Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Производственная специальная практика: Метод. указ. и рабочая программа / Сост.: Н.И. Швидков, В.Б. Деев, А.В. Феоктистов: СибГИУ. – Новокузнецк, 2002. – 14 с (7)
(Методические материалы)

Значок файла Программа и методические указания по проведению преддипломной практики на металлургических предприятиях.: Метод. указ. / Сост.: И.К.Коротких, А.А.Усольцев, А.И.Куценко: СибГИУ - Новокузнецк, 2004- 20 с (6)
(Методические материалы)

Значок файла Программа и методические указания по проведению производственной практики на металлургических предприятиях. : Метод. указ / Сост.: И.К. Коротких, Б.А. Кустов, А.А. Усольцев, А.И. Куценко: СибГИУ - Но-вокузнецк 2003- 22 с. (4)
(Методические материалы)

Значок файла Применение регрессионного и корреляционного анализа при проведе-нии исследований в литейном производстве: Метод. указ. / Сост.: О.Г. Приходько: ГОУ ВПО «СибГИУ». – Новокузнецк. 2004. – 18 с., ил. (5)
(Методические материалы)

Значок файла Преддипломная практика: Метод. указ. и рабочая программа / Сост.: Н.И. Швидков, В.Б. Деев, А.В. Феоктистов: СибГИУ. – Новокузнецк, 2002. – 9 с. (9)
(Методические материалы)

Значок файла Неразрушающие методы контроля Ультразвуковая дефектоскопия отливок Методические указания к выполнению практических занятий по курсу «Метрология, стандартизация и сертификация» Специальность «Литейное производство черных и цветных металлов» (110400), специализации (110401) и (110403) (10)
(Методические материалы)

Значок файла Муфта включения с поворотной шпонкой кривошипного пресса: Метод. указ. / Сост. В.А. Воскресенский, СибГИУ. - Новокуз-нецк, 2004. - 4 с (11)
(Методические материалы)


Заказ научной авторской работы

Кредитні спілки

 

Перші кредитні кооперативи виникли в СНД в 1991 - 1992 р. В умовах інфляції, існуючі при соціалізмі каси взаємодопомоги виявилися неефективні: вони надавали невеликі суми грошей й, як правило, безпроцентно або під дуже низький відсоток. Коли почали різко зростати ціни на товари, виданих касами взаємодопомоги сум перестало вистачати на покупки. Банки переживали період бурхливого росту, ділили ринок великих кредитів й у дрібних інвесторах і позичальниках були не зацікавлені: у цій сфері прибутку були порівняно невисокі й не виправдували кадрових, фінансових, управлінських витрат, необхідних для роботи з величезним числом фізичних осіб, зокрема для створення розгалуженої філіальної мережі, перевірки фінансової заможності клієнта, його кредитної історії76. Тому умови надання банківських кредитів фізичним особам були вкрай невигідні: суми видавалися на короткі строки й під більші відсотки, за допомогою яких банки, по суті, страхували свої ризики можливої неплатоспроможності або несумлінності клієнта.

Вирішення проблеми було очевидним: треба самим давати один одному в борг, але під відсотки, щоб один міг зробити необхідну покупку сьогодні, а інший зберегти свої заощадження від інфляції для завтрашніх придбань.

А щоб ця діяльність могла здійснюватися, не епізодично, а постійно, для досить широкого кола людей, зацікавлених в одержанні позик і збереженні заощаджень, потрібна організація. Так виникли перші кредитні союзи.

Це нове виявилося, по суті, “добре забутим старим”: кредитні кооперативи були широко розвинені в дореволюційній Росії й у роки непу.

Селянська реформа 1861 р. і початок капіталізму в Росії, розширення дрібного товарного виробництва сприяло виникненню кооперативного руху: одне з перших кредитних товариств було утворено в Росії в Костромській губернії в 1865 р., до початку ХХ в. у Росії налічувалося 837 кредитних кооперативів, 1 січня 1915 р. їх було близько 14 тисяч, а до початку 1917 р. у Росії налічувалося 16,5 тисячі кредитних кооперативів.

До січня 1920 р. число первинних кредитних кооперативів й їхніх об'єднань виросло ще на тисячу. По числу кредитних кооперативів Росія поступалася тільки Німеччині. Кредитні кооперативи, крім власне кредитування, займалися й збутом сільськогосподарської продукції.

У роки "воєнного комунізму" йшов процес зниження ролі грошей, але з переходом до нової економічної політики знову як самостійний вид кооперації створюються кредитні товариства. Кооперативам були надані різноманітні податкові й інші пільги. Розвитку споживчої, у тому числі кредитної, кооперації сприяло прийняття спеціальних декретів від 21 грудня 1921 р., від 20 травня 1924 р., а в серпні 1924 р. і Закону “Про сільськогосподарську кооперацію”, у якому були визначені загальні початки сільськогосподарської кооперації й особливості окремих видів кооперативів, у тому числі кооперативів із кредитними функціями. 1 жовтня 1929 р. у країні було 125 кредитних союзів, що поєднували близько 10 тисяч кредитних товариств.

Однак з переходом в 1929 р. до суцільної колективізації особисте селянське господарство переставала існувати, а оскільки кредитна кооперація була орієнтована в ті роки на селянські верстви населення, то з зникненням дрібного товаровиробника, дрібного власника зникла соціально-економічна основа кредитної кооперації. Істотну допомогу великим господарствам, що утворяться, вона надавати не могла. В 1931 р. кредитна кооперація була ліквідована, кредитування колгоспів покладене на державну банківську систему.

Існуючі в наступні десятиліття каси взаємодопомоги працювали без статусу юридичної особи в системі профспілок, самостійним фінансовим інститутом не були.

З початком економічних реформ кінця 80-х - початку 90-х рр. XX в., насамперед зміною відносин власності, знову виникла потреба в організаціях фінансової взаємодопомоги. З'явилися "кредитні союзи" як організації, що сприйняли традиції російської й світової кредитної кооперації й реалізуючі їх у нових економічних, правових і політичних реаліях.

Словосполучення “кредитний союз” народився як буквальний переклад з англійського “credit union” - в англомовних державах саме так називаються подібного роду об'єднання. Крім того, організації фінансової взаємодопомоги громадян виникали найчастіше на базі союзів споживачів, професійних союзів. І за аналогією з ними теж стали називатися союзами, тільки кредитними, оскільки видача грошей у борг у повсякденному розумінні - саме кредит. Тонкої різниці між кредитом і позикою звичайні громадяни не знали. Ніяких заборон на вживання слів "союз" й "кредитний" законодавство тоді не містило, і найменування "кредитний союз" було цілком припустимим. Поступово воно стало звичним: у повсякденній свідомості це словосполучення закріпилося як позначення некомерційних фінансових об'єднань громадян.

07 серпня 2001 року був прийнятий Закон Російської Федерації “Про кредитні споживчі кооперативи громадян”107. До прийняття цього закону в Росії, як і в Україні, існувала ціла низка законодавчих актів, що регламентували кооперативні відносини. Цікавим Закон Російської Федерації “Про кредитні споживчі кооперативи громадян” є з тієї точки зору, що він передував Закону України “Про кредитні спілки” і дозволяв виявити його практичні недоліки. Закон Російської Федерації “Про кредитні споживчі кооперативи громадян” був покликаний регламентувати правовий статус кредитних споживчих кооперативів, створених для здійснення фінансової взаємодопомоги громадян шляхом залучення їхніх коштів (особистих заощаджень).

Варто звернути увагу на наступні особливості цього закону. Члени кооперативу на договірній основі передають у користування кредитному споживчому кооперативу особисті кошти. Дані кошти включаються до складу фонду фінансової взаємодопомоги кооперативу, але обліковуються окремо від інших засобів фонду. Фактично кредитний споживчий кооператив наділений правом розпоряджатися не тільки належним йому на праві власності майном (що складається з пайового фонду, доходів від власної діяльності, спонсорських і благодійних внесків), але й коштами, наданими йому в користування його членами. Всі кошти, що становлять фонд фінансової взаємодопомоги, можуть бути використані кооперативом для передачі їх за договором позики у власність членам кооперативу, придбання у власність кредитного споживчого кооперативу державних і муніципальних цінних паперів, або зберігання на депозитних рахунках банків. Таким чином, у законі закріплюються основи створення самостійного майнового фонду, правовий статус якого, по-перше, не має докладної регламентації в жодному з діючих законодавчих актів, по-друге, перебуває в явному протиріччі з іншими нормами цивільного законодавства Російської Федерації.  Фактично кредитні споживчі кооперативи вступають в правовідносини, подібні до відносин банку за договором банківського вкладу з фізичними особами. Але виходячи з цієї обставини виникла проблема правового статусу кредитних споживчих кооперативів - відсутності чітких відмінностей від інших суб'єктів цивільного обороту. По відношенню до кредитних споживчих кооперативів не поширює свою дію Закон Російської Федерації “Про некомерційні організації”. Кредитні споживчі кооперативи вправі майже без обмежень здійснювати підприємницьку діяльність, розподіляти доходи, отримані від цієї діяльності, між своїми членами, а метою діяльності є одержання прибутку. Права членів кредитного споживчого кооперативу забезпечені переважно за допомогою визначення в статуті кооперативу змісту прав й обов'язків його виконавчих органів. Закон містить у собі потенційну можливість порушення прав його членів, наприклад, за допомогою здійснення великих угод й угод із зацікавленістю76.

Закон України від 20 грудня 2001 року “Про кредитні спілки”18 визначає кредитну спілку, як неприбуткову організацію, засновану, фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних  засадах  з  метою  задоволення  потреб  її членів у взаємному  кредитуванні  та  наданні  фінансових послуг за рахунок об'єднаних  грошових  внесків  членів  кредитної спілки. Разом з тим кредитна спілка визнається фінансовою установою діяльністю якої є надання фінансових послуг.

Таким чином, можна виділити наступні характерні ознаки кредитної спілки за законодавством України. Це неприбутковий характер діяльності – і відповідно внесення до Реєстру неприбуткових організацій та статус фінансової установи – набуття статусу відповідно до встановленого законодавством порядку.

Кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих зборів.  Чисельність засновників (членів) кредитної спілки не може бути менше ніж 50 осіб, та об'єднані хоча б  за  однією  з  таких ознак:  мають  спільне  місце  роботи  чи навчання або належать до однієї  професійної  спілки,  об'єднання професійних спілок, іншої громадської  чи  релігійної  організації  або  проживають в одному селі,  селищі, місті, районі, області.

Установчі збори кредитної спілки оформлюються протоколом, невід‘ємним додатком до протоколу є реєстр осіб, що брали участь у установчих зборах. Саме аналіз реєстру осіб, що беруть участь у установчих зборах дозволяє визначити чи об‘єднані засновники кредитної спілки певними ознаками, оскільки в реєстрі фіксується: прізвище, ім'я та по батькові особи, дані її  паспорта або документа,  який його замінює (а для іноземців та осіб без громадянства,  які постійно проживають в Україні,  - дані національного паспорта або документа,  який його замінює),  адреса та інші відомості, що підтверджують дотримання ознак, що об‘єднують засновників. Це може бути місце проживання, місце навчання, місце роботи, членство в професійній спілці або громадській чи релігійній організації.

Установчі збори громадської організації, професійної спілки, чи релігійної організації по створенню кредитної спілки можуть засвідчуватися печаткою такої юридичної особи.

В б

     Ниже Вы можете заказать выполнение научной работы. Располагая значительным штатом авторов в технических и гуманитарных областях наук, мы подберем Вам профессионального специалиста, который выполнит работу грамотно и в срок.


* поля отмеченные звёздочкой, обязательны для заполнения!

Тема работы:*
Вид работы:
контрольная
реферат
отчет по практике
курсовая
диплом
магистерская диссертация
кандидатская диссертация
докторская диссертация
другое

Дата выполнения:*
Комментарии к заказу:
Ваше имя:*
Ваш Е-mail (указывайте очень внимательно):*
Ваш телефон (с кодом города):

Впишите проверочный код:*    
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров