Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Выемочно-погрузочные работы и транспортирование горной массы карьеров: Лабораторный практикум / Сост. Б.П. Караваев; ГОУ ВПО «СибГИУ». – 2003 (4)
(Методические материалы)

Значок файла Проект кислородно-конвертерного цеха. Метод. указ. / Сост.: И.П. Герасименко, В.А. Дорошенко: ГОУ ВПО «СибГИУ». – Новокузнецк, 2004. – 25 с. (4)
(Методические материалы)

Значок файла Веревкин Г.И. Программа и методические указания по преддипломной практике. Методические указания. СибГИУ. – Новокузнецк, 2002. – 14 с. (2)
(Методические материалы)

Значок файла Программа и методические указания по производственной специальной практике / Сост.: И.П. Герасименко, В.А. Дорошенко: СибГИУ. – Новокузнецк, 2004. – 19 с. (2)
(Методические материалы)

Значок файла Определение величины опрокидывающего момента кон-вертера (2)
(Методические материалы)

Значок файла Обработка экспериментальных данных при многократном измерении с обеспечением требуемой точности. Метод. указ. к лабораторной работе по дисциплине «Метрология, стандартизация и сертификация» / Сост.: В.А. Дорошенко, И.П. Герасименко: ГОУ ВПО «СибГИУ». – Новокузнецк, 2004. – 20 с. (8)
(Методические материалы)

Значок файла Методические указания по дипломному и курсовому проектированию к расчету материального баланса кислородно-конвертерной плавки при переделе фосфористого чугуна с промежуточным удалением шлака / Сост.: В.А._Дорошенко, И.П _Герасименко: ГОУ ВПО «СибГИУ». – Новокузнецк, 2003. – с. (8)
(Методические материалы)

Каталог бесплатных ресурсов

Проблеми інтелектуальної в Україні

ПЛАН

Вступ................................................................................................................ 3

1. Особливості охорони і використання загальновідомих торгових знаків... 4

2. Регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності в Україні........... 9

3. Визнання торгового знаку загальновідомим як один з ефективних способів його охорони........................................................................................................................ 14

4. Аспекти визнання знаків для товарів і послуг загальновідомими в Україні 18

Висновок........................................................................................................ 23

Список використаної літератури................................................................... 26

Вступ

 

Відкритий усім зовнішнім впливам глобалізируючий вільний ринок виявився вільний, як свідчить досвід, тільки для покупців. Останні, як правило, не бажають купувати занадто дорогу чи неякісну продукцію. Тому багато виробників товарів і послуг почувають себе на ринку незатишно і готові стимулювати платоспроможний попит будь-якими доступними методами і засобами. Найважливіший з таких методів - реклама, що практично неможлива без демонстрації потенційним покупцям товарних знаків і знаків обслуговування.

Цю потребу в торгових знаках, буквально „на власній шкірі” відчувають продавці всякого роду підробок, на яких красуються етикетки з написами „Rebok” замість „Reebok”, „BІ” замість „BІ’M”, „Chrіsom Dіana” замість „Chrіstіan Dіor” тощо. І хоча шахраїв досить багато, чесних виробників, що не займаються мімікрією і відкрито виходять на ринок з метою створити собі гарну репутацію, набагато більше.

Саме дослідженню проблеми захисту права інтелектуальної власності на торгову марку присвячена дана курсова робота. Робота складається з чотирьох розділів в яких послідовно розглядається дана проблема та шляхи її вирішення.

 

1. Особливості охорони і використання загальновідомих торгових знаків

 

Останні десятиліття розвитку світової економіки характеризуються стрімким зростанням промисловості, розширенням торгових відносин і економічного співробітництва між державами. У зв'язку з цим істотно зросла роль знаків для товарів і послуг як позначень, що не тільки вказують на виробника, але і відображають його репутацію. У більшості випадків саме вдало придуманий  логотип чи зображення стають запорукою успіху тієї чи іншої компанії на ринку, її візитною карткою. Знак робить конкретний  товар чи послугу пізнаваної серед безлічі подібних, і споживач має можливість орієнтуватися на ринку і вибирати  виробника, що сподобався йому. Часто знак, що добре зарекомендував себе на ринку визначених  товарів чи послуг, стає згодом заставою популярності нової продукції того ж виробника. Покупець, довіряючи його якості, уже не буде сумніватися у виборі при покупці нової, ще невідомої йому продукції. Таким чином, знак для товарів і послуг став однією з основних умов просування  товару чи послуги на ринку.    

         Однак розробка і введення нового знака в господарський оборот, створення масштабної рекламної кампанії і подальша його популяризація серед споживачів вимагає величезної кількості часу, чималих матеріальних витрат, а також залучення великого числа фахівців у даній області. До того ж це пов'язано з визначеним ризиком, тому що важко пророчити, наскільки добре сприйме знак споживач і  чи буде позначення достатньо популярним і пізнаваним. Перш ніж увести новий знак на ринок, виробник повинний провести ґрунтовні дослідження, тести, соціологічні опитування і т.д.  з метою виявлення впливу знака на потенційних споживачів, але і після цього він не застрахований від невдачі.

Тому все частіше стали мати місце випадки, коли несумлінні виробники, бажаючи "зняти вершки", грають на популярності добре відомих знаків, що шляхом тривалого використання і широкої реклами зарекомендували свого власника з найкращої сторони. Подібні ситуації можна спостерігати в багатьох країнах з досить розвитою торгівлею, причому прояви такого "піратства" можуть бути найрізноманітнішими .

1.Реєстрація і використання загальновідомого знака на території держави, де цей знак ще не має правової  охорони чи навіть не використовується.   

Приклад: Фірма А, виробник безалкогольних напоїв, починає свою діяльність на території держави N. Для маркірування продукції фірма реєструє знак "Холодок". Завдяки якості продукції і широкої рекламної кампанії, напої "Холодок" завоювали велику популярність серед споживачів країни N. У цей час фірма В, довідавшись про популярність напоїв "Холодок", реєструє знак "Холодок" на своє ім'я на території держави М. Через якийсь час фірма А розширює територію збуту своїх напоїв і виходить на ринок держави М.

Результат:

·        фірма А стає порушником свого ж знака "Холодок";

·        фірма А змушена вести переговори з порушником У відносно використання знака "Холодок".

 

         2. Реєстрація і використання загальновідомого знака для неоднорідних товарів.

Приклад: Фірма З є виробником молочної продукції під товарним знаком "Му-му". Її продукція займає значний сегмент ринку молочної продукції, а знак "Му-му" відомий широкому колу споживачів. У цей час фірма D реєструє знак "Му-му" у відношенні виробництва дитячих іграшок і починає їхнє виробництво під цим знаком.

Результат:

·        споживач введений в оману щодо виробника дитячих іграшок, тому що думає, що фірма З розширила свою діяльність;

·        відбувається ослаблення розпізнавальної здатності знака "Му-му", тобто він перестає вказувати на одного виробника.

 

3. Підробка загальновідомого знака.

Приклад: На ринку є "розкручений", уже добре відомий споживачам знак  „ОРТ ЕКС” фірми Е, що виробляє канцтовари. Користаючись популярністю цього знака, фірма F робить аналогічну продукцію під знаком „ОРЛЕКС”.

Результат:

·        фірма Е зазнає збитків, тому що визначений відсоток продажів приходиться тепер на фірму F.

·        споживач, плутаючи візуально схожі знаки, купує продукцію не того виробника, і, відповідно, іншої якості.

 

4. Реєстрація порушником загальновідомого знака як  доменне ім'я в мережі Інтернет.

Приклад: На ринку побутової техніки існує велика компанія "TERRA", що має свої представництва в багатьох країнах. Знак "TERRA" відомий широкому колу споживачів цих країн. У цей час рядовий громадянин країни М створює сайт з адресою www.terra.m, реєструє його на своє ім'я і розміщає на ньому інформацію приватного характеру.

Результат:

·        фірма "TERRA" не може розмістити про себе інформацію для користувачів країни М;

·        користувачі Интренет і потенційні споживачі продукції фірми "TERRA" у країні М не знаходять цікавлячу їхню інформацію в глобальній мережі.

 

Дані випадки несумлінного використання загальновідомих знаків є найбільш розповсюдженими у світовій практиці. Однак існує ще багато можливостей використання популярності чужого знака для отримання власної вигоди. До того ж розвиток економіки і торгових відносин часто створює ситуації, що грають на руку порушникам. Проблема охорони загальновідомих торгових знаків є однієї з найбільш актуальних у сфері обігу товарних знаків на сьогоднішній день. Яким чином розробити ефективні заходи по недопущенню використання добре відомих позначень третіми особами? Як передбачити усі види можливих порушень і запобігти їм? Чи є універсальні критерії для чіткого встановлення границь порушення? Як однозначно вирішити,  чи є знак загальновідомим чи ні? Подібні питання залишаються відкритими в законодавствах багатьох країн, незважаючи на спроби законодавців створити нормативно-правову базу для ефективної охорони загальновідомих знаків.

Відправною крапкою для розробки таких положень можна вважати статті 6 bіs Паризької конвенції по охороні промислової власності. Країни-учасниці взяли на себе зобов'язання   не реєструвати чи відхиляти реєстрацію знаків, що являють собою імітацію, повторення чи переклад знака, визнаного в цій країні загальновідомим. Наступним кроком з вирішення проблеми охорони загальновідомих знаків стала Спільна резолюція про положення у відношенні охорони загальновідомих знаків. Цей документ одержав статус рекомендацій Генеральною асамблеєю Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ). Його положення не є обов'язковими, однак можуть використовуватися державами в процесі розробки законодавства в області охорони загальновідомих знаків.  

         Крім документів ВОІВ, загальновідомі знаки згадуються в Угоді по торгових аспектах прав інтелектуальної власності (ТRІPS). Стаття 16 (3) визначає, що країни, які входять у СОТ, повинні надавати охорону загальновідомим знакам також щодо неоднорідних товарів, якщо таке використання буде вводити в оману споживача. Це відноситися, насамперед , до загальновідомих знаків, що придбали популярність серед широких кіл населення, незалежно від того,  чи є вони споживачами цієї продукції. Вартість таких знаків часто перевищує вартість усіх матеріальних активів компанії.  

Кожна держава вирішує проблему охорони загальновідомих знаків по-своєму. От кілька прикладів. У більшості країн рішення про визнання знака загальновідомим виносить суд у ході судового розгляду по питанню зіткнення знаків.

Насамперед  потрібно ввести поняття "загальновідомий знак" у законодавчі акти; визначити обсяг охорони, що буде надаватися загальновідомим знакам; визначити компетентний орган, уповноважений виносити рішення про загальновідомість знака; на основі Спільної резолюції ВОІС виділити фактори, прийняті в увагу для визнання знака загальновідомим на території України; увести державний реєстр загальновідомих знаків; установити види покарань за порушення прав власників загальновідомих знаків.

Що стосується судової практики з вирішення спорів щодо порушень прав на загальновідомі знаки, то, через вкрай обмежену практику по цьому питанню, українські юристи і судді цілком можуть використовувати досвід своїх закордонних колег, беручи на озброєння найбільш вдалі й ефективні методи боротьби з подібними порушеннями.

Природа товарних знаків така, що неможливо виробити універсальні правила для встановлення порушення, загальновідомості, ступеня схожості знаків. У цьому питанні переплітаються не тільки проблеми юридичного характеру, але і психологічні, соціальні, економічні фактори, а також мовні особливості. Кожна людина сприймає й оцінює конкретне позначення по-своєму, тому в багатьох конфліктних ситуаціях не можна однозначно відповісти на запитання:  чи мало місце порушення чи ні, особливо коли справа стосується схожих знаків. Дуже важко установити границю, що відокремлює порушника від сумлінного власника схожого знака. Тому рішення відомств і судів про установлення факту порушення і неправомірного використання загальновідомого знака є суб'єктивними й у більшості випадків залежать від уміння сторін довести свою правоту. Про це свідчить і той факт, що часто рішення судів переглядаються у вищих інстанціях, а іноді по тій самій   справі рішення на користь тієї чи іншої сторони міняється кілька разів.  

Однак вивчення специфіки даної проблеми і використання практики закордонних відомств і судів може зіграти позитивну роль у процесі захисту прав власників загальновідомих знаків, а також запобігти можливі порушення в цій області.

 

 

2. Регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності в Україні

 

На сьогоднішній день в Україні вже створено необхідну нормативно-правову базу для регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності. Правовідносини тут регулюються окремими положеннями Конституції України, нормами Цивільного, Кримінального, Господарського, Митного кодексів, Кодексу України про адміністративні порушення, процесуальними кодексами, нормами окремих законів, підзаконними правовими актами, яких маємо близько ста. Сформовано дієздатну інфраструктуру, що забезпечує застосування правових норм щодо захисту прав інтелектуальної власності в адміністративному та судовому порядку.  



Размер файла: 198.8 Кбайт
Тип файла: doc (Mime Type: application/msword)
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров