Заказ работы

Заказать
Каталог тем
Каталог бесплатных ресурсов

Про пенсійне забезпечення

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 15 травня 1992 року N 2356-XII,
від 22 квітня 1993 року N 3128-XII,
від 17 червня 1993 року N 3284-XII,
від 4 лютого 1994 року N 3948-XII,
від 14 листопада 1995 року N 428/95-ВР,
від 16 травня 1996 року N 198/96-ВР,
від 4 червня 1997 року N 307/97-ВР,
від 11 лютого 1998 року N 112/98-ВР,
 від 17 листопада 1999 року N 1222-XIV,
 від 17 лютого 2000 року N 1461-III,
 від 11 липня 2001 року N 2631-III,
 від 29 листопада 2001 року N 2833-III,
 від 17 січня 2002 року N 2981-III,

Декретом Кабінету Міністрів України
від 9 грудня 1992 року N 7-92

Цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право
на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і
соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання
добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення
робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні,
орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із
збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки
республіки.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Стаття 1. Право громадян України на державне пенсійне забезпечення

Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у
зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію
нарівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міждержавними
угодами.

Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі
договорів (угод) з іншими державами.

У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші
правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими
договорами (угодами).

Стаття 2. Види державних пенсій

За цим Законом призначаються:

а) трудові пенсії:

за віком;

по інвалідності;

в разі втрати годувальника;

за вислугу років;

б) соціальні пенсії.

Стаття 3. Особи, які мають право на трудову пенсію

Право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших
умов, передбачених цим Законом:

а) особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за
угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та
господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів (далі іменуються - підприємства та
організації, якщо не обумовлено інше), - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових
внесків до Пенсійного фонду України;

(пункт "а" статті 3 із змінами, внесеними згідно
 із Законом України від 17.06.93 р. N 3284-XII)

б) особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної
особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

в) члени творчих спілок, а також інші творчі працівники, які не є членами таких спілок, - за умови
сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

г) інші особи, які підлягають державному соціальному страхуванню;

д) працівники воєнізованих формувань, які не підлягають державному соціальному страхуванню,
особи начальницького і рядового складу фельд'єгерської служби Міністерства зв'язку України;

е) вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти;

є) особи, які стали інвалідами у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків або у
зв'язку з виконанням дій по рятуванню людського життя, охороні державної, колективної та
індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку;

ж) особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також
за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду;

з) члени сімей осіб, вказаних у цій статті, і пенсіонерів з числа цих осіб - у разі втрати годувальника.

Стаття 4. Пенсійне забезпечення військовослужбовців та їх сімей

Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей встановлюються Законом України про
пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ. Їм надається також право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим
Законом, незалежно від місця проходження військової служби. При цьому всі види грошового
забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх
справ враховуються нарівні із заробітною платою робітників і службовців.

(стаття 4 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 17.06.93 р. N 3284-XII)

Стаття 5. Особи, які мають право на соціальну пенсію

Право на соціальну пенсію мають усі непрацездатні громадяни на умовах, що визначаються цим
Законом.

Стаття 6. Право вибору пенсії

Особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором,
за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при
захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання,
пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.

Стаття 7. Звернення за призначенням пенсії

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на
пенсію.

При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на
час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при
залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Стаття 8. Кошти на виплату пенсій. Звільнення пенсій від податків

Виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

(частина перша статті 8 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 11.07.2001 р. N 2631-III)

Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу
державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і
організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-
правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно
від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян,
які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів
державного бюджету України. Положення про Пенсійний фонд України затверджується Кабінетом
Міністрів України.

(частиня друга статті 8 із доповненнями, внесеними
 згідно із Законом України від 17.06.93 р. N 3284-XII)

Фінансування витрат на виплату пенсій провадиться по всій території України щомісячно незалежно
від надходжень коштів та соціально-економічного стану конкретних регіонів за рахунок перерозподілу
коштів Пенсійного фонду України в межах країни. Забороняється розрив у строках фінансування
витрат на виплату пенсій у різних адміністративно-територіальних одиницях.

(статтю 8 доповнено частиною третьою згідно
 із Законом України від 11.07.2001 р. N 2631-III,
 у зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою)

Пенсії не підлягають оподаткуванню.

Стаття 9. Добровільне страхування додаткової пенсії

Поряд з державним пенсійним забезпеченням трудящі мають право укладати договори добровільного
страхування додаткової пенсії. Джерелом для виплати додаткової пенсії в системі Української
державної страхової комерційної організації (Укрдержстрах) є страховий фонд, який складається на 50
процентів з особистих внесків трудящих і на 50 процентів - з коштів державного бюджету України.

Підприємства та організації за рішенням адміністрації і профспілкового комітету, якщо це передбачено
колективним договором (угодою), а також колгоспи та інші кооперативи за рішенням загальних зборів
можуть відшкодовувати працівникам за рахунок власних коштів, призначених для оплати праці,
повністю або частково внески, сплачені ними за договорами добровільного страхування додаткової
пенсії.

Стаття 10. Органи, що здійснюють пенсійне забезпечення

Пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

(стаття 10 у редакції Закону
 України від 17.01.2002 р. N 2981-III)

Стаття 11. Питання, що належать до відання Кабінету Міністрів України

До відання Кабінету Міністрів України належать питання, пов'язані з реалізацією і додержанням
гарантій, передбачених цим Законом.

Розділ II. ТРУДОВІ ПЕНСІЇ


Пенсії за віком


Стаття 12. Умови призначення пенсій за віком

Право на пенсію за віком мають:

чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років;

жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Стаття 13. Пенсії за віком на пільгових умовах

На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і
особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників,
затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на
зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6
місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими
умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею
12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці,
- за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів
України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6
місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на
зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці,
пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього
Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в
колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55
років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-
розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і
при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в
колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при
стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів
України;

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці
тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і
професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після
досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, -
незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тр

Размер файла: 88.62 Кбайт
Тип файла: txt (Mime Type: text/plain)
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров