Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Основы микропроцессорной техники: Задания и методические указания к выполнению курсовой работы для студентов специальности 200400 «Промышленная электроника», обучающихся по сокращенной образовательной программе: Метод. указ./ Сост. Д.С. Лемешевский. – Новокузнецк: СибГИУ, 2003. – 22 с: ил. (4)
(Методические материалы)

Значок файла Организация подпрограмм и их применение для вычисления функций: Метод. указ./ Сост.: П.Н. Кунинин, А.К. Мурышкин, Д.С. Лемешевский: СибГИУ – Новокузнецк, 2003. – 15 с. (2)
(Методические материалы)

Значок файла Оптоэлектронные устройства отображения информации: Метод. указ. / Составители: Ю.А. Жаров, Н.И. Терехов: СибГИУ. –Новокузнецк, 2004. – 23 с. (2)
(Методические материалы)

Значок файла Определение частотных спектров и необходимой полосы частот видеосигналов: Метод указ./Сост.: Ю.А. Жаров: СибГИУ.- Новокузнецк, 2002.-19с., ил. (2)
(Методические материалы)

Значок файла Определение первичных и вторичных параметров кабелей связи: Метод. указ./ Сост.: Ю. А Жаров: СибГИУ. – Новокузнецк, 2002. – 18с., ил. (2)
(Методические материалы)

Значок файла Операционные усилители: Метод. указ. / Сост.: Ю. А. Жаров: СибГИУ. – Новокузнецк, 2002. – 23с., ил. (2)
(Методические материалы)

Значок файла Моделирование электротехнических устройств и систем с использованием языка Си: Метод указ. /Сост. Т.В. Богдановская, С.В. Сычев (7)
(Методические материалы)


Заказ научной авторской работы

Особливості бухгалтерського обліку витрат на виробництво

 

Підприємство саме може формувати витрати на виробництво і регулювати їхню величину, застосовуючи інструменти, регламентовані Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. До таких інструментів відносяться методи вибуття запасів, методи нарахування амортизації, вибір бази розподілу загальновиробничих витрат, методи обліку витрат на виробництво і калькулювання фактичної собівартості продукції. Наприклад, застосовуючи той чи інший метод вибуття запасів, підприємство тим самим регулює елемент «Матеріальні витрати», а вибираючи метод нарахування амортизації – елемент «Амортизація».

При відпуску запасів у виробництво, продаж й іншому вибутті оцінка їх здійснюється по одному з наступних методів:

-          ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

-          середньозваженої собівартості;

-          собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

-          собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

-          нормативних витрат;

-          ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, які мають однакове призначення й однакові умови використання, застосовується тільки один із приведених методів.

Запаси, що відпускаються, і послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, що не заміняють один одного, оцінюються по ідентифікованій собівартості. [23] Ідентифікація означає, що облік витрат і калькуляція собівартості здійснюється окремо по кожній одиниці запасів. Такий метод звичайно застосовується для визначення собівартості індивідуальних замовлень (виробництво кораблів, літаків і т.п.) чи в умовах торгівлі нерухомістю, автомобілями, коштовностями і т.д. Однак цей метод не прийнятий у випадку виробництва чи реалізації великої кількості взаємозамінних одиниць запасів. [7]

Оцінка по середньозваженій собівартості проводиться по кожній одиниці запасів розподілом сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й отриманих у звітному місяці запасів. [23] У системі постійного обліку запасів протягом звітного періоду застосовується змінна середньозважена собівартість запасів. [7]

Оцінка запасів по методу ФІФО ґрунтується на припущенні, що запаси використовуються в тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відбиті в бухгалтерському обліку), тобто запаси, що першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються по собівартості перших за часом надходження запасів.

Оцінка запасів по методу ЛІФО ґрунтується на припущенні, що запаси використовуються в послідовності, протилежній їхньому надходженню на підприємство (зарахуванню в бухгалтерському обліку), тобто запаси, що першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються по собівартості останніх за часом надходження запасів.

Оцінка по нормативних витратах заснована на застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), що встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат до фактичних норми витрат і ціни повинні регулярно в нормативній базі перевірятися і переглядатися.

Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торгової націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну і змінювану номенклатуру товарів із приблизно однаковим рівнем торгової націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Сума торгової націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торгової націнки. Середній відсоток торгової націнки визначається діленням суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок у продажній вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця і продажної (роздрібної) вартості отриманих у звітному місяці товарів. [23]

Тільки при застосуванні методу ФІФО собівартість запасів в умовах періодичного і постійного обліку однакова. В умовах росту цін на запаси метод ФІФО забезпечує найбільш низьку собівартість продажу, наслідком чого буде найбільший прибуток. У той же час оцінка запасів у балансі при методі ФІФО найбільш наближена до їхньої фактичної собівартості.

Середньозважена собівартість продажу забезпечує більш рівну величину прибутку, підпадає під менший вплив коливань закупівельних цін. У той же час цей метод вимагає більш складних розрахунків, і в умовах росту цін, собівартість запасів на кінець звітного періоду звичайно нижче ринкової вартості.

При застосуванні методу ЛІФО собівартість продажу найвища, а прибуток найнижчий. В умовах інфляції цей метод щонайкраще сприяє відповідності доходів і витрат у звіті про фінансові результати. З іншого боку, застосування методу ЛІФО приводить до завищення собівартості запасів у балансі і дає можливість маніпулювати показником звітного прибутку в залежності від часу придбання запасів. Унаслідок цього в деяких країнах заборонене використання методу ЛІФО.

У багатьох країнах метод ЛІФО не дозволяється застосовувати з метою оподатковування. Тому компанії цих країн звичайно вибирають метод ФІФО чи середньозваженої собівартості, щоб уникнути розходжень в оцінці запасів у фінансовому обліку і при оподатковуванні.

Застосування методу оцінки запасів по нормативних витратах у фінансовому обліку і звітності допускається тільки, якщо результати такої оцінки запасів приблизно рівні їхній собівартості. Для забезпечення цього норми витрат варто регулярно аналізувати і, у разі потреби, вчасно переглядати. Облік матеріалів по цьому методу звичайно здійснюється у випадку стабільності цін на ці матеріали. У цьому випадку відхилення між нормативними і фактичними витратами на матеріали є несуттєвим і списується в момент придбання матеріалів. Сума перевищення фактичної собівартості запасів над їхньою стандартною собівартістю включається в собівартість реалізованої продукції звітного періоду. [7]

Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується з застосуванням наступних методів:

1)       прямолінійного, по якому річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів;

2)       зменшення вартості, по якому річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року чи первісної вартості на дату початку нарахування амортизації і річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею і результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

3)       прискореного зменшення залишкової вартості, по якому річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року чи первісної вартості на дату початку нарахування амортизації й обчислювальної річної норми амортизації, виходячи з терміну корисного використання об'єкта, і подвоюється;

4)       кумулятивного, по якому річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, і кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного терміну використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5)      

     Ниже Вы можете заказать выполнение научной работы. Располагая значительным штатом авторов в технических и гуманитарных областях наук, мы подберем Вам профессионального специалиста, который выполнит работу грамотно и в срок.


* поля отмеченные звёздочкой, обязательны для заполнения!

Тема работы:*
Вид работы:
контрольная
реферат
отчет по практике
курсовая
диплом
магистерская диссертация
кандидатская диссертация
докторская диссертация
другое

Дата выполнения:*
Комментарии к заказу:
Ваше имя:*
Ваш Е-mail (указывайте очень внимательно):*
Ваш телефон (с кодом города):

Впишите проверочный код:*    
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров