Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Зимняя И.А. КЛЮЧЕВЫЕ КОМПЕТЕНТНОСТИ как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании (2)
(Статьи)

Значок файла Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации: Учеб. пособие. – Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. – 175 с. (2)
(Книги)

Значок файла ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДА: НОВЫЕ СТАНДАРТЫ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ (2)
(Статьи)

Значок файла Клуб общения как форма развития коммуникативной компетенции в школе I вида (10)
(Рефераты)

Значок файла П.П. Гайденко. ИСТОРИЯ ГРЕЧЕСКОЙ ФИЛОСОФИИ В ЕЕ СВЯЗИ С НАУКОЙ (10)
(Статьи)

Значок файла Второй Российский культурологический конгресс с международным участием «Культурное многообразие: от прошлого к будущему»: Программа. Тезисы докладов и сообщений. — Санкт-Петербург: ЭЙДОС, АСТЕРИОН, 2008. — 560 с. (11)
(Статьи)

Значок файла М.В. СОКОЛОВА Историческая память в контексте междисциплинарных исследований (11)
(Статьи)

Методи дослідження внутрішньогалузевої торгівлі

Економічна наука першої половиниХХ століття характерна, крім іншого, яскравою особливістю – зростанням ролікількісних методів дослідження, зокрема систематичних статистичних оцінокекономічних процесів на глобальному, міжнародному і національному рівнях. Підтвердженням визнання світовою економічною наукою важливостікількісних методів дослідження економіки як нових методів економічного аналізута інструментів наукового пошуку є нагородження преміями ім. А. Нобеля в галузіекономічної науки Р. Фріша і Я. Тінбергена (перша Нобелівська преміяу галузі економіки 1969 р.), їх послідовників – Т. Хаавелмо (лауреатПремії у галузі економіки 1989 р.), Дж. Хекмана і Д. Мак Фаддена(лауреати Премії у галузі економіки 2000 р.) за новаторські розробкиекономічних моделей на основі інтеґрації економічної теорії і статистичних методіваналізу даних.

У контексті нашого дослідження важливимє висновок Т. Хаавелмо про те, що використання елементів теоріїймовірності та введення стохастичних категорій в аналіз поведінки економічнихаґентів (споживачів, покупців, країн і т. п.) – необхідна умова математичноїчіткості економічних теорій, процесу формалізації економічних процесів та явищ,подальшої перевірки гіпотез й адекватності моделей. На жаль, відомі намтеоретичні фундаментальні та практичні емпіричні роботи [124, 161, 199], що присвячені дослідженням феномену ВГЗТ, невраховують цього принципового положення.

В аналізі ВГЗТ спиратимемося на підхід Дж. Хекмана і Д. Мак Фаддена,ґрунтований на тісному взаємозв’язку економічної теорії з емпіричнимидослідженнями. Мікроекономічні методи, розроблені цими вченими, належатьдо стандартного інструментарію дослідження не тільки економістів, а й науковціву галузі інших суспільних наук (психології, педагогіки, політології, медицинита ін.).

Класичні підручники з макроекономічного аналізу і математичної економіки [19] стверджують, що різні аспекти макроекономічної динамікиможуть бути змодельовані випадковими процесами, котрі описують стохастичнимидиференційними рівняннями. Однак паралельно стохастичній інтерпретаціїекономічних процесів на глобальному, міжнародному і національному рівняхінтенсивно розвивається альтернативний підхід до аналізу макроекономічноїдинаміки та процесів у міжнародній економіці, який джерелом і природоюневизначеності вважає саме нелінійність економічних процесів [19, 63, 64].Зрештою, ще у 1936 р. Кейнс зазначав, що “теоретики класичної школи схожі наприбічників евклідової геометрії в неевклідовому світі…”[163, c.183].

Можливості виявлення множинності точок рівноваги, граничних циклів,біфуркацій і хаосу, асиметрії інформації, просторової структури міжнародноїторгівлі змушують нас по-новому аналізувати внутрішньогалузеву зовнішню торгівлю.

Теорія сучасної нелінійної динаміки, наприклад методи обчисленнярозмірності фракталів, дають змогу обчислити для таких процесів класичні виміри– автокореляцію, побудувати реґресію та ін., хоча природа цих залежностейцілком інша, ніж стохастичних.

Особливо хочемо наголосити напроцесі поступальної інтеґрації економічної теорії з методами фрактальноїгеометрії і теорії хаосу, що є частиною ширшого наукового напряму – теоріїскладності. На нашу думку, згадана тенденція – результат визнання в рамкахсучасної економічної теорії нової нелінійної парадигми. Даний підхід додослідження певних сфер світового господарства успішно розвинений і у працяхпровідних вітчизняних науковців, зокрема [29, 63, 64]. Теоретичні передумови нелінійного моделюванняґрунтовно проаналізовані у роботах В. Вітлінського [19], М. Корнійчука [44], М. Краснюка [62], І. Ляшенка [45], І. Совтуса [44], В. Ситника [62] та ін.

Отже, домінуючу лінійнупарадигму, в основі якої знаходиться твердження про те, що кожна дія чиекономічний процес викликають пропорційну реакцію, змінило розуміння того, щоринки, особливо міжнародні, рідко бувають упорядкованими за лінійним законом.Нелінійне узагальнення (врахування нелінійності й складності економічнихсистем) забезпечує реалістичніше розуміння економічних процесів та моделейповедінки країн, ринків, споживачів і функціонування світової економіки якекономічної системи в цілому.

Незважаючи на сучасний бурхливий розвиток науковогопідходу – “синергетичної економіки”, що спирається на суттєву нелінійністьекономічних процесів [29], багато науковців у науковій і навчальній літературідля спрощення обмежуються здебільшого лінійними моделями. Але поняттялінійності, у такому його трактуванні – будь-яка лінійна комбінація розв’язківтакож буде розв’язком певного рівняння, – що виражає певну залежність міжекономічними чинниками, в контексті нашого дослідження також важлива. Адже, як зазначивВ. Вітлінський [19], використовуючи цей принцип,можна побудувати розв’язок для загальнішої ситуації, відшукавши розв’язки вчасткових випадках.

У межах даного параграфа нам необхідно обґрунтувати передумови і логікуаналізу емпіричних даних внутрішньогалузевої зовнішньої торгівлі України якпросторового елементу міжнародної торгівлі та світового господарства.

Таким чином, картину якісних властивостей внутрішньогалузевої зовнішньої торгівліУкраїни загалом можна скласти із врахуванням виявлених її властивостей іособливостей у часткових випадках. Тому при встановленні зв’язків міждетермінантами внутрішньогалузевої зовнішньої торгівлі України необхідновраховувати тимчасовість лінійних залежностей та їх відносну адекватність –лише в межах певних множин об’єктів (у нашому випадку – груп країн) утворених за певними їх властивостями(ознаками) чи на певних проміжках статистичних досліджень (за роками,кварталами, місяцями, днями і т. д.).

Тобто, для внутрішньогалузевої зовнішньої торгівлі якявища, математичні моделі котрого є нелінійними, сучасні знання про поведінкучастини показників внутрішньогалузевої торгівлі країн-партнерів і України у ційсфері міжнародної торгівлі не ґарантують отримання достовірних знань про їхповедінку в цілому, а відгук на зміну умов може якісно залежати від кількісноївеличини (обсягів) цих змін. Таким чином, лінійні моделі відповідають частковимвипадкам і, як правило, слугують лише першим наближенням до адекватноговідображення реальності внутрішньогалузевої торгівлі.

Отже, емпірично валідними є саметі економічні моделі внутрішньогалузевої зовнішньої торгівлі та дослідження,котрі базовані на перевагах нової парадигми дослідження економічних явищ іпроцесів.

Систематична фіксаціяспостережень щодо функціонування різних елементів світової економічної системи,що здійснюють міжнародні організації, статистичні підрозділи і статистичніслужби країн, розвиток новітніх технологій зберігання, оброблення тапередавання інформації, гіпермедійних технологій і спеціалізованих геоінформаційнихсистем забезпечує доступність для дослідників величезної кількості баз і банківданих і надає науковцям та практикам великі можливості для емпіричного аналізуекономічних процесів у міжнародній економіці.

Специфіка даних профункціонування різних елементів світової економічної системи обумовлюєнеобхідність розроблення інноваційних методів виявлення нових структур умасивах даних і вдосконалення способів узагальнення та візуальної репрезентаціївеликих обсягів економічної інформації у сфері внутрішньогалузевої торгівлі.

Аналіз передових науковихрозробок у галузі внутрішньогалузевої зовнішньої торгівлі [93, 124, 149, 189], дослідження даних у сфері міжнародної економіки [49, 63,64, 184], проведені на стику економічноїтеорії і статистичних методів, дають змогу стверджувати, що майбутнєекономічної науки нерозривно пов’язане з розвитком і використанням сучаснихкількісних методів аналізу даних. При цьому інтеґрація економічної теорії,математичної економіки та методів дослідження даних має бути фундаментальнішоюі формувати основу для майбутніх досліджень в економічних науках задлястановлення нової теорії економічного аналізу міжнародної торгівлі, зокремавнутрішньогалузевої.

Оскільки, всі країни світу як економічні системи та сфера міжнародної торгівліналежать до так званих складних систем і процесів, характерних певнимиспецифічними ознаками, то їх потрібно враховувати при теоретичному аналізі таемпіричній перевірці гіпотез – інакше побудовані моделі та теоретичний чиемпіричний аналіз навіть із використанням надсучасних статистичних іеконометричних методів не будуть адекватним, а гіпотези дослідників не відповідатимутьреаліям світової економіки.

Серед таких властивостей вчені [19, 42, 46] виділилинаступні:

– емерджентність як прояв властивості цілісностісистеми, тобто наявність у економічної системи властивостей, не притаманнихжодному з її елементів, котрий розглядають окремо, поза системою;

 – ентропія – здатністьзберігати власну структуру на різних часових інтервалах і в різних станах;

 – динамічністьекономічних процесів, що полягає у зміні в часі параметрів та структуриекономічних систем під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх чинників(навколишнього середовища);

  –невизначеність щодо розвитку економічних явищ (процесів);

  –неможливість ізолювати процеси в економічних системах від процесів унавколишньому середовищі з тим, щоби спостерігати за ними та досліджувати їхнезалежно;

  –активна реакція на нові чинники.

Як і автори [19-21, 25, 28, 29, 42,43, 46, 57], ми дотримуємося думки, що умакроекономічному аналізі економічних процесів вирішальну роль відіграєформулювання коректної гіпотези, котре визначає ширину використання певноїмакроекономічної моделі.

Протягом останніх років разом ізкласичними статистичними методами в дослідженнях різних міжнародних ринківпочали широко використовувати сучасні методи нейронних мереж. Один із їх класів– нейронні мережі, що навчаються з учителем, є засобом для “витягання” з наборустатистичних даних інформації про взаємозв’язки між входами та виходами мережі(у нашому випадку – внутрішньогалузевої зовнішньої торгівлі).

Нейронні мережі, що навчаютьсябез учителя, є засобом вирішення завдання класифікації, організації тавізуальної репрезентації великих обсягів даних. Прикладом даного класу нейтроннихмереж є карти (мережі) Кохонена [22]. Фактично, вони є автоматизованими методамивізуального аналізу даних і виявлення закономірностей у великих обсягахінформації. При цьому акцентують на питаннях виявлення нових структур іпатернів (образів) у масивах даних, а також витягання нових знань із статистичноїінформації. Особливість даних карт у тому, що цей метод дослідження не потребуєжодних апріорних припущень щодо розподілу даних.

Такий підхід, автором якого єТейво Кохонен, професор Академії наук Фінляндії, перший президент ЄвропейськоїНейромережевої організації, використовують у економічних дослідженнях із 1980-хроків, і нині він набув великої популярності в науковців та практиків убагатьох сферах – в аналізі міжнародної торгівлі різними товарами й наміжнародних фінансових ринках, у сфері маркетингу, логістиці, менеджменті,фінансах, банківській справі і в багатьох інших областях [62].

Особливу роль карти Кохоненавідіграють у дослідженнях динаміки міжнародних ринків та міжнародної торгівлі –коли закономірності, виявлені вчора та сьогодні, не працюють завтра, а також вумовах відсутності виявлених закономірностей – “ідеального” хаосу.

У більшості наукових праць ізданої тематики відзначено, що одне з можливих застосувань самоорганізовуючихмереж Кохонена у сфері економіки, а відтак і міжнародної торгівлі –розвідувальний аналіз статистичних та поточних оперативних даних, їх структур,тобто розпізнавання і встановлення близькості певних сукупностей (кластерів) запевними ознаками [26]. Інша можливагалузь застосування – виявлення нових економічних явищ та процесів, про котрідо певного моменту і не здогадуються, приймаючи результати їх дії як дії іншихчинників чи результат іншого процесу. Слід зазначити, що порівняно часто такетрапляється у наукових працях, присвячених емпіричним перевіркам теорійміжнародної торгівлі та гіпотезам щодо пояснення внутрішньогалузевої торгівліміж країнами, коли автори “списують” завелике значення похибки реґресійнихзалежностей чи завелике значення вільного члена реґресійного рівняння на “діюінших не встановлених факторів”, залишаючи поза увагою нелінійну природувнутрішньогалузевої зовнішньої торгівлі [101, 121, 133, 159].

Алгоритм роботи мережі Кохоненадає їй змогу розпізнавати групи країн у сукупності даних та відносити певнідані за країнами до певних груп. І якщо після цього етапу мережа зустрінетьсязі спостереженнями, не схожими ні на жодний із відомих зразків, то вона незможе класифікувати такий набір і, як результат, виявить його новизну. Таким чином,побудова мереж Кохонена в процесі аналізу індексів ВГЗТ дає змогу вирішитинаступні основні завдання щодо:

1)                 кластеризації даних (на базі інформаціїпро знайомі частоти, де щодо кожної з них йде підрахунок при обробленні, що даєзмогу визначити, чи можна топологічну карту розбити на окремі кластери);

2)                 візуалізації даних (взаємозв’язки міжіндексами ВГЗТ країн стають очевидними в результаті нелінійного проектуваннябагатовимірного простору індексів ВГЗТ на двовимірну топологічну картуКохонена);

3)                 зменшення розмірності даних;

4)                 виявлення нових взаємозв’язків у великихнаборах багатовимірних даних.

Результати, отримані за допомогоюмереж Кохонена, оцінюють за трьома основними аспектами:

1)                 кількість отриманих груп країн(оптимальне їх число залежить від початкових даних, цілей дослідження та призначеннятопологічної карти);

2)                 якість групування (високої якостігрупування досягають, якщо в результаті цього процесу виділяють набір груп, якізначно відрізняються один від одного);

3)                 стійкість результатів групування (чи будеотримана схожа топологічна карта, якщо для її навчання використовувати іншідані? що відбудеться, якщо до даних додати шуми або, навпаки, зменшити їх? щовідбудеться, якщо ввести чи вивести викиди?).

Оцінка результатів, отриманих задопомогою мереж Кохонена – основа для вибору карти, що найкраще відповідає метідослідження.

Таким чином, дослідження ВГЗТУкраїни в даному контексті ми проводитимемо за допомогою статистичних методіваналізу даних із урахуванням нелінійної природи внутрішньогалузевої зовнішньої торгівліта основних положень нейромережевих методів дослідження з основною метою –виявлення особливостей просторової структури ВГЗТ України та детермінант їїподальшого розвитку.

Поєднання цих двох підходів унашому аналізі зумовлене наступними міркуваннями:

  – Самоорганізовуюча мережа Кохонена проектуєбагатовимірні дані в простір меншої розмірності, її застосовують на практицізазвичай при візуалізації даних, щоби дослідник зміг “побачити” є кластернаструктура даних чи її нема, число кластерів, закони спільного розподілу ознак,залежності між змінними [170].

  – У багатьох наукових працях вказано, що привикористанні карт Кохонена ніхто зазвичай не замислюється, що самі собоюнейронні мережі завдань виявлення кластерів та ідентифікації залежностей невирішують. Вони тільки дають змогу за “розфарбовуваннями” карти висунутигіпотези про наявність кластерноїструктури і число кластерів, залежності між значеннями окремих змінних.

  –Висловлені гіпотези слід перевіряти та підтверджувати іншими способами.

  – У роботах [184, 202] показано, що карти Кохонена можуть призводитияк до формування помилкових гіпотез, так і до неможливості побачити окреміреально існуючі й статистично достовірні залежності даних.

Зрозуміло, що вченим ще необхіднодокласти багато зусиль для доведення цих методів до досконалості йунеможливлення помилковості аналізу, виявлення причин висловлення хибнихгіпотез та конкретизації особливостей використання цих методів для галузейекономічної науки.

Разом із тим, сучасні кількісні методи дослідження даютьзмогу отримувати чіткі висновки на основі аналізу великих обсягів емпіричнихданих і будувати моделі навіть не маючи відповідного набору вхідних змінних,здійснювати нелінійне моделювання. Зазначені характеристики сучасних методів аналізуданих разом із порівняльною простотою у використанні роблять їх незамінними придослідженні складних систем міжнародних економічних відносин. Перспективністьінтеґрації економічної теорії зі сучасними кількісними методами і моделямипідтверджена ефективністю застосування ймовірнісного моделювання,нейромережевих технологій, методів нечіткої логіки і генетичних алгоритмів утехнічному аналізі фінансових та товарних ринків, портфельній теорії, аналізібанкрутства, психології фінансів, формуванні архівів даних і т. д.

Длявизначення основних детермінант ВГЗТ базуватимемося на класичних постулатахновітніх теорій міжнародної торгівлі Л. Ліндберга, напрацюванняхГ. Грубеля, П. Ллойда, М. Познера та ін.

Базовіпостулати, що служать основою теоретичних спроб окреслити детермінанти(необхідні та достатні умови) існування внутрішньогалузевої зовнішньої теорії,– класичні положення мікроекономіки, а саме теорії споживацького вибору:

     смаки та вподобанняспоживачів залежать від рівня їх доходу;

     чим вищий рівень доходуспоживача, тим різноманітніші смаки і вподобання він має;

     потреби споживача зростаютьпропорційно до його доходу;

     потреби, смаки та вподобанняспоживача залежать від рівня його освіченості, культури і належності до певноїцивілізації (мають на увазі розподіл цивілізацій за теорією цивілізацій наазійську, православну, західну, мусульманську і т. д.);

     потреби, смаки та вподобанняспоживача залежать від його поінформованості про можливість вибору і якістьсукупності благ, що він отримує при придбанні товару;

     диференційовані товариспоживач сприймає як абсолютно різні.

Алене слід забувати і про те, що мікроекономічний аналіз сьогодні – це теж сферанаукового пошуку, що активно розвивається. Нині є вже багато концептуальнонових підходів до аналізу поведінки споживача, що виходять за межі класичного ідають змогу зняти обмеження в останньому (зокрема про раціональну поведінкуспоживача, умови вибору і обмеженість благ, неопортуністичну поведінку і т.д.). Основою цих теоретичних і методологічних підходів є праці нобелівськихлауреатів та провідних учених сучасності Д. Норта, Р. Коуза, Є. Шастітко,О. Уільямсона та інших. Введення у теоретичний аналіз ВГЗТ новітніхдосягнень у галузі мікроекономіки, зокрема неоінституційної мікроекономіки, нанашу думку, дасть змогу заповнити нинішні прогалини в теоретичній і практичнійбазі дослідження ВГЗТ.

Зокрема,багато науковців та практиків підтвердили той факт, що походження товару якзасіб індивідуалізації і диференціації продукції у більшості сучасних товарнихгруп є найсильнішим інформаційним сигналом, котрий продавець може надіслатиспоживачу в умовах асиметричності інформації на ринку. Дана проблематикаабсолютно не пояснюється класичним мікроекономічним аналізом актів товарногообміну в сфері ВГЗТ.

 
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров