Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Зимняя И.А. КЛЮЧЕВЫЕ КОМПЕТЕНТНОСТИ как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании (2)
(Статьи)

Значок файла Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации: Учеб. пособие. – Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. – 175 с. (3)
(Книги)

Значок файла ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДА: НОВЫЕ СТАНДАРТЫ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ (4)
(Статьи)

Значок файла Клуб общения как форма развития коммуникативной компетенции в школе I вида (10)
(Рефераты)

Значок файла П.П. Гайденко. ИСТОРИЯ ГРЕЧЕСКОЙ ФИЛОСОФИИ В ЕЕ СВЯЗИ С НАУКОЙ (11)
(Статьи)

Значок файла Второй Российский культурологический конгресс с международным участием «Культурное многообразие: от прошлого к будущему»: Программа. Тезисы докладов и сообщений. — Санкт-Петербург: ЭЙДОС, АСТЕРИОН, 2008. — 560 с. (12)
(Статьи)

Значок файла М.В. СОКОЛОВА Историческая память в контексте междисциплинарных исследований (13)
(Статьи)

Розвиток менеджменту формування та використання трудового потенціалу

Управління з'явилося разом з людьми. Там, де хоча б дві людиниоб'єднувалися в прагненні досягти якої-небудь загальної мети, виникало завданнякоординації їх сумісних дій, рішення якої хтось з них повинен був брати насебе. У цих умовах він ставав керівником, а інший його підлеглим,виконавцем. Висловлювання про ті або інші сторони управління трудовоюдіяльністю можна знайти в найбільш ранніх історичних документах. Щедавньогрецький філософ Платон обґрунтував переваги розподілу праці та його спеціалізації.Управління працею та виробництвом з’явилось разом із народженням самої праці.Адже потрібно ставити перед працівниками мету, розподіляти сили й завдання,спостерігати за їх виконанням, погоджувати їх дії. Разом із тим характер і ціліуправління трудовою діяльністю, його методи та засоби залишаються незмінними. Нарешті,вони визначаються рівнем розвитку самого виробництва та його форм. Тому кожнійформі виробництва відповідає певний вид управління працею. Але в рамках різнихформ виробництва управління трудовою діяльністю зберігає незмінними лише своїголовні, загальні характеристики. Інші його параметри розвиваються,прилаштовуючись до розвитку виробництва та суспільства [7, с. 66-70]. Основнимицілями трудової діяльності, на нашу думку, необхідно вважати [119, с. 324]:

– виробництво матеріальних благ, послуг з різноманітними споживчими якостями;

– розробку наукових ідей, цінностей та їх практичних аналогів;

– накопичення та передачу інформації.

Пізнання сутнісного змісту системи менеджменту трудовогопотенціалу в регіонахУкраїни потребує систематизації положень і висновків науки й практики на основікомплексного підходу та його застосування в дослідженні. Даний підхід створюєумови для забезпечення форм ефективного використання системи менеджментутрудового потенціалу на практиці. У процесі систематизації світових і вітчизнянихнаукових концепцій та підходів щодо менеджменту трудового потенціалу,доцільно застосовувати принцип історизму, який дозволяє виділити наступні етапирозвитку науки і практики менеджменту трудового потенціалу:етап зародження теорії менеджменту трудового потенціалу, етап розвитку їїкласичною, марксистською, кейнсіанською економічними школами; сучасний етап,який характеризується посиленням ролі регіонів у менеджменті трудового потенціалу.

Спроби систематизації досвіду менеджменту трудовогопотенціалу відзначені ще на початку ХІХ ст., в епоху, коли на зміну мануфактуріприйшла фабрика. Першою країною, що поклала початок розробленню теоріїменеджменту трудового потенціалу, була Англія – в той час провіднакапіталістична країна. Це було пов’язано із зародженням капіталістичнихвідносин та структурними зрушеннями в економіці Англії. Засновник політичноїекономії в Англії У.Петті на той час зводив систему управління трудовимпотенціалом до матеріального стимулювання. Він вважав, що закон маєзабезпечувати робітникові тільки засоби до проживання. У тому разі, коли йому дозволяютьотримувати вдвічі більше, – він працює вдвічі менше, ніж міг би працювати, щодля суспільства означає втрату такої ж кількості праці [136, с.83]. Теоріялюдського капіталу пов'язана з розвитком концепції капіталу. Першим, хтовисловив ідею про те, що люди з їхніми виробничими здібностями являють собоюбагатство, був У.Петті. Визначний лідер і основоположник школи фізіократівФ.Кене, навпаки, вважав, що заможність збуджує працелюбність, тому що людикористуються добробутом, який вона дає, звикають до вигод життя, до доброго харчування,дорогого одягу й бояться бідності, виховують таку саму звичку до праці тадобробуту у своїх дітей, а успіх приносить задоволення їхнім батьківським почуттямта самоповазі 
 
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров