Заказ работы

Заказать
Каталог тем

Самые новые

Значок файла Зимняя И.А. КЛЮЧЕВЫЕ КОМПЕТЕНТНОСТИ как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании (4)
(Статьи)

Значок файла Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации: Учеб. пособие. – Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. – 175 с. (5)
(Книги)

Значок файла ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДА: НОВЫЕ СТАНДАРТЫ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ (6)
(Статьи)

Значок файла Клуб общения как форма развития коммуникативной компетенции в школе I вида (11)
(Рефераты)

Значок файла П.П. Гайденко. ИСТОРИЯ ГРЕЧЕСКОЙ ФИЛОСОФИИ В ЕЕ СВЯЗИ С НАУКОЙ (12)
(Статьи)

Значок файла Второй Российский культурологический конгресс с международным участием «Культурное многообразие: от прошлого к будущему»: Программа. Тезисы докладов и сообщений. — Санкт-Петербург: ЭЙДОС, АСТЕРИОН, 2008. — 560 с. (16)
(Статьи)

Значок файла М.В. СОКОЛОВА Историческая память в контексте междисциплинарных исследований (15)
(Статьи)

Каталог бесплатных ресурсов

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ КОНКУРЕНТНОЗДАТНОСТІ КЛАСТЕРУ

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ КОНКУРЕНТНОЗДАТНОСТІ КЛАСТЕРУ

 

Ільченко С.В.

Аспірант


 

Анотація

Продовжено розгляд математичних моделей за допомогою яких описується стан кластеру в залежності від стадії розвитку, на якій він знаходиться, наведено статистичні дані для використання математичних моделей, запропоновано схему візуалізації впливу інтелектуального капіталу на конкурентноздатність кластеру.

Ключові слова

Математичні моделі, конкурентноздатність кластеру, інтелектуальний капітал, показники інтелектуального капіталу, життєвий цикл кластеру, нормалізація показників.

 

I. Вступ

Для подальшої деталізації моделі конкурентноздатності кластеру на кожному етапі життєвого циклу, які були описані в попередній статті треба описати кожний елемент, який є характерним для кластеру[4,6]. На географічну концентрацію впливають такі елементи інтелектуального капіталу як витрати на підвищення кваліфікації до загального обсягу витрат, якість освіти, трансфер знань, витрати на ТЗ та ПЗ до загального обсягу витрат. Тобто математична модель географічної концентрації матиме вигляд:

 

                                       (1)

 

На такий елемент, як спеціалізація мають вплив витрати на підвищення кваліфікації до загального обсягу витрат, якість освіти, трансфер знань, витрати на ТЗ та ПЗ до загального обсягу витрат, середній строк служби робітників. З урахуванням вищенаведеного математична модель елементу, що розглядається, буде такою:

 

                                 (2)

 

Кластер характеризується великою кількістю задіяних осіб. Як видно з рис. 3 такі елементи інтелектуального капіталу, як кількість працівників підприємств, витрати на підвищення кваліфікації, якість освіти працівників, середній строк служби працівника на підприємстві, плинність кадрів та витрати на забезпечення соціальних пакетів працівників до загального обсягу витрат впливають на цю характеристику. Таким чином  її математична модель прийме вигляд:

 

                     (3)

 

Ключовий елемент кластеру „Інноваційність” формується під впливом таких чинників як якість освіти працівників, обсяг інвестицій в високі технології, можливість інновацій, трансфер знань, число патентів і витрати на технічне та програмне забезпечення. З урахуванням цього, математична модель може бути представлена так:

 

                     (4)

 

Аналогічно формуються математичні моделі для таких елементів кластеру, як критична маса і конкуренція та кооперація.

 

Отже, на етапі агломерації найсуттєвішим елементом кластеру є географічна концентрація, тобто вона створює передумови утворення кластеру. Таким чином, модель підвищення конкурентноздатності кластеру на етапі агломерації можна представити наступним чином:

            (5)

А відповідно на другому етапі цільова функція матиме вигляд:

 

                                 (6)

 

де  - це вага кожного етапу розвитку кластеру.

II. Постановка завдання

-                 визначити математичні моделі, характерні для кожного окремого етапу циклу розвитку кластера ;

-                 встановити їх місце у загальній моделі, що описує конкурентноздатність кластеру з урахуванням інтелектуальної складової;

-                 проілюструвати гіпотезу доцільності застосування математичних моделей при описі рівня впливу інтелектуального капіталу на конкурентноздатність кластеру;

-                 обґрунтувати можливість використання векторного підходу до порівняння і оптимізації показників конкурентноздатності;

 

III. Результати

Отже, як було зазначено у вступі, таким чином було побудовано математичні моделі, які дають змогу визначити рівень конкурентноздатності кластеру та максимізувати її на кожному етапі життєвого циклу[2].

Об’єктивно зрозуміло, що зміна кожного показника, яка впливає на інтелектуальний капітал, призведе до зміни загального доходу, що отримає кластер (треба пояснити, що загальний обсяг доходу кластера – це сукупний дохід всіх підприємств, що належать даному кластеру). Питання постає яким саме чином зміна значення показника, а отже і зміна розташування його значення на пелюстці інтелектуального капіталу, впливає на зміну обсягу доходу кластера. Зробимо припущення, що вплив може бути описаний однією з двох функцій, а саме:

 

                                     (7)

де

dСЕij – зміна обсягу доходу кластеру на i-му етапі життєвого циклу під впливом j-го фактора інтелектуального капіталу;

хj – величина зміни значення (величина переміщення показника фактору на проміні всередині пелюстки інтелектуального капіталу) j-го фактору інтелектуального капіталу.



Размер файла: 384.5 Кбайт
Тип файла: doc (Mime Type: application/msword)
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров