Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Заказ научной авторской работы

Методологічні основи формування облікової політики

 

Визначення принципів облікової політики є складовою теорії і методології бухгалтерського обліку. Саме поняття «методологія» визначається як наукові принципи побудови методів, тоді як термін «теорія» пов’язаний із пошуком напрямків у науці, які розкривають принципи і методи визначення кращих варіантів вирішення господарських явищ.

Наукова термінологія щодо понять «методологія», «теорія», «методика», «практика» визначилась досить давно і має таке трактування [210, с. 617; 211, с. 662-663; 212, с. 507-508]:

методологія – вчення про науковий метод пізнання і перетворення світу, його філософська, теоретична основа; сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в будь-якій науці відповідно до специфіки об’єкта їх пізнання;

теорія – логічне узагальнення досвіду, суспільної практики, яке базується на глибокому проникненні в суть досліджуваного явища та розкриває його закономірності; вчення про певну сукупність явищ, галузь знань, створене на підставі такого узагальнення; сукупність узагальнених положень, які становлять певну науку чи розділ науки;

методика – сукупність взаємопов’язаних способів та прийомів доцільного проведення будь-якої роботи;

практика – діяльність людей, спрямована на перетворення матеріального світу; життя, дійсність як галузь застосування й перевірки достовірності певних настанов або висновків.

На підставі наведених узагальнених дефініцій С. В. Свірко щодо бухгалтерського обліку пропонує наступне формулювання розглянутих термінів [279, с. 112]:

«методологія бухгалтерського обліку» – це система методів, інструментів, форм, засобів, способів та прийомів наукового пізнання предмета і об’єктів бухгалтерського обліку та наука про цю систему;

«теорія бухгалтерського обліку» являє собою вчення про базові основи – предмет, метод, об’єкти, функції і завдання – та сукупність узагальнених положень бухгалтерського обліку, що відображають напрацьований практичний досвід і основні закономірності в межах цієї системи;

«методика бухгалтерського обліку» є сукупністю логічно пов’язаних способів і прийомів практичної реалізації функцій і завдань бухгалтерського обліку на практиці;

«практика бухгалтерського обліку» – цілеспрямована діяльність людей, зайнятих обліковою працею, у процесі якої вони через застосування і закріплення теоретичних знань здійснюють опрацювання інформаційного поля фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання з метою розв’язання певних облікових завдань.

Методології бухгалтерського обліку присвячено праці багатьох вчених [145, с. 148; 260, с. 212; 262, с. 146; 264, с. 78-85; 181, с. 478; 165, с. 91-98 та ін.].

Досить ґрунтовне визначення теорії бухгалтерського обліку надано Ф. Ф. Бутинцем: «під теорією обліку слід розуміти вчення про узагальнений досвід (практику), яке формулює наукові принципи і методи, які дозволяють узагальнити і пізнати названі процеси і явища, проаналізувати вплив на них різних факторів і запропонувати заходи по їх використанню у практичній діяльності людей» [264, с. 79].

М. С. Пушкар вважає, що «методологія обліку складається з принципів та правил отримання, обробки, фіксації та передачі інформації, правил оцінки, ведення рахунків, критеріїв розмежування основних засобів та малоцінних і швидкозношуваних предметів, порядку нарахування амортизації і зносу, порядку обліку ремонтів, оцінки запасів та готової продукції, списання витрат майбутніх періодів, порядку визначення обсягу реалізації продукції, порядку обліку та розподілу комплексних витрат і включення їх у собівартість, порядку утворення статутного фонду, фондів спеціального призначення та інших питань» [262, с. 146].

Таким чином, методологія є початковою , а практика – кінцевою подією наукового дослідження, яке повинно здійснюватись за схемою: «методологія» – «теорія» – «методика» – «практика».

Методологічні основи обліку відіграють вирішальну роль у побудові інформаційної системи підприємства, визначають технологію облікового процесу складання та подання фінансових звітів. Вони повинні відповідати міжнародно визнаним нормам обліку та звітності, основні вимоги яких установлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідними П(С)БО. Проте, як Міжнародні, так і вітчизняні стандарти бухгалтерського обліку надають загальні правила щодо оцінки або розкриття інформації і не охоплюють кожну можливу ситуацію. Справа в тому, що, як було зазначено, правило, яке може бути застосоване в одній ситуації, для іншої господарської ситуації може бути неприйнятним.

Тому актуальним питанням є теоретичне обґрунтування концептуального підходу до методології формування облікової політики, адекватної ринковим умовам господарювання та вимогам міжнародних і національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Питання подальшого розвитку наукової думки щодо формування облікової політики знайшли відображення в наукових працях [228; 289; 8; 154; 260; 27; 317; 308 та ін.]. Але відчутних зрушень щодо формування облікової політики та її практичного застосування поки що не спостерігається.

Отже, проблема має як теоретичний, так і великий практичний інтерес і існує гостра необхідність загострення уваги на її вивченні.

Науковий підхід до вирішення цієї проблеми потребує, насамперед, окреслення предмета облікової політики. Слід відмітити, що увагу визначенню предмета дослідження почали приділяти одночасно з розвитком філософії. Так, П. Стретерн у своїх дослідженнях зазначає, що Сократ на початку своїх дискусій просив дати визначення предмету, що обговорюється. Отримавши визначення предмета, Сократ шукав у ньому смислові пропуски, намагаючись знайти якомога вдаліше визначення предмету [299, с. 65].

Як зауважує професор М. В. Кужельний, якщо «немає визначення предмета – немає і самої науки» [160, с. 28].

З цього приводу М. Т. Білуха пише: «Не існує ніякої абсолютної науки, тобто науки, відірваної від потреб матеріальних відносин і виробництва. Є єдина наука, яка виникла на основі практичної діяльності людей і застосовується у процесі цієї діяльності. ... Наука указує людям те, що вони хочуть зробити» [17, c. 27]. Як зауважує Ф. Ф. Бутинець, «серед головних положень, з яких слід виходити при формуванні методології бухгалтерського обліку, є формування уявлення про об’єкт, предмет і метод дослідження даної науки, оскільки саме вони виступають вихідним моментом кожної чітко визначеної теорії, що дозволяє правильно виділити, сформувати та розвивати її в системі суспільних знань» [24, с. 273].

Важливою рисою бухгалтерського обліку як науки є постійний розвиток і пошук нових рішень. Облікова політика є актуальним питання розвитку цієї науки. Вона має притаманні бухгалтерському обліку принципи і ознаки предмета.

Предмет бухгалтерського обліку досить ґрунтовно досліджено у дисертаційній роботі Малюги М. Н. [180, с. 63-68] і його сутність визначено фахівцями [160; 31; 41; 261; 27; 164; 304 та ін.].

Найсуттєвішими складовими елементами бухгалтерського обліку, які визначають зміст його предмета, є такі [27, с. 31]:

      наявність і рух майна господарств, що є матеріальною основою їхньої діяльності;

      процес створення (виробництва, видобування) суспільного продукту, обмін, розподіл та його споживання;

      правові – розрахункові, кредитні тощо – відносини, зобов’язання, що виникають у процесі обміну між суб’єктами господарювання.

Провідні вітчизняні вчені, виходячи із сутнісного визначення обліку, зумовленого економічною та правовою природою системи господарювання та узагальнюючи світову теорію й практику обліку, основним його змістом, його предметом вважають процес створення (виробництва) суспільного продукту, його обмін, розподіл і споживання в умовах ринкових відносин. Таким чином, предмет бухгалтерського обліку вивчає активи, джерела їх утворення, стан і використання активів у процесі господарської діяльності.

На таких головних засадах облікова політика конкретизує предмет бухгалтерського обліку. Разом з тим слід зауважити, що в умовах розвитку ринкових відносин посилюється вплив факторів зовнішнього середовища на процеси господарювання. Змістовна характеристика цих факторів може суттєво вплинути на продуктивний аспект господарювання. Якщо облікова наука не виявить раціональних шляхів вирішення практичних завдань взаємодії зовнішнього середовища виробничої системи, то вона не може відповідати сучасним вимогам виробничих відносин. Ось чому необхідна система наукових знань, яка б забезпечила взаємодію факторів економічної системи і давала змогу ураховувати вплив економічної, технологічної та соціальної політики на господарські процеси.

Об’єктом облікової політики є засоби виробництва, джерела їх формування, господарські події та фінансові результати, які можна детально прокласифікувати і достовірно визначити особливості їх обліку і складання звітності. Тобто, це конкретизація суб’єктом господарювання предмета обліку і визначення методів первинного, поточного і підсумкового обліку господарських подій відповідно до завдань, пов’язаних з розвитком виробничої системи.

Теоретичною основою облікової політики є положення, які ґрунтуються на методології бухгалтерського обліку ,фінансово-економічного аналізу та фінансового контролю. Як зауважує Ю. Кузьмінський, методологічна єдність у бухгалтерському обліку передбачає однакове відображення однорідних явищ і процесів на рахунках обліку [164, с. 11]. Саме таким вимогам відповідає облікова політика. Остання повинна розроблятися: по-перше на основі наукових досліджень з проблем бухгалтерського обліку; по-друге, з урахуванням впливу зовнішнього ринкового середовища на інтереси бізнесу і суспільства загалом.

Методологічною основою побудови облікової політики, як і будь-якої наукової теорії взагалі, є діалектичний метод пізнання природи, суспільства і людського мислення, який розглядає всі явища природи й суспільства у взаємозв’язку і взаємозалежності, у безперервному русі й змінах. Діалектичний метод пізнання дає можливість кожне питання облікової політики розглядати у взаємозв’язку з теорією і практикою. Як зауважує В. І. Стражев, метод є важливим, поняттям, за допомогою якого можна розкрити предмет, зміст і структуру бухгалтерського обліку [297, с. 5]. З одного боку метод визначає межі бухгалтерського обліку, з іншого – межі визначають метод, тобто залежно від того, які способи й прийоми застосовуються, робиться висновок щодо сфери бухгалтерського обліку [180, с. 45].

Оскільки кожному ФПС властиві свої сфери бухгалтерського обліку,  то при розробці облікової політики необхідно передбачити ті особливості і методи, які характерні для її діяльності.

В основу методу облікової політики покладено такі найзагальніші прийоми наукового мислення, як спостереження, порівняння, аналіз і синтез, дедукція і індукція.

Прийоми облікової політики визначаються певними принципами. Формування методологі

     Ниже Вы можете заказать выполнение научной работы. Располагая значительным штатом авторов в технических и гуманитарных областях наук, мы подберем Вам профессионального специалиста, который выполнит работу грамотно и в срок.


* поля отмеченные звёздочкой, обязательны для заполнения!

Тема работы:*
Вид работы:
контрольная
реферат
отчет по практике
курсовая
диплом
магистерская диссертация
кандидатская диссертация
докторская диссертация
другое

Дата выполнения:*
Комментарии к заказу:
Ваше имя:*
Ваш Е-mail (указывайте очень внимательно):*
Ваш телефон (с кодом города):

Впишите проверочный код:*    
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров