Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Заказ научной авторской работы

Вплив мікроелементів на надходження радіонуклідів в рослини та радіочутливість рослин

 

В.Ю. Агеец та Н.Н. Шугля [1], вивчаючи у польових дослідах вплив різних доз мікроелементів (бору, кобальту, молібдену та цинку) на надходження 90Sr і 137Сs у сільськогосподарські рослини, встановили, що у найбільшому ступеню знижують вміст радіонуклідів у продукції рослинництва борні та молібденові добрива у дозі 2 кг металу на гектар. Г.П. Дубиковский та П.В. Бородін [16] показали, що внесення в ґрунт або шляхом позакореневого підживлення згаданих солей бору та молібдену окремо чи разом сприяє зменшенню надходження у рослини кормового люпину 137Сs. О.А. Алипбеков та ін. [3] сповістили, що додавання до ґрунту солей кадмію з розрахунку від 5 до 100 мг металу на кілограм  в умовах вегетаційного досліду знижувало приблизно на 20 % нагромадження 90Sr у зерні пшениці.

В проведених польових дослідах у 30-кілометровій зоні відчуження Чорнобильської АЕС, співробітниками кафедри радіобіології та радіоекології Національного аграрного університету було показано, що внесення в ґрунт при посіві літію, бору, марганцю, кобальту, міді та цинку у дозах 1-6 кг/га зменшує накопичення 90Sr та 137Сs в зерні вівса та люпину в 1,5-1,8 разів [12].

У 1966 році болгарські дослідники М. Кутачек, Н. Машев повідомили, що обробка гамма-опроміненого насіння ячменю 10-5-10-2 М розчинами сірчанокислого цинку  значно послаблює дію радіації, відновлюючи при цьому ріст проростків та вміст у них триптофану, ауксинів та гіббереллінів. Саме з відновленням балансу фітогормонів автори зв’язали радіозахисну дію цинку [40]. Р.Т. Каракузієв [20] показали, що гамма-опромінення насіння бавовнику у сполученні з їх обробкою сірчанокислим цинком, або внесенням його у підживлення в період бутонізації та цвітіння зменшує ушкоджуючу дію, що позначається у прискоренні схожості насіння, прискоренні їх росту, розвитку, збільшенні урожайності, підвищенні стійкості до хвороб.

Радіопротекторну властивість хлорного заліза (10-3 М) і борної кислоти (10-1 М) при обробці гамма-опроміненого насіння та вегетуючих рослин ячменю на різних етапах онтогенезу показав І.М. Алиев [2]. Про захисну властивість сірчанокислого марганцю при обробці гамма-опроміненого насіння пшениці його розчинами в концентрації 250 мг/л повідомили А. Тріфу [37]. Г.В. Ільїна та Н.Н. Кузнєцова на підставі 3-річних вегетаційних дослідів з пшеницею встановили радіозахисну властивість хлорного заліза (10-3 М) та хлорного марганцю (0,01 %) при гамма опроміненні [18]. Досить важливим є те, що ці автори вперше помітили здатність даних мікроелементів проявляти на відміну всіх інших речовин радіопротекторну дію не тільки при гострому, але й при хронічному опроміненні рослин.

Радіопротекторну здатність хлористого кобальту та молібденовокислого амонію при гамма-опроміненні насіння бавовнику встановили Л.С. Мухтарова та С.Г. Гусейнов [27], хлористого кадмію при гамма-опроміненні насіння пшениці - К.Г. Луцишина, Ю.П. Мельничук. [23].

Досить суперечливі дані є щодо впливу міді на радіаційне ураження. Так, С.Д. Мазанова та С.Г. Гусейнов [24] показали радіопротекторну дію цього мікроелементу при опроміненні деяких сільськогосподарських рослин, зокрема гороху та ячменю. Але Л.С. Немцева [29] за оцінкою виходу клітин з абераціями хромосом у кореневих меристемах скереди, кількість яких при спільній дії гамма-опромінення і азотнокислої міді в концентрації 0,55-0,11х10-5 М зростала у 2,5 рази, свідчать про радіосенсибілізуючу дію. До речі, про здатність солей міді посилювати дію іонізуючої радіації на підставі дослідів з гамма-опроміненням насіння гірчиці повідомляли ще у 1924 році відомі вчені Г.А. Надсон та А.Я. Жолкевич [28].

У такій суперечливості результатів різних дослідників немає нічого дивного. Справа в тому, що переважна більшість біологічно важливих мікроелементів належить до класу так званих важких металів, токсична дія яких добре відома. І, безперечно, при певних рівнях концентрацій позитивні властивості деяких елементів можуть перетворюватися на негативні, проявляючи адитивність, чи навіть синергізм разом з дією іонізуючої радіації. Певну роль в цьому можуть відігравати біологічні особливості видів рослин (чутливість до дії металів), хімічні форми солей, умови проведення дослідів та багато інших факторів. Головне, про що свідчать наведені відомості з літератури, це здатність деяких мікроелементів у певних умовах проявляти радіопротекторну дію.

Наприкінці 60-х років було встановлено, що солі заліза, марганцю, кобальту, нікелю при введенні у насіння в концентраціях 10-4-10-3 М і у проростки та вегетуючі рослини в концентраціях 10-5-10-4 М перед гострим гамма-опроміненням здатні знижувати ступінь радіаційного ураження [8]. Фактор зміни дози (ФЗД) при застосуванні найбільш ефективних з них солей заліза і марганцю в окремих дослідах досягав 1,6-1,7, тобто був достатньо високим. Пізніше, наприкінці 70-х років, в дослідах, проведених на гамма-полі Московського відділення ВІР, було показано, що солі заліза, цинку і марганцю проявляють суттєвий радіопротекторну дію і в умовах хронічного опромінення рослин [11]. Значення ФЗД при цьому було значно меншим – 1,3, але й це для даних умов є досить суттєвим показником.

Є й відомості, що посередньо свідчать про радіопротекторні властивості мікроелементів. Так, К. Рамах та А. Мукере показали, що інкубація зрізів коренеплодів буряків на поживному середовищі, що містило сірчанокислий цинк (10 мМ) чи сірчанокислий свинець (5 мМ) удвічі зменшувало ефект гамма-опромінення у дуже великій дозі – 487,5 крад [43]. Ю. Калам, вирощуючи ярий ячмінь з гамма-опроміненого насіння, встановив, що позакореневе підживлення рослин солями марганцю, кобальту, цинку, заліза, та кадмію послабляло наслідки радіаційного ураження, а солями міді навпаки посилювало [19].

 

 

     Ниже Вы можете заказать выполнение научной работы. Располагая значительным штатом авторов в технических и гуманитарных областях наук, мы подберем Вам профессионального специалиста, который выполнит работу грамотно и в срок.


* поля отмеченные звёздочкой, обязательны для заполнения!

Тема работы:*
Вид работы:
контрольная
реферат
отчет по практике
курсовая
диплом
магистерская диссертация
кандидатская диссертация
докторская диссертация
другое

Дата выполнения:*
Комментарии к заказу:
Ваше имя:*
Ваш Е-mail (указывайте очень внимательно):*
Ваш телефон (с кодом города):

Впишите проверочный код:*    
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров