Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Определение показателя адиабаты воздуха методом Клемана-Дезорма: Метод, указ. / Сост.: Е.А. Будовских, В.А. Петрунин, Н.Н. Назарова, В.Е. Громов: СибГИУ.- Новокузнецк, 2001.- 13 (3)
(Методические материалы)

Значок файла ОПРЕДЕЛЕНИЕ ОТНОШЕНИЯ ТЕПЛОЁМКОСТИ ГАЗА ПРИ ПОСТОЯННОМ ДАВЛЕНИИ К ТЕПЛОЁМКОСТИ ГАЗА ПРИ ПОСТОЯННОМ ОБЪЁМЕ (3)
(Методические материалы)

Значок файла Лабораторная работа 8. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ДИСПЕРСИИ ПРИЗМЫ И ДИСПЕРСИИ ПОКАЗАТЕЛЯ ПРЕЛОМЛЕНИЯ СТЕКЛА (4)
(Методические материалы)

Значок файла ОПРЕДЕЛЕНИЕ УГЛА ПОГАСАНИЯ В КРИСТАЛЛЕ С ПО-МОЩЬЮ ПОЛЯРИЗАЦИОННОГО МИКРОСКОПА Лабораторный практикум по курсу "Общая физика" (3)
(Методические материалы)

Значок файла Лабораторная работа 7. ПОЛЯРИЗАЦИЯ СВЕТА. ПРОВЕРКА ЗАКОНА МАЛЮСА (6)
(Методические материалы)

Значок файла Лабораторная работа № 7. ИЗУЧЕНИЕ ВРАЩЕНИЯ ПЛОЩАДИ ПОЛЯРИЗАЦИИ С ПОМОЩЬЮ САХАРИМЕТРА (5)
(Методические материалы)

Значок файла Лабораторная работа 6. ДИФРАКЦИЯ ЛАЗЕРНОГО СВЕТА НА ЩЕЛИ (6)
(Методические материалы)


Заказ научной авторской работы

Відродження незалежної демократичної держави залежить, насамперед, від грома­дянської позиції, соціальної активності кож­ного члена суспільства, передусім молоді.

Роль молоді в суспільстві визначається її духовністю, моральними устоями, національ­ними традиціями, загальним рівнем культу­ри. Кожне покоління формується на основі попередніх духовно-моральних основ, що є відбитком соціально-політичних та економіч­них факторів суспільного розвитку. Сьогодні нова українська держава прагне підтримувати національну культуру, щоб на її основі сфор­мувати цінності, які повинні сприйматися мо­лоддю. Але цей процес досить складний і три­валий, так що очікувати миттєвих результатів не доводиться. [13; 17 - 26].

Проблема формування і розвитку полі­тичної культури сучасної молоді набуває дедалі більшої гостроти. Йдеться про політичну культуру якісно нового рівня — культуру гро­мадянськості, культуру реальної участі у про­цесах вироблення політики і державного управління. Запорукою того, що нашій молоді не дадуть відсиджуватися у тенетах інфанти­лізму і апатії, є зусилля громадських органі­зацій, засобів масової інформації, науковців і освітян, спрямовані на соціалізацію молоді, її більш активне залучення до суспільно-полі­тичних процесів.

Українська держава надзвичайно зацікав­лена у цивілізаційній соціалізації молодого громадянина, у формуванні в нього демокра­тичної політичної свідомості й культури, зако­нослухняності, які обмежують прояви крайно­щів і радикалізму, роблять людину соціально активною, здатною до саморозвитку та самореалізації.

Однак самої такої зацікавленості замало. Необхідні ще й практичні дії в напрямку за­охочення участі молоді в розвитку державо­творчих процесів, потрібна відповідна моло­діжна політика, яка б ураховувала інтереси молоді, визначала шляхи вирішення проблем, які її хвилюють, конкретні дії з реалізації такої політики.

Становлення й розвиток державної моло­діжної політики передбачає систематичний аналіз стану свідомості як методологічної ос­нови цього процесу і водночас виступає як необхідна умова формування політичної сві­домості, що є основою демократичної полі­тичної культури особи.[15; 35].

Політична свідомість — це сприйняття су­б'єктом тієї частини реальності, що пов'язана з політикою, це суб'єктивний образ політич­ної системи. Знання та уявлення про політику не є продуктом індивідуальної свідомості. Особа здобуває їх із навколишнього середо­вища в процесі політичної соціалізації. Полі­тична свідомість, як елемент політичної куль­тури, вбирає в себе як ідеологічні компонен­ти (політичні знання, цінності, переконання), так і психологічні (політичні почуття, емоції, переживання, орієнтації та настрої).

Формування політичної свідомості зале­жить не тільки від тієї об'єктивної ситуації, у якій розвивається цей процес. Цей фактор є вирішальним, але не єдиним. Велике значен­ня мають і фактори суб'єктивного характеру, зокрема:

1.                 зовнішні, до яких належать інститути політичної системи, національні та соціальні групи, різні неформальні об'єднання, під впливом яких відбувається соціалізація осо­бистості;

2.                 внутрішні, що характеризують механізм світосприймання, аналізу та прийняття рі­шень тощо. Останні охоплюють потреби, інтереси, духовні цінності, індивідуальні психоло­гічні якості людини.

Формування політичної свідомості, а, від­так, політичної культури відбувається в про­цесі політичного життя, є історично і соціаль­но зумовленим продуктом політичної життєдіяльності людей, їх політичної творчості, який відбиває процес опанування суспільст­вом, націями, класами, іншими соціальними спільнотами та індивідами політичних відно­син, а також розвиток їх власної сутності і діяльнісних вдатностей як суб'єктів політичного життя4, а також значною мірою залежить від характеру, темпу, змісту процесу політичної соціалізації молодої особи.

Політична соціалізація — не просто за­своєння певних політичних відносин, досві­ду, знань і та. ін., а й перетворення їх в особи­сті орієнтири та установки, внаслідок чого формується політична свідомість, позиція, зрілість, тобто певний рівень політичної культури. [12; 26 - 28].

        Ще одним важливим фактором форму­вання політичної свідомості є необхідність врахування бажання самої людини відповідати запитам політичної системи. У данному випад­ку й деться насамперед про вирішення пробле­ми мотивації, заохочення людини, зокрема, молодої людини, до участі у політичному жит­ті, тобто про запровадження системи цінніс­них, а не примусових мотивів політичної соці­алізації. Вони передбачають бажання молодої людини відповідати вимогам політичної сис­теми згідно із внутрішніми переконаннями, по совісті, через почуття обов'язку по відно­шенню до держави і суспільства взагалі.

Формування політичної культури молоді, набуття нею політичних знань і навичок політичної поведінки є важливою умовою функці­онування політики, насамперед держави, в ін­тересах суспільства. Необхідність засвоєння політологічних знань у сучасних реаліях обу­мовлюється тим, що оволодіння систематизо­ваними науковими знаннями про політику закладає основу демократичної політичної культури молоді. Такі знання потрібні кожній освіченій людині. Вони сприятимуть форму­ванню здатності самостійно аналізувати по­літичні явища і процеси, визначати своє місце в них.

Успішна робота з формування політич­ної культури молоді можлива за умови, ко­ли сповна враховується ментальність україн­ської нації. Як цілісне духовне утворення, що складається впродовж століть, менталь­ність є своєрідним кодом нації.

Головним засобом подолання негативних рис та деформацій української ментальності та політичної культури повинна стати реаліза­ція великої спільної мети нації — побудова суверенної, соборної й демократичної україн­ської держави. Крайній індивідуалізм буде подолано формуванням демократичних сус­пільних відносин та соціально-правової дер­жави, в якій індивідуальна свобода органічно поєднуватиметься з громадянськими обо­в'язками і відповідальністю.

Суспільство, сім'я, освіта, громадськість у будь-якій країні і за будь-яких умов їх функ­ціонування неодмінно ставлять перед собою завдання виховати людину-громадянина, тоб­то особистість із певними рисами, якостями та характеристиками, яка вміє знаходити спільну зі своїми співгромадянами мову, до­тримуючись заснованих на історичному до­свіді, традиціях, надбаннях своїх попе­редників норм співжиття, що склалися на національному ґрунті.

З огляду на це й варто розглядати пробле­му формування політичної культури україн­ської молоді сьогодні.[2; 96 - 105].

Для становлення української державно­сті суттєве значення має формування політи­ки національної самоідентифікації, об'єднан­ня громадян навколо загальнонаціональної ідеї. Розвиток національної ідеї — це безу­пинний процес, адже прихильники різних ідейно-політичних течій можуть мати проти­лежні уявлення про національну ідею.

Потрібнo враховувати, що в сучасному світі існують як конкуренція між різними по­літичними течіями, ідеологіями, як певними ціннісними системами, так і процеси взаємо-доповнення різних політичних ідеологій, створення так званих інтегративних теорій, що відображають певний суспільний консен­сус щодо базових орієнтирів і принципів сус­пільного розвитку.

У ці процеси залучена і молодь, і від того, які ідейні тенденції переважають і переважати­муть у молодіжному середовищі, залежатиме не лише стан і характер національної ідеї, на­ціональної свідомості в найближчому майбут­ньому, але й у цілому майбутні шляхи розвит­ку українського суспільства. Саме молодь найбільш гостро відчуває новітні тенденції розвитку суспільства і є найбільш чутливою до болючих проблем сьогодення, найбільш адекватно здатна відобразити ці проблеми у духовній творчості. Тому такого значення для становлення нації й держави набуває розвиток духовного потенціалу молоді.

Особливістю свідомості сучасної україн­ської молоді є те, що вона формувалася пере­важно вже в умовах, коли існувала незалежна Українська держава, коли ідеї національного відродження вже сприймались як домінуюча в суспільстві ідеологія. Більшість соціально активної молоді спрямовує свою активність на підтримку й розвиток Української держави, на реалізацію принципів, які покладені в ос­нову ідеології національно-державного відро­дження. І це є свідченням того, що Українсь­ка держава має майбутнє.

Тому характер розвитку національної сві­домості залежатиме від того, які саме соці­альні спільноти будуть залучені до цього роз­витку, і надзвичайно важливою є участь у цьо­му процесі молоді, яка найбільшою мірою здатна привносити в нього дух оновлення й поступу. [3; 71 – 78].

У процесі виховання суттєве значення має формування індивідуальної свідомості моло­дої людини як відображення суспільного бут­тя через призму конкретних умов життя та ді­яльності особи. Складовою індивідуальної свідомості молоді є її політична свідомість як сукупність певних почуттів, стійких настроїв, ідей, традицій, що відображають корінні інте­реси молодої людини, а також політичних ін­ститутів суспільства. Керуючись своїми уяв­леннями про свободу, справедливість, про де­мократичні принципи та права людини, кожна особистість обирає свій спосіб поводження тією чи іншою мірі зачіпає кожного члена су­спільства, то кожна людина має можливість діставати уявлення про політичну систему, механізми її дії, про те, хто керує країною, хто приймає рішення, хто за що відповідає тощо.

Отже, наявність політичної свідомості особистості є першим результатом засвоєння пануючої в суспільстві політичної культури. Другим результатом є участь людини в полі­тичному процесі. Адже вона засвоює політич­ну культуру не задля самої здатності розуміти світ політичного, знати закони та правила йо­го функціонування, а задля власної участі у процесі владних відносин. Політична культу­ра і дає кожній людині принципи політичної поведінки, політичні норми та ідеали, тобто визначає комплекси орієнтацій і установок стосовно існуючої системи в цілому та окре­мих її інститутів, і в першу чергу стосовно своєї особистої ролі в системі «людина — су­спільство — держава».

Таким чином, політична культура особис­тості включає два основних компоненти: полі­тичну свідомість і політичну поведінку. Відтак маємо говорити про культуру особистої учас­ті в процесі реалізації влади: від голосування за певного кандидата як акта передання йому своїх повноважень в управлінні державою, до виконання безпосередніх функцій управління державою. [1; 47 - 49].

Не можна одночасно стверджувати, що рі­вень політичної культури вимірюється актив­ністю участі в політичному житті. Міра участі кожної особистості в політичному житті є по суті унікальною за мотивами, потребами в ре­алізації інтересів тощо.

Узагальнюючи розгляд проблеми, виділи­мо такі основні положення:

— формування політичної культури по­винно бути пов'язано з реалізацією демокра­тичних процесів у країні;

політична культура молоді є складо­вою частиною загальної культури суспільства. Тому, вирішуючи цю проблему, необхідно піднести на досить високий рівень головне: культуру всіх прошарків суспільства, всіх його со­ціальних груп, і в першу чергу — молоді;

від рівня політичної культури залежить ступінь політичної і соціальної активності мо­лоді. Це є необхідною умовою успішного від­родження України як суверенної держави;

проблему формування політичної культури молоді в Україні сьогодні маємо розгля­дати з урахуванням як суттєвих змін у суспіль­стві, так і особливостей участі молодих грома­дян і в усіх державотворчих процесах;

активна діяльність з формування політичної культури як суспільства в цілому, так і, особливо, його молодого покоління, передба­чає наявність і втілення сучасної української національної ідеї в повсякденне життя нашої молодої держави.

В аналізі основних детермінантів прояву політичної культури студентської молоді приділено увагу дослідженню психологічних чинників. Зазначається ,що особистість має низку внутрішніх механізмів реагування на стимули зовнішнього середовища, впливи якого  вступають у складні взаємозв’язки з притаманними кожній людині когнітивними, комунікативними, ціннісними структурами. [11; 15].

Серед психологічних властивостей особистості, які впливають на формування та прояви її політичної культури, дослідники виділяють властивості біологічного (темперамент, стать, вік), психологічного (емоції, воля, пам’ять, мислення, характер), соціального (настанови, цінності, світогляд), екзистенціонального рівнів (В.В.Ільїн, О.Б.Шестопал), особливості темпераменту та характеру (Ю.В.Ірхін, Ф.М.Кирилюк), емоційну зрілість, соціальний інтелект, особливості локусу контролю, самосвідомості індивіда, систему індивідуальних цінностей, тип особистості її Я-концепція та самооцінку, набір особистісних характеристик.

З урахуванням зазначених психологічних чинників прояву політичної культури студентської молоді можна їх узагальнити і обєднати в цілісну систему аналізу. Виходячи з  концептуальної моделі особистості Л.М.Собчик, до провідних психологічних чинників прояву політичної культури студентської молоді було віднесено особливості мотиваційно-потребової сфери, когнітивного стилю, стилю міжособистісної взаємодії, ціннісних орієнтацій. [5;105 - 110].

 Особливості формування політичної культури мало вивчені, оскіль­ки, власне, й поняття "політична культура" надто складне, неоднознач­не і навіть суперечливе.

Те, що називають нині політичною культурою, свого часу було предметом особливої уваги Платона, Аристотеля, Ш. Монтеск'є, Н. Макіавеллі, К. Маркса, К. Мангейма та багатьох інших учених. Вели­кий інтерес до проблеми політичної культури виявляють і сучасні вчені.

Існує кілька основних загальних підходів до трактування поняття "політична культура" фахівцями.

Перший. Політичною культурою вважають систему цінностей со­ціуму та його громадян, систему політичних інститутів і відповідних способів колективної та індивідуальної політичної діяльності.

Другий. Політична культура — це певна сукупність переконань, по­глядів, орієнтацій та зразків поведінки.

Третій. Політична культура являє собою процес формування та ре­алізації певних сил таких соціальних суб'єктів, як класи, групи, особис­тості у процесі їх суспільно-політичної діяльності.

Четвертий. Політична культура — об'єктивне відображення і реалі­зація у процесі протиборства корінних класових інтересів, політичних принципів і гасел, які проголошуються політичними партіями, окреми­ми політиками, державою.

П'ятий. Вважають, що політична культура характеризується як сис­тема переконань, ідей, уявлень, установок, моделей поведінки, що скла­лися історично.

За таких різнобічних трактувань поняття "політична культура" важ­ко простежити наявність єдиних або часто повторюваних елементів, що її утворюють. Найімовірніше, слід вважати, що значною мірою всі ці елементи можна зарахувати до феномена "політична культура". [6; 135-139].

Існує кілька видів типології, а ще більше типів політичної культури, оскільки надто різними видаються підстави для такої типологізації.

Так, американські політологи, зокрема С. Верба, виокремлюють три типи політичної культури: патріархальну, підданську та активістську. Патріархальна характеризується відсутністю інтересу до політично­го життя, розподілу і чіткого визначення політичних ролей у суспільстві. Підданська культура пов'язана з досить сильною орієнтацією на по­літичну систему, її діяльність, функціонування.

Активістська культура характеризується помітним інтересом грома­дян до діяльності держави, різних суб'єктів політичного процесу, їх ви­сокою громадсько-політичною активністю.

Загалом дещо спрощено можна виокремити два основних підходи до визначення змісту поняття "політична культура", які, проте, часто об'єднують в єдине ціле.

Згідно з першим підходом політичну культуру розглядають як су­купність (систему) певних політичних знань, тверджень, духовних цін­ностей, принципів і способів політичної діяльності, політичного досві­ду і традицій, а також відповідних політичних інститутів.

Відповідно до другого підходу у політичній культурі вбачають про­цес, спосіб, конкретні форми реалізації сутнісних сил людини, її знань суспільно-політичних утверджень. [29; 210].

За структурою політична культура є поєднанням політичної свідо­мості та політичних знань, які, у свою чергу, мають власну структу­ру та особливості. З огляду на викладене можна схарактеризувати власне поняття "політична культура".

Оптимальне і найточніше, на наш погляд, таке визначення: політична культура — це сукупність індивідуальних позицій і орієнтацій учас­ників системи, політичного процесу; суб'єктивна сфера, що лежить в основі політичних дій і надає їм відповідного значення.

Політична культура охоплює такі аспекти:

   знання політики, фактів, зацікавленість ними;

   оцінювання певних політичних явищ, оцінні судження щодо того,
як має здійснюватися влада;

   емоційна сторона політичних позицій (наприклад, патріотизм,
любов до батьківщини);

визнання у певному суспільстві зразків політичної поведінки, що
визначають, як можна і як слід діяти. [19; 29 - 31].

У житті суспільства політична культура виконує кілька важливих функцій.

        Пізнавальну. Політична культура озброює людей знаннями, необ­хідними для діяльності у будь-якій, але переважно в політичній сфері. Це дає змогу людині (особистості, громадянинові) самовдосконалюватися, саморозвиватися, формувати активну громадянську позицію. Фактично ця функція є основоположною, значною мірою такою, що зумовлює реалізацію інших.

   Ідентифікаційну. Вона полягає у тлумаченні потреб людини з ог­ляду на її групову

     Ниже Вы можете заказать выполнение научной работы. Располагая значительным штатом авторов в технических и гуманитарных областях наук, мы подберем Вам профессионального специалиста, который выполнит работу грамотно и в срок.


* поля отмеченные звёздочкой, обязательны для заполнения!

Тема работы:*
Вид работы:
контрольная
реферат
отчет по практике
курсовая
диплом
магистерская диссертация
кандидатская диссертация
докторская диссертация
другое

Дата выполнения:*
Комментарии к заказу:
Ваше имя:*
Ваш Е-mail (указывайте очень внимательно):*
Ваш телефон (с кодом города):

Впишите проверочный код:*    
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров