Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Определение показателя адиабаты воздуха методом Клемана-Дезорма: Метод, указ. / Сост.: Е.А. Будовских, В.А. Петрунин, Н.Н. Назарова, В.Е. Громов: СибГИУ.- Новокузнецк, 2001.- 13 (3)
(Методические материалы)

Значок файла ОПРЕДЕЛЕНИЕ ОТНОШЕНИЯ ТЕПЛОЁМКОСТИ ГАЗА ПРИ ПОСТОЯННОМ ДАВЛЕНИИ К ТЕПЛОЁМКОСТИ ГАЗА ПРИ ПОСТОЯННОМ ОБЪЁМЕ (3)
(Методические материалы)

Значок файла Лабораторная работа 8. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ДИСПЕРСИИ ПРИЗМЫ И ДИСПЕРСИИ ПОКАЗАТЕЛЯ ПРЕЛОМЛЕНИЯ СТЕКЛА (4)
(Методические материалы)

Значок файла ОПРЕДЕЛЕНИЕ УГЛА ПОГАСАНИЯ В КРИСТАЛЛЕ С ПО-МОЩЬЮ ПОЛЯРИЗАЦИОННОГО МИКРОСКОПА Лабораторный практикум по курсу "Общая физика" (3)
(Методические материалы)

Значок файла Лабораторная работа 7. ПОЛЯРИЗАЦИЯ СВЕТА. ПРОВЕРКА ЗАКОНА МАЛЮСА (6)
(Методические материалы)

Значок файла Лабораторная работа № 7. ИЗУЧЕНИЕ ВРАЩЕНИЯ ПЛОЩАДИ ПОЛЯРИЗАЦИИ С ПОМОЩЬЮ САХАРИМЕТРА (4)
(Методические материалы)

Значок файла Лабораторная работа 6. ДИФРАКЦИЯ ЛАЗЕРНОГО СВЕТА НА ЩЕЛИ (6)
(Методические материалы)


Заказ научной авторской работы

Класифікація (калькуляція) витрат на виробництво

 

 

Існують два підходи до визначення витрат: бухгалтерський і економічний. Бухгалтерські (явні) витрати – вартість ресурсів, оцінена у фактичних цінах їхнього придбання. Неявні витрати – вартість ресурсів, що належать власнику, включаючи нормальний прибуток як віддачу на підприємницький талант. Неявні витрати – альтернативні витрати фірми, пов'язані з використанням своїх власних ресурсів виробництва продукції. Наприклад, якщо фірма займає будинок, що є її власністю, вона відмовляється від можливості здачі його в оренду. Таким чином, неявні витрати представляють втрату доходу, що міг бути отриманий при здачі в найом (чи продажі) ресурсів фірми. [8]

По місцю виникнення витрати на виробництво продукції групуються по цехах, ділянках, службах й інших адміністративно відособлених структурних підрозділах виробництв.

У залежності від характеру та призначення виконуваних процесів виробництво поділяється на основне, допоміжне й обслуговуючі виробництва і господарства. До основного виробництва відносяться цехи, ділянки, які безпосередньо беруть участь у виробництві продукції. Допоміжні виробництва призначені для обслуговування цехів основного виробництва: виконання робіт з ремонту основних засобів, забезпечення інструментом, запчастинами для ремонту устаткування, різними видами енергії, надання транспортних та інших послуг. До них відносяться: ремонтні цехи, експериментальні, енергетичні, транспортні й інші підрозділи. До обслуговуючих виробництв і господарств (непромислових господарств) відносяться: незаводський транспорт, житлово-комунальне господарство та культурно-побутові установи, підсобні сільськогосподарські підприємства й інші структурні підрозділи, що не беруть участь у виробництві товарної продукції. [17]

Усі витрати на виробництво включаються в собівартість окремих видів продукції (робіт, послуг) і групуються по типах (серіях, групах) виробів або по окремих виробничих замовленнях. Це групування підлягає вимогам калькулювання і ціноутворення. З його допомогою визначають економічну вигоду виробництва окремих видів продукції.

По видах витрати класифікуються за економічними елементами і за статтями калькуляції. Під елементами витрат розуміють економічно однорідні види витрат. Групування витрат за економічними елементами дозволяє безпосередньо зв'язати план по собівартості з фінансовим планом і є базою планування оборотних коштів підприємства. Витрати за статтями калькуляції – це витрати на окремі види виробів, а також витрати на основне і допоміжне виробництва. Групування витрат по статтях калькуляції дає можливість бачити витрати за їх місцем і призначенням, знати, у що обходиться підприємству виробництво і реалізація окремих видів продукції (робіт, послуг).

По єдності складу чи однорідності витрат вони поділяються на одноелементні (один елемент витрат) і комплексні (кілька економічних елементів). До одноелементних відносяться, наприклад, витрати сировини і матеріалів, заробітна плата, витрати палива, енергії й ін., а до комплексних – загальновиробничі витрати, до складу яких входять заробітна плата цехового персоналу, матеріали, використані на господарські потреби цеху, амортизація устаткування і будинків цеху й інше. [12]

По способах переносу вартості на продукцію витрати поділяються на прямі і непрямі. До прямих витрат відносяться витрати, пов'язані з виробництвом окремих видів продукції (на сировину, основні матеріали, покупні вироби і напівфабрикати й інше), що можуть бути безпосередньо включені в їхню собівартість. До непрямих витрат відносяться витрати, пов'язані з виробництвом декількох видів продукції (витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничі, загальногосподарські), що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг) за допомогою спеціальних методів. Непрямі витрати утворюють комплексні статті калькуляції, (тобто складаються з витрат, що включають кілька елементів), що відрізняються по функціональній ролі у виробничому процесі. [17] Непрямі витрати – витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом. [24]

По ступеню впливу обсягу виробництва на рівень витрат останні поділяються на умовно-перемінні й умовно-постійні. До умовно-перемінних відносяться витрати, абсолютний розмір яких збільшується зі збільшенням обсягу випуску продукції, і зменшується з його зменшенням. До них відносяться витрати на сировину і матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, технологічне паливо й енергію, на оплату праці працівникам, зайнятим у виробництві продукції (робіт, послуг), з відрахуванням на соціальні заходи, а також інші витрати. Умовно-постійні – це витрати, абсолютний розмір яких зі збільшенням чи зменшенням випуску продукції істотно не змінюється. До них відносяться витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва. [17] Майже всі прямі витрати є перемінними. Виключення складають амортизація спеціального устаткування, орендна плата і деякі інші прямі витрати. Загальновиробничі (непрямі) витрати також поділяються на постійні і перемінні. [2]

Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) поділяються по календарних періодах на поточні й одноразові. Поточні витрати, тобто постійні – це звичайні витрати з періодичністю менше місяця. Одноразові витрати – це витрати, що здійснюються періодично (періодичність більше місяця) і спрямовані на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу. [17]

По визначенню відношення до собівартості продукції розрізняють витрати на продукцію і витрати періоду. Витрати на продукцію – це витрати, які пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг) і складають собівартість виробленої і реалізованої продукції (робіт, послуг). Витрати періоду – це витрати, які не включаються у виробничу собівартість і собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) і розглядаються як витрати того періоду, у якому вони були здійснені. Це витрати на управління (адміністративні), збут продукції та інші операційні витрати, а також наднормативні витрати.

У залежності від доцільності витрат виділяють витрати продуктивні та непродуктивні. Продуктивні витрати передбачаються технологією й організацією виробництва. А непродуктивні – необов'язкові і виникають у результаті певних недоліків організації виробництва, порушення технології і т.п.

Стосовно процесу виробництва або за техніко-економічним призначенням витрати поділяються на основні та накладні. До основних відносять витрати, безпосередньо обумовлені процесом виробництва продукції. У їхній склад включають витрати сировини і матеріалів, палива й енергії для технологічних цілей, заробітну плату виробничих робітників з відрахуваннями на соціальні заходи і т.п. До накладних відносять  витрати, пов'язані з управлінням і обслуговування виробництва в масштабі цеху. Вони включають заробітну плату адміністративно-управлінського персоналу цехів з відрахуваннями на соціальні заходи, витрати на утримання будинків, приміщень, інвентарю, амортизацію, що нараховується по основних засобах і інше, опалення, освітлення, ремонт основних засобів цехів і т.п.  [12]

Відповідно до Типового положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 473 від 26.04.96 р., і нового Плану рахунків витрати, які включаються в собівартість продукції (робіт, послуг), групуються по таких елементах: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати; інші витрати. Це групування є ідентичним для всіх галузей промисловості.

До елемента «Матеріальні витрати» відносяться:

-      сировина і матеріали, які входять до складу виробничої продукції, утворюють її основу, або є необхідним компонентом для виробництва продукції (робіт, послуг);

-      покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, що вимагають монтажу чи додаткової обробки на даному підприємстві;

-      паливо й електроенергія, які використовуються на технологічні, енергетичні, рухові та інші виробничі потреби підприємства. Витрати на власне виробництво електричного й іншого видів енергії, а також на трансформацію і передачу придбаної енергії до місця її споживання включаються у відповідні елементи витрат;

-      витрати тари і тарних матеріалів. У випадках включення вартості тари, прийнятої від постачальників разом з матеріальними ресурсами, із загальної суми витрат на їхнє придбання віднімається вартість тари за ціною можливого використання або реалізації з урахуванням витрат для придбання матеріалів для ремонту;

-      витрати будівельних матеріалів використовуються безпосередньо у виробництві будівельно-монтажних робіт і для виготовлення будівельних деталей, конструкцій і частин будинків і споруд. До них відносяться лісові матеріали (ліс круглий, пиломатеріали, фанера і т.п.), будівельний метал (сталь листова, сталь кругла, цинк листовий і т.п.), електротехнічні матеріали (кабель силовий, шнур освітлювальний і т. п.);

-      витрати запчастин, раніше виготовлених деталей і вузлів машин, призначених для заміни зношених під час експлуатації, головним чином швидкозношуємих деталей (втулок, підшипників, шестірень, поршнів і т

     Ниже Вы можете заказать выполнение научной работы. Располагая значительным штатом авторов в технических и гуманитарных областях наук, мы подберем Вам профессионального специалиста, который выполнит работу грамотно и в срок.


* поля отмеченные звёздочкой, обязательны для заполнения!

Тема работы:*
Вид работы:
контрольная
реферат
отчет по практике
курсовая
диплом
магистерская диссертация
кандидатская диссертация
докторская диссертация
другое

Дата выполнения:*
Комментарии к заказу:
Ваше имя:*
Ваш Е-mail (указывайте очень внимательно):*
Ваш телефон (с кодом города):

Впишите проверочный код:*    
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров