Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Заказ научной авторской работы

Особливості економічного розвитку ФРГ

Економічний потенціал об’єднаної Німеччини є одним з найпотужніших в світі, - попереду тільки США та Японія. За обсягами зовнішньої торгівлі Німеччина займає друге місце у світі після США. Економічна характеристика: ВНП: 1.936 трлн. дол.

На сьогодні Німеччина є одним з економічних лідерів у світі.

Сучасна Німеччина, як єдина держава, була утворена на основі об’єднання ФРН і НДР, що відбулося у 1990 році. Це здійснилося, завдяки демократичним змінам, що відбулися в Радянському Союзі.

У соціально-економічному й політичному розвитку Німеччини важливу роль зіграли особливості її економіко- і політико-географічного положення. Великі вигоди забезпечує місцезнаходження в центрі Європи серед економічно високорозвинених держав на перетині трансєвропейських магістралей широтного й меридіального напрямку. Одне з важливих переваг - приморське положення Німеччини й близькість до великих портових міст сусідніх країн (Роттердам, Антверпен та ін.).

Зручне економіко-географічне положення країни сприяло організації на її території численних центрів, де проводяться широко відомі ярмарки світового масштабу (Ганновер, Кельн, Франкфурт-на-Майні, Лейпциг та ін.) [27].

Об’єднання в 1990 році ФРН і НДР в одну державу змінили співвідношення сил у Європі. Германія стала найбільшою економічною силою, що грає провідні ролі в регіоні. У 90-і роки темпи росту були не високі. У 1991-1995 роках він склав 1,5%. Це трохи вище, ніж у середньому по Європі. Для стимулювання економіки, збільшення капіталовкладень уряд провів зміни в оподатковуванні. Економічна політика була спрямована на зменшення інфляції й підтримку економічного росту. При цьому не вирішувалися багато інших роблем, наприклад, безробіття досягло 2,5 млн. осіб. Зараз уряд намагається знизити витрати на робочу силу й соціальне забезпечення. Ці міри повинні підвищити конкурентоспроможність німецької продукції. По величині витрат на робочу силу Німеччина посідає перше місце. Але й продуктивність праці уступає тільки США на 20% і Японії на 8%. У виробництві хімічних товарів і металів продуктивність та ж, що й у США. Витрати на науково-дослідні роботи великі, німецькі фірми інвестують у науку велику частину прибутку, ніж конкуренти по ЄС. У Німеччині велика увага приділяється професіоналізму персоналу. Щорічно підвищують свою кваліфікацію 3,4 млн. осіб.

На частку ФРН доводилося близько 7,8% світового ВНП і 28% ВНП країн ЄС. Із часу об’єднання Німеччини спостерігаються тенденції вповільнення темпів економічного розвитку, що пояснюється кризовою ситуацією в східних землях. У 1992 р. ВВП зріс на 1,9%, проти 3,1% в 1991 р. Загальний стан і тенденції розвитку на сході й заході країни різні. Частка ядерної енергетики в 1995р. становить 11%. Основними енергоносіями є вугілля (33%), нафта, газ. Запаси родовищ кам’яного вугілля становлять близько 20 млрд. т. Основу транспортної системи ФРН становлять федеральні залізниці, що перебувають у власності держави. Їхня довжина - 40,9 тис. км., 16 тис. км. з них електрифіковані. Зовнішньоторговельний обіг ФРН в 1993 р. досяг 1227 млрд. марок (експорт - 627 млрд. марок, імпорт - 600 млрд.). основними партнерами є країни ЄС, на їхню частку доводиться близько 51 обороту [27].

Торгівля з Німеччиною: найбільша питома вага в товарообігу СНД становить в експорті 13% і в імпорті 17,2%. Розвиток туристська індустрія приносить ФРН солідний дохід. У 1992 р. іноземці, що відвідали Німеччину, залишили в країні 17,44 млрд. марок.

Фінансове становище країни після об’єднання трохи погіршилося, хоча й залишається в цілому досить стабільним. Дефіцит бюджету - 3% від вартості ВНП. Темпи росту інфляції в 1994 р. - 4,4% (в 1990 - 2,6%). Золоті резерви Федерального банку - 13 448 млрд. марок (1995 р.).

З даних наведених даних  можна зробити висновок про те, що на проміжку з 1991 по 1996 р. загальний соціально-економічний стан Німеччини характеризувалася як спадами за всіма показниками, так і відносною стабілізацією основних соціально-економічних показників.

Так, можна помітити, що 1991 р. - є роком досить успішного економічного розвитку, про це можна зробити висновок, виходячи з того, що приріст ВВП в 1991 р. був найбільшим у порівнянні з наступними роками й становив 5 %. У той час, як даний показник уже в 1996 р. перебував на рівні 1,3%, а після об’єднання ФРН - 2,9%.

Однак, необхідно так само відзначити, що саме у відповідь на зміну політичного й економічного стану країни показник рівня безробіття в період з 1991 по 1996 р. піднявся з рівня 3,5% до 10%, що свідчить про нестабільність економічної ситуації країни. Відповідно до даного показника відбувалося так само зниження показника рівня зайнятості й вартості робочої сили.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що в проміжок з 1991 по 1996 р. соціально-економічна ситуація країни характеризувалася значною нестабільністю, це був проміжок формування економічної ситуації країни [27].

Крім того, розрахунковою грошовою одиницею країн-учасниць союзу став євро (1 євро = 100 центів). Нова європейська валюта, що змінила німецьку марку, надійшла в оборот при канцлері Шредері. Введення євро не було безболісним. Воно різко загострило економічні проблеми й викликало небачений у післявоєнній історії країни ріст цін. Багато німців стали називати нову грошову одиницю не "ойро" (по-німецькому "євро"), а "тойро" (від слова "тойер" - "дорого").

Протягом трирічного перехідного періоду - аж до кінця 2001 р. - німецька марка ,як і раніше, залишалася в Німеччині єдиним законним наявним платіжним засобом. На початку 2002 р. на зміну національним грошовим знакам прийшла готівка – єврогроші. З 1 січня 1999 р. безготівкові грошові розрахунки можна здійснювати й у євро. Із цього часу тільки Євросистема володіє компетенціями в області грошової політики країн-учасниць союзу. Вищою метою для неї є забезпечення стабільності цін. Всі інші цілі підлеглі Раді Європейського центрального банку (ЄЦБ). У нього входять члени дирекції ЄЦБ і глави центральних національних банків.

Мета європейського економічного й валютного союзу - стабільна валюта, низькі процентні ставки, стійкий економічний ріст і високий рівень зайнятості. У рамках валютного союзу вже не буде вільних обмінних курсів. Більш надійну основу для планування одержать підприємства, насамперед ті, що працюють на експорт, після ліквідації зборів, що стягувалися при обміні грошей, "подешевіє" відпустка для туристів, єдина європейська валюта підніметься до рангу важливої світової резервної валюти, а загострення конкуренції в результаті більшої прозорості цін піде на користь споживачеві. Підсилиться динаміка європейського внутрішнього ринку.

Що стосується валового внутрішнього продукту, то в 1999 р. він досяг у Німеччині рекордної цифри: 3.877,1 млрд. марок. Тим самим, відповідно до статистики, кожний працюючий зробив товарів і послуг на суму в 107.400 нім. марок. Якщо для порівняння взяти за основу рівень цін 1995 р., то вартість валового внутрішнього продукту зросла до 3732,3 млрд. марок в 1999 р.

Позитивним моментом функціонування економіки країни були відносно низький і поступово спадаючий показник частки безробітного населення в працездатному населення країни у той час як загальний об’єм ВВП скорочувався, як рівень інфляції збільшувався. І вже на початку третього тисячоріч ФРН стикнулася із серйозними труднощами в економічному розвитку: у 2001 р. економічний ріст склав усього 0.5%, а безробіття перевищило 4.5 млн. осіб (9.5% працездатного населення країни). При цьому варто враховувати той факт, що німецьке населення старіє, й у наступні роки буде катастрофічно скорочуватися [46].

Урядом Шредера/Фішера були початі перші серйозні кроки на цьому напрямку: ініційована реформа системи соціального страхування, почата податкова й структурна реформа ринку праці. Метою цих реформ було зниження непрямих витрат на заробітну плату й пожвавлення економічного росту, темпи якого Німеччини й початку XXI ст. виявилися нижче, ніж в інших країнах ЄС.

Крім того, хотілося б відзначити, що показник росту економіки Німеччини в другому кварталі 2005 року знизився до нуля. Основними причинами погіршення макроекономічних показників з’явилися рекордні ціни на нафту й високий рівень безробіття, що наближається до показників рівня Другої Світової війни. Показник валового внутрішнього продукту, вартості всіх товарів і послуг не мінявся протягом трьох місяців з кінця першого кварталу по червень 2005 року. У країні виріс як попит на внутрішньому ринку, так і об’єм імпорту.

Слабкі показники економіки Німеччини, жителі якої не прагнуть збільшувати свої витрати, негативно позначаються на сукупному росту економіки країни. Так, рівень безробіття в березні 2005 р. досяг 12 відсотків - найвищого значення за увесь час, що пройшов з моменту закінчення війни, а в липні залишився на рівні в 11,6 відсотка. Так, влітку 2004 р. офіційне безробіття в Німеччині склало 4,7 млн. осіб (близько 10% працездатного населення країни). Якщо додати до неї сховане безробіття, то в 2005 році число безробітних наблизилося до 6 млн., що на 1 млн. осіб більше, ніж у січні 2005 року. Тільки в 2003 році в країні було скорочено 500 тис. робочих місць [46].

Проблема безробіття щорічно обходиться Німеччини приблизно в 90 млрд. євро. Не знайшовши роботи на батьківщині, багато німців шукають її за кордоном. Щорічно Німеччину залишає більше 100 тис. громадян. За статистикою об’єднання Raphaels-Werk, 44% виїжджаючих - недавні безробітні. Їдуть в основному в країни Бенілюксу, Великобританію, Швейцарію, Іспанію, Францію й Скандинавські країни, де є потреба в робочій силі. Населення Німеччини старіє. Більша частина населення країни - це люди середнього віку, від 30 до 50 років.

За підрахунками ООН, в 2050 році лише ледве більше 54% населення буде працездатного віку. На підтримку родин держава щорічно виділяє понад 53 млрд. євро. Раніше низький рівень народжуваності в країні пояснювали недоліками системи державних установ, наприклад, недостатньою кількістю дитячих садків. Зараз у країні проживає більше 7 млн. вихідців з інших країн - це майже 9% населення. Більшість із них приїхали в Західну Німеччину в період із середини 1950-х по кінець 1970-х, коли бурхливо розвивалася економіка вимагала додаткової робочої сили. Одну з найбільш численних груп іммігрантів сьогодні становлять турки - їх 1 млн. 760 тис. Крім того, у Німеччині проживає більше 2 млн. європейців. З них найбільше італійців - 550 тис. осіб.

Що стосується імпорту й експорту, то об’єм імпорту навіть перевищив об’єм експорту в другому кварталі 2005 р., негативно відбившись на торговельному балансі країни. Однак в 2004 р. такі показники, як споживчі витрати й об’єм інвестицій в устаткування, навпроти, росли. І на думку МВФ, економіка США знову обжене економіку Німеччини за темпами росту [46].

     Ниже Вы можете заказать выполнение научной работы. Располагая значительным штатом авторов в технических и гуманитарных областях наук, мы подберем Вам профессионального специалиста, который выполнит работу грамотно и в срок.


* поля отмеченные звёздочкой, обязательны для заполнения!

Тема работы:*
Вид работы:
контрольная
реферат
отчет по практике
курсовая
диплом
магистерская диссертация
кандидатская диссертация
докторская диссертация
другое

Дата выполнения:*
Комментарии к заказу:
Ваше имя:*
Ваш Е-mail (указывайте очень внимательно):*
Ваш телефон (с кодом города):

Впишите проверочный код:*    
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров