Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Производственная специальная практика: Метод. указ. и рабочая программа / Сост.: Н.И. Швидков, В.Б. Деев, А.В. Феоктистов: СибГИУ. – Новокузнецк, 2002. – 14 с (6)
(Методические материалы)

Значок файла Программа и методические указания по проведению преддипломной практики на металлургических предприятиях.: Метод. указ. / Сост.: И.К.Коротких, А.А.Усольцев, А.И.Куценко: СибГИУ - Новокузнецк, 2004- 20 с (5)
(Методические материалы)

Значок файла Программа и методические указания по проведению производственной практики на металлургических предприятиях. : Метод. указ / Сост.: И.К. Коротких, Б.А. Кустов, А.А. Усольцев, А.И. Куценко: СибГИУ - Но-вокузнецк 2003- 22 с. (4)
(Методические материалы)

Значок файла Применение регрессионного и корреляционного анализа при проведе-нии исследований в литейном производстве: Метод. указ. / Сост.: О.Г. Приходько: ГОУ ВПО «СибГИУ». – Новокузнецк. 2004. – 18 с., ил. (5)
(Методические материалы)

Значок файла Преддипломная практика: Метод. указ. и рабочая программа / Сост.: Н.И. Швидков, В.Б. Деев, А.В. Феоктистов: СибГИУ. – Новокузнецк, 2002. – 9 с. (7)
(Методические материалы)

Значок файла Неразрушающие методы контроля Ультразвуковая дефектоскопия отливок Методические указания к выполнению практических занятий по курсу «Метрология, стандартизация и сертификация» Специальность «Литейное производство черных и цветных металлов» (110400), специализации (110401) и (110403) (10)
(Методические материалы)

Значок файла Муфта включения с поворотной шпонкой кривошипного пресса: Метод. указ. / Сост. В.А. Воскресенский, СибГИУ. - Новокуз-нецк, 2004. - 4 с (11)
(Методические материалы)


Заказ научной авторской работы

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИімені ЯРОСЛАВА МУДРОГО    КРИНИЦЬКИЙ ІГОР ЄВГЕНОВИЧ                                                                                                                       УДК 343.73   ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯОПОДАТКУВАННЯ МАЙНА   Спеціальність: 12.00.07 – теорія управління; адміністративнеправо і процес; фінансове право     АВТОРЕФЕРАТдисертації на здобуття наукового ступенякандидата юридичних наук     Харків – 2001
Дисертацією є рукопис.Робота виконана на кафедрі правових основ підприємництва та фінансового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України Науковий керівник: доктор юридичних наук, доцент Кучерявенко Микола Петрович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, завідуючий кафедрою фінансового права Офіційні опоненти:доктор юридичних наук, професор Пацурківський Петро Станіславович, Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича, завідуючий кафедрою конституційного та адміністративного права;кандидат юридичних наук, доцент Кадькаленко Сергій Тимофійович, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, доцент кафедри конституційного та адміністративного права. Провідна установа – відділ проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України, м. Київ. Захист відбудеться 1 листопада 2001 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77. Автореферат розісланий 24 жовтня 2001 року  Вчений секретарспеціалізованої вченої ради                        Ю.П. Битяк
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми дослідження. В умовах переходу до ринкових відносин проблеми розвитку податкового законодавства мають суттєве значення. Важливе місце при цьому займає закріплення принципів та підстав оподаткування. Це відноситься до всіх об’єктів оподаткування, але найбільш перспективним виглядає підсилення ролі оподаткування майна, в галузі якого аналіз правових принципів оподаткування майна має особливе значення. Комплексна реформа системи оподаткування має грунтуватися на положеннях Конституції України, істотних змінах чинного податкового законодавства. Сьогодні особлива увага з боку політиків та науковців справедливо приділяється оподаткуванню майна, яке застосовується в Україні дещо невпевнено і об’єктивно розглядається як канал зростання надходжень до доходної частини бюджетів та цільових фондів. Оподаткування майна, яке представлене податком на землю та податком з власників транспортних засобів, в ході податкової реформи 90-х років не відрізнялося бюджетною спрямованістю. При цьому ці податки залишаються важливими каналами надходжень до бюджетів та цільових фондів, характеризуються певною перспективністю. Але більш потенційні можливості вбачаються у використанні податків, яких в Україні ще немає. До них відносяться: податок на майно юридичних осіб; податок на нерухоме майно фізичних осіб; податок на майно, що переходить на підставі спадкоємства та дарування. Ці податки відрізняються актуальністю, можливістю зростання надходжень до бюджетів та цільових фондів. Вони мають цілу низку позитивних моментів, до яких відносяться: складність зменшення об’єкта оподаткування, можливість стимулювання розвитку виробництва та вирішення фінансових проблем держави та органів місцевого самоврядування. Слід відзначити, що сучасні податкові реформи, які проходять в країнах ринкової економіки, Російській Федерації спрямовані на забезпечення ефективного розвитку оподаткування майна як юридичних, так і фізичних осіб. Дослідження правових принципів оподаткування майна надає можливості виявити проблеми в теоретичній розробці оподаткування майна, забезпечити комплексне, єдине застосування норм податкового права.
2
Таким чином, аналіз основних моментів оподаткування майна, його правових принципів має важливе теоретичне і практичне значення. На жаль, до цього часу не існує наукових робіт, які присвячені дослідженню саме майнових податків, принципів оподаткування майна. До того ж, навіть, загальні принципи регулювання податкової системи вивчені недостатньо повно. Саме тому все вищевикладене і визначило вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність та значення. Дана робота стала першим цілеспрямованим, фундаментальним комплексним дослідженням правового регулювання оподаткування майна в Україні.Галузь податкових правовідносин довгий час залишалась недослідженою. Тільки на початку 50-х років з’являються комплексні праці С.Д. Ципкіна. Основні положення його містились у монографії “Правовое регулирование налоговых отношений в СССР”. Помітно збагатили теорію фінансового права цього періоду роботи М.І. Пискотіна і Ю.А. Ровинського. До недавнього часу питання, що торкаються аналізу теоретичних проблем правового регулювання податків на майно, залишались поза увагою наукових інтересів вчених в Україні, Російській Федерації. Тільки починаючи з 1994 року з'являються видання, що охоплюють або підходять впритул до даних проблем. Було б несправедливо, звичайно, стверджувати повну нерозробленість цієї галузі фінансово-правових відносин. Неможливо уявити аналіз практично будь-якого питання без екскурсу до фундаментальних праць К. Рау, Ф. Нітті, І. Озерова, Д. Львова, В. Лебєдє­ва, О. Ісаєва, А. Гур'єва, І. Тарасова, Д. Селігмена та інших. Найбіль­ший внесок в розвиток теорії і практики оподаткування зробили вчені-юристи в радянський період: В.В. Безчеревних, І.В. Мартьянов, М.І. Пискотін, Є.А. Ровинський, С.Д. Ципкін. В останній час дуже плідними є дослідження К.С. Бєльського, Д.А. Бекерської, О.В. Бриз­галіна, Л.К. Воронової, Н.В. Воротіної, П.Т. Геги, О.Ю. Грачової, О.М. Горбунової, В.І. Гриценко, В.І. Гурєєва, О.О. Жданова, С.Т. Кадькаленка, М.В. Карасьової, С.В. Ківалова, О.М. Козиріна, Ю.О. Крохіної, Н.А. Куфакової, І.І. Кучерова, М.П. Кучерявенка, П.С. Пацурківського, Г.В. Петрової, С.Г. Пепеляєва, Ю.М. Старило­ва, Ю.О. Тихонова, Г.П. Толстоп'ятенко, Н.І. Хімічевої, С.Д. Шатало­ва, Д.Г. Черніка. При дослідженні основних проблем дисертації широко використані роботи зарубіжних учених: Р. Дернберга, Й. Ланга, К. Любека. Теоретичну основу роботи склали дослідження С.С. Алєксєєва, С.М. Братуся, В.М. Горшеньова, М.С. Самощенка, П.М. Рабіновича, Р.Й. Халфіної, Г.Ф. Шершенєвича.Але окремо проблеми правового регулювання податків на майно аналізувались неповно, нерідко, поряд з іншими питаннями. Ряд важливих проблем залишились поза увагою. В деяких напрямах сформувалися спірні судження. Таким чином, автор вважає необхідним і своєчасним узагальнити накопичений теоретичний і практичний матеріал і обгрунтувати на цій основі висновки, рішення, практичні рекомендації викладені в даній дисертації.Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема цього дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 26 березня 1999 року (протокол № 7). Дисертація виконана відповідно до цільової комплексної програми “Удосконалення господарських відносин в умовах ринкової економіки (економіко-правовий аспект)” № 0186.070869.Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз основних положень, що визначають правову природу майнових податків, їх взаємодію і механізми застосування; розкриття суті та можливих шляхів вдосконалення податкового законодавства в період реформування економіки. Відповідно до зазначеної мети дисертаційного дослідження автором були поставлені та вирішувалися такі конкретні завдання:— розгляд змісту і структури системи обов’язкових платежів податкового характеру, визначення місця податків на майно в цій системі;— розкриття змісту податку, його юридичних ознак, розмежування податків та інших видів обов'язкових платежів;— аналіз правової бази, що регулює майнове оподаткування юридичних осіб;— розкриття особливостей функціонування майнових податків у податковій системі України;— аналіз майнового оподаткування фізичних та юридичних осіб;— аналіз чинної системи податкового законодавства України, її недоліків і напрямів удосконалення;— вивчення зарубіжного досвіду формування і функціонування податкового законодавства і обгрунтування можливостей його використання.
4
Об'єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини у галузі майнового оподаткування та податково-правові норми, які регулюють групу відносин між платниками податків і державою з приводу надходжень податків на майно до бюджетів і цільових фондів.Предметом дослідження є теоретичні і методологічні проблеми правового регулювання майнових податків. Визначено їх місце в податковій системі доходів держави, виділений механізм та розглянута їх суть. В роботі розкриті принципові механізми діючих податків на майно, при цьому вони певним чином згруповані як за принципом оподаткування юридичних та фізичних осіб, так і за особливостями об’єкта оподаткування. Незважаючи на те, що головна увага в дисертації приділена методологічним проблемам правового регулювання податків на майно, разом з тим розглянуті і колізії, пов'язані із застосуванням податкового законодавства.Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів пізнання. Діалектичний метод пізнання виступає основою цього дослідження, у зв’язку з чим проблеми, які вирішуються в дисертації, розглядаються в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Невід'ємним доповненням цього методу є метод системного аналізу, за допомогою якого елементи податкового механізму майнових податків розглядалися в єдності та особливості їх інтегративних зв’язків. У роботі використовуються також спеціальні методи: історичний (з його допомогою розглядаються деякі аспекти розвитку законодавства про майнове оподаткування), системно-функціональний (він дає змогу розглянути сукупність майнових податків як реально функціонуючу систему), порівняльно-правовий (метод компаративного дослідження законодавства України та деяких зарубіжних держав про оподаткування майна) тощо. Логіка дисертаційного дослідження полягає в сходженні від аналізу податкових конкретних механізмів, що складають систему майнових податків, до висновків узагальнюючого характеру. Розгляд питань нормативно-правового регулювання податків на майно здійснюється на основі положень, що носять загальний характер по відношенню до конкретних особливостей майнових податків.Теоретичною основою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних вчених, в яких висвітлюються різні аспекти проблеми майнового оподаткування. У дисертації поряд з працями з фінансового права використані також праці з філософії, загальної теорії права, економічної теорії і конкретної економіки, галузевих правових наук. Висновки дисертації грунтуються на положеннях Конституції України, аналізі чинного законодавства України, інших нормативно-правових актів органів державної податкової адміністрації і узагальненнях практики фінансової діяльності як різних регіонів, так і платників. Під час написання дисертації було проаналізовано законодавство про податки за період ХІХ – ХХ сторіччя, дореволюційні видання, а також дослідження зарубіжних юристів та економістів. Це дозволило зробити узагальнюючі висновки на основі всебічного дослідження проблем як у просторі, так і в часі. Інформаційна база дослідження включає норми Конституції України, чинного законодавства, що регулює відносини в галузі оподаткування, вибіркове узагальнення практики застосування податкового законодавства органами державної податкової адміністрації України, публікації періодичних видань, довідкову літературу, статистичні матеріали.Наукова новизна роботи визначається перш за все тим, що дисертація є першим в українській правовій літературі комплексним дослідженням теоретичних проблем правового регулювання майнових податків в Україні. Крім того, наукова новизна визначається сучасною постановкою проблеми, дослідженням нових ідей і тенденцій розвитку майнових податків. Елементи наукової новизни виявляються у наступних положеннях:1. По-новому розглянута класифікація обов’язкових платежів податкового характеру, визначено місце в них зборів та надходжень від майна. 2. Обгрунтована перевага оподаткування майна при стабільній податковій системі. 3. Формується загальне поняття об’єкта оподаткування щодо майнових податків, охарактеризовані види об’єктів оподаткування, перш за все, в системі майнових податків.4. Аргументовано здійснено акцент на розподіленні майна як об’єкта оподаткування та як засобу забезпечення обов’язку зі сплати податку.5. Запропоновані варіанти проектів Законів України “Про податок на майно підприємств”, “Про податок на нерухоме майно фізичних осіб”, “Про податок на майно, що переходить на підставі спадкоємства та дарування”, “Про податок на землю”.
6
6. Обгрунтовані перспективи та переваги введення в Україні податку на приріст капіталу, як перехідного, між прямими – прибутковими та прямими –помайновими податками. 7. Обгрунтована необхідність визначення при оподаткуванні землі власника земельної ділянки як платника податку. 8. Аргументовано наводиться необхідність застосування в галузі майнового оподаткування використання механізму консолідованої сплати групами платників податків.9. Запропоновано удосконалення механізму обліку об’єктів оподаткування через ускладнення реєстрів платників та диференціації даних про майно, які входять до цих реєстрів.10. Обгрунтована пропозиція щодо об’єднання податку на землю та, частково, податку на нерухоме майно. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що автор здійснив теоретичне узагальнення питань правового регулювання діяльності у галузі оподаткування майна, що може стати основою для подальшої розробки загальних проблем податкового права, перш за все, – інституту майнових податків.Висновки і пропозиції, що містяться в дисертації, можуть бути використані при підготовці Податкового кодексу України (більшою мірою з питань Загальної частини і в ряді випадків – з проблем Особливої частини) і податкових законів. Запропоновані рекомендації спрямовані на удосконалення практики застосування податкових законів, вирішення колізій в галузі нормативно-правового регулювання оподаткування. Практична значимість дисертації полягає у можливості використання положень і висновків дисертації при підготовці відповідних підручників і навчальних посібників з курсу “Податкового права”, розділів підручників і навчальних посібників з курсу “Фінансового права”, при викладанні курсу податкового і фінансового права, в науково-дослідницькій роботі студентів. Положення і рекомендації дисертації можуть стати матеріалом у роботі по підвищенню рівня правової культури населення і професійного рівня працівників податкових, правоохоронних і судових органів.Апробація результатів дослідження. Окремі положення дисертації доповідались автором на міжнародних, науково-практичних конференціях у місті Чернівці (1996р.), місті Полтаві (1998р.), місті Ірпінь (2000р.). Дисертація пройшла обговорення та рецензування на кафедрі правових основ підприємництва і фінансового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.Публікації. Основні теоретичні положення та висновки знайшли відображення у 2 опублікованих у співавторстві монографіях, 1 науково-практичному коментарі до закону, 4 наукових статтях (3 з яких опубліковані у фахових виданнях), у тезах 2 доповідей на науково-практичних конференціях, загальний обсяг яких становить більше 25 друк. арк.Структура роботи обумовлена її метою та завданнями і складається зі вступу, трьох розділів, що об’єднують 6 підрозділів, висновків (після кожного розділу та в кінці дисертації), додатків та списку використаних джерел (241 найменування). Загальний обсяг роботи – 208 стор. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ У Вступі дисертації обґрунтовується актуальність теми дослідження, ступінь дослідженості тематики, яку обрав автор. Визначається предмет і об’єкт дослідження, його мета та коло основних задач, які вимагають свого розв’язання на сучасному етапі розвитку ринкової економіки та будівництва правової держави; обгрунтовується теоретичне та практичне значення роботи, її методологічні, теоретичні та нормативні основи, новизна дослідження.Розділ перший “Місце податків на майно в системі обов’язкових платежів податкового характеру” складається з двох підрозділів. У підрозділі 1.1. “Обов’язкові платежі та їх класифікація” доводиться, що вирішального значення дефініція податку набуває саме в праві, оскільки, по-перше, точне з'ясування змісту категорії “податок” сприяє правильному і одноманітному застосуванню норм законодавства; по-друге, поняття податку повинно бути однією з відправних точок при підготовці законів, які регулюють порядок встановлення і стягнення податкових платежів; по-третє, чітке розуміння терміну “податок” дозволяє визначити обсяг повноважень і компетенцію податкових органів. Однак, найбільш важливе – це те, що без чіткого визначення терміна “податок” неможлива правильна реалізація як фінансової, так і інших видів відповідальності.
8
Дисертант піддає критиці положення Закону України “Про систему оподаткування” (ст. 2), оскільки воно не розкриває істотних правових ознак податку. На підставі аналізу сформульованих у науковій літературі позицій, автор доходить висновку про те, що за своєю природою податки є надходженням у грошовій (рідше – натуральній) формі до відповідного бюджету чи цільового фонду, яке здійснюється на виконання конституційного публічно-правового обов’язку особи платити законно встановлені податки. З публічним характером податку пов'язані законодавча форма заснування податку, обов'язок і примусовість його вилучення, односторонній характер податкових зобов'язань.Дисертант приділяє значної уваги відмежуванню податків від інших, неподаткових, платежів (штрафів, інших разових вилучень тощо). Крім того розмежовуються поняття податку та збору. Основними їх відмінностями на думку автора є різне фінансове значення, цільовий характер надходжень.У цілому, погоджуючись з чотирирівневим розподілом системи обов’язкових платежів, дисертант пропонує уточнити найменування і сутність її складових: а) податки; б) збори; в) мита; г) плати. При цьому три останніх види платежів доцільно іменувати зборами податкового характеру. Виходячи з цього, з метою поліпшення практики нормативного регулювання обов’язкових платежів доцільним було б розподілити компетенцію між Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України, коли податки будуть регулюватися виключно Верховною Радою України. По відношенню до зборів може використовуватися змішана компетенція.Переходячи до класифікації податків, автор, перш за все, звертає увагу на необхідність якісного вибору критерію такої класифікації. Не ставлячи на меті пошук такого критерію для всієї системи податків, дисертант, відповідно до тематики та мети свого дослідження, пропонує щодо майнових податків виділяти: 1) майнові податки з юридичних осіб; 2) майнові податки з фізичних осіб; 3) майнові податки, які передбачають змішаного платника; 4) майнові збори.У підрозділі 1.2. “Зміст майнового оподаткування” вказується, що застосовуючи оподаткування майна необхідно враховувати мету законодавця на відповідному етапі: якщо треба закріпити виключно стабільні надходження до бюджетів нецільового характеру – це, безсумнівно, податки; якщо треба закріпити стійкий зв’язок між податковими надходженнями та джерелами, з яких вони отримуються, – це, насамперед, збори.В податкових правовідносинах існує тільки одна зобов'язана сторона – платник податків. Держава, отримуючи до бюджету податки і збори, не приймає на себе в галузі податкового регулювання будь-яких зустрічних зобов'язань і не повинна що-небудь здійснити на користь платника податків. У той же час платник, сплативши податок, не здобуває якихось прав, він реалізує конституційний обов’язок.Майнові податки треба відрізняти від амортизаційних відрахувань. Останні мають відношення до складного процесу переносу вартості майна засобів виробництва і характеризують механізм прибуткового оподаткування, а саме – особливості формування витрат. Рентні платежі ні в якому в разі не можна пов’язувати з майновим оподаткуванням, перш за все, тому, що рента – це різновид доходу, форма прибутку, тоді як в основі майнового оподаткування знаходяться будівлі, транспортні засоби, тощо. Економічне і правове регулювання майнового оподаткування підкреслює деякі особливості реформування цього інституту. По-перше, введення податків на майно повинно бути поступовим. По-друге, необхідно виділення двох видів майна – придбаного до чи після законодавчого закріплення відповідного податку, По-третє, важливо встановити мораторій на введення в дію збору з майна, що переходить у порядку спадкування. Місце групи майнових податків у кодифікованому нормативному акті, на наш погляд, повинно формувати окремий розділ податкового кодексу, а деталізація правових механізмів конкретних видів податків на майно може бути винесена у відповідні підрозділи. Оподаткування майна здійснюється так би мовити, другочергово, тому що майно надходить до платників за рахунок їхніх доходів, інших коштів, з яких вже сплачені податки. Визначення об'єкта оподаткування передбачає як правовий (розширювальний), так і законодавчий (більш вузький) підходи. Як правова категорія, об'єкт оподаткування являє собою юридичний факт або сукупність юридичних фактів (юридичний склад), з яким пов'язане виникнення обов'язку платника податків сплатити податок. У більш вузькому значенні, яке, в основному, закріплюється в законодавчих актах, визначається як вичерпний перелік певних видів майна, доходів, тощо.
10
Слід виходити з того, що один об'єкт може використовуватися як об'єкт оподаткування тільки податками різного типу. Так, використання доходу як об'єкта при загальнодержавних податках, не є перешкодою для введення податку з аналогічним об'єктом на місцевому рівні. Визначаючи об’єкт оподаткування навряд чи є сенс закладати необхідність його вартісної, кількісної або іншої характеристики, що більш властиво для бази оподаткування. При закріпленні майна як об’єкту оподаткування необхідно враховувати розбіжності в його значенні із цивільно-правовим змістом. Майно як об’єкт оподаткування охоплює тільки ті цивільно-правові форми, з наявністю яких у платника податків виникає податковий обов’язок.Об’єктом податкових правовідносин фактично виступають грошові надходження у вигляді обов’язкових податкових платежів, які і регулюються податковими правовідносинами. Об’єктом же оподаткування виступають певні грошові, матеріальні та інші блага і дії, з якими у платника податку пов’язується виникнення сукупності податкових обов’язків. При визначенні майна як підстави майнового оподаткування необхідно враховувати реалізацію в законодавстві певних обмежень: а) обмеження щодо платника; б) обмеження щодо території; в) обмеження, залежно від особливостей побудови об’єкта.Аналіз майна в податковому праві повинен закріплювати два суттєвих підходи: по-перше, майно як об’єкт оподаткування, по-друге, майно як засіб забезпечення сплати податку.Майнові податки можна диференціювати в декількох напрямках: а) залежно від платників податків: майнові податки з юридичних осіб; майнові податки з

     Ниже Вы можете заказать выполнение научной работы. Располагая значительным штатом авторов в технических и гуманитарных областях наук, мы подберем Вам профессионального специалиста, который выполнит работу грамотно и в срок.


* поля отмеченные звёздочкой, обязательны для заполнения!

Тема работы:*
Вид работы:
контрольная
реферат
отчет по практике
курсовая
диплом
магистерская диссертация
кандидатская диссертация
докторская диссертация
другое

Дата выполнения:*
Комментарии к заказу:
Ваше имя:*
Ваш Е-mail (указывайте очень внимательно):*
Ваш телефон (с кодом города):

Впишите проверочный код:*    
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров