Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Зимняя И.А. КЛЮЧЕВЫЕ КОМПЕТЕНТНОСТИ как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании (3)
(Статьи)

Значок файла Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации: Учеб. пособие. – Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. – 175 с. (4)
(Книги)

Значок файла ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДА: НОВЫЕ СТАНДАРТЫ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ (4)
(Статьи)

Значок файла Клуб общения как форма развития коммуникативной компетенции в школе I вида (10)
(Рефераты)

Значок файла П.П. Гайденко. ИСТОРИЯ ГРЕЧЕСКОЙ ФИЛОСОФИИ В ЕЕ СВЯЗИ С НАУКОЙ (11)
(Статьи)

Значок файла Второй Российский культурологический конгресс с международным участием «Культурное многообразие: от прошлого к будущему»: Программа. Тезисы докладов и сообщений. — Санкт-Петербург: ЭЙДОС, АСТЕРИОН, 2008. — 560 с. (12)
(Статьи)

Значок файла М.В. СОКОЛОВА Историческая память в контексте междисциплинарных исследований (13)
(Статьи)


Заказ научной авторской работы

Принципи організації управління активами і пасивами

Серед основних банківських операцій слід виділити основні: пасивні і активні. За допомогою перших банки привертають і концентрують в своїх касах якомога більше капіталів, тобто запасаються оборотними коштами, а за допомогою других — розміщують ці капітали. «В даному відношенні діяльність банків нічим не відрізняється від діяльності товарного торговця, який спочатку запасається товарами, а потім приступає до їх перепродажу», — підкреслюють З.П.Евзлін і В.А.Дмитрієв-Мамонов.

Визначення банку як установи, яка акумулює вільні грошові кошти і розміщує їх на поворотній основі, дозволяє виділити в його діяльності пасивні і активні операції.

За допомогою пасивних операцій банки формують свої ресурси. Суть їх полягає в залученні різних видів внесків, отриманні кредитів від інших банків, емісії власних цінних паперів, а також проведенні інших операцій, в результаті яких збільшуються банківські ресурси.

До пасивних операцій відносять [7, с. 83]:

• прийом внесків (депозитів);

• відкриття і ведення рахунків клієнтів, у тому числі банків-кореспондентів;

• випуск власних цінних паперів (облігацій, векселів, депозитних і ощадних сертифікатів);

• отримання міжбанківських кредитів, у тому числі централізованих кредитних ресурсів;

• операції репо;

• євровалютні кредити.

Особливу форму банківських ресурсів представляють власні засоби (капітал) банку. Власний капітал, маючи чітко виражену правову основу і функціональну визначеність, є фінансовою базою розвитку банку. Він дозволяє здійснювати компенсаційні виплати вкладникам і кредиторам у разі виникнення збитків і банкрутства банків; підтримувати обсяг і види операцій відповідно до задач банків.

Сучасна структура ресурсної бази комерційних банків, як правило, характеризується незначною часткою власних засобів. В країнах з розвинутими ринковими відносинами частка власних засобів у складі ресурсів визначається 15 —20 %, що дозволяє забезпечувати достатню стабільність банків і їх стійкість. Власний капітал у складі ресурсів банків України складає не більше 10 %.

Комерційний банк має нагоду привертати засоби підприємств, організацій, установ, населення і інших банків. По фіксованості терміну привернуті ресурси підрозділяються на керовані ресурси і поточні пасиви. Керовані ресурси включають термінові депозити, привернуті банком, і міжбанківські кредити. Поточні пасиви формуються залишками засобів на розрахункових, поточних і кореспондентських рахунках [7, с. 108].

Внесок (депозит) — це грошові кошти (в наявній або безготівковій формі, в національній або іноземній валюті), передані в банк їх власником для зберігання на певних умовах. Операції, пов'язані із залученням грошових коштів у внески, називаються депозитними. Для банків внески — головний вид їх пасивних операцій, і отже, основний ресурс для проведення активних кредитних операцій.

Існують різні ознаки класифікації внесків. Залежно від вкладника депозити прийнято розділяти на депозити фізичних і юридичних осіб. Залежно від терміну вилучення — на термінові депозити і до запитання.

Внески до витребування розміщуються в банках на різних рахунках, що відкриваються клієнтам. Вони призначені для здійснення поточних розрахунків і у будь-який момент можуть бути повністю або частково витребувані. Вилучення внесків можливо як готівкою, так і у формі безготівкових розрахунків [7, с. 182].

 При регулярному використовуванні засобів, що зберігаються, на поточних рахунках у клієнтів, все одно залишаються певні невикористані залишки. Наявність залишків на рахунках клієнтів пов'язана з осіданням засобів на пасивних рахунках в комерційних банках протягом того відрізка часу, встановити який у момент їх надходження на рахунок практично неможливо. Такими є розрахункові, поточні і бюджетні рахунки, на яких зберігаються цільові засоби, кореспондентські рахунки по розрахунках з іншими банками, а також засоби в розрахунках. Банк, відкриваючи рахунки клієнтам, використовує залишки по рахунках для проведення активних кредитних операцій.

Внески до витребування в своїй основі нестабільні, що обмежує сферу їх використовування комерційними банками. З цієї причини власникам рахунків виплачується низький відсоток або він взагалі не виплачується. В умовах збільшеної конкуренції по залученню внесків комерційні банки прагнуть привернути клієнтів і стимулювати приріст внесків до запитання шляхом надання додаткових послуг власникам рахунків, а також підвищенням якості їх обслуговування.

Термінові внески — це грошові кошти, зараховувані на депозитні рахунки на суворо обумовлений строк із виплатою відсотка. Ставка платні по них залежить від розміру і терміну внеску.

Та обставина, що власник термінового внеску може розпоряджатися їм тільки після закінчення обумовленого терміну, не виключає можливості дострокового отримання грошових коштів. Проте, в цьому випадку у клієнта знижується розмір відсотка по внеску. Банк зацікавлений в залученні термінових внесків, оскільки вони стабільні і дозволяють банку мати своєму розпорядженні засоби вкладників протягом довгого часу [8, с. 103].

Певну роль в ресурсах банку грають ощадні внески населення, зокрема, внески цільового призначення. Вони вносяться і вилучаються в повній сумі або частково і упевняються видачею ощадної книжки. Це можуть бути внески, виплата по яких приурочена до відпустки, дня народження, так звані новорічні внески. Особливо популярні вказані види внесків в промислово розвинутих країнах.

Депозити є важливим джерелом ресурсів комерційних банків. Структура їх в банку рухома і поставлена в залежність від кон'юнктури грошового ринку. Проте, цьому джерелу формування банківських ресурсів властиві деякі недоліки. Йдеться, перш за все, про значні матеріальні і грошові витрати банку при залученні засобів у внески, обмеженості вільних грошових коштів в межах окремого регіону. Крім того, мобілізація засобів у внески (депозити) залежить в значній мірі від клієнтів (вкладників), а не самого банку. І проте конкурентна боротьба між банками на ринку кредитних ресурсів примушує їх вживати заходів по розвитку послуг, сприяючих залученню депозитів.

В сучасних умови комерційні банки для оперативного залучення додаткових грошових коштів використовують можливості міжбанківського ринку ресурсів, на якому відбувається продаж грошових коштів, мобілізованих іншими кредитними установами. Міжбанківський кредит надається, як правило, в межах кореспондентських відносин. Механізм міжбанківських кореспондентських відносин передбачає відкриття кореспондентських рахунків одними банками в інших для здійснення платіжних і розрахункових операцій по дорученнях один одного. Залучення міжбанківського кредиту здійснюється або самостійно банком шляхом прямих переговорів, або через фінансових посередників. Якщо банки самі домовляються про міжбанківський кредит, то їх відносини оформляються спеціальними договорами, основна маса яких полягає на термін.

Пасивною операцією комерційних банків є отримання ними централізованих кредитних ресурсів. Кредити центральних банків надаються комерційним банкам в порядку рефінансування і на конкурсній основі, а також у формі ломбардних кредитів.

Ще одним методом залучення засобів є угода про зворотний викуп (репо). Ця угода полягає між банком і фірмою або з ділерами державних цінних паперів. Коли фірма хоче закласти велику суму готівки на дуже короткий термін, вона купує у банку цінні папери на умовах зворотного викупу. Фірма може повернути засоби наступного дня і отримати по них відсотки лише трохи нижче, ніж по депозитних сертифікатах. Подібного роду угоди сталі важливим каналом для залучення тимчасово вільних засобів [8, с.109].

За останні роки отримали розвиток євровалютні кредити як фінансовий інструмент управління пасивними операціями. Євровалютні кредити це кредити, отримані від іноземних банків в євровалюті. Провідною валютою в структурі міжнародного ринку позикових капіталів є євродолари.

  Розміщення мобілізованих ресурсів банку з метою отримання доходу і забезпечення ліквідності визначає зміст його активних операцій.

Активні операції банків можна розділити на чотири групи:

• обліково-позичкові, в результаті яких формується кредитний портфель банку;

• інвестиційні, створюючі основу для формування інвестиційного портфеля;

• касові і розрахункові, є одним з видів послуг, що надаються банком своїм клієнтам;

• інші.

 Обліково-позичкові операції. Позикові операції складають основу діяльності банку в розміщенні його ресурсної бази. Вони приносять банкам значну частину їх доходів.

 Комерційні банки надають своїм клієнтам різноманітні позики, які можна класифікувати по різних ознаках:

• по типах позичальників — позики підприємствам, уряду і місцевим органам влади, населенню, банкам;

• по термінах користування — короткострокові (до 1 року), середньострокові (від 1 року до 5 років), довгострокові (понад 5 років);

• в залежності від сфери функціонування — позики в сферу виробництва і в сферу обігу;

• по галузевій приналежності позичальників — позики в промисловість, торгівлю, сільське господарство, транспорт;

• за характером забезпечення — заставні, гарантовані, застраховані і незабезпечені (бланкові);

• по методах погашення —погашені одноразово і частинами.

 Банки видають кредити при дотриманні наступних принципів (тобто основоположних умов кредитування), які використовуються в сукупності і обумовлюють реалізацію один одного: забезпеченість, зворотність, терміновість, платність і цільовий характер.

Формою організації банківського кредитування в інших країнах є видача позик з використанням позикового рахунку. При цьому сума кредиту, що надається, перераховується з дебету позикового рахунку на кредит поточного (розрахункового) рахунку клієнта. Можлива пряма оплата розрахунково-платіжних документів позичальника з позикового рахунку.

     Ниже Вы можете заказать выполнение научной работы. Располагая значительным штатом авторов в технических и гуманитарных областях наук, мы подберем Вам профессионального специалиста, который выполнит работу грамотно и в срок.


* поля отмеченные звёздочкой, обязательны для заполнения!

Тема работы:*
Вид работы:
контрольная
реферат
отчет по практике
курсовая
диплом
магистерская диссертация
кандидатская диссертация
докторская диссертация
другое

Дата выполнения:*
Комментарии к заказу:
Ваше имя:*
Ваш Е-mail (указывайте очень внимательно):*
Ваш телефон (с кодом города):

Впишите проверочный код:*    
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров