Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Заказ научной авторской работы

Психологічні особливості особистості підлітків, що страждають на бронхіальну астму

 

Бронхіальна астма є класичним прикладом хвороби, яка обумовлена багатьма факторами і при якій взаємодіють численні компоненти, в основному психосоматичні, інфекційні, алергічні. Емоційні фактори самі по собі не можуть створити достатні умови для розвитку хвороби, але у біологічно схильної до неї дитини вони можуть привести в дію астматичний процес. В розвитку бронхіальної астми важливо роль відіграють психологічні фактори і інфекційно-простудні хвороби, на фоні яких реалізуються алергічні механізми. У деяких хворих на бронхіальну астму ці фактори, сприяючи провокації і фіксації астматичних симптомів, глибоко проникають у патогенетичний ланцюг захворювання, призводять до поглиблення біологічного дефекту, хронізації захворювання. На певних етапах перебігу БА психологічні механізми патогенезу можуть становитися ведучими. [95, С.67-83]

Звертає на себе увагу той факт, що у одних хворих на бронхіальну астму психологічні фактори відіграють провідне значення в патогенезі захворювання, провокуючи її початок і наступні загострення, сприяючи фіксації і хронізації астматичних розладів. У інших хворих, з такою ж важкістю і тривалістю захворювання, ці фактори глибокого впливу на перебіг патологічного процесу не надають, не провокують початок, загострення і окремі приступи ядухи. [75, С.123-125]

Спроби виявити відповідальні за виникнення БА психічні конфлікти, пошук провокуючих їх особистісних рис, привели до гіпотези про існування специфічного для захворювання „профілю особистості”, який зумовлює маніфестацію захворювання. Основні характеристики такого „профілю особистості” у хворих на бронхіальну астму визначаються як схильність „подавляти депресію і агресію”, „стримувати реакції на фрустаційний вплив”, „підвищена нестійкість, надзвичайна збудливість або млявість, підвищена виснаженість”, висока тривожність. Характерний для хворих на БА профіль особистості асоціюється з проявами алекситимії – механістичним характером мислення, який виявляється в нездатності фантазувати, бажанні оперувати конкретними поняттями, тобто труднощі в усвідомлені та вербалізації своїх відчуттів. [53, С.657-667]

В теперішній час наявність алекситимії в структурі особистості розглядається як один з можливих факторів ризику психосоматичних розладів. Такі особи демонструють найнижчу готовність до виконання лікарських рекомендацій і призначень. [28, С.5]

В психологічному профілі дітей, хворих на БА, алекситимія виявляється у 60,0% випадків. Недостатня здатність до адекватного емоційного від реагування у пацієнтів з алекситимією веде до значного посилення емоційної напруги і тривоги. Для них є характерним нерегулярне і нераціональне проведення базисної терапії, недотримання дієти, настороженість до обстеження і нових методів лікування. Це діти, з якими важко встановити контакти і виникають деонтологічні  проблеми в процесі спілкування. У цих дітей часто виникають труднощі в системі міжособистісних контактів, недостатня здатність до адекватної емоційної реакції, до пред’явлення скарг і опису свого стану. Алекситимія є універсальною особистісною характеристикою, яка обумовлює психо-соціальну неспроможність особистості, підвищений вплив на неї стресових ситуацій, а тому сприяє більш важкому перебігу бронхіальної астми. [72, С.63-66]

Як вже наголошувалось, виділяють чотири варіанти нервово-психічного механізму патогенезу бронхіальної астми: істеричний, неврастенічний, психастенічний, „шунтовий”. Кожному з них притаманні внутрішньо -  і міжособистісні конфлікти, актуалізація яких приводить до загострення захворювання.

При неврастенічному варіанті фіксації захворювання має значення внутрішньоособистісний конфлікт. Актуалізація конфлікту між занадто підвищеною вимогливістю до себе і недостатністю особистісних ресурсів приводить до загострення бронхіальної астми, в результаті якого хворий уходить від сприйняття невідповідності власного „Я” і дійсних особистісних рис, підводить раціональний мотив під свою пасивність, відхід від конструктивного вирішення протиріч. [77, С.127-129]

Основний конфлікт хворих з істеричним варіантом патогенез БА характеризується підвищеними претензіями особистості в поєднанні з недооцінкою або навіть повним ігноруванням об’єктивних реальних умов чи вимог оточуючих. Астматичні симптоми, які провокуються за цим механізмом, приводять до виключення з поля уваги неможливого для хворого мотиву, відмови від самостійного вирішення труднощів, ухилення від реальної оцінки власної ролі в конфліктній ситуації. Тому симптоми набувають характеру „умов приємності”, тому що позбавляють хворого від важкої для нього ситуації, вірніше від необхідності її вирішення. В такому випадку приступи ядухи призводять до часткового задоволення потреб або придбанню вигод в житті, що формує тенденцію „втечі в хворобу”. [58, С.58-61]

Загострення захворювання у хворих з психастенічним варіантом настає в стані емоційної напруги, розвиток якого обумовлений актуалізацією конфлікту внутрішньоособистісних  тенденцій, необхідністю зробити вибір і реалізувати його в поведінці. Астматичні симптоми позбавляють від необхідності прийняття самостійного рішення і активних практичних дій.

„Шунтовий” механізм розвитку бронхіальної астми відмічається головним чином у хворих дитячого віку і грають вирішальну роль в підтримці ригідного стереотипу відносин в сім’ї. [51, С.19-21]

Для розуміння психогенетичних аспектів розвитку БА необхідне визначення як особистісних факторів, суб’єктивної значущості, інтелектуального особистісного сенсу астматичних симптомів для хворого, так і уточнення ролі порушень здоров’я в формуванні і підтримці структури, динаміки і функціональних особливостей цілісної сімейної системи. Варіативність провокування симптомів бронхіальної астми знаходить прояв в тому, що вони підкріплюються як з боку самого хворого, так і з боку мікросоціальної системи, в якій він функціонує.

Доведено, що стрес, який виникає в ранньому дитинстві (надмірна турбота батьків, нездатність їх справлятися з труднощами, недостатність навичок догляду за дітьми), підвищує ризик виникнення астми у дітей до трьох років, які мають генетичну схильність. Стрес не тільки зумовлює дане захворювання у дітей і прискорює його розвиток; підвищений рівень стресу пов’язаний з більш  важким перебігом астми і погіршенням якості життя. [80, С.348-354]

Симптоми бронхіальної астми, які провокуються актуалізацією особистісних конфліктів, можуть накладати глибокий відбиток на стресову ситуацію (наприклад, сприяючи поліпшенню відношення до хворого інших учасників конфлікту) або ж на характер переживання хворим протиріч, що загострилися (втеча від усвідомлення власної ролі в конфлікті, від нездатності до конструктивного вирішення проблем). В першому випадку, має місце маніпуляційний механізм, в другому – перцептивний захист і механізм, близький раціоналізації. Після приступу ядухи, рівень психоемоційної напруги знижується, що є позитивним підкріпленням патологічної адаптації хворого до стресових ситуацій через астматичні приступи. [26, С.140-144]

Особистість хворих на бронхіальну астму характеризується наступними специфічними особливостями. Загальноприйнятим вважається значення агресії; агресія у астматиків не витісняється і це виявляється в приступах ядухи. Астматики дуже сильно переживають агресивність, але не виявляють її; вони недовірливі і підозрілі, тому не схильні до самопожертвування.

У астматиків часто виявляється надчутливість до запахів, особливо до тих, які якось пов’язані з нечистотами і неакуратністю, а також з неохайною поведінкою. Такі люди також дуже залежні від думок оточуючих людей.

У більшості дітей, хворих на бронхіальну астму, виявляються невропатичні риси: підвищена чутливість, збудженість, тривожність, лякливість, дратівливість, швидка зміна настрою з більшою схильністю  до зниженого (тихий голос, невпевненість в собі, в своєму майбутньому, недооцінка власного „Я”),  образливість і вразливість. Ці риси більш різко виступають у дівчат, у хворих важкою формою бронхіальної астми з тривалістю хвороби від 5 років і у тих, хто повніше усвідомлює свою хворобу. У цих дітей частіше бувають конфлікти з батьками і однолітками, які загострюють захворювання. Майже 70% дітей усвідомлюють свою хворобу, навіть фіксуються на ній, вони часто говорять „мені потрібно лікуватися; мені заважає хвороба”. Іпохондрична фіксація на хворобі частіше зустрічається при підвищеній увазі батьків до хвороби дітей, а також у випадках, коли діти дізнаються про важкість хвороби і про її можливі наслідки. Інші діти поза приступів не говорять про хворобу, навіть уникають розмов про неї і конфліктують з батьками, які примушують їх лікуватися. [59, С.99-100]

У більшості хворих БА відмічають істеричні риси характеру: демонстративність в висловленнях, інтонаціях і поведінці, прагнення до  завойовування уваги, негайного виконання бажань, жадоба до постійного успіху тощо.

За даними Г.К. Поппе  (1985), при дослідженні самооцінки дітей з БА встановлено, що вони вважають себе працьовитими, енергійними і добрими дітьми (80,0%), веселими (76,0%), чесними (70,0%), розумними (67,0%). Завищена оцінка, яка частіше зустрічається у молодших дітей,   відмічається у 25,5% хворих. Вона, особливо висока по інтелектуальній діяльності, на думку авторів є проявом компенсаторної реакції організму дитини.

В той же час, у значна частина дітей (33,0%) вважають себе слабими і хворими, 50,0% - нерішучими і 38,0% - нещасливими. Оцінка самоповаги, сили і активності у дітей з бронхіальною астмою значно нижчі, ніж у їх здорових однолітків. Особливо це помітно у хлопчиків 13-15 років. Дівчата цього віку з бронхіальною астмою оцінюють себе більш впертими і напруженими, але менш впевненими, відкритими, товариськими і чесними, ніж здорові дівчата того ж віку.

Серед найважливіших бажань дітей з бронхіальною астмою,  головним є бажання бути здоровими (82,0%), що рідко зустрічається у їх здорових однолітків. Майже у половини дітей виникає бажання бути разом з батьками (у 65,0% дітей у віці 8-9 років і у 40,0%  дітей 13-15 років), у третини – мрія мати друга, собаку чи іншу тварину. У багатьох дітей превалюють альтруїстичні бажання. [66, С.32-38]

Нейротизм (емоційна лабільність) у дітей з бронхіальною астмою вищий, ніж у здорових дітей. Ще більш високим він є у тривало хворіючих дітей, особливо дівчат. Нейротизм підвищується з віком. На цей стан впливають важкість захворювання і усвідомлення своєї хвороби. Слід відмітити позитивну відповідь на запитання „Чи бувають моменти, коли ти не хочеш жити?”, яку дає третина дітей в 10-12 років, а в 13-14 років вже 45,0%. Частота таких відповідей з віком також зростає і деякі діти зізнаються, що у них і спонтанно появляються такі думки.

Діти з бронхіальною астмою мають схильність відволікатися під час підготовки уроків. Їм притаманні головний біль, головокружіння, серцебиття, втомлюваність, що пов’язують з постійною астенізацією і дихальною недостатністю. Ці скарги нерідко виявляються при частих рецидивах астматичних приступів.

Відмічають велике значення біоритмів, а саме сну-неспання, в патогенезі бронхіальної астми. Діти з цим захворюванням погано засинають, приступи БА частіше виникають увечері та вночі, у деяких з них сон порушений з раннього дитинства. Деякі діти розповідають про яскраві, рідше страшні сновидіння, зовсім рідко про відчуття ядухи, нестачі повітря під час сну. Інші хворі бояться темряви, самотності, в них виникають різноманітні ілюзії та страхи.

Діти молодшого віку виявляють погану увагу; з віком увага поліпшується. Бажання зробити менше помилок, краще виконати завдання уповільнює темп роботи. Ця старанність, сумлінність і повільність дій схожі з епілептоїдними рисами особистості.

У дітей, хворих на бронхіальну астму, спостерігаються невротичні реакції на ситуацію утруднення життєдіяльності, переважно істероїдного типу. Виникнення істеричних реакцій з іпохондричними включеннями при БА пов’язують з вихованням за типом  потворствуючої  гіперпротекції.

Психометричні багатосторонні дослідження особистості дають змогу констатувати у хворих на бронхіальну астму ряд розладів за типом невротичної тріади (нейротизм, істероїдність, депресія). [14, С.35-38]

Особистість з іпохондричними проявами нейротизму (психосоматична предиспозиція) спрямована на відповідність нормативним критеріям, як в сфері соціального оточення, так і у сфері власних фізіологічних функцій. Основна проблема особистості даного типу – пригнічення спонтанності, стримування самореалізації, контроль над агресивністю, гіперсоціальна спрямованість інтересів, орієнтація на правила, інструкції, повір’я, прикмети, інертність у прийнятті рішень, уникання серйозної відповідальності, страх не впоратися з проблемами. У міжособистісних стосунках такі хворі виявляють високу вимогливість як до себе, так і до інших. Поєднання стриманості та дратівливості проявляється у них постійною напруженістю.

Істероїдність реакцій хворих на бронхіальну астму виявляється в усуненні тривоги за рахунок соматизації та витиснення її з формуванням демонстративної поведінки.  Такі реакції дозволяють тлумачити життєві труднощі, неспроможність виправдати сподівання оточуючих, невідповідність власному рівню вимог з точки зору раціоналізації їх пояснення.

Посилення депресивних настроїв у хворих на бронхіальну астму  виявляє перевагу пасивної особистісної позиції. Хворі прагнуть до уникання вирішення проблем. Для них характерні перевага пригніченого настрою, песимізм, незадоволеність життям.

Загалом, прояви невротичної тріади (іпохондрія, депресія, істероїдність) свідчить про посилення зосередженості на стані власного здоров’я, схильність шукати співчуття у оточуючих, песимістичне ставлення до власних проблем, підвищену вимогливість, незадоволення лікуванням, пригнічений настрій.

Для неврастенічного компоненту особистості характерна поведінка за типом „дратівливої” слабості, тобто спалахи роздратування, особливо при болях, при неприємних відчуттях, при невдачах лікування, несприятливих даних обстеження. Найбільш поширеними скаргами серед невротичних проявів є відчуття повзання мурашок, пульсації, здавлювання, розпирання в різних частинах тіла, а також різноманітність такого роду відчуттів. [43, С.23-25]

Досить часто зустрічається параноїдальний (надзвичайна підозра до ліків і процедур), тривожний (безперервний неспокій і недовірливість у відношенні до несприятливого перебігу хвороби, можливих ускладнень, неефективності і навіть небезпечності лікування) та апатичний компоненти особистості хворих на бронхіальну астму. [19, С.124-127]

Для дітей, які страждають на бронхіальну астму, характерним є: нестабільність, емоційна лабільність, істероїдність, сенситивність, у деяких випадках епілептоїдність та астеничність.  Виразність цих характерологічних рис варіює в залежності від тривалості, важкості і усвідомлення захворювання. Ці риси слугують сприятливим підґрунтям для розвитку невротичних реакцій. У більшості хворих останні провокують астматичні приступи.

Відхилення в емоційній сфері проявляються в швидкій втомлюваності, дратівливості, відчутті страху, депресії, прихованій агресивності, частій зміні настрою. Для зсувів в емоційно-вольовій сфері характерні крайність емоційних реакцій від зникнення дитячої безпосередності і жвавості емоцій до гіперактивності. Певна частина дітей має порушення циклу сон-неспання: сонливість вдень, в’ялість вранці і збудженість ввечері, важке засинання, неспокійний сон.

Особливістю особистості у більшості дітей з бронхіальною астмою є також інтереси і міркування, які притаманні дорослим, при відсутності самостійності думок і поведінки. Дослідники пов’язують це із зменшенням їх спілкування з однолітками і підвищення спілкування з дорослими.

Під час приступів і поза приступами бронхіальної астми у дітей виявляють суттєві порушення пам’яті (безпосередньої і оперативної), виражені коливання уваги і емоцій. Менш значні зміни встановлені в стані мислення. Все це свідчить про порівняно швидку виснажливість сили нервових процесів і уповільнення їх жвавості. [2, С.268-269]

Виявлення  закономірності між видом і виразністю психоемоційних і психо-вегетативних розладів в залежності від важкості перебігу бронхіальної астми і тривалості захворювання, вказують на їх вторинність по відношенню до психосоматичних розладів і дозволяють намітити основні підходи до лікування БА – необхідність включати психокорегуючі методи, психо-терапевтичний і психо-фармакологічний вплив, які повинні стати важливими складовими комплексного лікування дітей, хворих на бронхіальну астму. [64, С.89-92]

 

 

     Ниже Вы можете заказать выполнение научной работы. Располагая значительным штатом авторов в технических и гуманитарных областях наук, мы подберем Вам профессионального специалиста, который выполнит работу грамотно и в срок.


* поля отмеченные звёздочкой, обязательны для заполнения!

Тема работы:*
Вид работы:
контрольная
реферат
отчет по практике
курсовая
диплом
магистерская диссертация
кандидатская диссертация
докторская диссертация
другое

Дата выполнения:*
Комментарии к заказу:
Ваше имя:*
Ваш Е-mail (указывайте очень внимательно):*
Ваш телефон (с кодом города):

Впишите проверочный код:*    
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров