Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Заказ научной авторской работы

Основні принципи біоіндикації

 

Всі біологічні системи – організми, популяції та біоцепози – в ході свого розвитку пристосувались до комплексу факторів певної території. Вони заволоділи всередині біосфери певною областю, екологічною нішею, в якій знаходять оптимальні умови існування і можуть нормально харчуватись та розмножуватись. Кожен організм володіє в відношенні кожного діючого на нього фактора генетично детермінованим, філогенетично набутим, унікальним фізіологічним діапазоном толерантності, в межах якого цей фактор є придатний для нього. Якщо фактор відрізняється надто низькою або надто високою інтенсивністю, але ще не летальний, то організм знаходиться в фізіологічному песимумі. В обстеженій області інтенсивності фактора, особливо сприятливої для даної особи, організм існує в умовах фізіологічного оптимума.

При широкій амплітуді толерантності організми називаються еврипотентними, при вузькій – стенопотентними.

Будучи взаємозалежними, окремі фактори можуть до певної міри взаємозамінятися. Різні сполучення факторів викликають схожі ефекти, хоча їх повної взаємозаміни не відбувається. Тому в природі існує відмінний по присутності і по розмірам від фізіологічних(потенціальних) діапазонів толерантності екологічні діапазони присутності (екологічні потенції), які відображають фактичну реакцію організму при дії всіх факторів середовища. Фізіологічна толерантність і екологічна потенція організму визначають його індикаторну цінність. В результаті кожна біологічна система характеризує залежну від часу дію на неї факторів середовища – природних, змінених людиною або антропогенних. Метод оцінки біотичних і абіотичних факторів місцезнаходження за допомогою біологічних систем часто називають біоіндикацією (лат.- indicare – вказувати) [6].

В відповідності організми чи групи організмів, життєві функції яких так тісно корегують з певними факторами середовища, що можуть застосовуватися для їх оцінки, називаються біоіндикаторами.

Часто термін біоіндикації використовується виключно для залежної від часу оцінки антропогенних або випробовуючих антропогенний вплив факторів середовища на основі зміни кількісних характеристик біологічних об’єктів і систем.

Антропогенні дії, з одної сторони, представляють собою нові параметри середовища, а з другої – зумовлюють антропогенну модифікацію природних факторів і тим самим зміну властивостей біологічної системи. Якщо ці нові параметри значно відхиляються від відповідних початкових величин, то можлива біоіндикація.

При біоіндикації зміни біологічної системи завжди залежать як від антропогенних, так і від природних факторів середовища. Ця система реагує на дію середовища в цілому в відповідності до своєї передумови, тобто такими внутрішніми факторами, як умови харчування, ріст, генетична стійкість і вже присутнє порушення.

Існують різні форми біоіндикації. Якщо дві одинакові реакції викликані різними антропогенними факторами, то говорять про неспецифічну біоіндикацію. Якщо ж ті чи інші зміни можна пов’язати тільки з одним фактором, мова йде про специфічну біоіндикацію.

Якщо біоіндикатор реагує значним відхиленням життєвих показників від норми, то він є чутливим біоіндикатором.

Акумулятивні біоіндикатори, накопичують антропогенну дію без швидких проявів порушень. Таке значне накопичення, забруднення, поступово перевищує нормальний рівень, частіше за все проходить на рівні екофізіологічних або біоценотичних процесів.

В природі всі види біоіндикації включені в ланцюг послідовно протікаючих реакцій і процесів. Якщо антропогенний фактор діє безпосередньо на біологічний елемент, то мова йде про пряму біоіндикацію. Але часто біоіндикація стає можливою лише після зміни стану під впливом інших безпосередньо задіяних елементів. В цьому випадку ми маємо справу з непрямою біоіндикацією і біоіндикатором. Часто бажано завчасно виявити біологічну дію антропогенного фактору, для того щоб при відомих умовах мати можливість впливати на цю дію. Присутність дуже чутливих біоіндикаторів приводить до ранньої індикації, коли реакція проявляється при мінімальних дозах за короткий проміжок часу і проходить за короткий проміжок часу і проходить у місці дії фактору на елементарні молекулярні і біохімічні процеси.

В залежності від часу розвитку біоіндикаційних реакцій можна виділити шість різних типів чутливості [7].

І тип: біоіндикатор дає через певний час, на протязі якого він ніяк не відповідав на дію (відсутність ефективного рівня), одноразову сильну реакцію і втрачає чутливість (вище верхнього ефективного рівня).

ІІ тип: як і в першому випадку, реакція миттєва і сильна, але продовжується деякий час після чого різко зникає

ІІІ тип: біоіндикатор реагує з моменту виявлення порушеної дії з одинаковою інтенсивністю на протязі довгого проміжку часу.

IV тип: після миттєвої сильної реакції спостерігається її припинення, спочатку швидке, потім більш повільне.

V тип: при появі порушеної дії починається реакція, яка стає все більш інтенсивною, поки не досягне максимума, а потім поступово припиняється.

VI тип: реакція V-го типу багаторазово повторюється; виникає осциляція біоіндикаторних параметрів.

Біоіндикація може використовуватися на різних рівнях організації живого (макромолекула, клітина, орган, організм, популяція, біоцепоз). З підвищенням рівня організації біологічних систем зростає і їх складність, так як одночасно все більше ускладнюються їх взаємозв’язки з факторами місцезнаходження. При цьому біоіндикація на нижчих рівнях діалектично включається в біоіндикацію на вищих рівнях, виступаючи на них в новій якості. В той час як на нижчих рівнях організації біологічних систем переважають прямі і частіше специфічні види біоіндикації на вищих рівнях панує непряма біоіндикація.

В зв’язку зі складністю біологічних систем нерідко буває можлива лише неспецифічна біоіндикація. Однак саме тут відкриваються шляхи до виявлення комплексних стресових дій і тим самим до оцінки допустимих навантажень на складну екосистему. Інколи біоіндикаційні методи, які легко використовуються на нижчих організаційних рівнях, так ускладнюються в більш комплексних системах, що розрізнити вплив фактору стає неможливим. З іншої сторони, біоіндикаторні ознаки, які виявляються на вищому організаційному рівні, зв’язані з відповідними змінами на попередніх рівнях. При пошуку можливостей ранньої біоіндикації слід враховувати цю закономірність. В порівнянні з окремими організмами екосистеми реагують на стресові впливи частіше всього з запізненням і в сильно зміненій формі [8].

Зміна функцій окремих компонентів, зумовлена стресовим впливом, інколи повністю або частково згладжується за рахунок других. Інколи стресові навантаження на екосистеми можуть бути виявлені лише по вихідними за межі норми супутніми явищами.

В відповідності з організаційними рівнями біологічних систем можна встановити різні рівні біоіндикації:

1-й рівень: біохімічні і фізіологічні реакції;

2-й рівень: анатомічні, морфологічні, біоритмічні

і поведінкові відхилення;

3-й рівень: флористичні і фауністичні зміни;

4-й рівень: ценотичні зміни;

5-й рівень: біогеоцепотичні зміни;

6-й рівень: зміна ландшафтів.

Для біоіндикації властиві в основному два методи – пасивний і активний моніторинг. В першому випадку у вільно живучих організмів вивчаються видимі або невидимі пошкодження чи відхилення від норми, які є ознаками стресового впливу. При активному моніторингу виявляють ті ж самі впливи на тест-організмах, які знаходяться в стандартних умовах на досліджуваній території.

При біоіндикації слід враховувати чотири основні вимоги:

1. Відносна швидкість проведення.

2. Одержання достатньо точних і відтворених результатів.

3. Присутність об’єктів, які застосовується в біоіндикації, по можливості в великій кількості і з однорідними властивостями.

4. Діапазон похибки в порівнянні з іншими методами тестування не більше 20 % [9].

 

 

     Ниже Вы можете заказать выполнение научной работы. Располагая значительным штатом авторов в технических и гуманитарных областях наук, мы подберем Вам профессионального специалиста, который выполнит работу грамотно и в срок.


* поля отмеченные звёздочкой, обязательны для заполнения!

Тема работы:*
Вид работы:
контрольная
реферат
отчет по практике
курсовая
диплом
магистерская диссертация
кандидатская диссертация
докторская диссертация
другое

Дата выполнения:*
Комментарии к заказу:
Ваше имя:*
Ваш Е-mail (указывайте очень внимательно):*
Ваш телефон (с кодом города):

Впишите проверочный код:*    
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров