Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Заказ научной авторской работы

Сутність, призначення та роль місцевих бюджетів у системі місцевих фінансів

 

Економіка кожної країни складається з багатьох взаємопов’язаних елементів, які в сукупності утворюють певну економічну систему. Розглядаючи економічну систему як цілісне формування, зазвичай на перше місце висувають зв’язки між виробниками та споживачами матеріальних та нематеріальних благ і послуг. Окрім цього, говорячи про економічну систему, як правило, розуміють взаємопов’язане функціонування продуктивних сил і виробничих відносин, яке досягається за допомогою певних організаційних форм та видів діяльності. Економічна система як цілісне формування, складається з певних елементів, основними з яких вважаються: соціально-економічні відносини, які базуються на характері і формах власності на ресурси та результати господарської діяльності; організаційні форми господарської діяльності; господарський механізм; економічні зв’язки між господарюючими суб’єктами.

Економіка завжди має системний характер, що створює необхідні передумови для постійного відтворення економічних відносин та інститутів, існування певних економічних закономірностей. Вперше в історії економічної думки аналіз економіки як цілісної системи був здійснений класиком політекономії А.Смітом у відомій праці “Дослідження про природу та причини багатства народів” (1776 р.). Пізніше такий підхід був застосований та розвинутий у працях та теоріях багатьох західних, а також російських та вітчизняних вчених. Одночасно економічним системам притаманний певний динамізм, тобто вони не являються незмінними, сталими, а постійно розвиваються; на відповідних етапах розвитку людського суспільства одна економічна система змінюється іншою. Серед чинників, що впливають на розвиток економічної системи, виділяють: існуючу систему заходів щодо прийняття господарських рішень; структуру власності; механізми забезпечення інформацією; механізми постановки цілей та прагнень людей до праці .

Різноманітність економічних систем потребує проведення їх групування, класифікації, в зв’язку з чим виникає питання про визначення критеріїв, за якими воно буде здійснюватися. В економічній літературі найбільшого розповсюдження одержала класифікація економічних систем виходячи з таких двох ознак:

1) форма власності на засоби виробництва;

2) спосіб координації та управління економічною діяльністю.

У сучасній вітчизняній літературі уявлення про роль держави (суспільного сектора, державних фінансів) в економічній сфері співпадають із загальноприйнятими в західній науковій думці поглядами, а відхилення у кількості та назвах функцій, які можна спостерігати в окремих публікаціях, пов’язані або з об’єднанням деяких функцій (з чотирьох вищевказаних), або підкресленням певних особливостей кожної з них [9, с. 280; 440, с. 298 та інші].

Для багатьох поглядів та теорій щодо економічних функцій держави спільним є акцентування на розподільчій та перерозподільчій ролі, найважливішим інструментом її практичного втілення є бюджет. Склад і структура бюджетних видатків значною мірою відображають завдання, які стоять перед державою, а також визначені пріоритети поточного розвитку.

В умовах переходу від командно-адміністративної до ринкової економіки зміст окремих функцій доповнюється деякими не характерними для ринку аспектами, такими як контроль за цінами, здійснення соціального захисту населення, проведення приватизації та ін.

На еволюцію поглядів щодо ролі держави значний вплив мали у ХХ столітті соціальні фактори і неухильне прагнення до формування соціально-орієнтованого суспільства, яке в змозі гарантувати добробут усім своїм членам. Поява і розповсюдження таких ідей були пов’язані з тим, що ринок, як самодіюча і саморегульована система, показав свою неспроможність у задоволенні таких важливих для населення потреб як оборона, забезпечення правопорядку, підтримка соціально незахищених громадян, охорона навколишнього природного середовища тощо. Крім того, виникнення та розвиток соціалістичної системи господарювання з її розвинутою системою соціальних гарантій мало неабияке значення в активізації соціальних чинників економічного розвитку і відповідного теоретичного обгрунтування даних процесів.

У другій половині ХХ століття з’являється і набуває широкої підтримки і розповсюдження економічна теорія суспільного добробуту, формується поняття “держава загального добробуту (благоденства)”. Характерними ознаками держави загального добробуту є великі масштаби перерозподільчих процесів, коли значна частина валового національного продукту акумулюється в бюджеті, головним чином, за допомогою прогресивного оподаткування доходів фізичних осіб і спрямовується на фінансування найважливіших суспільних потреб з домінуванням тих, які мають соціальне спрямування. Закономірно, що таким вимогам може відповідати лише багата держава. Поширення ідеї держави загального добробуту спричинило певні зміни у структурі державних видатків.

У зв’язку з тим, що в кожній країні (з федеративним чи унітарним державним устроєм) існують різні рівні влади, то певний інтерес представляє конкретизація іманентних в цілому для держави функцій відносно окремих органів, що відповідають різним рівням влади. Враховуючи об’єкт нашого дослідження, більш детально зупинимося на функціях, які покладаються на  органи місцевого самоврядування.

Якщо держава та її центральний уряд виконують чотири вищезазначені економічні функції, то для органів влади місцевого рівня притаманні, головним чином, алокативна та в деякій мірі розподільчі функції. Справа в тому, що інші дві функції (регуляторна та стабілізаційна) втілюються лише на національному рівні відповідними загальнодержавними інститутами законодавчої та виконавчої влади шляхом формування необхідної законодавчої бази, практичного впровадження її в життя та здійснення контролю за дотриманням чинного законодавства. Одним з інструментів розв’язання проблеми стабілізації економіки та забезпечення економічного зростання є монетарна політика, яку також визначає та проводить центральний уряд.

Враховуючи глобальну тенденцію децентралізації влади і зміцнення позицій самоврядування в розвинених ринкових країнах широкого розповсюдження набули процеси делегування або передачі окремих державних повноважень органам місцевого самоврядування. З цієї позиції всі функції, які виконує місцева влада, ділять на дискреційні – з найбільш широкими повноваженнями (місцеві органи можуть брати або не брати на себе таку функцію і самостійно визначають способи її виконання); обмежені дискреційні – такі, які місцева влада зобов’язана виконати, але може самостійно визначати спосіб виконання; недискреційні – обов’язкові функції із законодавчим регламентуванням способів їх виконання [32, с. 40].

Спираючись на концепцію суспільних благ як визначальну в сучасних поглядах на державу, основну ціль місцевої влади у сфері економіки можна сформулювати як ефективне забезпечення населення місцевими суспільними благами. Суспільні блага надаються державою у відповідності до функцій, які вона виконує. Споживаються суспільні блага колективно, характерними властивостями цього процесу є те, що: 1) не існує дієвих способів обмеження доступу споживачів до таких благ (принцип невиключення); 2) збільшення кількості споживачів суспільних благ не впливає на корисність блага і рівень споживання його окремими індивідами (принцип неконкурентності).

Конкретизація вищезазначеної мети діяльності місцевої влади, з урахуванням практичних реалій сьогодення дає можливість виділити основні їх  завдання: надання соціальних послуг; забезпечення функціонування соціальних, культурних, побутових установ і місцевого господарства; підтримка малозабезпечених верств населення, пенсіонерів, багатодітних і неповних сімей, дітей-сиріт тощо; створення нових робочих місць; охорона навколишнього природного середовища; утримання доріг, парків, кладовищ і  тому подібне; продовольче забезпечення населення; сприяння розвитку підприємництва; контроль за рівнем цін і тарифів тощо.

Доцільність децентралізації влади і забезпечення надання визначеного кола суспільних послуг місцевими органами влади пояснюється тим, що окремі послуги мають суто локальний характер, а місцева влада з більшою ефективністю та економією на затратах здатна їх надати, оскільки вона наближена до споживачів і володіє необхідною інформацією. Крім того, через механізм впливу на прийняття рішень (виборність органів місцевої влади) місцеве населення має змогу виявляти свої уподобання і домогатися певної кількості та якості локальних суспільних послуг.

При цьому місцеві податки і збори для жителів територіальної громади постають як ціна благ, які надаються на локальному рівні, що відповідає положенням концепції суспільних благ, згідно якої податки розглядаються не як інструмент мобілізації коштів, необхідних для функціонування держави, а як плата за суспільні блага. Як відомо, теорія фіскального обміну була започаткована у 1920-х роках Е. Ліндалем, який розглядав державні фінанси використовуючи ринкову схему: “податки – блага”; пізніше розвинута Дж. Б’юкененом.

Склад та рівень надання місцевих благ органами місцевої влади в окремих країнах і навіть у розрізі регіонів однієї країни можуть іноді суттєво відрізнятися, що пояснюється особливостями історичного розвитку, процесом становлення інституту місцевого самоврядування, національними традиціями, державним устроєм, розвитком демократичних засад тощо.

Виконання функцій і завдань, які покладені на державу, потребує необхідних матеріальних та фінансових ресурсів, що зосереджуються у державному секторі і знаходяться у розпорядженні центральних та місцевих властей. Основними елементами акумульованих у державному секторі ресурсів є: кошти, які надходять до бюджетів, головним чином за допомогою податків; кошти інших державних цільових фон

     Ниже Вы можете заказать выполнение научной работы. Располагая значительным штатом авторов в технических и гуманитарных областях наук, мы подберем Вам профессионального специалиста, который выполнит работу грамотно и в срок.


* поля отмеченные звёздочкой, обязательны для заполнения!

Тема работы:*
Вид работы:
контрольная
реферат
отчет по практике
курсовая
диплом
магистерская диссертация
кандидатская диссертация
докторская диссертация
другое

Дата выполнения:*
Комментарии к заказу:
Ваше имя:*
Ваш Е-mail (указывайте очень внимательно):*
Ваш телефон (с кодом города):

Впишите проверочный код:*    
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров