Заказ работы

Заказать
Каталог тем
Дискусійні питання щодо вчення про причини та умови злочинності

Новий час виділив нові теорії причин та умов злочинності.У різних країнах вони різні і не всі науковці погоджуються із ними, тому вони єдискусійними.

Як відзначає В.К. Бабаев[1] учислі основних умов правопорушень у сучасному пострадянському суспільстві можнавиділити наступні:

1. Низький рівень матеріального життя населення.Хворобливий і суперечливий перехід до ринкових відносин, нестабільність ізанепад економіки, гіперінфляція при низькій заробітній платі різко знизилижиттєвий рівень гнітючого більшості населення України. Надзвичайні ціни напродукти харчування і промислові товари привели до небувалого росту такихзлочинів, як крадіжки, інші розкрадання майна, грабежі, розбої. Як незгадати  тут  слова відомого  російського  історика Н. М. Карамзіна, що охарактеризувавстан справ сучасної йому Росії лише одним словом “крадуть”, Знаючи положеннясправ у нашій економіці, можна з упевненістю прогнозувати подальший ріст корисливихзлочинів. Вони підуть на збиток лише при стабілізації, а потім і зростанніжиттєвого рівня населення. Однак залишаться і, імовірно, будуть рости корисливізлочини, чинені підприємцями, комерсантами, банківськими працівниками й іншимиобличчями, викликані не бідністю, а корисливістю і прагненням помножити своєбагатство. Але умови цих правопорушень - вже інші.

 2. Низькийрівень правової культури громадян. Правова культура громадянина припускаєне тільки знання їм правових норм, але і прагнення, що стало внутрішнімпереконанням, їх виконувати. На жаль, значна частина російського населеннястійкою звичкою до законопослушанію, до дотримання правових норм не володіє. Утаких умовах прагнення людини задовольнити свої інтереси протиправним шляхом якпричина правопорушень нічим не стримується, а, навпроти, виявляється повноюмірою. Сказане відноситься до усім без винятку правопорушенням, а не довизначеної їхньої категорії, як це було з попереднім умовою. Планомірна,цілеспрямована робота з правового виховання громадян, до якої поки ні в кого недоходять руки, - найважливіший напрямок попередження всіх правопорушень.

3. Криза моралі. На зміну моралі радянськогосуспільства, що панувала десятиліттями, багато в чому святенницької, приходитьнова мораль. Але вона поки ще далі від загальнолюдських початків і цінностей,чим колишня. Низький престиж державних структур і посадових осіб, що  дискредитують ґрунтовно принцип демократії, несумлінне підприємництво і комерція, що усфері торгівлі розцінюються значною частиною населення як невтримна і шаленаспекуляція, виправдання будь-яких, навіть протизаконних способів придбаннягрошових і матеріальних цінностей - це лише деякі показники  кризи моралі в  нашому сучасному суспільстві.Егоїзм, байдужість до інших людей, соціальна апатія, цинізм, жорстокість сталинормою життя для багатьох наших співгромадян. Названі обставини - благодатнийґрунт для формування “протизаконного синдрому” у багатьох людей, особливомолоді. Оздоровлення моралі, а з ним і скорочення правопорушень, зв'язані зістабілізацією економічного, політичного, державного і духовного життясуспільства. Відбудеться це, на жаль, не швидко.

 4. Алкоголізм інаркоманія. Ці вкрай небезпечні для особистості і суспільства явища швидкопрогресують і одержали широке поширення в нашій країні. На мільйони йде рахунокхронічних алкоголіків і на сотні тисяч - наркоманів.

Заподіюючи непоправну шкоду здоров'ю людей, знищуючигенетичний фонд народу, ці явища харчують і злочинність. Багато злочинів,особливо так називані “вуличні”, “побутові”, відбуваються найчастіше в станіалкогольного чи наркотичного сп'яніння, коли ослаблений контроль людини засвоїм поводженням, і він неадекватно оцінює ситуацію і зв'язані з нею наслідку.На придбання наркотиків і алкогольних напоїв постійно вимагаються чималі сумигрошей, що провокує обличчя, їх що вживають, на здійснення таких злочинів, яккрадіжки, грабежі і т.д. Закономірно, що попередження правопорушень і боротьбаз ними вимагають результативних заходів для обмеженню пияцтва і наркоманії.Потрібні цільові програми за рішенням цих проблем і чималі державні вкладення.

5. Недосконалість законодавства.  Однієї  з найважливіших задач будь-якої законодавчоїсистеми є припинення діянь, що наносять шкоду окремій чи людині суспільству вцілому. Законодавство повинне вчасно визначати і фіксувати ці діяння якправопорушення і встановлювати за них відповідальність. Тільки відсутністютакого можна пояснити величезні збитки, нанесені державі в результаті видачібанками кредитів, не забезпечених заставою.

Не є зробленими і тими юридичними нормами, санкції якихне відповідають суспільної небезпеки того чи іншого правопорушення - абозанадто суворі, або занадто м'які. Те й інше погано.

6. Недостатньо ефективна робота правоохоронних органів.   Охоронною діяльністю, тобто припиненнямправопорушень і боротьбою з ними, займаються багато державних органів іпосадових осіб. Це і керівник чи підприємства установи, що припиняєдисциплінарні провини і карає робітників та службовців за порушення правил  внутрішнього трудового розпорядку. Це іпредставницькі органи влади всіх рівнів, що  утворять у своєму складі комітети і комісії з законності, правопорядку іборотьбі зі злочинністю й ін.  Однак  є спеціальні правоохоронні органи, для якихохорона правопорядку, боротьба з правопорушеннями, захист прав і законнихінтересів громадян є основною функцією.

До таких органів відносяться суд, прокуратура, органивнутрішніх справ (і насамперед міліції), органи міністерства безпеки, арбітраж,нотаріат, відомчі контрольні органи і деякі інші. Ведучу роль у припиненніправопорушень і боротьбі з ними грають органи внутрішніх справ, органи безпеки,суди, прокуратура. В останні роки діяльність цих органів регламентована новимзаконодавством, ґрунтовно перебудована. Вони звільнилися від невластивих їмфункцій, знайшли оптимальну структуру і більш чітку компетенцію.

Високий рівень правопорушень у країні і постійномуїхньому росту говорять про те, що правоохоронні органи працюють поки щенеефективно, не виявляють належної активності і наступальності в боротьбі зізлочинністю, неоперативно реагують на появу нових форм і видів правопорушень,уступають злочинцям у техніку, засобах зв'язку і захисти. Усе це народжує воблич, що роблять протиправні діяння, впевненість у безкарності і стимулюєподальші правопорушення. Поліпшення діяльності правоохоронних, органів - цілкомпосильна і розв'язувана задача.

Запропонований перелік умов, що формують причинуправопорушень, не є вичерпним і постійним. У залежності від особливостейрозвитку суспільства в той чи інший період одні умови можуть утрачати зміст,інші, навпроти, стають дуже значними. Такою умовою, наприклад, стали в деякихрегіонах колишнього Союзу національні відносини, що загострилися.

Провокуювані національні конфлікти різко загострили криміногеннуобстановку.

Таким чином, наявність правопорушень у сучасномупострадянському суспільстві, їхній характер і рівень обумовлюються цілимкомплексом негативних явищ (причиною і багатьма умовами).

 Подолання такогороду явищ - це і є шляху запобігання правопорушень і боротьби з ними. Зусилля ізасоби на цьому поприщі має бути затратити величезні, але зволікання тутобійдеться кожній людині і суспільству ще дорожче. Правопорушення (і насампередзлочину) на сьогоднішній день не тільки загрожують життю, здоров'ю, майнугромадян, але і значною мірою дестабілізують проведені реформи.



[1] Общая теория права / Под общ. ред. В.К. Бабаева. - Нижний Новгород,Нижегородская ВШ МВД РФ, 1993. - С. 451.

 
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров