Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Зимняя И.А. КЛЮЧЕВЫЕ КОМПЕТЕНТНОСТИ как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании (2)
(Статьи)

Значок файла Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации: Учеб. пособие. – Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. – 175 с. (3)
(Книги)

Значок файла ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДА: НОВЫЕ СТАНДАРТЫ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ (4)
(Статьи)

Значок файла Клуб общения как форма развития коммуникативной компетенции в школе I вида (10)
(Рефераты)

Значок файла П.П. Гайденко. ИСТОРИЯ ГРЕЧЕСКОЙ ФИЛОСОФИИ В ЕЕ СВЯЗИ С НАУКОЙ (11)
(Статьи)

Значок файла Второй Российский культурологический конгресс с международным участием «Культурное многообразие: от прошлого к будущему»: Программа. Тезисы докладов и сообщений. — Санкт-Петербург: ЭЙДОС, АСТЕРИОН, 2008. — 560 с. (12)
(Статьи)

Значок файла М.В. СОКОЛОВА Историческая память в контексте междисциплинарных исследований (13)
(Статьи)


Заказ научной авторской работы

Роль інноваційного підприємництва в економічному зростанні

 

У концепції капіталізму, сформульованій в теорії А. Сміта, «капіталіст» сприймається як власник-менеджер, що поєднує основні ресурси – землю, працю і капітал, – в успішне промислове підприємство. За А. Смітом, саме капіталісти є основними елементами зростання і розподілу багатства в суспільстві, а його книга становить основу класичної економічної теорії капіталізму. Дійсно, класична економічна теорія утворює певну основу для системного визначення ролі інноваційного підприємництва, що особливо важливо при розгляді проблем економічного розвитку, ринкової конкуренції та соціального благополуччя в Україні. В економічній теорії головними є питання про засоби створення та розподілу суспільством нового багатства, без якого, враховуючи приріст населення, дохід на душу населення зменшується. Таким чином, суспільство, яке має на меті поліпшити стандарти рівня життя, повинно знаходити шляхи для постійного збільшення свого загального добробуту. За відсутності певної форми справедливого розподілу багатства, менш удачливі члени суспільства будуть незадоволені, й суспільство, відповідно, буде нестабільним.

Поза сумнівом, створення і розподіл багатства є фундаментальними для соціального прогресу, а підприємництво являє собою головний механізм для гарантованого створення і розподілу багатства. Термін «підприємництво» не є новим, він виник близько 150 років тому, а концепція підприємництва нараховує понад 200 років. Наприкінці ХХ ст. цей термін набув повсюдного поширення при описі соціальних внесків до економіки країни підприємців США. Розглядаючи, як класичний капіталізм породжує підприємництво, треба зауважити, що капіталізм як економічна система характеризується приватною власністю не тільки на землю або будівлі, але також на устаткування, телекомунікації, патенти, інформацію – все, що використовується власниками для створення свого прибутку. В суто теоретичному сенсі, капіталізм також слід вважати системою, де існують відкриті можливості для обміну товарами і послугами, і неконтрольовані ринки є доступними для всіх продавців і покупців. Ряд вчених-економістів розширили і модифікували оригінальні класичні теорії А. Сміта, і в ХХ ст. роль підприємця і його визначення набули чітких обрисів шляхом розвитку апарату так званої «неокласичної економічної теорії» [17]. Неокласична теорія набула розвитку завдяки роботі Валраса (Walras) і Маршалла (Marshall), опублікованої наприкінці ХІХ ст. [18, c.415]. Послідовники логічного математичного аналізу, розробленого Ісаком Ньютоном, Л. Валрас у 1874 р. і А. Маршалл у 1890 р. порізно розробили схожі моделі капіталістичної економіки, які містять чітку логічну структуру, надала що послужила основою для математичного опису. Ключовим компонентом цієї теорії є детальний опис ринків, що складаються з великої кількості покупців і продавців, які взаємодіють таким чином, що забезпечується рівновага попиту і пропозиції, причому рівновага досягається за рахунок флуктуації цін. Варто також зазначити, що вислів «вільні ринки» має походження від неокласичного формулювання характеристик ринку, коли вирівнювання попиту і пропозиції на ринках досягається за допомогою вільного переміщення цін вгору і вниз, згідно з неокласичною теорією [20, c.260]. Необхідно уточнити основні характеристики неокласичних визначень ринків та припущень для досягнення рівноваги ринкових операцій:

є багато продавців і багато покупців;

жоден покупець або продавець не може впливати на ринкову ціну;

ціни встановлюються ринковими операціями – не покупцями або продавцями, а ринковими операціями або продажами;

всі продукти і послуги повинні бути еквівалентними за змістом, відрізняючись лише за ціною;

всі покупці й всі продавці повинні бути обізнані про всі операції, що відбуваються.

Таким чином, досконала конкуренція є математично точною теоретичною моделлю рівноважних ринків. Практичне застосування економічної теорії ринкової рівноваги було привабливим завдяки її здатності передбачати результат економічних подій, а, отже, рекомендувати уряду курс керівних дій для заохочення позитивних ефектів або уникнення негативних наслідків економічної діяльності. Проте неокласична економічна модель, на відміну від класичної моделі, не розглядає власника-менеджера як активне джерело економічної діяльності. Неокласичний ринок досконалої конкуренції не допускає можливості постачальникові створювати неоднорідний продукт, відмінний від інших продуктів. Постачальникові також не дозволяється контролювати або встановлювати ціни, постачальники (власники-менеджери) мають поводитися як пасивні учасники, оскільки ринок встановлює ціни і визначає попит [19, c.410].

Таким чином, хоча досконалий ринок й становить надійне підґрунтя для економічної передбачуваності, ця складна здатність досягається через обмеження непередбачуваної поведінки заповзятливих власників-менеджерів, які досягають успіху в умовах порушеної діяльності ринку, впроваджуючи інноваційні продукти і послуги. Джерелом дій уряду, спрямованих на зниження інфляції, стимулювання економічної активності й зниження дефіциту, є неокласична економічна теорія досконалих ринків. Неокласична модель показує, що ринковий механізм з безліччю покупців і продавців, які діють так, що ціни встановлюються діючим ринком в ході коливань попиту і пропозиції, в результаті приводить до справедливого розподілу доходу між постачальниками і покупцями, власниками і працівниками. Іншими словами, неокласична теорія логічно несуперечлива і демонструє, що капіталізм справедливо розподіляє прибуток у суспільстві [17].

Проте неокласична теорія не постулювала природу нового попиту, спрощено допускаючи збільшення попиту, без уточнення, як виникає подібний попит, хоча саме новий попит є джерелом створення нового багатства. Відсутність специфічного механізму для створення нового попиту сприймається багатьма економістами як найбільша слабкість неокласичної теорії. Група вчених економістів австрійської школи разом з Дж. Шумпетером заперечувала відсутність підприємництва в неокласичній моделі, аргументуючи, що підприємництво є надто важливою частиною капіталізму, щоб його ігнорувати заради отримання передбачуваної моделі математичної логіки [20, c.253]. Дж. Шумпетер розглядає інновацію як використання винаходів для створення нового комерційного продукту або послуги, вважаючи її рушійною силою для створення нового попиту на товари і послуги. Інновація визначається як нова ідея, принесена на ринок, де покупці знаходять її настільки привабливою, що збільшують свої закупівлі, куди входить цей новий продукт або послуга. Кожна інновація, успішно впроваджена комерційними фірмами, великими і малими, незалежно від їх віку, створює новий попит для товарів і послуг, і, отже, створює нове багатство [20, c.256]. Проте погляди Дж. Шумпетера розходяться з неокласичною теорією щодо механізму розподілу багатства. Шумпетер довів, що насправді неокласичні досконалі ринки з безліччю продавців і покупців не існують, проте на всіх ринках, за винятком незначних дрібних ринків, панують декілька продавців, які часто змовляються для контролю за діяльністю ринків. Таким чином, можна стверджувати, що ідея вільного обміну є нереальною, крім того, постачальники контролюють ринок заради своєї власної вигоди, бо їх не обходить вигода покупців.

Замість неокласичних конкурентних ринків, що діють систематично для досягнення рівноваги між попитом і пропозицією, Дж. Шумпетер досліджував хаотичні ринки, де рушійною силою була регулярна поява підприємців, які входили на ринок, використовуючи інновації, що кидали виклик визнаним постачальникам, домінуючим на ринку. Підприємцями, за визначенням, є власники-менеджери, які відкривають нові незалежні підприємства для використання інновацій, розробляють інновації і борються за досягнення успіху на ринку, здобувають свою частку ринку і нове багатство для самих себе. Проте водночас їх інновації руйнують структуру існуючих ринків і призводять до занепаду визнані фірми; таким чином, нове багатство створюється новим попитом, і нове, і старе багатство розподіляються між підприємцями та їхніми працівниками, акціонерами і постачальниками. Дж. Шумпетер доводить, що підприємці являють собою механізм створення й розподілу багатства при капіталізмі, називаючи цей механізм креативною деструкцією, оскільки підприємці створюють нове багатство за допомогою процесу руйнування існуючих ринкових структур. Прикладом служать процеси на інноваційних комп’ютерних ринках. Найбільш важливим аспектом економічної теорії Шумпетера є те, що інновації створюють новий попит, а підприємці приносять інновації на ринок, і це є центральною частиною створення і розподілу багатства. Підприємцями є власники-менеджери нових незалежних підприємств, які приносять інновації на існуючі ринки, руйнуючи їх, оскільки інновації збільшують попит і створюють нове багатство. Теорія креативної деструкції Дж. Шумпетера, з інноваційними підприємцями, які відіграють головну роль у створенні ринку хаосу, прямо протилежна неокласичній теорії, з її систематично діючими ринками, з покупцями і продавцями, що пасивно реагують у відповідь на цінові флуктуації для регулювання попиту і пропозиції, досягнення рівноваги. Неокласична теорія описує ринок як статичний, зі змінами, що виникають лише як переміщення з умови однієї рівноваги до іншої, тоді як в теорії Шумпетера ринок є динамічним, залежним від постійної зміни поведінки покупця і продавця.

Донедавна в США переважною була наукова привабливість неокласичної теорії, з її потужною можливістю прогнозу, що перемагала теорію Шумпетера і була домінантною теорією в американській економічній думці. За неокласичною теорією великі корпорації є більш прибутковими, ніж малі підприємства, оскільки вони мають менші витрати на виробництво. Цей висновок логічно сумісний з досконалими ринками, де всі постачальники продають товари за однаковими цінами. Таким чином, соціальні експерти та економісти пануючого неокласичного напряму вважають, що визнання суспільством ролі й значення великих корпорацій, з властивими їм економіями масштабу виробництва, співпадає з їхніми теоріями і логічними умовами для суспільства.

Проте пізнішими дослідженнями було доведено, що виробничі витрати становлять лише частину ринкової динаміки в економіці підприємництва, а ефективність виробництва не перетворюється безпосередньо на прибутковість. Іншими словами, рівноважні ринки не існують, а економії масштабу не є домінуючим економічним чинником. У 1979 р. Д. Берч (D. Birch) опублікував результати економічного аналізу, довівши, що малі підприємства домінують при створенні робочих місць й економічного зростання в США, що докорінно змінило економічну теорію і сприйняття суспільством ролі підприємців. Згідно з дослідженням Д. Берча, що ґрунтується на даних про всі підприємства США та їх працівників за 1969-76 рр., малі підприємства з чисельністю менше 100 осіб, створили 81% нових робочих місць у США [18].

Неокласична економічна теорія конкуренції припускає, що наявність конкурентів робить успіх нового підприємства малоймовірним, проте за теорією Шумпетера нові фірми входять на ринок з інноваціями, що надають можливості для зростання. Це є підставою прийняття основоположною концепцією дослідження теорію Дж. Шумпетера, що доводить: інновації є основним двигуном економічного зростання і досягнення прогресу [20]. Недоліком моделі креативної деструкції Шумпетера є неспроможність математично досконало прогнозувати розвиток економіки, сформований сучасним розподілом праці, виробництва та послуг.

Таким чином, наведений аналіз генетики економічних процесів приводить нас до висновку, що в сучасній світовій економіці з’являється феномен глобалізації як об’єктивна даність, обумовлена попереднім розвитком світових економічних процесів та явищ. Тому далі розглядатиметься феномен глобалізації світової економіки, що приводить до необхідності інновацій.

 

 

     Ниже Вы можете заказать выполнение научной работы. Располагая значительным штатом авторов в технических и гуманитарных областях наук, мы подберем Вам профессионального специалиста, который выполнит работу грамотно и в срок.


* поля отмеченные звёздочкой, обязательны для заполнения!

Тема работы:*
Вид работы:
контрольная
реферат
отчет по практике
курсовая
диплом
магистерская диссертация
кандидатская диссертация
докторская диссертация
другое

Дата выполнения:*
Комментарии к заказу:
Ваше имя:*
Ваш Е-mail (указывайте очень внимательно):*
Ваш телефон (с кодом города):

Впишите проверочный код:*    
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров