Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Зимняя И.А. КЛЮЧЕВЫЕ КОМПЕТЕНТНОСТИ как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании (3)
(Статьи)

Значок файла Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации: Учеб. пособие. – Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. – 175 с. (4)
(Книги)

Значок файла ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДА: НОВЫЕ СТАНДАРТЫ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ (4)
(Статьи)

Значок файла Клуб общения как форма развития коммуникативной компетенции в школе I вида (10)
(Рефераты)

Значок файла П.П. Гайденко. ИСТОРИЯ ГРЕЧЕСКОЙ ФИЛОСОФИИ В ЕЕ СВЯЗИ С НАУКОЙ (11)
(Статьи)

Значок файла Второй Российский культурологический конгресс с международным участием «Культурное многообразие: от прошлого к будущему»: Программа. Тезисы докладов и сообщений. — Санкт-Петербург: ЭЙДОС, АСТЕРИОН, 2008. — 560 с. (12)
(Статьи)

Значок файла М.В. СОКОЛОВА Историческая память в контексте междисциплинарных исследований (13)
(Статьи)


Заказ научной авторской работы

Концепція моделювання людського потенціалу держави

Соціально спрямована ринкова економіка повинна забезпечувати всі сфери розвитку життя людини.  Це є першочерговою задачею державного регулювання, що вирішується шляхом реалізації його основних функцій:

1.     Забезпечення правової бази

2.     Захист конкуренції;

3.     Перерозподіл доходу;

4.     Коригування розподілу ресурсів з метою зміни структури національного продукту;

5.     Стабілізація економіки, контроль за рівнем макропоказників, стимулювання економічного зростання.

За твердженнями відомих економістів Макконнела К.Р. та Брю С.Л. [16], для забезпечення умов виконання цих функцій, дії уряду країни повністю інтегруються в кругообіг матеріальних та грошових ресурсів, утворюючих економіку країни, рис. 1.1.

Аналіз приведених в розділі 1 факторів економічного зростання вказує на необхідність розгляду концепцій людського та інтелектуального капіталу на макрорівні, а саме, управління ними на державному рівні, оскільки це є найсуттєвішим резервом збільшення валового національного продукту на душу населення. Виходячи з цього, слід зауважити, що в схемі рис. 1.1 не врахований вплив людського та інтелектуального капіталу на обсяг суспільного виробництва.

Формування людського капіталу на рівні суспільства здійснюється з допомогою механізму перерозподілу доходів державного бюджету на соціальні потреби.

Оскільки носієм людського капіталу є окремий індивід, при управлінні його обсягом в масштабах економіки країни, увагу необхідно приділяти процесам нагромадження капіталу освіти, здоров’я та культури особистості. Для цього необхідно відслідковувати демографічний стан населення за віковою ознакою (а саме, динаміку працездатного населення та його відтворення), а також звертати увагу на управління факторами, що дозволяють збільшувати його обсяг за рахунок системи освіти і професійної підготовки, рис. 1.2. Зокрема, найбільш впливовим серед розглянутих факторів являється формальна та післядипломна освіта.

Встановлюючи правила отримання формальної освіти законодавчими обмеженнями, формуючи видатки на її утримування, уряд країни має можливість впливати на динаміку людського капіталу суспільства. Таким чином, населення формує трудові ресурси, які є носієм людського капіталу та мають придбані знання, навички, мотивації, що можуть бути використані протягом визначеного періоду часу з метою виробництва товарів та послуг.

Ефективність використання наявного людського капіталу оцінюється на етапі галузевого виробництва з допомогою показника інтелектуального капіталу. Разом з людським, структурний капітал формує виробничі можливості економіки.

Структурний капітал характеризує рівень віддачі на вкладений інвестиційний капітал. Здійснюючи контроль за рівнем макропоказників, формуючи інноваційну політику, держава має можливість встановлювати необхідний рівень інвестиційних видатків, що в свою чергу призводить до оновлення технологічних укладів та відповідної зміни структурного капіталу.

Згідно з загальноприйнятою маркетинговою концепцією орієнтації на споживача, вектор кінцевого виробництва продукції галузей повністю залежить від вектору кінцевого споживання. Виконуючи функцію перерозподілу доходу, встановлюючи зовнішньоекономічні обмеження, держава впливає на кінцевий попит, а отже, на споживчий капітал економіки в цілому, що в свою чергу, в поєднанні з виробничими можливостями економіки, призводить до зміни інтелектуального капіталу, рис. 1.3.

Споживчий капітал економіки, згідно зі структурою суспільних витрат на макрорівні [34, 67], складається з приватних та державних інвестицій, державних видатків на закупівлю товарів та послуг, споживчого попиту населення та сальдо експортно-імпортних операцій.

Як зазначалося у розділі 1.2, інтелектуальний капітал є кількісним показником, обсяг якого вказує на конкурентні переваги економіки за існуючого випуску валового національного продукту. Рівень відповідності професійних знань працездатного населення структурі технологічних укладів по галузях економіки, сформований на базі споживачів вектор кінцевого попиту є головним фактором його формування.

Рівень конкурентного стану економіки визначає її виробничу потужність і можливості по зростанню валового національного продукту, проте він не враховує довгострокової стратегії державного розвитку. Оскільки показник інтелектуального капіталу за всім народним господарством визначається на базі відповідних галузевих показників, то для реалізації стратегії розвитку за одним напрямком конкурентні переваги можуть бути використані, для реалізації за іншим напрямком – структура наявного інтелектуального капіталу може не відповідати потребам стратегічного розвитку.

Отже, нагромадження інтелектуального капіталу і забезпечення економічного зростання повинно відбуватися за умов координації зі стратегічними цілями. В якості відповідного вимірника виступає показник людського потенціалу держави, що вказує на потенційні можливості економіки задовольнити бажані темпи економічного зростання за вказаним напрямком розвитку.

Таким чином, спираючись на результати попереднього аналізу, місця людського та інтелектуального капіталу в економіці держави, концепцію нагромадження людського потенціалу можна представити у наступному вигляді, рис. 1.8.

Наведений концептуальний підхід побудований на основі причинно-наслідкових зв’язків державного регулювання кругообігу доходу та витрат.

 


 

 

* поля отмеченные звёздочкой, обязательны для заполнения!

Тема работы:*
Вид работы:
контрольная
реферат
отчет по практике
курсовая
диплом
магистерская диссертация
кандидатская диссертация
докторская диссертация
другое

Дата выполнения:*
Комментарии к заказу:
Ваше имя:*
Ваш Е-mail (указывайте очень внимательно):*
Ваш телефон (с кодом города):

Впишите проверочный код:*    
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров