Заказ работы

Заказать
Каталог тем
Каталог бесплатных ресурсов

Навчально-методичне видання призначено для лікарів лікувальної вання, реабілітологів та студентів

Призначено для лікарів лікувальної вання, реабілітологів та студентів.
 фізкультури, викладачів фізичного вихо-
 ВСТУП
1 вересня 1998 p. за № 963 Указом Президента України Л. Д. Кучми
затверджено Цільову комплексну програму лФізичне виховання - здоровя
нації». Це, насамперед, повязано з тим, що в Україні склалася критична
ситуація із станом здоровя населення. Різко зросла захворюваність,
 у тому числі на гіпертонію-у три рази, стенокардію-2,4 рази, інфаркт
міокарда- на ЗО відсотків. Майже 90 відсотків дітей, учнів і студентів
мають відхилення у здоровї, понад 50 відсотків - незадовільну фізичну
підготовку. Близько 70 відсотків дорослого населення характеризуються
- низьким та нижчим, від середнього рівнем фізичного здоровя: у
віці 16-19 років-61 %, 20-30 років - 67,2 %, ЗО- 39 років - 66 %,
 40-49 років - 81,5 %, 50-59 років - 80 %, 60 років і старші -98,1 %.
Сьогодні Україна переживає не тільки глибоку економічну кризу, а
й стикається з такими демографічними процесами, які призводять не
лише до зменшення населення (в середньому на 0,3 млн. за рік), але
й до зміни якісного його складу. Зокрема, різко зростає відсоток
непрацездатного населення внаслідок збільшення кількості інвалідів,
 яка складає 6 млн. чоловік. При цьому поповнення їхніх лав (250
тисяч щорічно) іде в першу чергу, за рахунок інвалідів з дитинства.
 Створення шкіл-інтернатів, спеціалізованих шкіл та фондів допомоги,
 при всій своїй зовнішній привабливості, насправді не вирішує проблему в корені.
Органи влади надають програмного значення питанням розвитку фізичного
виховання, фізичної культури і спорту, розглядаючи їх як найбільш
економічно вигідний та ефективний засіб профілактики захворюваності,
 зміцнення генофонду та розвязання інших соціальних проблем. Адже
згортання спортивно-масової роботи серед населення негативно позначилося
на стані здоровя дітей та підлітків. Протягом останніх пяти років
на 41 відсоток збільшилась кількість учнівської та студентської
молоді, віднесеної за станом здоровя до спеціальної медичної групи.
 Тому не випадково, що фізичне виховання і фізкультурно-оздоровча
робота у навчально-виховній сфері є складовою частиною загальної сис-
1V2-689 З
 теми освіти і має закласти основи забезпечення та розвитку фізичного
і морального здоровя, комплексного підходу до формування розумових
і фізичних якостей особрістості, вдосконалення фізичної та психологічної
підготовки до активного життя, професійної діяльності на принципах
індивідуального підходу, пріоритету оздоровчої спрямованості широкого
використання різноманітних засобів і форм фізичного удосконалення,
 безперервності цього процесу.
Спостереження, проведені на кафедрі фізичного виховання і здоровя
Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, свідчать
про те, що серед 382 студентів спеціальної медичної групи 102 особи
(17-24 років) мають порушення постави та опорно-рухового апарату.
 За даними лікарського огляду (діагноз сколіоз І-IV ступенів), вони
були направлені у спеціальне відділення для занять фізичним вихованням.
 Це значний відсоток студентів 1-2 курсів. Така ж кількість студентів на 3-4 курсах.
ПРОФІЛАКТИКА І КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ПОРУШЕНЬ ПОСТАВИ І СКОЛІОЗУ
Класифікація
Протягом століть сколіотична хвороба привертала увагу вче-них-лікарів,
 висувалися різні суперечливі припущення щодо причин її виникнення.
 Але тільки останнім часом, завдяки створенню експериментальних моделей сколіозу, розвитку
досконалих методів досліджень, стало можливим вивчення етіології
і патогенезу викривлення хребта. Отже, старі уявлення про сколіоз
змінились новими, його походження трактується на основі даних біомеханічних,
 електрофізіологічних, рентгенологічних і морфологічних досліджень.
 Проте і досі ортопеди не прийшли до єдиної думки про причини виникнення
та розвитку деформацій хребта.
Сколіоз - дугоподібне викривлення хребта у фронтальній площині,
часто поєднується з торсією хребців (скручування» їх навколо вертикальної
осі). Причини сколіозу природженого і набутого характеру, .суттєві
порушення діяльності внутрішніх органів і статодинамічних можливостей
опорно-рухового апарату при прогресуванні бокових викривлень хребта
- все це дозволяє розглядати комплекс проявів такої патології як
сколіотичну хворобу, яка має поліетіологічне походження.
Залежно від величини дуги викривлення в градусах і торсії хребців
визначають ступінь складності, тяжкості сколіозу. Існує чимало клініко-рентгенол
огічних його класифікацій, але найпоширеніша сьогодні-чотириступенева
класифікація В. Д. Чакліна.
 Перший ступінь сколіозу-незначне викривлення хребта у фронтальній
площині в вертикальному положенні, воно не зникає повністю в горизонтальному
положенні хворого. Помітна асиметрія мязів на рівні первинної дуги,
 яка більше виражена в положенні нахилу; в поперековому відділі
- мязовий валик. Незначна нестійка асиметрія надпліч лопаток, трикутників
талії. На рентгенограмі, виконаній в лежачому положенні, помітні
початкові ознаки торсії. Кут викривлення до 10 .
Другий ступінь-виразне бокове викривлення хребта, намічається реберний
горб, деформація частково фіксована. На рент-генограммі - виражена
торсія, клиновидна деформація хребців на вершині первинної дуги.
 Помітні ранні ознаки компенсаторної дуги. Кут сколіотичної дуги
в лежачому положенні- 11-30 .
Третій ступінь - сколіотична деформація фіксована, реберний горб
висотою до 3 см, відхилення тулуба в бік головної дуги. Клінічно
виявляється дихальна та серцево-судинна недостатність. Кут викривлення 31-60 .
Четвертий ступінь - різко вираженийфіксований кіфосколіоз, значне
відхилення тулуба в бік, виразні компенсаторні дуги, значний реберний
горб ззаду, зпереду. Інколи турбує біль в хребті. Наявні порушення
кардіореспіраторної системи. Кут дуги викривлення >60 . Наведена
класифікація дозволяє визначити типи сколіозу, оскільки деформація
неоднаково прогресує при різних типах викривлення.
Розрізняють такі типи сколіозу: верхньогрудний, комбінований, грудинопоперековий, поперековий.
Верхньогрудний, або шийногрудний сколіоз. Вершина викривлення у
верхньогрудному відділі в ділянці Th3 - Th4. При цьому типі утворюється
коротка, але крута дуга первинного викривлення з довгою і пологою
вторинною дугою. Верхньогрудний сколіоз трапляється рідко.
Основні викривлення позначаються також на шийному відділі та кістках
лицевого скелету. Утворюється шийногрудний сколіоз, який часто нагадує
кісткову форму кривошеї з нахилом голови, асиметричним розміщенням
очей, косим положенням носу і т. ін. При цьому верхня частина грудної
клітки і особливо надпліччя деформуються.
Грудний сколіоз. Дуга викривлення в більшості випадків охоплює 6-7
хребців у ділянці між Th3-Th12 з вершиною на Th8 - Th9. Викривлення
переважно правостороннє. Спостерігаються значно виражені деформації
хребта і грудної клітки у багатьох хворих з великим реберним горбом.
 Грудні сколіози часто прогресують і вважаються з прогностичної
точки зору най-несприятливими.
 5
 Комбінований сколіоз. Викривлення у ділянці грудної клітки, як
правило правостороннє, поперекової - лівостороннє (96 % випадків).
Грудинно-поперековий сколіоз. При цій локалізації дуга викривлення
охоплює девять хребців - від Th6 до l2. Вершина викривлення міститься
на th12,
 рідко на Th11
 і L2.
 Чим вона вища, чим більше охоплено дугою ділянки грудного відділу хребта, тим менш сприятливе
протікання захворювання.
Поперековий сколіоз. В більшості випадків він формується пятьма
хребцями. Дуга викривлення обіймає th12 і L5 з вершиною на l2.
У деяких випадках вона опускається на один хребець, охоплюючи хребці
від L1 до S1, її вершина локалізується на L3.
У комплексному лікуванні осіб, які мають початкові ступені сколіотичної
хвороби, важливе значення надають лікувальній фізичній культурі,
 масажу, всіляким консервативним, ортопедичним заходам, використанню
снарядів, пристроїв, спортивного знаряддя.
Застосування фізичних вправ при сколіозі передбачає, насамперед,
 утворенню міцного мязового корсету з метою стабілізувати хребет,
 виправити деформацію, а також поліпшити його функції і функції
грудної клітки; виправити поставу, сприяти зміцненню всіх органів
і систем. При проведенні занять необхідно дотримуватись індивідуалізації
і диференціації фізичних вправ з урахуванням характеру хвороби.
Корекція сколіозу-тривалий і складний процес. Він ефективний в тому
випадку, якщо включає комплекс спеціальних заходів. Серед них по
важливості виділяють такі:
1. Усунення причин, які спричиняють викривлення хребта. Жодні методи
лікування не справлятимуть позитивного впливу, якщо пацієнт не стежитиме
за правильною поставою, не навчиться зберігати правильну позу при
сидінні, лежанні і т. п., при носінні важких речей в одній руці,
 не навчиться відчувати правильне положення голови і передпліччя,
 не закріпить цей навик. Найкраще тренуватися перед дзеркалом: стати
рівно, вирівняти лінію плечей, закрити очі. Виконати будь-які рухи
в плечових суглобах протягом 7-10 секунд (наприклад колові рухи)
; не відкриваючи очей, постаратися прийти у правильне положення,
 а потім, відкривши очі, перевірити чи вийшло все як належить.
Цю вправу треба повторити доти, доки не буде певного навику.
2. Виконання різних фізичних вправ з метою оздоровлення організму,
 зміцнення, зокрема, мязів спини та живота. Виконання руками симетричних
вправ. Кращим засобом для вивчення таких рухів є плавання брасом,
 на спині, передача мяча двома руками, ходіння на лижах.
 3. Систематичні заняття фізичними вправами не менше 3 раз на тиждень
по 30-45 хвилин. У заняття включають загально-розвиваючі, коригуючі,
 дихальні вправи, вправи на розслаблення мязів, вправи з неважкими
предметами на голові. Коригуючі вправи застосовують, головним чином,
 на зміцнення мязів з боку випуклості хребта і на протилежному
боці дуги. Комплекс фізичних вправ має бути складеним кваліфікованим
методистом лікувальної фізкультури, який глибоко знає патологію
захворювання, характер та ступінь сколіозу.
4. Розвантаження хребта. Це доцільно робити щоденно, щоб зменшити
навантаження на хребет не тільки після занять фізичними вправами,
 але й після тривалого сидіння, стояння і ходіння. Найефективнішим
є положення, лежачи на спині або на животі протягом 30-40 і більше
хвилин. Це положення дозволяє читати. Щоб не було великого прогину
в поперековому відділі хребта, треба підкласти невелику подушку
під живіт, а книгу тримати за межами ліжка, на низькому стільці,
 з таким розрахунком, щоб відстань від очей до книги була 30-35 см.
5. Використання асиметричних поз. Розвантаження хребта можна поєднувати
з асиметричною позою в положенні - лежачи, сидячи, стоячи, в висі.
 Таку позу можна приймати і під час поїздки в тролейбусі, автобусі
(наприклад, при правосторонньому грудному сколіозі слід триматися
лівою рукою за поручень над головою, а праву руку опустити).
6. Витягування хребта з різних вихідних положень (лежачи на похилій
площині, в змішаному чи чистому висі, в упорі).
7. Масаж спини з метою зміцнення мязів на боці випуклості хребта
і розслаблення мязів на протилежному боці дуги. Таким коригуючим
заходам доцільно приділяти щоденно не менше однієї години.
При вивченні сколіозу значний інтерес являє виявлення біомеханічних
закономірностей, які обумовлюють збереження вертикального положення тіла людини. Дослідження цих закономірностей навіть у здорової людини в звязку
з особливостями-будови хребта надзвичайно важке. При сколіозі задача
ще більш ускладнюється, оскільки умови, в яких утримується маса
тіла, суттєво міняються. Очевидно, при деформації хребта відбувається
перерозподіл маси тіла, по іншому взаємодіють паравертебральні мязи.
 Викривлення хребта зумовлює пристосовно-компенсаторні реакції інших
ланок опорно-рухового апарату людини.
Для характеристики вертикального положення тіла хворих сколіозом
доцільно користуватись терміном зручна стійка» (Гур-хінфель В.
С., Кац Я. М., Шик М. Л., 1965) і враховувати ті показники, які
прийняті для характеристики стану здорових людей.
7
 З метою вивчення форми хребта і взаєморозміщення ланок тіла у хворих
сколіозом доцільно використовувати фотометричний і стереометричний
методи. Найпростішим є фотометричний - фотографування через координатну сітку.
Спостереження показують, що найбільш частими типами сколіозу є грудний,
 грудинно-поперековий і комбінований. У них випуклість грудного
відділу хребта направлена вправо. У фронтальній площині вершини
викривлення при різних типах сколіозу знаходиться на різних рівнях:
при грудному-на рівні Th7-Th9, грудинно-поперековому - Th10 -Th12,
 комбінованому Th7 - Th9 та L1-L3. Контур хребта при грудному
і комбінованому сколіозі нагадує літеру S, при грудинно-поперековому-літеру
c. При грудному і комбінованому сколіозах хребет і таз зміщені в
бік увігнутності грудного викривлення, при грудинно-поперековому
сколіозі хребет пересікає вертикальну лінію тіла: його грудний відділ
розміщується на боці випуклості викривлення, а таз - на протилежному боці.
Характерною особливістю деформації хребта в сагітальній площині
є невелике сплющення грудного кіфозу та поперекового лордозу. Кут
грудного кіфозу і кут поперекового лордозу у хворих сколіозом на
2-3 менше, ніж у здорових осіб. Крім того, при сколіозі змінюється
положення вершин фізіологічних викривлень хребта: вершиною грудного
кіфозу стає Th6 абоTh7, а вершиною поперекового лордозу - l2 або L3.
У горизонтальній площині контур хребта утворює складну фігуру, яка
нагадує петлю або вузол. Місця перегинів контура є вершинами бокових
або передньо-задніх викривлень хребта.
Для хворих сколіозом характерний невеликий нахил голови в бік випуклості
грудного викривлення. Установка тулуба у них різна. При комбінованому
сколіозі він нахилений в бік вигнутості грудного викривлення, при
грудному і грудинно-поперековому сколіозі не помітно певної закономірності
в установці тулуба. При грудному сколіозі відмічається нахил плечового
поясу в бік вигнутості викривлення. Різне положення займає і таз:
при грудному і комбінованому сколіозах він трохи піднятий на боці
випуклості грудного викривлення, при грудинно-поперековому нахилені
у протилежний бік.
Практично в усіх хворих сколіозом тулуб і ноги нахилені вперед.
Нахил тулуба в більшості випадків становить 1-3 , ніг- 2-5 . Нахили
стегна і гомілки не відрізняються, тобто колінний кут, який в нормі
дорівнює 2-3 , у хворих сколіозом близький до нуля.
Вивчення кута ротації ланок тіла, проведені у хворих з найбільш
характерними ознаками сколіозу, показали, що у них таз
 при природній вертикальній позі повернутий так, що його сторона
відповідно опуклості грудного викривлення, зміщується назад. У протилежному
напрямку ротуєть.ся плечовий пояс.
- Таким чином, вивчення позових характеристик дозволило виявити
деякі особливості стану хворих з різними типами сколіозу та визначити
ознаки, характерні всім хворим. Так, формування бокового викривлення
в будь-якій ділянці хребта супроводжується зміною положення інших
ланок. Голова більш за все нахиляється в сторону випуклості грудного
викривлення, а таз зміщується в протилежний бік. В результаті цього
повздовжня лінія тіла у фронтальній площині набуває викривлення
вище і нижче викривленої ділянки хребта. Менш помітні зміни форми
хребта в сагітальній площині. Його фізіологічні викривлення випрямляються, вершина грудного
кіфозу зміщується до низу, а вершина поперекового лордозу до верху.
Глибоко вивчивши причини сколіозу та зміни, які виникають в організмі
хворих, ми, враховуючи складності захворювання та можливі негативні
наслідки щодо здоровя студентів, розробили систему спеціальних
фізичних вправ, які використовуються на заняттях в спеціальному відділенні.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН УРОКУ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОГО
ВІДДІЛЕННЯ З ПЕРШИМ СТУПЕНЕМ СКОЛІОЗУ
Шикування, підрахування ЧСС.
Ходьба по залу 1 хвилину в спокійному темпі.
Легкий біг по залу 5 хвилин. .-..,.
Дихальні вправи (плечі вгору-вдих, опустити - видих) - 4-6 разів.
Ходьба на носках, руки за голову у замок-30 секунд.
Ходьба на пятках, руки на поясі - 30 секунд. .
Під час ходьби колові рухи руками вперед і назад 10-12 разів.
Під час ходьби почергова зміна рук, колові оберти у Плечових суглобах
(руки-до плечей), пружні відведення зігнутих і прямих рук назад.
 9
 № п/п
 ЗМІСТ РОЗДІЛУ
 Дозування
 Методичні вказівки
 
 1
 2
 3
 4
 
 1
 Підготовча частина
В. п.- основна стійка (о. с.). 1-підняти руки вгору за голову, праву
ногу відвести назад - вдих; 2 - повернутися у в. п.- видих. Те ж
саме лівою ногою.
 4-6
 Темп повільний
 
 2
 В. п.-о. с. 1-2-зігнути руки перед грудьми, зчепивши пальці, витягнути
руки вверх, повертаючи назовні долоні, потягнутися, піднімаючись
на носки-вдих; 3-4-вихідне положення-
 3-4
 Дихання повільне
 
 3
 В. п.-о. с., ліву руку вверх. Зміна положень рук.
 8-10
 Темп середній
 
 4
 назад, прогнутися у грудному і поперековому відділах хребта - вдих;
 повернутися у в. п.- видих.
 4-6
 Темп повільний
 
 5
 В. п.- о. с., руки перед грудьми, лікті назад - вдих. Повернутись у в. п.-видих.
 4-6
 Темп повільний
 
 6
 Махом лівої ноги дістати до правої руки; те ж саме правою ногою.
 6-8
 Темп середній Дихання довільне
 
 7
 В. п.- стійка ноги нарізно, руки на поясі; 1 - нахил тулуба вперед;
 2 - в. п.; 3 - нахил тулуба назад; 4 - в. п.
 6-8
 Дихання
довільне
 
 8
 В. п.- стійка ноги нарізно, руки на поясі. 1 - присісти, руки вперед
- видих; 2 - повернутись у в. п.- вдих.
 8-12
 Темп повільний
 
 9
 В. п.-о. с. І-упор стоячи; 2-упор сидячи; 3 - упор стоячи; 4 - в. п.
 8-12
 Темп середній
 
 10
 Дихальна вправа (руки вверх-вдих, опустити - видих).
 3-4
 Темп повільний
 
 Основна частина
 
 11
 В. п.-упор стоячи на колінах. 1-2-повертаючи тулуб вліво, підняти
ліву руку вгору - вдих; 3-4 - в. п.- видих. Те ж у праву сторону.
 6-8
 Темп повільний
 
 12
 В. п. те ж саме. 1-2-ліву руку підняти


Размер файла: 50.5 Кбайт
Тип файла: txt (Mime Type: text/plain)
Заказ курсовой диплома или диссертации.

Горячая Линия


Вход для партнеров