Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Заказ научной авторской работы

Підбір комплексу методик, спрямованих на дослідження конфліктів у медичному колективі

 

Ми вважаємо доцільним використати в нашому дослідженні наступні методики: методика діагностики рівню конфліктності особистості, тест Томаса, методика Басса-Дарки, методика діагностики особистісной гнучкості/ригідності, тест "Самооцінка психічних станів" (за Айзенком), методика діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту, методика визначення інтегральних форм комунікативної агресивності (В.В.Бойко), діагностика готовності до ведення переговорів та розв’язання конфліктів.

Методика діагностики рівню конфліктності особистості. Пропонується чотирнадцять тверджень з трьома варіантами відповідей. Більш високий рівень конфліктності передбачає наявність відповідних рси характеру, що зумовлюють продукування конфліктів, використання конфліктогенів спілкування та, взагалі, підвищення конфліктогенності відносин у колективі [47].

Тест Томаса "Стиль поведінки в конфліктній ситуації". Для визначення стилю поведінки особистості в конфліктній ситуації була застосована методика американського соціального психолога К.Н. Томаса (1973). Вона допомагає виявити типові способи реагування респондентів на ті або інші конфліктні ситуації. З її допомогою можна визначити, наскільки людина схильна до суперництва й співробітництва,  чи прагне віна до компромісів, чи уникає конфліктів або, навпаки, намагається загострити їх.

Мета даної методики: одержати подання про виразність тенденції до прояву відповідних форм поведінки в конфліктній ситуації [47].

Тест Басса-Дарки, призначений для виявлення рівня агресії, дозволяє визначити загальні тенденції до різних форм агресивної поведінки. Він є найбільш відомою діагностичною процедурою вивчення агресивних проявів. Цей опитувальник спрямований на діагностику так званої мотиваційної агресії – прямого прояву реалізації властивих особі агресивних тенденцій. Відомо,  що опитувальник володіє слабкою стійкістю до тенденції випробовуваного давати соціально-бажані відповіді, також не дозволяє провести відмінності між агресивною поведінкою і агресивністю як властивістю особи. Проте, метою дослідження було виявлення психологічних чинників, що детермінують агресивну поведінку підлітка, а тому вказані недоліки тесту було вирішено не враховувати. В результаті  застосування тесту з'явилася можливість виявити загальні тенденції в двох групах випробовуваних підлітків.

Створюючи опитувальника, А.Басс і А.Дарки виділили наступні види агресивних реакцій:

  1. фізична агресія (напад) – використання фізичної сили проти іншої особи;
  2. непряма агресія – агресія, непрямими шляхами направлена на інше обличчя (плітки, злобні жарти), агресія, яка ні на кого не направлена, вибухи люті, що виявляються в крику, тупанні ногами, битті кулаками по столу і т.д. Ці вибухи характеризуються не спрямованістю і неврегульованістю;
  3. схильність до роздратування – готовність до прояву при щонайменшому збудженні запальності, різкості, грубості;
  4. негативізм – опозиційна манера поведінки, звичайно направлена проти авторитету; ця поведінка може наростати від пасивного опору до активної боротьби проти сталих правил;
  5. образа – заздрість і ненависть до тих, що оточують, обумовлена відчуттям гіркота, гніву за дійсні або уявні страждання;
  6. підозрілість – недовір'я і обережність по відношенню до людей, засноване на переконанні, що оточують мають намір заподіяти їм шкоду;
  7. вербальна агресія – вираз негативних відчуттів через зміст і форму словесних відповідей [79].

Методика діагностики особистісної гнучкості/ригідності. Методика містить 50 тверджень. Ригідність є однією з найважливіших рис особистості. Вона тісно пов’язана із конфліктогенністю поведінки, труднощами в спілкуванні. Часто обумовлює прояви конфліктності в якості достатньо стійкої особистісної властивості.

Ригідність передбачає утрудненість в зміні наміченої людиною програми діяльності в умовах, що об’єктивно потребують її перебудови. Ригідність можна розглядати як тенденцію до підвищенної збереженості та непохітності своїх настанов, стереотипі, способів мислення, нездатність змінити свою думку (у тому числі визнати помилку) та поведінку [47].

Тест "Самооцінка психічних станів" (за Айзенком). Містить 40 тверджень. Проводиться самооцінка психічних станів тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності [47].

Методика діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту в спілкуванні В. В. Бойко. Складається  з 24 тверджень. Діагностує перешкоди в спілкуванні за такими шкалами: миролюбність (стратегія психологічного захисту суб’єктної реальності особистості, в якій основну роль грають інтелект та характер); уникнення (стратегія психологічного захисту суб’єктної реальності особистості, що заснована на економії інтелектуальних та емоційних ресурсів); агресія (стратегія психологічного захисту суб’єктної реальності особистості , що діє на основі інстинкту). Миролюбність - психологічна стратегія захисту суб'єктної реальності особи, в якій ведучу роль грають інтелект і характер. Інтелект погашає або нейтралізує енергію емоцій в тих випадках, коли виникає загроза для Я особи. Миролюбність припускає партнерство і співпрацю, уміння йти на компроміси, робити поступки і бути податливим, готовність жертвувати деякими своїми інтересами в ім'я головного - збереження гідності. У ряді випадків миролюбність означає пристосування, прагнення поступатися натиску партнера, не загострювати відношення і не вплутуватися в конфлікти, щоб не піддавати випробуванням своє Я. Одного інтелекту, проте, часто не достатньо, щоб миролюбність стала домінуючою стратегією захисту. Важливо ще мати відповідний характер - м'який, урівноважений, комунікабельний. Інтелект в ансамблі з "добрим характером" створюють психогенну передумову для миролюбності. Зрозуміло, буває і так, що людина з неважливим характером також вимушена показувати миролюбність. Швидше за все його "обломило життя", і він зробив мудрий висновок: треба жити в світі і згоді. У такому разі його стратегія захисту обумовлена досвідом і обставинами, тобто вона социогенная. Врешті-решт не так вже важливо, що рухає людиною - природа або досвід, або і то і інше разом, - головне результат: чи виступає миролюбність ведучої стратегією психологічного захисту або виявляється лише епізодично, разом з іншими стратегіями. Не слід вважати, що миролюбність - бездоганна стратегія захисту Я, придатна у всіх випадках. Суцільна або солодкувата миролюбність - доказ безхребетності і безвілля, втрати відчуття власної гідності, яка якраз і покликана оберігати психологічний захист. Переможець не повинен ставати трофеєм. Краще всього, коли миролюбність домінує і поєднується з іншими стратегіями (м'якими їх формами). Уникнення - психологічна стратегія захисту суб'єктної сальності, заснована на економії інтелектуальних і емоційних ресурсів. Індивід звично обходить або без бою покидає зони конфліктів і напруг, коли його Я піддається атакам. При цьому він відкрито не розтрачує енергію емоцій і мінімально напружує інтелект. Чому він так поступає? Причини різні. Уникнення носить психогенний характер, якщо воно обумовлено природними особливостями індивіда. У нього слаба природжена енергія: бідні, ригідні емоції, посередній розум, млявий темперамент. Можливий інший варіант: людина володіє від народження могутнім інтелектом, щоб йти від напружених контактів, не зв'язуватися з тими, хто докучає його Я. Правда, спостереження показують, що одного розуму для домінуючої стратегії уникнення недостатньо. Розумні люди часто активно залучаються до захисту своєї суб'єктної реальності, і це природно: інтелект покликаний стояти на варті наших потреб, інтересів, цінностей і завоювань. Очевидно, потрібна ще і воля. Нарешті можливий і такий варіант, коли людина примушує себе обходити гострі кути в спілкуванні і конфліктні ситуації, уміє вчасно сказати собі: не "виникай з своїм Я". Для цього треба володіти міцною нервовою системою, волею і, поза сумнівом життєвим досвідом за плечима, який в потрібний момент нагадує: не "тягни на себе ковдру", не "плюй проти вітру", не "сідай не в свій тролейбус", "зроби пас убік"[79].

Методика визначення інтегральних форм комунікативної агресивності (В.В.Бойко). Містить 55 тверджень, що складаються в одинадцять параметрів шкал (Спонтанність в агресії; Нездатність гальмувати агресію; Невміння перемикати агресію на діяльність чи на речові об’єкти; анонимна агресія; провокація агресії в оточуючих; схильність до відображеної агресії; аутоагресія; рітуалізація агресії; схильність заражатися агресією натовпу; задоволення від агресії; розплата за агресію). Також підраховується загальна сума балів, що інформує про загальний рівень вираженості к

     Ниже Вы можете заказать выполнение научной работы. Располагая значительным штатом авторов в технических и гуманитарных областях наук, мы подберем Вам профессионального специалиста, который выполнит работу грамотно и в срок.


* поля отмеченные звёздочкой, обязательны для заполнения!

Тема работы:*
Вид работы:
контрольная
реферат
отчет по практике
курсовая
диплом
магистерская диссертация
кандидатская диссертация
докторская диссертация
другое

Дата выполнения:*
Комментарии к заказу:
Ваше имя:*
Ваш Е-mail (указывайте очень внимательно):*
Ваш телефон (с кодом города):

Впишите проверочный код:*    
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров