової групикожний студент повинен забезпечити нормативну аерацію її території та інсоляціюжитлових кімнат, захист від зовнішнього шуму, обрати несучі конструкції тазовнішні стіни з урахуванням їх стійкості та теплотехнічних властивостей, наплані житлової чарунки показати розміщення вентиляційних каналів, розташуваннясанітарно-технічного обладнання та меблів.

     Теоретико-методичну основу виконання даного проекту складає схемагенерального плану мікрорайону, яка надається кожному студенту. У структурномуаналізі забудови мікрорайону виділяється три основні підсистеми:

–      у процесі аналізу першої – містобудівної підсистемивизначаються особливості багатофакторних взаємовідносин забудови мікрорайону зоточуючим середовищем (включаючи природно-ландшафтну складову,соціально-культурну та пішохідно-транспортну інфраструктуру, напрям пануючихвітрів, можливості аерації та інсоляції території тощо) та обирається територіяжитлової групи для подальшого вирішення її забудови;

–      другої – планувальної підсистеми зазначаються  функціонально-планувальні особливостіавторського вирішення забудови житлової групи на основі варіантного пошуку;

–      третьої – архітектурно-морфологічної підсистеми з’ясовуютьсятакі структурно-формоутворюючі фактори, як: об’ємно-просторові особливостібагатоповерхового житлового будинку; конструктивно-технічні, з урахуваннямвимог міцності, довговічності та економічності об’єкта; естетичні, щозабезпечують архітектурно-композиційну виразність форми будинку (гармонізація,пропорціонування, ритмометрична організація, світло, колір, фактура).

Студент під час виконанняклаузур та ескіз-ідей аналізує та вирішує виділені вище підсистеми уконкретному мікрорайоні, житловій групі та багатоповерховому секційномубудинку. Розроблення структурно-формуючих підсистем являє собою вибір найраціональнішихрішень, підпорядкованих створенню авторської архітектурної ідеї за схемою:аналіз можливих рішень, оцінка альтернатив, прогнозування головних результатів.Усі підсистеми у взаємодії між собою створюють нову якість – композиціюархітектурного об’єкта.

Кінцеве проектневирішення повинно відповідати усім вимогам: містобудівним,функціонально-планувальним, інженерно-конструктивним таархітектурно-композиційним. Слід пам’ятати, що головним принципом методикиархітектурного проектування є вплив науково-технічних ідей і знань наінтуїтивний пошук студента, його  творчууяву і народження архітектурно-художнього задуму  багатоповерхового секційного будинку у складіжитлової групи.

Рекомендуєтьсякористуватися    “Методичними вказівкамидо організації самостійної роботи студентів та виконання курсового проекту натему “Секційний житловий будинок із розробленнями житлової групи”, Полтава2003,  укладач В.В. Русін, кандидат архітектури,доцент.