ІСТОРІЯ КИЇВСЬКОГО РАЙОНУ

Київськийрайон є одним із старих районів Харкова. Його сміливо можна назвати - унікальним історичним пам'ятником міста,оскільки тут збереглися 364 пам'ятники історії і культури, з 504  що є в місті, і 226 пам'ятниківмістобудування і архітектури  (всього вХарківській області 580), 2 пам'ятники археології : поселення скіфськогоперіоду (черняховсько-салтовськая культура) і два курганні могильники (4-2століття до нашої ери) в пос.Большая Даніловка.

          По своїй території (4620 га) ікількості жителів (188,7 тисяч) район займає в місті 3 місце, післяМосковського і Дзержинського, з якими він не тільки граничить, але і тіснопереплетений історичним корінням. У своїх нинішніх адміністративних межах районіснує з 1937 р., тоді він називався Кагановічськім, хоча перші жителіпочали  його заселяти ще у середині 17століття.

         Народні віддання, приведеніГ.Квіткой-Основьяненко, затверджують,    що перший на території нинішнього міста хутір з'явився у середині17  століття під горою біля річки Харківпоряд з криницею. Серед казенних  селян,що поселилися тут, зустрічаємо якогось Журавля, від імені якого і пішла нинішняназва селища, - Журавльовка.  

         Білгородськадорога (нині ул.Шевченко) існувала вже тоді. Хоча    північна її частина була забудована в 17столітті, південна лише у середині 19-го. Тоді ж в кінці 17 століття почалосязаселення північної Нагірної частини міста.  Забудовувалася  вона  дуже поволі,   і  в кінці 18  століття закінчувалася  біля Театральної  площі.  Далі йшов  земляний  вал, що оточував місто. На місці скверу "Перемога" стояла кам'янаМіроносицкая  церква, споруди 1783 р.,біля якої був лазарет і кладовище. У 1840 р. кладовище знесли,  а на його місці зосередилася торгівля  хлібом, у зв'язку з чим Міроносицку  площу стали називати Хлібною.  На нинішнійул.Гоголя (тоді ул.Мало-Сумськая)  вкінці 18  століття знаходивсяострог.  У 1827  р. його  знесли  і незабаром  побудували  лютеранську кирху, а пізніше    католицькийкостьол, що зберігся до наших днів.