Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Определение показателя адиабаты воздуха методом Клемана-Дезорма: Метод, указ. / Сост.: Е.А. Будовских, В.А. Петрунин, Н.Н. Назарова, В.Е. Громов: СибГИУ.- Новокузнецк, 2001.- 13 (3)
(Методические материалы)

Значок файла ОПРЕДЕЛЕНИЕ ОТНОШЕНИЯ ТЕПЛОЁМКОСТИ ГАЗА ПРИ ПОСТОЯННОМ ДАВЛЕНИИ К ТЕПЛОЁМКОСТИ ГАЗА ПРИ ПОСТОЯННОМ ОБЪЁМЕ (3)
(Методические материалы)

Значок файла Лабораторная работа 8. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ДИСПЕРСИИ ПРИЗМЫ И ДИСПЕРСИИ ПОКАЗАТЕЛЯ ПРЕЛОМЛЕНИЯ СТЕКЛА (4)
(Методические материалы)

Значок файла ОПРЕДЕЛЕНИЕ УГЛА ПОГАСАНИЯ В КРИСТАЛЛЕ С ПО-МОЩЬЮ ПОЛЯРИЗАЦИОННОГО МИКРОСКОПА Лабораторный практикум по курсу "Общая физика" (3)
(Методические материалы)

Значок файла Лабораторная работа 7. ПОЛЯРИЗАЦИЯ СВЕТА. ПРОВЕРКА ЗАКОНА МАЛЮСА (5)
(Методические материалы)

Значок файла Лабораторная работа № 7. ИЗУЧЕНИЕ ВРАЩЕНИЯ ПЛОЩАДИ ПОЛЯРИЗАЦИИ С ПОМОЩЬЮ САХАРИМЕТРА (4)
(Методические материалы)

Значок файла Лабораторная работа 6. ДИФРАКЦИЯ ЛАЗЕРНОГО СВЕТА НА ЩЕЛИ (6)
(Методические материалы)


Заказ научной авторской работы

Макроекономічна база подальшого зростання

 

Незважаючи на поліпшення ситуації порівняно з 2000 роком, в Україні все ще не сформовано макроекономічних підвалин сталого зростання. Основною проблемою є узгодження соціальних потреб та цілей зростання з фінансовою виваженістю. Поточні витрати в Україні у 2005 році були найвищими за весь час і становили 39,7 відсотків ВВП, що є одним з найвищих показників в регіоні і наближається до рівня країн ЄС.

Державні видатки збільшувалися на більш ніж 1 відсоток ВВП щорічно у 2000-2005 роках, основним чином через збільшення виплат пенсій (що подвоїлося протягом цих років і досягло 15,3 відсотка ВВП у 2005 році), зарплат працівникам бюджетного сектора (на даний час на рівні 8 відсотків ВВП) та субсидій. Витрати на освіту та охорону здоров’я (як частки ВВП), на відміну від цього, були, в основному, стабільними. Податковий тягар України (35 відсотків ВВП у надходженнях від податків та 41,3, включаючи неподаткові надходження) є значно вищим, аніж в інших країнах з низьким середнім доходом, що швидко розвиваються, і є дещо вищим, аніж середнє значення для країн ЄС.

Враховуючи, що фіскальна позиція уряду протягом чотирьох останніх років погіршилася (зменшується з 0,2 відсотка ВВП до -3,1 відсотка ВВП), та великою кількістю прямих та непрямих умовних зобов’язань (що оцінюються як 41 відсоток ВВП), вимагатиметься значне скорочення поточних витрат для того, щоб компенсувати скорочення податків у разі зменшення податкового тягаря, як це обговорюється у нещодавньому звіті Світового банку. Особливої важливості набуває зменшення нарахувань на фонд заробітної плати, зважаючи на їх вплив на стимулювання формального працевлаштування і, як наслідок, на продуктивність праці.

Нинішні показники функціонування зовнішньоекономічного сектора України становлять додаткову проблему для довгострокових перспектив розвитку країни.

Сальдо за поточним платіжним балансом погіршилося порівняно з 2004 роком, і в 2006 році від’ємне сальдо становило 1,5 відсотка ВВП. У першому кварталі 2006 року для утримання стабільного курсу гривні Національний банк України збільшив пропозицію іноземної валюти на внутрішньому ринку (2,1 мільярдів доларів США), скоротивши міжнародні резерви до 17,3 мільярдів доларів США (чи 4,5 місяців імпорту). Хоча пізніше резерви було поповнено, і до кінця 2006 року вони зросли до 22,4 мільярдів доларів США, однак є сумніви щодо життєздатності зовнішньоекономічного сектора України в коротко- і середньостроковій перспективі. Цій ситуації сприяють два фактори: політика de facto фіксованого валютного курсу (близько 5 гривень за долар США) в ситуації, коли розходження між рівнем інфляції у США та Україні, що збільшується, спричиняє знецінення гривні нижче від рівня її фіксованої ставки;

менш сприятливі умови торгівлі, що спричинені підвищенням цін на природний газ, що імпортується з Росії, незважаючи на відновлення цін на металургійну продукцію та хімічну сировину. Валютна політика (“плаваюча прив’язка”) була можлива до цього часу через надзвичайно сприятливі умови, а саме знецінення валюти США, підйом цін на сировину, та наявність великої кількості (4 мільярди доларів США) іноземних ресурсів від приватизації Криворіжсталі”, проте ці умови не триватимуть вічно [5].

Очевидно, неминучим є перехід до більш гнучкої валютної політики та перехід до режиму планованої інфляції з необхідним для цього поглибленим фіскальним регулюванням.

Погіршення балансу України за поточними рахунками відображає її вузьку експортну базу та підкреслює структурні недосконалості реальної економіки, що перешкоджають використанню її значних порівняльних переваг. На даний час Україна є відносно відкритою економікою (обсяги торгівлі відповідають приблизно 60 відсоткам ВВП), в якій торгові потоки переорієнтовані з країн СНД на решту світу. Загальний обсяг експорту зріс більш ніж утричі з 1993 по 2005 рік, проте такі вражаючі показники навряд чи є стійкими у довгостроковій перспективі: спричинене, в основному, збільшенням вартості одиниці експорту (особливо металу) та одноразових збільшень доходів від приватизації, темпи зростання експорту мають тенденцію до сповільнення по мірі зменшення цін на сировину та зростання цін на енергоносії. Більш того, експорт України, сконцентрований в основному у світових сировинних товарах (залізо, сталь, корисні копалини та хімічні речовини становлять приблизно 60 відсотків загального обсягу експорту та забезпечити три чверті нещодавнього зростання експорту), має недостатню еластичність зростання у довгостроковій перспективі щодо світових доходів. І все ж, з висококваліфікованою робочою силою, родючими землями, високоякісною науковою базою та стратегічним географічним розташуванням (близькість до ринків ЄС), Україна, безсумнівно, має потенціал для значного розширення експортної бази та диверсифікації від сировини. Нагальним питанням економічної політики, таким чином, є ефективне запровадження Україною спеціально розроблених реформ, які, в поєднанні з постійним зростанням продуктивності, що асоціюється зі структурними реформами, сприятиме максимальному використанню порівняльних переваг економіки та довгостроковому економічному зростанню, спричиненому розширенням експорту [6].

За умов, коли реальна заробітна плата з 2000 року зростає швидше, ніж продуктивність праці, затрати на робочу силу в розрахунку на одиницю продукції у конкурентоспроможних галузях України зросли за останні роки, впливаючи на міжнародну конкурентоспроможність України. Це ставить під загрозу конкурентоспроможність u1094 цін промислової продукції в Україні та спричиняє зовнішньоторговий дефіцит.

Між 2000 та 2004 роками реальна заробітна плата зросла приблизно на 19 відсотків щорічно, в той час продуктивність праці зростала лише на 8,77 відсотка, що призводить до щорічного росту затрат на робочу силу в розрахунку на одиницю продукції на понад 10 відсотків. Затрати на робочу силу в розрахунку на одиницю продукції на основних східноєвропейських підприємствах-аналогах зменшилися чи залишися більш-менш на попередньому рівні протягом того ж часу, спричиняючи подальше послаблення глобальної конкурентоспроможності України. Більш того, незважаючи на високі темпи зростання з 1999 року, продуктивність праці в України у 2004 році все ще залишалася набагато нижчою, аніж у 1990 році, та ніж в інших кранах з перехідною економікою. Крім того, продуктивність факторів виробництва впала на 11,2 відсотка в Україні за період 1991-1997 років, що є четвертим за значенням зменшенням в регіоні і на цілі 10 відсотків перевищує середній показник падіння продуктивності (1,2 відсотки) в Центральній та Східній Європі Низький ріст продуктивності, пов’язаний частково з низьким накопиченням матеріального та людського капіталу протягом 1990-х років. Валове капіталоутворення впало з 27,5 відсотків ВВП у 1990 році до 17,5 відсотків у 1999 році, і тільки частково відновилося і досягло 21,8 відсотка у 2005 році, що є істотно нижчим за 25,0 відсотків – середнього значення для країн ЄС протягом 2000-2004 років, і значно нижчим, аніж в країнах з доходами, нижчими за середні [2].

Такого значного скорочення капіталу можна було, однак, уникнути: якщо, з одного боку, очікувалося, що ринкові стимули знизять розмір капіталу на одиницю продукції (і, таким чином, знизять рівень інвестицій), то, з іншого боку, витрати минулого періоду, повязані з внутрішньогалузевим індексуванням та технологічною застарілістю обладнання, передбачали вищі ставки амортизації основного капіталу (і, таким чином, вищі інвестиції). У випадку України зменшилися не тільки внутрішні приватні інвестиції, але і державні інвестиції, а іноземні прямі інвестиції завжди лишалися на надзвичайно низькому рівні (близькими до чверті рівня Польщі на душу населення). Більш того, незважаючи на наявність висококваліфікованих працівників, більша частина даних міжнародного дослідження, здійсненого ОЕСР, свідчить про те, що формальна освіта у країнах Східної Європи та Середньої Азії надає студентам знання, а не навички, необхідні для успіху у сучасній ринковій економіці, включаючи здатність пристосовуватися до умов ринку, що змінюються, та потреб роботодавця. Внаслідок цього, навички, що набувалися за режиму централізованого планування, були занадто спеціалізованими, і не могли легко трансформуватися (робітники мали середню освіту, проте їх знання були дуже специфічні, орієнтовані на певну спеціальність).

Понад те, основною причиною низьких рівнів продуктивності є неправильне використання наявних економічних ресурсів (економічна ефективність). З використанням стохастичного підходу до визначення гранично можливого рівня продуктивності для різних країн, нещодавнє дослідження МВФ свідчить про те, що Україна функціонувала в середньому на рівні 29,3 відсотка від її потенційного рівня протягом 1990-2000 років, враховуючи її економічні ресурси. Для порівняння, рівень продуктивності країн ЄС був майже вдвічі вищим (56 відсотків). Це, в свою чергу, означає, що дохід на робітника в Україні, враховуючи сучасний стан основного капіталу та робочої сили, міг би подвоїтися, якби в ній існували ті види ринкових інститутів, що є у східноєвропейських країнах, які нещодавно приєдналися до ЄС.

Термін “інститути” у цьому контексті стосується низки формальних та неформальних обмежень та стимулів, що обумовлюють здатність фізичної особи працювати ефективно. Крім того, аналіз показників росту свідчить, що зниження продуктивності факторів виробництва (11,2 відсотків) було причиною майже 90 відсоткового спаду виробництва (12,5 відсотків), що

     Ниже Вы можете заказать выполнение научной работы. Располагая значительным штатом авторов в технических и гуманитарных областях наук, мы подберем Вам профессионального специалиста, который выполнит работу грамотно и в срок.


* поля отмеченные звёздочкой, обязательны для заполнения!

Тема работы:*
Вид работы:
контрольная
реферат
отчет по практике
курсовая
диплом
магистерская диссертация
кандидатская диссертация
докторская диссертация
другое

Дата выполнения:*
Комментарии к заказу:
Ваше имя:*
Ваш Е-mail (указывайте очень внимательно):*
Ваш телефон (с кодом города):

Впишите проверочный код:*    
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров