Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла ИЗУЧЕНИЕ ГОЛОГРАФИЧЕСГО МЕТОДА ЗАПИСИ ИНФОРМАЦИИ И ВОССТАНОВЛЕНИЕ ГОЛОГРАММ В ПУЧКАХ С ПЛОСКИМ ФРОНТОМ (5)
(Методические материалы)

Значок файла ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЛОГАРИФМИЧЕСКОГО ДЕКРЕМЕНТА ЗАТУХАНИЯ ПРУЖИННОГО МАЯТНИКА И СНЯТИЕ ЕГО РЕЗОНАНСНОЙ КРИВОЙ (2)
(Методические материалы)

Значок файла ИЗУЧЕНИЕ ОСНОВНЫХ ЗАКОНОВ ВНЕШНЕГО ФОТО-ЭЛЕКТРИЧЕСКОГО ЭФФЕКТА И ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПОСТО-ЯННОЙ ПЛАНКА (2)
(Методические материалы)

Значок файла ИССЛЕДОВАНИЕ СОБСТВЕННЫХ КОЛЕБАНИЙ СТРУНЫ. ИЗМЕРЕНИЯ СКОРОСТИ ПОПЕРЕЧНОЙ ВОЛНЫ ТЕОРИЯ ИССЛЕДУЕМОГО ЯВЛЕНИЯ (4)
(Методические материалы)

Значок файла ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПОСТОЯННОЙ В ЗАКОНЕ СТЕФАНА - БОЛЬЦМАНА С ПОМОЩЬЮ ОПТИЧЕСКОГО ПИРО-МЕТРА Руководство к лабораторной работе № 10о (Оптика (4)
(Методические материалы)

Значок файла ОПРЕДЕЛЕНИЕ ДЛИНЫ ЗВУКОВОЙ ВОЛНЫ И СКОРОСТИ ЗВУКА В ВОЗДУХЕ (4)
(Методические материалы)

Значок файла ПРОВЕРКА ОСНОВНОГО УРАВНЕНИЯ ДИНАМИКИ ВРАЩАТЕЛЬНОГО ДВИЖЕНИЯ НА МАЯТНИКЕ ОБЕРБЕКА. (Методические указания к выполнению лабораторной работы по курсу «Общая физика") (2)
(Методические материалы)


Заказ научной авторской работы

Руйнування розвинутої системи сільско-господарської кооперації

Якщо розглядати питання руйнування системи сільсько-господарської кооперації, то Сталін обрав оманливу тактику «придушення в обіймах» ленінської концепції кооперування. Хоча говорилося про ве­личезне значення сільської кооперації, вона все-таки роз­глядалася не як форма власності, а тільки як школа ко­лективізму, в якій селяни «визріють» до розуміння вигод колективізації.

Бухарін прилюдно заявляв про воєнно-комуністичну переоцінку ролі виробничих товариств, про те, що забу­вають ленінську концепцію кооперування, коли визнають колгоспи стовповою дорогою до соціалізму. Сталін на це відповідав, що колгоспи — також вид кооперації, до всьо­го найдосконаліший. І таке протиприродне поєднання двох принципово різних типів колективних господарств поступово ввійшло до суспільної свідомості, стало сте­реотипом. Поєднання відбулося тільки на словах, щоб замаскувати деформацію ленінської концепції кооперу­вання. А на практиці відразу після утворення колгоспного ладу всі форми сільської кооперації, крім споживчої (від якої лишилася тільки товаропровідна оболонка), було ліквідовано.

«Всеосяжна колективізація» замислювалася для того, щоб забезпечити нееквівалентний обмін між містом і се­лом, полегшити викачку селянських ресурсів у держав­ний бюджет. Вступаючи в колгосп, селянин, так би мо­вити, делегував свої права на розпорядження виробле­ною продукцією адміністратору. Шляхом прямого впливу на цього керівника державні установи одержували мож­ливість визначати, скільки виробленої продукції треба залишити на задоволення потреб колгоспу і колгоспників, а скільки — вилучити у централізований фонд. Уже в 1929 р. обмолочений хліб прямо з колгоспних ланів став вивозитися на зсипні пункти та елеватори.

Лозунг суцільної колективізації офіційно проголосив листопадовий (1929 р.) пленум ЦК ВКП(б). На пленумі було окремо заслухано доповідь генерального секретаря ЦК КП(б)У С. В. Косіора «Про сільське господарство України і про роботу на селі». У постанові на доповідь відзначалося, що Україна має розвинуту матеріально-технічну базу для перетворень у сільському господарст­ві. ЦДК КП(б)У пропонувалося посилити темпи колекти­візації.

На пленумі під час обговорення центрального питання про темпи і кінцеві терміни суцільної колективізації не виявилося єдності думок. В. М. Молотов і Л. М. Каганович наполягали на тому, щоб завершити її приблизно за рік. С. В. Косіор і деякі інші представники партійно-дер­жавного керівництва республіки підтримали позицію, яку розділяв, як їм було відомо, генеральний секретар. Нар­ком землеробства УСРР О. Г. Шліхтер і голова Укрколгоспцентру І. О. Гаврилов висловлювалися за те, щоб завершити колективізацію наприкінці п'ятирічки, тобто не раніше 1933 р. Пленум вирішив утворити комісію під керівництвом наркома землеробства СРСР Я. А. Яковлєва для розв'язання питань, пов'язаних із суцільною колективізацією. Рекомендації комісії було покладено в основу постанови ЦК ВКП(б) від 5 січня 1930 р. «Про темп колективізації і заходи допомоги держави колгосп­ному будівництву». Україна відносилася до групи райо­нів, де колективізацію планувалося закінчити восени 1931 або навесні 1932 р.

Темпи колективізації спускалися зверху у вигляді контрольних цифр. 24 лютого 1930 р. С. В. Косіор під­писав інструктивний лист ЦК КП(б)У до місцевих парторганізацій з гаслом: «Степ треба цілком колективізува­ти за час весняної посівної кампанії, а всю Україну — до осені 1930 року!». Отже, встановлені постановою ЦК ВКП(б) терміни скорочувалися на рік — півтора. Район­ні власті подекуди виявляли готовність до ще більшого скорочення термінів.

Судячи з усього, суцільна колективізація була заду­мана як комунізація, з утворенням господарств макси­мального рівня усуспільнення. Офіційно, в опублікова­них документах, йшлося про артільну форму, але в різ­них інструкціях, якими вони супроводжувалися, артіль мала вигляд комуни. Починаючи з лютого 1930 р., коли було опубліковано новий Примірний статут сільгоспарті­лі «як перехідної до комуни форми колгоспу» (саме так ставилося питання в постанові ЦК ВКП(б) від 5 січня), у масовому порядку стали усуспільнюватися корови, дрібна худоба і птиця. Така практика зустріла шалений опір селянських мас. Політична ситуація різко загостри­лася. Сталін визнав за доцільне відступити, публічно на­звав неповагу до присадибної ділянки «перегином» і по­клав відповідальність за перегини на місцеві власті. 14 березня 1930 р. було опубліковано постанову ЦК ВКЩб) «Про боротьбу з викривленнями партійної лінії в кол­госпному русі». Місцевим партійним організаціям пропо­нувалося відмовитися од адміністративного тиску на се­лян з метою утворення колгоспів і зосередитися на гос­подарському та організаційному зміцненні колективних господарств.

За поступку колгоспникові щодо присадибної ділянки було взято реванш у колгоспів. Поставки державі прого­лошувалися першою заповіддю для колгоспу як соціа­лістичного підприємства. Розподіл за трудоднями відбувався згідно з «залишковим принципом». Ціни на про­дукцію, яка продавалася колгоспами державі, були зни­жені, а незабаром внаслідок інфляції вони взагалі стали символічними. Розміри державних поставок заздалегідь не визначалися.

Оскільки вільну торгівлю, починаючи з 1930 р., фак­тично заборонили (у містах і робітничих селищах поста­чання відбувалося за картками, а промтовари для села було передано у фонд отоварення заготівель), здавалося цілком природним, що вся товарна продукція келгоспів повинна надходити у розпорядження держави. Проте завідсутності ринку саме поняття «товарна продукція» ста­ло невизначеним.

Дотримуючись принципу «краще переобкласти, ніж недообкласти», план здачі продовольства колгоспам вста­новлювали такий, що після його виконання для розподілу по трудоднях майже нічого не лишалося, тож колгоспни­ки змушені були, щоб проіснувати, розраховувати в ос­новному на свої присадибні ділянки. Хоч би які заходи щодо організаційно-господарського зміцнення колгоспів розроблялися, за такої ситуації вони були зайвими. Відсутність матеріальної зацікавленості в розвитку громад­ського господарства змушувала колгоспників вдаватися до імітації праці, а не працювати по-справжньому. Підір­вані самим процесом колективізації, продуктивні сили сільського господарства деградували дедалі більше внас­лідок тих ненормальних відносин, що склалися між дер­жавою і колгоспами.

Не можна сказати, що страшне спустошення сільської економіки не стурбувало Сталіна. Несподівано 3 березня 1930 р. він опублікував статтю «Запаморочення з успіхів». Сталін проголошував у ній, що «корінний поворот до соціалізму на селі мож­на вважати забезпеченим». А далі йшло таке твердження: «Неможливо насаджувати колгоспи силою. Це було б безглуздо і реакційне». Наміри Сталіна були очевидними: по-перше, він давав партійним активістам зрозуміти, що слід на деякий час послаби­ти темпи колективізації, а по-друге, звинувачуючи дрібних службовців, які слухняно виконували його настанови, Сталін намагався відмежуватися від страхітливих наслідків колективізації.

Сприйнявши заяву Сталіна як відступ від політики колективізації, селяни зреагу­вали відповідним чином і почали цілими натовпами виходити з колгоспів. За три мі­сяці майже половина колективізованих селян на Україні повернулася до індиві­дуального господарювання.

Відступ Сталіна дав змогу стабілізувати становище на селі. Однак незабаром стало ясно, що це був лише тим­часовий маневр і що режим мав намір продовжувати насильницьку колективізацію, але застосовуючи іншу тактику. Новий підхід полягав у тому, щоб економічно уне­можливити індивідуальне господарювання. Селянам, що виходили з колгоспів, час­то не віддавали їхній реманент і ту худобу, що вціліла. Вони отримували убогі наділи, які тяжко піддавалися обробці, в той час як за колгоспниками зберігали найкращі землі. Оподаткування індивідуальних господарів збільшили у два-три рази, а колгоспників звільняли від податків. До того ж і далі існувала загроза, що найбільш упер­тих і непокірних могли оголосити куркулями. Внаслідок усього цього ба­гатьом селянам не лишалося нічого іншого, як вступати до колгоспів. На останні місяці у 1932 році припадало 70 % усіх господарств, а до 1940 майже всі селяни України перебували у колгоспах, яких налічувалося 28 тисяч.

Хоч теоретично колгоспи належали селянам, вони були зобов'язані поставляти державі визначену кількість продуктів і підлягали державним чиновникам. Лише після того як колгосп виконає повинність перед державою, його членам дозволяло­ся розподіляти решту продуктів між собою. Менш численні радгоспи по суті являли собою державні сільськогосподарські підприємства, де робітники працювали як най­мана сила; поряд із цим технічну допомогу колгоспам забезпечували машинно-тракторні станції (МТС). Іншим засобом примусу селян служила державна монопо­лія на трактори та іншу сільськогосподарську техніку. Власне, вся ця система буду­валася таким чином, щоб дати режимові не лише економічну, а й політичну владу над сільським господарством і тими, хто працював у ньому.

 

 

     Ниже Вы можете заказать выполнение научной работы. Располагая значительным штатом авторов в технических и гуманитарных областях наук, мы подберем Вам профессионального специалиста, который выполнит работу грамотно и в срок.


* поля отмеченные звёздочкой, обязательны для заполнения!

Тема работы:*
Вид работы:
контрольная
реферат
отчет по практике
курсовая
диплом
магистерская диссертация
кандидатская диссертация
докторская диссертация
другое

Дата выполнения:*
Комментарии к заказу:
Ваше имя:*
Ваш Е-mail (указывайте очень внимательно):*
Ваш телефон (с кодом города):

Впишите проверочный код:*    
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров