Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Заказ научной авторской работы

Нормативно-правове забезпечення амортизаційної політики суб’єктів господарювання

Основні фонди й амортизація виділяються у контексті Закону України Про оподаткування прибутку підприємств. Їм присвячено окрему статтю – статтю 8 “Амортизація”.

Згідно з Законом про прибуток під терміном “амортизація” основних фондів та нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

У відповідності зі ст. 8 Закону про податок на прибуток під основними фондами слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання в господарській діяльності платника податку протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» полягає в наступному:

— принцип нарахування амортизації єдиний для всіх платників податку на прибуток незалежно від форми власності;

— для цілей податкового обліку передбачена єдина класифікація основних фондів по групах;

— амортизації підлягають витрати, пов'язані з придбанням, самостійним виготовленням основних фондів;

— визначення амортизаційних відрахувань здійснюється шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок розрахункового кварталу;

— при визначенні балансової вартості основних фондів враховуються витрати не тільки пов'язані з придбанням (самостійним виготовленням), але і понесені у зв'язку з ремонтом, реконструкцією, модернізацією, іншими видами поліпшення основних фондів, і з капітальним поліпшенням землі (не пов'язані з будівництвом), а також фактично нарахована сума амортизації;

— стосовно груп 2, 3 і 4 основних фондів використовується груповий метод визначення їх балансової вартості і розрахунку амортизаційних відрахувань;

— встановлені єдині для кожної групи основних фондів (і для всіх платників) норми амортизаційних відрахувань.

Методологічні принципи амортизації основних засобів і інших необоротних матеріальних активів в бухгалтерському обліку визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, із змінами і доповненнями (далі — П(С)БО 7). [11;33]

Об’єкти амортизації

У П(С)БО 7 приведені методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі — основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Дія даного стандарту розповсюджується на необоротні активи, що враховуються на рахунках 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 15 «Капітальні інвестиції».

Відповідно до П(С)БО 7 основні засоби — це матеріальні активи, які підприємство містить з метою використання їх в процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам, для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу з періодом, що перевищує рік).

Основним критерієм у визначенні приналежності матеріального активу до основних засобів є часовий показник — термін використання.

Одиницею обліку основних засобів відповідно до П(С)БО 7 є об'єкт основних засобів.

Згідно П(С)БО 7 об'єкт основних засобів це:

— закінчений пристрій зі всіма пристосуваннями і приладдям до нього;

  конструктивно відособлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;

— відособлений комплекс конструктивно сполучених предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, управління і єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно;

— інший актив, відповідний визначенню основних засобів, або частина такого активу, контрольована підприємством.

Причому якщо об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різні терміни корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може признаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Відповідно до п. 22 П(С)БО 7 об'єктом амортизації є вартість основних засобів (окрім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій).

Для цілей бухгалтерського обліку під амортизацією основних засобів розуміється систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизується, протягом терміну їх корисного використання (експлуатації).

Вартістю необоротних активів, що амортизується, є первинна або переоцінена вартість таких активів, зменшена на їх ліквідаційну вартість.

Термін корисного використання (експлуатації) — це очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи використовуватимуться підприємством або з їх використанням буде виготовлений (виконаний) очікуваний підприємством об'єм продукції (робіт, послуг).

Підприємство самостійно визначає термін корисного використання придбаних (виготовлених) об'єктів основних засобів при визнанні таких активами, тобто при зарахуванні їх на баланс. При цьому термін корисного використання об'єктів основних засобів повинен відповідати принципу безперервності діяльності. Цей принцип визначає, що яке-небудь підприємство постійно розвивається і незалежно від обставин завжди переслідує комерційні цілі.

При визначенні терміну корисного використання повинно бути враховано:

— очікуване використання об'єкту підприємством з урахуванням його потужності і продуктивності;

— фізичний і моральний знос, що передбачається;

— правові або інші обмеження по термінах використання об'єкту і інші чинники.

Таким чином, термін корисної експлуатації відображає наміри керівництва підприємства щодо використання певного об'єкту основних засобів з урахуванням накопиченого досвіду і оцінки ринкової ситуації.

Підприємство має право переглядати термін корисного використання (експлуатації) об'єкту основних засобів, враховуючи, що він ґрунтується на попередніх оцінках. Такий перегляд здійснюється у разі зміни очікуваних економічних вигод від використання об'єкту основних засобів. Якщо в результаті аналізу з'ясується, що очікуваний термін корисного використання об'єкту основних засобів істотно відрізняється від попередніх оцінок (унаслідок модернізації устаткування, зміни попиту на продукцію, яка виготовляється з його використанням, і т. п.), необхідно скоректувати суму амортизації. При цьому нарахування амор

     Ниже Вы можете заказать выполнение научной работы. Располагая значительным штатом авторов в технических и гуманитарных областях наук, мы подберем Вам профессионального специалиста, который выполнит работу грамотно и в срок.


* поля отмеченные звёздочкой, обязательны для заполнения!

Тема работы:*
Вид работы:
контрольная
реферат
отчет по практике
курсовая
диплом
магистерская диссертация
кандидатская диссертация
докторская диссертация
другое

Дата выполнения:*
Комментарии к заказу:
Ваше имя:*
Ваш Е-mail (указывайте очень внимательно):*
Ваш телефон (с кодом города):

Впишите проверочный код:*    
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров