Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Заказ научной авторской работы

Економічна суть, склад та функції податків

 

Податкова система є однією з визначальних складових економічної системи держави. Виконання державою своїх функцій та її існування можливе при відповідному фінансовому забезпеченні, яке формується завдяки функціонуванню податкової системи. Разом з тим, вона виступає знаряддям реалізації її економічної політики шляхом диференціації участі  суб’єктів господарювання і фізичних осіб у формуванні бюджету. Таке важливе значення податкової системи в житті держави вимагає наукового вивчення її сутності та усвідомлення значимості.

У світовій економічній практиці проблема податків є найбільш складною й суперечною. Оподаткування стосується всіх соціально – економічних  сфер життя суспільства. Воно пов’язане з існуванням держави і служить її фінансовою базою.

Податки виникли із поділом суспільства на соціальні групи і появою держави [1, с.46]. Сутність, функції і роль податків визначались завданнями держави на конкретному етапі свого розвитку.

Ці ж чинники визначають розвиток податків як економічної категорії, як об’єктивного суспільного явища і податкової системи, що забезпечує їх функціонування з дотриманням певних принципів і вимог.

Історично податок бере свій початок із данини, якою обкладались переможені народи, і від добровільних подарунків, що приносилися традиційно за феодальних відносин [2, с. 48]. Переважна роль податків знаходиться в тісному взаємозв’язку із розвитком культури [3, с. 41], з розширенням старих потреб і виникненням нових, що не обмежувались межами індивідуального споживання. Ці зміни проникали у відносини громадян   із   державою.

Розширення суспільних потреб зумовлювала і збільшення державних витрат.

А.А. Ісаєв наприкінці ХІХ століття відзначав, що займаючи в попередні століття другорядне значення в державному господарстві, уступаючи першість доходам із державного майна і мита, податки отримують усе важливіше значення [4, с. 27].

Фінансова наука на протязі великого періоду часу вивчала перш за все один з найголовніших елементів державного господарства - податки. Це одна з основних категорій фінансової науки. Тому важливо розуміти їх природу, функції, значення для народного господарства. Складність розуміння природи податків обумовлена тим, що податок - це одночасно економічний, господарчий та політичний прояв реального життя. Російський економіст М.Алексеєнко ще у XІХ ст. відмітив таку особливість податку: з одного боку, податок - один з елементів розподілу, одна із складових ціни, з аналізу якої (тобто ціни) по суті і розпочалася економічна наука. З іншого боку, встановлення, розподіл, стягнення та застосування податків є однією з функцій держави.

Теоретично економічна природа податку полягає у виявленні джерела оподаткування (капіталу, доходу) і того впливу, який здійснює податок у решті решт на приватні господарства і народне господарство як єдине ціле (теорія ціни і теорія перекладення). Таким чином, економічну природу податку слід шукати в сфері виробництва та розподілу.

Як відомо, реальний процес оподаткування здійснюється державою і залежить від ступеню розвитку її демократичних форм. Тому дослідження природи податку фінансова наука проводила в рамках вчення про державу. Свого часу П. Прудон влучно висловив думку, що "по суті питання про податок є питанням про державу".

По мірі свого розвитку вчення про державу відкривало нові можливості і для з’ясування природи податку.

Труднощі вивчення податку полягали в тому, що дві науки - економічна та політична - займались податком, кожна не вважаючи його "своїм". Відокремлення фінансової науки в самостійну дозволили їй в останній чверті XІХ- на початку XX ст., застосовуючи ідеї неокласичної школи і вчення про правову державу, обґрунтувати необхідність стягнення податків, сформулювати визначення податку, іншими словами з’ясувати природу податку, яка концептуально не заперечується і наприкінці XX ст.

З укріпленням податкової системи як основного джерела державних доходів, почали створюватися теорії, які дістали назву "індивідуалістичні". Вони базувалися на ідеї невторгнення держави в економіку, на ідеї невиробничого характеру державних послуг. Теорії давали обґрунтування податку та його визначення.

Найбільш поширеною є теорія користі, обміну еквівалентів, послуги -відплати, атомістична теорія, яка походить із приватноправового погляду на державу. Вона знаходиться у тісному зв‘язку з вченням про державу, як результат згоди між громадянами.

Теорія обміну послугами відповідала умовам середньовічного ладу із домінуванням договірних відносин.

Атомістична теорія виникла в епоху просвіти в ХVІІ-ХVІІІ ст., її батьківщина - Франція. Воблан (1707) і особливо Монтеск’є (1748) розглядали податок, як плату, яка вноситься кожним громадянином за збереження його приватної та майнової безпеки, за захист держави та інші послуги.

Паралельно з теорією "суспільного договору" розробляється теорія "фіскального договору", яка по-своєму пояснювала сутність оподаткування. Згідно з першою, люди об'єднувались в держави з метою охорони життя, свободи та майна кожного, згідно з другою - всі ті, хто приймає участь у такій угоді для цієї охорони і за цю охорону "віддають частину свого майна, щоб бути впевненими в іншій частині і спокійно користуватися нею".

Монтеск’є визначав податок, як "частину, яку кожний громадянин дає із свого майна з метою отримання охорони іншої частини або користування нею з більшою насолодою". Думку таку в тій чи іншій формі потім підтримають багато філософів та державних діячів. Петті писав, що "податок є попередня плата за надання захисту суспільного порядку"[5, с. 74].

В ХVІІІ ст. виникає ідея податку, як страхової премії. При цьому одні вважали, що платники податку виступають як члени страхової організації, а інші - що платник податку схожий на комерсанта, який страхує свій товар від ризику, пов’язаного з небезпеками мореплавання, і сплачує страхову премію.

Основне місце в індивідуалістичних теоріях податку займає класична школа в особі А.Сміта, Д.Рікардо та їх послідовників, заслуга яких полягає в розробці питання економічного походження податку.

А.Сміт виступає прихильником принципу, який в сучасній літературі носить назву "принцип еквівалентності" або "принцип насолоди", що показує його збіг з Т.Гоббсом, який визначає податок, як платежі, що віддаються добровільно. В трактовці податку А.Сміт стояв на позиціях теорії обміну, еквіваленту [6, с. 334–335].

Ґрунтуючись  на  результатах  досліджень,  А. Сміт  вивів  чотири   основні

принципи, яким повинна відповідати податкова система.

Принцип справедливості, тобто, щоб оподаткування було загальним і рівномірно розподілялось відповідно до доходів.

Принцип зручності. Строки, спосіб платежу повинні бути зрозумілими і зручними для платника податку.

Принцип в

     Ниже Вы можете заказать выполнение научной работы. Располагая значительным штатом авторов в технических и гуманитарных областях наук, мы подберем Вам профессионального специалиста, который выполнит работу грамотно и в срок.


* поля отмеченные звёздочкой, обязательны для заполнения!

Тема работы:*
Вид работы:
контрольная
реферат
отчет по практике
курсовая
диплом
магистерская диссертация
кандидатская диссертация
докторская диссертация
другое

Дата выполнения:*
Комментарии к заказу:
Ваше имя:*
Ваш Е-mail (указывайте очень внимательно):*
Ваш телефон (с кодом города):

Впишите проверочный код:*    
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров